Адронний коллайдер встановив рекорд
Великий адронний коллайдер (ВАК) став найпотужнішим прискорювачем елементарних часток у світі. Як зазначається в повідомленні, поширеному ЦЕРН, вранці вчені змогли збільшити до 1,18 ТеВ швидкість пучків протонів, які циркулюють по 27-кілометровому тунелю, який розташований на глибині 100 метрів на кордоні Швейцарії та Франції, повідомляє газета “Взгляд”. Таким чином, подолано рекордний до цього рівень в 1 ТеВ, на якому діє з 2001 року побудований поблизу Чикаго коллайдер “Беватрон” лабораторії “Фермі”. “Це фантастика. Ми продовжуємо йти вперед крок за кроком, але необхідно ще багато чого зробити перш, ніж ми почнемо фізичні експерименти в 2010 році”, – сказав генеральний директор ЦЕРН Рольф Хоейр.
Розділ 2. Фактологічний аналіз матеріалу
В основі аналізу розкриття теми лежить фактологічний аналіз, спрямований на визначення якісного і кількісного фактологічного забезпечення змісту, а також композиційно-архітектонічний аналіз, що включає організацію й вираження змісту твору.
Основою теми є її фактологічна система. Розробка теми– це робота автора, пов’язана зі збором та обробкою фактичного матеріалу, його розташування у творі, глибина і спрямування осмислення фактичного матеріалу тощо.
Факт – відображені у свідомості сторони дійсності різного рівня узагальнення і різного предметного змісту.
Фактом можуть бути не лише реальні явища, процеси, предмети події, але й уявні, ймовірні. Факти повинні характеризуватися достовірністю, соціальною значимістю, ідейністю, точністю, доречністю. Вони є матеріальною основою для утворення теми, розробка якої власне пов’язана з вибором фактів, утворення фактологічної системи твору, розташування фактів (розробкою композиції).
|
|
|
Кожен факт має якісну характеристику (правдивість, типовість, соціально-політичну значимість, ідейність, точність). Важливий також обсяг фактажу – кожна тема для її розкриття вимагає певної кількості фактів.
За функціями факти поділяються на:
1) вхідні, які полягають в основі теми;
2) деталізуючі (ілюстративні і аргументативні), які уточнюють зміст;
3) вихідні, які є результатом авторських міркувань;
4) посилкові, на які автор посилається у примітках.
Логіка тематичного відбору фактів залежить від редакторського завдання, поставленого перед автором, та комунікативного завдання – комунікативної мети, залежної від соціальної ситуації, тобто місця і часу написання і поширення твору, потенційної аудиторії.
Основою фактологічної структури (елементом якої є факт) твору є логіко-поняттєві й асоціативні зв’язки між фактами. Фактологічна структура – відносна річ, оскільки те, що для автора – факт, для читача – не завжди. Членування змісту на факти залежить від об’єктивних факторів (архітектонічні елементи, мовні засоби тощо), і суб’єктивних: читач вважає фактом щось цікаве для нього, хоча в тексті це не виділено як факт.
|
|
|
Критеріями виділення фактологічної структури є тематична однорідність фактологічного членування змісту, тобто виділення фактів, які стосуються теми, та логічно-категоріальна однорідність членування у межах заданої теми, яка передбачає те, що факти мають бути одного рівня узагальнення.
Метод фактологічного членування змісту включає:
· визначення теми-поняття і його компонентів (ієрархічно організованої системи компонентів);
· поділ змісту згідно з визначеними рівнями системи компонентів.
Методи фактологічного аналізу
· метод фактологічного членування – визначення теми-поняття і його компонентів, поділ змісту згідно з визначеними рівнями системи компонентів;
· метод системно-цільового аналізу для перевірки якості системи фактів – об’єднання виділених фактів на основі теми-поняття. (Вимоги: достатня для розкриття теми кількість фактів, зумовленість тематичної системи фактів);
|
|
|
· метод зіставлення фактів – поєднання фактів між собою поза контекстом твору;
· метод тлумачення термінів – для оцінки достовірності і точності фактів шляхом включення їх у природну систему фактів;
· метод ранжирування фактів – редактор розташовує факти у різному порядку, щоб зафіксувати можливе порушення логіки фактів;
· метод експлікації логічних зв’язків – простеження і пояснення логічних зв’язків між поняттями;
· метод підрахунків, тобто перевірка цифрових даних;
· метод індукції змісту (утворення висновків на основі певних фактів-аргументів) і дедукції (розгортання змісту положень, тез, висновків);
· метод семантичного аналізу мовних одиниць різних рівнів, які є носіями логічних зв’язків у творі.
Запитання і завдання
1. Дайте визначення факту.
2. Якими ознаками повинен характеризуватися факт?
3. Назвіть функції факту.
4. Що є основою фактологічної структури твору?
5. Охарактеризуйте методи фактологічного аналізу.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 296; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!