Художня публіцистика на сторінках «Медіа Критики» та «Телекритики»
Дещо менше уваги, у силу свого доволі вузького призначення, медіакритика приділяє художньо-публіцистичним жанрам, таким як нарис, фейлетон або памфлет.
Майстром сатиричного портретного нарису можна назвати постійного автора видання «Телекритика» Ю. Луканова. Варто подати лише кілька заголовків його портретних нарисів, щоб стало зрозуміло у якому складному, і, на жаль, несправедливо забутому жанрі він працює: «Шустер у нас – як ОУН-УПА»: «балтійський єврей з італійським паспортом Савік Шустер у вітчизняному телепросторі стає «нашим всім». Трапляються нариси до ювілеїв відомих персон у медіасфері: «Жінка-феєрія Катерина Серажим» (О.Горчинська, 04.12.2011).
Усе більшого поширення набуває така форма презентації авторського коментаря, яка постійна іменна колонка оглядача – „колумніста”. І якщо у «Медіа Критиці» колумністика – явище не просто періодичне, а навіть рідкісне, то на сайті «Телекритики» колонкам найкращих медіакритиків відведено цілий розділ. На січень 2012-го року тут ведуть свої колонки (чи то пак у електронному вигляді – блоги) 20 журналістів. Провідними колумністами вважаються Андрій Кокотюха, Семен Случевський, Наталія Лігачова, Сергій Тримбач, Катерина Хінкулова, Сергій Рачинський. У колонках піднімаються авторами актуальні проблеми і стан сучасних ЗМІ, реакція на ту чи іншу подію у світі журналістики, критика діяльності (громадської і творчої) працівників медіа тощо.
|
|
|
Змістовий модуль ІІ. Медіакритика і суспільство
Тема 1. Соціальна роль медіакритики
План
1. Медіакритика і формування суспільного консенсусу.
2. Медіакритика і проблема суспільної довіри до ЗМІ.
3. Роль медіакритики в захисті гуманістичної культури.
4. Медіакритика і мовна культура ЗМІ.
5. Роль медіакритики у підтриманні здорового психологічного і морального клімату в суспільстві.
6. Медіакритика і висвітлення у ЗМІ проблем суспільної безпеки.
Література
Ключові поняття: суспільний консенсус, види репутації медійних організацій, суспільна довіра до ЗМІ, патогенний текст, цензура здорового глузду, криміногенні характеристики медійного змісту
Медіакритика і формування суспільного консенсусу
Журналістика в умовах демократії сприяє, наряду з іншими соціальними інститутами, випрацюванню широкого суспільного консенсусу (узгодженій позиції різних соціальних сил і груп з найважливіших питань розвитку суспільства), відображаючи позиції громадян і різних суспільних угруповань, надаючи можливість для публічного вираження їх поглядів у ЗМІ. Такий консенсус являє собою основу суспільної згоди і консолідації громадян, і є обов’язковою умовою забезпечення стабільного розвитку на основі врахування демократичних прав та інтересів більшості населення.
|
|
|
На практиці суспільний консенсус може бути як витвором демократичної взаємодії і постійного діалогу різних суспільних верств і груп між собою і владою, так і сфабрикованим політичною та економічною елітами для забезпечення підконтрольності і керованості суспільства. У цьому разі консолідація соціуму досягається не через постійний демократичний діалог і узгодження поглядів і позицій, який породжує рухливу суспільну згоду, але забезпечується головним чином методами маніпулятивного впливу на масову свідомість. Основою для формування сфабрикованого суспільного консенсусу є ілюзорні соціальні ідеї і цінності, маніпулятивні соціальні міфи («світле майбутнє»), імплантовані у масову свідомість через пресу, ідеологічні й освітні інститути.
Сфабрикований консенсус здатен тимчасово консолідувати суспільство, оскільки прийняття масою маніпулятивної програми забезпечує на деякий період об’єднання розрізнених індивідів. Але суспільна консолідація, що досягається таким чином, нестійка перед обличчям тривалих суспільних процесів, тому що не забезпечує виявлення і зняття найбільш гострих внутрішніх протиріч в суспільстві, здатних призвести у подальшому до соціальних вибухів і катастрофічних потрясінь суспільства.
|
|
|
В умовах дійсної демократії вплив ЗМІ на громадську думку повинен будуватися не на маніпулюванні, а на ґрунті широкого діалогу з громадянами і соціальними групами та взаємодії з аудиторією, що передбачає детальне і системне її інформування.
Ця вимога в корні розходиться із ситуацією, коли на аудиторію через безліч медійних каналів обвалюється величезний масив фрагментованих, розрізнених відомостей, які підлягають поверхневій інтерпретації (водночас замовчується життєво важлива інформація), коли населенню постійно нав’язується певне обмежене коло об’єктів інтересу і стандартні зразки оцінки медійного змісту. Маніпулювання свідомістю аудиторії ЗМІ веде до створення ерзацу громадської думки, який являється суперечливим вираженням як істинних інтересів, прагнень, поглядів громадян, так і нав’язаних їм міфологем, ілюзорних ідеологічних схем, окремих уривчастих ідей, оцінок і настроїв.
Медіакритика виконує як спільні для всієї журналістики, так і особливі, тільки їй притаманні завдання у вираженні й формуванні громадської думки. Медіакритика здатна виступити реальним виразником численних позицій та інтересів різних соціальних верств у їхніх відносинах із пресою. Вона не тільки впливає на громадську думку, але й відображає ставлення різних соціальних груп до ЗМІ, відіграючи роль одного із каналів громадянського впливу на їх діяльність.
|
|
|
Медіакритика знайомить громадськість з узагальненими результатами наукових досліджень змісту ЗМІ і соціального функціонування друкованої та електронної преси, виводить обговорення актуальних проблем масових комунікацій за межі вузького кола спеціалістів і професіоналів.
Критика ЗМІ вносить свій вклад у формування і розвиток у демократичному суспільстві і в середовищі медійних професіоналів уявлень про нормативність діяльності ЗМІ, закладаючи тим самим основи суспільного консенсусу щодо друкованої та електронної преси. Наявність такого консенсусу сприяє суспільно необхідному корегуванню діяльності ЗМІ, приведенню її у відповідність із соціальними потребами.
Медіакритика розглядає ЗМІ у широкому соціальному контексті, у конкретній системі суспільних, економічних та ідеологічних відносин, у яку вписана друкована та електронна преса. Критик не тільки вивчає й оцінює діяльність ЗМІ у їх відносинах із соціальною дійсністю, але й піддає критичному аналізу саму цю дійсність.
Таким чином, медіакритика здатна брати участь не тільки у визначенні узгодженої суспільної позиції відносно ЗМІ, але й у формуванні громадянської позиції і демократичного консенсусу по широкому колу питань життя суспільства.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 641; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!