Тема 3. Жанрові форми вітчизняної медіакритики



План

  1. Жанрові характеристики медіакритики.
  2. Використання інформаційних жанрів.
  3. Аналітичні жанри у медіакритиці.
  4. Художня публіцистика на сторінках «Телекритики» і «Медіа критики».

Література

 

Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості : підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. / В. Й. Здоровега . – Л. : ПАІС, 2004. – 268с.

    Кузнецова О. Аналітичні методи в журналістиці : моногр. / Олена Кузнєцова. – Львів. – 1997. – 110 с.

    Короченский А. «Пятая власть?» Феномен медиакритики в контексте информационного рынка : монограф. / А. П. Короченский. - Ростов: Международный ин-т журналистики и филологии, 2002. – 272с.

Ключові поняття: жанри журналістики, інформаційні жанри медіакритики, аналітичні жанри медіакритики, публіцистичні жанри медіакритики

Жанрові характеристики медіакритики

Закономірності творчого процесу в медіакритиці, так само як і в журналістиці реалізуються у різних відносно усталених формах літературної продукції. У межах різних потоків журналістської інформації існують вироблені практикою, історично сформовані жанри. Словом «жанр» широко послуговується літературознавство, мистецтвознавство, не становить винятку й журналістикознавство.

У журналістиці під жанром прийнято розуміти усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури (В.Здоровега). Зазвичай журналістикознавці наголошують на тому, що кожен жанр відіграє конкретну роль у системі ЗМІ і характеризується певною композиційною організацією матеріалу.

Жанр, безумовно, – один із елементів форми медіакритичного твору. Він завжди визначається задумом, змістом, роллю, яку відіграє певний матеріал на газетній шпальті, у програмі теле- чи радіопередачі. Хоча в журналістській практиці можливий зворотний процес, коли авторові замовляється стаття чи репортаж, звіт чи інтерв’ю.

У добре продуманій концепції видання чи телевізійної програми, а відтак у редакційному замовленні враховуються всі моменти змісту і форми. Про один і той самий предмет, явище, подію можна написати різні за жанрами твори. Практика свідчить, що навіть досвідчений журналіст не завжди може виконати замовлення в заданому жанрі. Це особливо стосується таких складних форм, як нарис, памфлет, фейлетон.

Існує декілька критеріїв поділу матеріалу на жанри. Вони справедливі не лише для журналістики, але й для медіакритики як невід’ємної її частини:

Ø об’єкт відображення – конкретний життєвий матеріал, який лягає в основу твору;

Ø призначення матеріалу – тобто мета, яку ставить перед собою медійник і взагалі редакція;

Ø масштаб охоплення дійсності ;

Ø особливості літературно-стилістичних засобів вираження задуму.

У світовому журналістикознавстві існує декілька різних систем поділу матеріалів на жанри. Найбільш поширеним видається розподіл жанрів на інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні. До перших належить замітка, звіт, інтерв’ю, репортаж, кореспонденція. До других – коментар, стаття, рецензія, огляд, лист, звернення. До останньої групи – нарис, зарисовка, фейлетон, есе, памфлет, гумореска, байка, пародія (класифікація за В. Здоровегою). Розглянемо далі, як на практиці відбувається розподіл на жанри у вітчизняній медіакритиці.

 

Використання інформаційних жанрів

Хоча для критики найбільш природною є, безумовно, аналітика, інформаційні жанри теж трапляються. Приміром, в інтернет-виданні «Телекритика» поширений такий жанр, як замітка. За визначенням В. Здоровеги, замітка – найоперативніша і найпростіша усталена форма повідомлення у ЗМІ про об’єктивно існуючі події, факти, явища реального життя з метою насамперед найелементарнішого пізнання навколишнього світу.

У «Телекритиці» постійною є рубрики «Новини» та «ТОП-новини» – де коротко подається інформація зі світу мас-медіа: «Підписаний Держбюджет – 2012: фінансування кіно збільшено», «Китай зменшив кількість розважальних шоу на 70%».

Не меншого поширення у «Телекритиці» набув і жанр інтерв’ю.Журналіст, окрім оперативного поточного інформування про події, повинен постійно шукати і спонукати розкритися тих людей, які знають більше, вміють робити свою справу краще, ефективніше, ніж інші. І найпершою формою цього процесу є інтерв’ю (від англ. Interview – буквально зустріч, бесіда). Це жанр журналістики, розмова журналіста з відомою або просто обізнаною у якійсь справі людиною, переважно на значущу тему, призначена для оприлюднення у мас-медіа. 

Розмови з відомими і вагомими людьми у світі медіа: ведучими, продюсерами, генеральними директорами телеканалів та медіа-холдингів, членами Нацради та інших організацій, що регулюють діяльність ЗМІ (у тому числі й міжнародними) роблять цей незвичний (як для критики) жанр надзвичайно популярним. У «Телекритиці» регулярно розміщаються розлогі інтерв’ю під гучними заголовками. Наприклад: «Мыкола Вересень: В этой стране не надо работе давать зазнаться» (05.01.2012); «Володимир Манжосов: «Царем себе ніколи не вважав» (14.09.2011) та інші.

       У «Телекритиці» зрідка трапляється жанр звіту(оперативне поширене повідомлення про актуальну подію, виражену вербально). Іноді редакція видання на чолі з шеф-редактором Н. Лігачовою організовує «круглі столи», під час яких обговорюються гострі та актуальні проблеми мас-медіа. Детальні звіти розміщаються на сторінках «Медіа критики»: «Журналістика-екшн: досвід польських медіа» (03.11.2011).

      

 

 

3.Аналітичні жанри у медіакритиці

 Для жанрової системи української медіакритики характерні неоформленість, рухливість характеристик. Змістові особливості творів медіакритики визначають широке використання аналітичних жанрів – статей та їх модифікантів (стаття + інтерв’ю), традиційних для критики жанрів рецензії, огляду, коментаря, а також жанри відкритого листа і звернення.

Першу скрипку у медіакритичних матеріалах безумовно відіграє стаття. Це синтетичний жанр публіцистики, в якому журналіст, використовуючи палітру інформаційних, аналітичних і художньо-публіцистичних методів з явною перевагою аналітичних, досліджує актуальну соціальну проблему, щоб показати явище, його причини і наслідки для вдосконалення життя (О.Кузнєцова).

Значну увагу аналітичній статті приділяє редакція часопису «Медіа Критика». Наприклад, «Культура у ЗМІ, ЗМІ в культурі (деякі міркування про дезорієнтацію у культурному українському просторі)» (Д. Мокрушина, 18.04.2011); «Екологічна журналістика: цензура чи непрофесійність?» (Ю. Голоднікова, 28.03.2011) та інші.

       Надзвичайно поширений такий жанр, як огляд, що відрізняється від статті насамперед хронологічно ширшим об’єктом дослідження, і зважаючи на це, оглядовим способом мислення. Головна мета огляду – з’ясування певних тенденцій розвитку явища, процесу. Огляди – майже постійна рубрика і в «Телекритиці», і в «Медіа Критиці». При чому в першому виданні переважно відбуваються огляди телевізійних програм: «Новогодняя ночь на «Интере»: Зеленский вместо Деда Мороза» (6.01.2012); «Велика ретро-різниця на «1+1» (5.01.2012) тощо.

Не рідко можна побачити й листи, особливо на сайті «Телекритики». Лист – аналітичний жанр журналістики, у якому у формі звернення до конкретної особи, групи осіб чи громадськості висловлюється авторська позиція, дається оцінка фактам, подіям і явищам, аналізуються і оцінюються вчинки і погляди адресата». Серед жанрового різноманіття «Телекритики» можна віднайти й відкритий лист, і лист-звернення, і лист до редакції тощо. Наприклад: «Відкритий лист до Мустафи Найєма» (Д.Чепак, 22.12.2011).

Особливе значення у медіакритиці має жанр рецензії. Рецензія – один із найпоширеніших літературно-критичних жанрів, мета якого полягає в аналізі, оціненні художнього, мистецького, публіцистичного, наукового твору, зіставленні його з життям, а також у розгляді порушених у творі суспільних проблем. У «Телекритиці» можна знайти рецензії на програми, теле та кінофільми. Наприклад: «Журнал «Українська культура» вийшов в оновленому форматі (11.08. 2011). Якісні рецензії пропонують національні друковані видання. Наприклад, «Дзеркало тижня. Україна»: «Висоцький не був «опозиціонером!» (Л.Журавльова, 17.12.2011), «Україна молода»: «Якісне документальне кіно власного виробництва» (В.Самченко, 03.12.2011).

У той же час видання «Медіа Критика» окрім рецензій на медіапродукти часто публікує ще й критичні рецензії на медіакритичну та журналістикознавчу літературу: «„Журналістика як всесвіт”: відгук на книгу І. Михайлина» (П. Александров, 04.06.2009).

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 1509; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!