Політика гетьмана І. Мазепи на Правобережній Україні



· Збільшив кількість правобережних козацьких полків у результаті заснування (точніше, відновлення) Білоцерківського, Брацлавського, Богуславського, Корсунського, Могилівського, Уманського, Чигиринського полків

· Призначав переважно лівобережних старшин, вірних гетьману, на посади полковників

 

Національно-визвольне повстання 1702—1704 рр.

КерівникБілоцерківський (фастівський) полковник Семен Палій

Рушійні силиПравобережні козаки, міщани, селяни і окремі українські шляхтичі

Основна метаЗвільнення Правобережжяз-під влади Речі Посполитоїі возз’єднання з Гетьманщиною

Причини

1. Ухвалення у 1699 р. польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків у Київському та Брацлавському воєводствах

2. Польська шляхта отримала можливість повернутися у свої колишні маєтки і відновити своє панування на Правобережжі

Привід

Наказ великого коронного гетьмана С. Яблоновського гетьману правобережного козацтва Самусю розпустити козацькі полки, а укріплення передати полякам. Козаки категорично відмовилися виконувати це рішення

Початок повстання Узимку 1702 р. на козацькій раді у Фастові у відповідь на захоплення польськими військами Немирова, Бара, Вінниці та Брацлава було прийнято рішення про початок всенародного повстання. Навесні 1702 р. повстання розпочалося на Поділлі та Брацлавщині. Повстання охопило Поділля, Брацлавщину, Київщину, Східну Волинь. Сили повстанців налічували 12 тис., коли до них приєдналися інші козацькі ватажки — Самійло Самусь, Захар Іскра, Андрій Абазин. Незабаром перед повстанцями впали такі польські твердині, як Немирів, Бердичів та Біла Церква. Однак у 1702 р. полякам удалося відвоювати значну частину втрачених земель і взяти Палія в облогу в його «столиці» Фастові. Саме в цей час у Польщу вторгається найбільший ворог Петра І — король Швеції Карл XII. Скориставшися замішанням, Мазепа переконує царя дозволити йому окупувати Правобережжя.

РезультатиЖорстоке придушенняповстання спільнимидіями польсько-російських військ

НаслідкиСкориставшись ситуацією, що склалася в результаті війни між Московською державоюі Швецією, та ослабленням Речі Посполитої, гетьман І. Мазепа фактичнооб’єднав під свою булаву Лівобережну і Правобережну Україну (до 1708—1709 рр.)Щоб гарантувати себе від загрози з боку популярного в народі Палія, Мазепа за згодою Петра І наказує заарештувати того й заслати до Сибіру. Його місце зайняв товариш Михайло Омельченко.

Україна в подіях Північної війни.

· Одразу після оголошення Росією війни Швеції (19 серпня 1700 р.) за наказом царя І. Мазепа направив для облоги шведської фортеці Нарва козацькі полки під командуванням полтавського полковника І. Іскри та чернігівського полковника Ю. Лизогуба. Загальна кількість українських козаків, які брали участь в облозі Нарви, становила 7 тис. осіб

· Українська козацька кіннота відзначилася у битві під Ерестфером наприкінці грудня 1701 р.

· Петро I наказав гетьману І. Мазепі направити на оборону Львова 30 тис. лівобережних козаків. Гетьман зволікав і з великим запізненням надіслав 10-тисячне військо під командуванням І. Мировича

 

Причини пошуку гетьманом І. Мазепою нових союзників на початку Північної війни

· Схильність Петра I до політики жорсткого централізму зводила нанівець наміри гетьмана збільшити самостійність Гетьманщини

· Стрімке виснаження людського та економічного потенціалу Гетьманщини за перші роки війни внаслідок задоволення вимог царя про допомогу

· Побоювання, що для здобуття перемоги у війні та виходу до Балтійського моря цар може пожертвувати Україною

· Відмова царя допомогти гетьману («боронися як знаєш») під час загрози вторгнення в Україну союзника шведів польського короля С. Лещинського

· Плани Петра I стосовно ліквідації Гетьманщини та козацького устрою України

 

1708 р. – Іван Мазепа укладає договір з Карлом ХІІ про україно-шведський союз.

 

Угода про україно-шведський союз, укладена І. Мазепою з Карлом ХII

· Стаття I. Шведський король зобов’язувався захищати Гетьманщину і приєднані до неї землі, надсилаючи для цього свої війська, за вимогою гетьмана і Генеральної ради. Шведські війська будуть знаходитися у розпорядженні й під командуванням гетьмана стільки, скільки він вважатиме за потрібне. Гетьман забезпечуватиме їх продовольством, а шведський король сплачуватиме їм платню

· Стаття II. Усе те, що буде завойоване в московських володіннях, належатиме тому, хто його захопив. Те, що буде визнане колишньою власністю українського народу, повинне бути передане Україні

· Стаття III. Український князь (І. Мазепа) і Генеральна рада будуть надалі панувати згідно з правами, якими користувалися й раніше на цих землях

 

21 квітня 1708Василь Кочубей і Іван Іскра подали Петру донос з 25 статей на Мазепу, але цар не повірив і наказав стратити донощиків.

 


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 352; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!