Перебіг міжусобної боротьби між синами Володимира Великого
1015 р. Смерть князя Володимира Великого. За свідченням саксонського хроніста Тітмара Мерзебурського, по смерті Володимира київський престол за заповітом опинився в руках Бориса. «Повість минулих літ» повідомляє, що владу в Києві захопив Святополк і розпочав винищувати своїх зведених братів. Він вбив Бориса, Гліба й Святослава. Проте існують також інші версії їх загибелі: убиті за наказом Ярослава Мудрого, загинули в міжусобній боротьбі. Святополк виступив як захисник єдності держави, але задля цього пішов на знищення своїх братів. Цими діями він відвернув від себе значну частину населення, яке підтримало ще одного його суперника — Ярослава Володимировича, який сидів на той час у Новгороді.
1016 р. Ярослав розгромив під Любечем Святополка. Після цього переможений Святополк утік до Польщі, а Ярослав утвердився в Києві
1018 р. Польський король Болеслав Хоробрий разом зі своїм зятем Святополком виступив проти Ярослава. Військо Ярослава чекало їх на березі Західного Бугу на Волині. Битва завершилася поразкою Ярослава, який утік до Новгорода. Болеслав Хоробрий і Святослав зайняли Київ.
1019 р. Ярослав з великим військом удруге виступив проти Святополка. Поляки вже залишили Святополка і він звернувся по допомогу до печенігів. 1019 р. у вирішальній битві на річці Альта під Переяславом Ярослав розгромив Святополка і повернув київський престол
1021 р. Ярослав переміг свого племінника Брячислава Ізяславовича Полоцького, котрий захопив Новгород
|
|
|
1023 р. Мстислав Володимирович, скориставшись відсутністю Ярослава в Києві, рушив з Тмутаракані, де князював, на Київ, щоб захопити владу. Проте, як повідомляє літопис, «не прийняли його кияни». Мстислав задовольнився Черніговом і підпорядкував своїй владі Лівобережжя Дніпра.
Лиственська битва 1024 р. біля Чернігова між братами завершилася поразкою Ярослава. Унаслідок цього вони поділили Південну Русь по Дніпру. Лише після смерті Мстислава (1036 р.) Ярослав став «самовладцем Руської землі»
Київська Русь за князювання Ярослава Мудрого (1019—1054 рр.)
Внутрішня політика
· Докладав чимало зусиль для відновлення централізованої держави, яка послабилася під час міжусобної боротьба між синами Володимира Великого. Повернув втрачені за правління Святополка землі. У 1030-31 рр. він зайняв червенські міста і разом з Мстиславом ходив аж в Польщу. 1030 р. відвоював у поляків Белз, а наступного року всю Червону Русь.
· Продовжив боротьбу з нападами печенігів. 1036 р. під Києвом завдав їм поразки і примусив припинити напади на Русь. Це дало можливість збудувати нову систему укріплених міст південніше р. Рось.
|
|
|
· Сприяв створенню нових і розбудові існуючих міст. У 1032 р. заснував ряд міст на р. Рось: Богуслав, Юр’їв.
· При ньому відбувається розквіт Києва. Було споруджено нову систему укріплень «місто Ярослава», що не мала рівних на Русі. Київ прикрасили Георгіївська та Ірининська церкви, Золоті ворота з надбрамною церквою.
· Ярослав дбав про піднесення освіти. Переписувалися книги грецьких і римських авторів, створювалися власні твори ("Слово про закон і благодать" Іларіона).
· Велику увагу приділяв Ярослав подальшому поширенню християнства. За його правління у Києві були виконані перші келії Києво-Печерського монастиря. У 1051 р. було скликано собор єпископів у Києві, на якому було обрано митрополита-українця, визначного церковного діяча і письменника Іларіона. Це мало важливе значення для укріплення незалежності української церкви від Константинополя.
· Остаточно ліквідував місцевий сепаратизм, означив територію і кордони держави, удосконалив державний аппарат
· Піклувався про розвиток культури: виникнення шкіл, виготовлення книжок, ведення літописання, заснування першої бібліотеки при Софійському соборі
· Створив перше писане зведення законів Київської Русі, що одержало назву «Руська правда» або «Правда Ярослава».
|
|
|
З “Руської правди» (коротка редакція кінця XI ст .).
«Якщо уб’є вільна людина вільну, то за нього мають право помститися брат за брата, або син за батька, або батько за сина, або сини брата та сестри; якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то нехай одержить 40 гривень за вбитого».
Зовнішня політика
· Розширив кордони на північному заході, приєднавши землі угрофінських племен. Князь здійснив походи проти фінської чуді, на ятвягів, у Литву. Над Чудським озером Ярослав заснував місто Юр’єв (сьогодні Тарту в Естонії).
· Підтримував дружні відносини з Візантією, надсилав руські дружини на допомогу візантійцям. Проте 1043 р. спалахнула русько-візантійська війна, спричинена зміною ставлення до Русі нового візантійського імператора Константина Мономаха. Завершилася 1046 р. примиренням візантійців з русичами і підписанням мирної угоди.
· Підтримував постійні дипломатичні відносини з Німеччиною. У 1030—1031 і 1040—1043 рр. здійснив обмін посольствами. Русь розглядала Німеччину як найкращого з усіх можливих союзників у боротьбі з Візантією. Добрі відносини підтримувалися з Угорщиною і Польщею.
|
|
|
· Подальший розвиток «шлюбної дипломатії» — укладання вигідних міждержавних союзів через династичні шлюби. Сам Ярослав був одружений з дочкою шведського короля Олафа Інгігердою. Одну свою дочку, Єлизавету, віддав за норвезького короля Гаральда Сміливого; іншу – Анну – за французького короля Генріха І; третя, Анастасія, стала дружиною короля Угорщини Андраша I.
· Піднесення політичного престижу Руської держави і встановлення внутрішнього спокою сприяли розвитку торгівлі і господарства Київської Русі.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!