Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Чортківськ педагогічне училище
Імені Олександра Барвінського
ПИТАННЯ ТА ОРІЄНТОВНІ ВІДПОВІДІ
ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ
З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
КУРС
Р.
Укладачі:
викладачі суспільних дисциплін:
Степанюк О.Д.
Колубаєва О.Є.
Ушій Г.Я.
Ковальчук В.Ф.
Комп’ютерний набір і верстка – Іжевська Л.І. (лаборант)
Друк – Слободян Р.В., Драбик Ю.В.
Обговорено і затверджено на засіданні П(Ц)К викладачів суспільних дисциплін
Протокол № 9 від 10 квітня 2013 р.
Питання для державної атестації з історії України
Курс
1. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
2. Початок політичного етапу визвольного руху на початку XX ст.
3. Російська революція 1905-1907 рр. в Україні.
4. Політичні зміни в Україні в 1908-1913рр.
5. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.
6. Україна в роки Першої світової війни. Воєнні дії на території України.
7. Національний рух у Галичині і Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни.
8. Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
9. Початок Української революції, утворення Центральної Ради М. Грушевський, В. Винниченко.
10. I Універсал Центральної ради та його історичне значення.
11. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
|
|
|
12. Проголошення незалежності УНР, передумови та значення.
13. Внутрішня та зовнішня політика Української держави за часів П. Скоропадського.
14. Україна в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
15. Проголошення Західноукраїнської Народної республіки. Злука УНР і ЗУНР.
16. Внутрішня і зовнішня політика Директорії УНР. С. Петлюра.
17. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1920 рр.
18. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
19. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки О. Шумський, М. Скрипник.
20. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини в 20-х-30-х рр. ХХ ст.
21. Культура і духовне життя України в 1917-1920 рр.
22. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні.
23. Голодомори в Україні: причини і наслідки.
24. Політика суцільної колективізації та розселювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки.
25. Розвиток культури в 30-ті рр. «Розстріляне» відродження.
26. Громадсько-політичне життя в Україні в 30-х рр.
27. Об'єднання Західноукраїнських земель в УРСР та їх радянізація в 1939-1941 рр.
28. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941-1944 рр. Голокост.
|
|
|
29. Діяльність радянських партизан і ОУН-УПА в роки Другої світової війни.
30. Втрати України в роки Другої світової війни. Внесок українців у перемогу над фашизмом.
31. Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
32. Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
33. Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр.
34. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років.
35. Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х років.
36. Радянізація західних областей України у 40-50-х роках. Репресивні акції радянської влади в регіоні.
37. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України.
38. Національно-визвольний рух 60-80 років.
39. Опозиційний рух в Україні (1965-1985 рр.)
40. Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації « Шістидесятники ».
41. Ідеологізація і русифікація культурного життя в 70-80-ті роки.
Політичний курс на « злиття націй»
42. Політична ситуація в Україні 1985-1991рр.
43. Прихід до влади М. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
44.Проголошення державної незалежності України.
|
|
|
45. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991р.; результати та історичне значення.
46. Загострення екологічних проблем у 70-80 - х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
47. Декларація про державний суверенітет України та ї історичне значення.
48. Спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 року.
49. Прийняття Конституції України (1996 р).
50. Проблеми політичного життя України в другій половині 90-х років ХХ ст. - на початку ХХI ст.
51. Пошуки шляхів стабілізації на початку ХХI ст. Здійснення аграрної реформи.
52. Кроки української економіки до інтеграції у європейський та світовий економічний простір.
53. Модернізація національної системи освіти на початку ХХI ст.
54. Основні тенденції розвитку науки на початку ХХI ст. в Україні.
55. Екологічні проблеми та пошуки шляхів покращення стану навколишнього середовища наприкінці ХХ - на початку ХХI ст.
56. Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності.
57. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння.
58. Україна в міжнародних організаціях. Кінець ХХ- поч. ХХI ст.
59. Пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці ХХ - на початку ХХI ст.
|
|
|
60. Основні чинники та особливості розвитку культури в Україні.
Кінець ХХ поч. ХХI ст.
Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
1. На межі ХІХ-ХХ ст. Україна була розділена як і географічно так і політично між двома імперіями - Російською і Австро-Угорською. Перша володіла Слобожанщиною, Лівобережжям, Правобережжям, Донбасом і Півднем, що становило близько 85 % земель, заселених українцями. До складу другої входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Території, що перебували під владою Російської імперії в цей період, зазвичай називають Наддніпрянською Україною, ті, що входили до складу Австро-Угорської. - західноукраїнськими землями.
Документи і матеріали
На переламі XIX і XX ст. у житті українців Галичини і Буковини сталися великі зміни. Тут проходить прискорений розвиток суспільних і національних сил. «Інтенсивність, ширина і глибокість того розвоєного руху в тім часі, - писав Іван Франко, були більші, ніж коли-небудь перед тим... Ніколи досі на ниві нашого слова не було такого оживлення, такої маси конфліктів, суперечливих течій, полеміки, різнорідних думок і змагань, тихих, але глибоких переворотів...».
Рушієм цього процесу була інтелігенція, передусім адвокати вихованці народовських громад. Поруч з ними діяла нова генерація духовенства.
Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії - К., 1993. -С 53.
Як ви вважаєте,чому на початку XX ст. саме інтелігенція, як і Наддніпрянській Україні, так і в західноукраїнських землях, стає рушійною силою суспільних і національно-визвольних рухів?
Спільним для всіх Українських земель було те що Український народ, і послідовно боровся за свої соціальні і національні права. В українському національному русі на початку xx ст. простежуються дві тенденції - посилення земсько-ліберальної опозиції царизмові та переростання українського культурно-просвітницького руху в політичний. Ліберальна опозиція - представники інтелігенції (службовці, лікарі, вчителі та ін.) усе частіше висувала вимоги щодо надання політичних свобод, скликання Установчих зборів для розробки конституції. В українській політичній думці обґрунтовується необхідність досягнення української національної не незалежності й повної державної самостійності. Але панівною впродовж перших двох десятиліть xx ст.. як і раніше, зaлишалась ідея політичної автономії України у складі чи то конституційної Російської імперії, чи то федеративної Російської демократичної республіки, побудованої на новітніх конституційних засадах Початок XX ст. характеризується розвитком політичного етапу визвольного руху в українських землях. Головною вадою становлення української партійної системи було те, що українці не мали можливості реально впливати на перебіг економічного і соціально-політичного розвитку в Україні. До складу українських партій входили переважно представники інтелігенції, яка часто репрезентувала сама себе, а їхні політичні дискусії більше нагадували кухонні суперечки. І все ж незважаючи на ці «хвороби зростання», українські діячі поступово починали відчувати себе самостійною силою, яка прагне здійснити власні цілі та завдання, відстоює інтереси українського народу і має свою матеріальною базою створену ним. нехай ще недосконалу, фінансово-економічну структуру. На початку XX ст. особливістю суспільно-політичних рухів в українських землях стало поширення комуністичних ідей.
2. На початку XX ст. Наддніпрянщина була одним із економічно найрозвиненіших регіонів Російської імперії.
Промисловому розвитку Наддніпрянської України на початку xx ст. були притаманні концентрація виробництва, утворення монополій, спеціалізація районів, значний вплив іноземного капіталу, нерівномірний розвиток українських регіонів, вищі темпи розвитку порівнянні з середніми показниками по країні, перетворення України на один з головних промислових районів Російської імперії.
Особливістю розвитку української промисловості була її підпорядкованість імперському центру, який вбачав в Україні насамперед потужну сировинну базу. Тому закономірно, що 1913 р. на українську промисловість припадало майже 70 % видобутку сировини та виготовлення напівфабрикатів Російської імперії. Така державна політика суттєво деформувала структуру економіки України. Незважаючи на те, що на її території був зосереджений величезний промисловий потенціал, вона залишалася сільської сільськогосподарським районом імперії, у якому в селах проживало 80 % населення. В аграрному секторі Наддніпрянської України зберігали позиції великі поміщицькі латифундії. Перетворення землі на товар спричинило посилення майнової диференціації селянства, зросла експлуатація народних мас. Нa початку xx ст.. назріла проблема аграрного перенаселения. Усі ці чинники призвели до значної напруженості в суспільстві, загострення соціальних протиріч.
Відповідні зрушення у промисловості відбувалися і в українських землях Австро-Угорської імперії, хоча темпи її зростання були невисокі. Нa початку XX ст. в західноукраїнських землях відбувається поступовий перехід до капіталістичних форм господарювання. Зростає товарність сільського господарства ширше використовується вільнонаймана праця, частіше застосовується техніка. Проте панівні позиції зберігає поміщицьке землеволодіння. Завдяки перебуванню сервітутів (від лат. servilus - повинність) під поміщицьким контролем юридично вільні селяни фактично потрапляють в економічне кріпацтво, загострюється проблема аграрною перенаселення.
Наслідками колоніальних форм господарювання в промисловій сфері були експлуатація природних багатств західноукраїнських земель: перетворення західноукраїнського краю на рийок збуту; орієнтація фабричного виробництва на видобування та первинну переробку сировини: консервація кустарно-ремісничого характеру західноукраїнської промисловості; залежність промислового розвитку від іноземного капіталу тощо.
Протиріччя соціально-економічного розвитку супроводжувалися активними виступами робітників і селян.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 323; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!