Структурно-семантичні особливості сленгу геймерів
«I’llpwnyou, fknn00b!». Саме так виглядає сленг геймерів. На звичайній мові це речення має такий вигляд: «I’llbeatthelivingdaylighstoutofyou, youstupidnewcomertothisgame!»
Інтерактивний кіберпростір, «обплетений» всесвітнім глобальним
павутинням Інтернету, є базовим середовищем для становлення і розвитку
своєрідного віртуального соціуму, який об’єднує сьогодні сотні мільйонів
людей в усьому світі. Головний спосіб їхнього спілкування – такий особливий
різновид писемної форми мови, який бурхливо розвивається саме в Інтернеті
[23].Відомо, що кожнійокремо взятій спільноті притаманне використання властивих тільки їй слів івиразів, які часто можуть бути незрозумілими для решти.
Ґеймер (від англ. game (гра)) [26]- це виразник своєрідної субкультури, зі своїми етичними нормами і стилем поведінки у віртуальному просторі. Членство в цій групі передбачає передусім певний рівень компетентності у сфері онлайнової ігрової діяльності на знання відповідного геймерського сленгу. У цій соціальній спільноті є профі, ґакери, юзери та ламери (lamer).Більшість із них проводять щодня дуже багато часу за такими комп’ютернимиіграми, як «WOW», «R2», «CS:GO», «DOTA», «LOL»та ін. [35].
Світ комп’ютерних ігор нерідкодозволяє собі «погратися» не лише зі сприйняттям світу, а й зі словом.Комп’ютерні ігри спричинили як появу нових діалектів, так і суміш англомісцевого жаргону зі специфічними назвами віртуальних комп’ютерних ігор [37]. Причому пересічному «думеру» чи «квакеру» часом важко зрозуміти«едвенчера», якщо вони спілкуватимуться на «своїх» мовах (дотер– гравець угруDOTA(defenceoftheancient), вовер– гравець у WOW, а едвенчер – гравець в Adventure (пригодницькі)ігри[28].
|
|
|
Мову геймерів часто називають Leetspeak або Leet (від англ. Elite – елітний). Leet – письмовий різновид арго, який використовують переважно в Інтернет-спілкуванні, і який є дуже поширеним у багатьох онлайнових відеоіграх [31]. Однією з ознак Leetspeak є унікальна орфографічна система, яка базується на заміні у словах однієї літери різноманітними знаками, типографічними символами, літерами та цифрами.Така практика креативного способу шифрування дійсності у Leetspeakзумовлена захистом онлайнової Leet-спільноти від тих,хто намагається «влитися» у перебіг віртуального спілкування ззовні [36].Із поширенням глобального павутинняLeetspeakстає невід’ємною частиною Інтернет-культури і набуваєповноцінного статусу віртуального сленгу.
Нижче подані результати нашого дослідження щодо основних лінгвістичніих рис мови геймерів.
Ґеймери в процесі інтерактивного спілкування дуже часто вдаються до
зумисне-неправильного написання слів, наприклад:aer (are), yuo (you), waht (what), gaem (game), teh або t3h (the), leik (like), pwn (own), flase (false), evar (ever), smrt (smart) та ін.
|
|
|
Великою популярністю серед гравців користуються також алфавітноцифрові замінники. З дослідження випливає, що майже всі літери можуть бутизамінені цифровими відповідниками, наприклад: 0 для O, D, 1 для I, L, T, 2 для Z, R, 3 для E, B і т.д. Так, цифровим відповідником слова «Leet» є 1337 або 133t.
Слід зазначити, що шляхи і способи творення сленгу геймерів надзвичайно різноманітні, однак провідну роль у цьому процесі відіграють скорочення, які виконують функцію «економних» замінників багатоскладових слів, що є необхідним для швидкого набору повідомлення. У творенні сленгу геймерів зустічаються усі типи лексичних скорочень, які, як відомо, поділяються на:усічення,абревіатури і контамінації (телескопізми).
Усічення, відсікання початкової, кінцевої або центральної частини слова, найчастіше зустрічаються у вокабулярі геймерів: altho – although, bout – about, prolly – probably, thx – thanks, foo – fool, cuz – because, peeps, ppl – people, dling, dl-ing, dl – downloading, pwd, pw – password, k – ok, okay, msg – message, gf, g/f – girlfriend, bl – bad luck.
Іншим характерним способом утворенням слів є часткова або повна телескопія або контамінація (blends) - злиття двох усічених основ або усіченої основи одного слова з повною формою іншого слова. Такі новоутворення вирізняються експресивністю: wanna – want to, welp– kind of like well, lemme– let me, thatd– that would.
|
|
|
Велике значення у словотворі геймерського сленгу відіграє словоскладання(compounds) - процес, що веде до утворення лексем, які здатні позначати досить складні поняття та об‘єкти за допомогою мінімуму мовних засобів. Це ще однин прояв закону економії мовленнєвих засобів: awhile – a while, moreso – more so, ahold – a hold ina– in a, sysop - system operator, usenet- users network.
Найпоширенішим, однак, способом творення мовних одиниць у геймерському сленгові є різного типу абревіатури, зокрема ініціальні абревіатури і акроніми. Таким способом можуть скорочуватися не лише слова, але й словосполучення і навіть цілі речення.
Акроніми(acronyms)- послідовність звуків, позначених початковими літерами, які читаються як звичайне слово. Багато акронімів, як і ініціальні абревіатури, характерні для будь-якого Інтернет спілкування, однак окремі з них притаманні лише ґеймерам: hand - have a nice day, mud - multi user dungeon, foaf - friend of a friend, afaik - as far as i know,rofl – rolling on the floor laughing, np – no problem, pos – piece of shit, bbiab – be back in a bit, gj – good job.
Ініціальні абревіатури(initialisms), на відміну від акронімів, читаються за назвою букв: OIC - OH, I SEE; CU - SEE YOU; R – ARE; AFK - AWAY FROM KEYBOARD; BTW - BY THE WAY; BBL - BE BACK LATER; HTH - HOPE THIS HELPS.
|
|
|
Часто в скороченнях використовуються цифри (найчастіше 1, 2, 4, 8) та знаки, зокрема @ і &:B4 - before, 2MFM – too much for me, 1 – one or won; ne1 – anyone,CUL8er- See You Later, meet you @ 5.
Словотворення за допомогою афіксації має свої характерні риси у цій сфері. Наприклад, суфікс –age вказує на якусь дію або замінює суфікс –ed. Так, речення «I ownedhim» на мові геймера може виглядати як «I had ownage» чи «It was ownage». Суфікс -or або -0r - вживається після голосних літер та «x»,наприклад: sexoror b0x0r, тоді як суфікс -zor вживається після решти приголосних, наприклад: «I need foodzors» чи «sleepzor». Чи, наприклад, winzored - форма минулого часу дієслова «to win».Суфікс -ie(s) використовується геймерами для творення зменшувальних іменників, як наприклад: new (not existing before) + ie =>newbie [29].
До активних префіксів можна віднестиuber-,якийгеймери використовують у значенні «дуже»для будь-якого слова, наприклад «you’re uber-sexy» або «that was uber-cool»; re- (once more), наприклад: re + hi (hello) - rehi (hello again).
Іншим способ творення сленгу геймерів є лексико-семантичний спосіб, коли стандартне англійське слово отримує нове значення. Так, слово own, owned використовується у значенні «отримати перемогу у грі», «гарна гра», bogged – перевантажений (overloaded), ringer (when a person notof the team plays for that team, incognito) – той, хто у грі видає себе за когось іншого; root, r00t (administrator of computerserver) – адміністратор серверу.
Звичайно, що це не весь перелік можливих утворень і знаково-символьних
комбінацій у мові геймерів. Він, імовірно, матиме зовсім інший вигляд через деякий проміжокчасу. Проте сьогодні можна стверджувати, що це надзвичайно оригінальнийспосіб шифрування своїх думок. «Елітність» такогоспілкування проявляється саме через надмірну стилістично-графічнувишуканість мови, що робить спільноту геймерів легко впізнаваною з-поміжбільшості традиційних віртуальних груп [37].
ВИСНОВКИ
Інтернет формує особливе комунікативне середовище – місце реалізації мови, яке не мало аналогів у минулому. Інтернет комунікація є комплексним явищем сучасного опосередкованого спілкування, яке має властиві тільки йому мовні особливості.Мережа стимулює мовленнєву творчість людини, а відтак комунікація в Інтернеті піддається трансформації на усіх рівнях: лексичному, граматичному, синтаксичному, що дозволяє говорити про формування нового стилю – стилю інтернет спілкування.
Характерними рисами спілкування у соціальних мережах і геймерських чатах можна вважати реалізаціютенденції до розмовності, головними ознаками якої є спонтанність, неофіційність, діалогічність, тенденція до стислості і експресивності.
Надзвичайно швидкий розвиток інтернет спілкування спричинив появу нової динамічної системи – інтернет сленгу. Під терміном «сленг» ми розуміємо різновид мовлення (підмову), якийвикористовується окремою відносно стійкою соціальною групою, доякої й належать користувачі соціальних мереж і геймери.
Лексичні одиниці соціальних мереж і чатів геймерів відносяться як до
сленгізмів так і до неологізмів. До сленгізмів - оскільки їхнє використання
обмежено певною комунікативною ситуацією, а також характерне для окремої
групи осіб. До неологізмів, оскільки вони сприймаються носіями даного мовного
суспільства як нові (на відміну від сленгізмів, які побутують у мовленні і в яких
не завжди присутня конотація новизни) і не набули значного поширення поза
межами сфери свого використання через свою новизну і не ввійшли до стандартноїмови. Таким чином, лексичні одиниці у досліджуваних середовищах набувають статусу сленгового неологізму.
Скорочення відіграють провідну роль у мові соціальних мереж і геймерів, у зв‘язку з необхідністю швидкого набору повідомлення і часто для кодування інформації. Сленгізми, утворені за допомогою телескопії, складають найбільшу частину, значно меншу частину складаютьграфічні скорочення (ініціальні скорочення словосполучень та контрактури). Іншими продуктивними способами словотворення єсловоскладання і афіксальне словотворення.
Мову геймерів часто називають Leetspeak або Leet, що є письмовим різновидом арго. Однією з ознак Leetspeak є унікальна орфографічна система, яка базується на заміні у словах однієї літери різноманітними знаками, типографічними символами, літерами та цифрами тощо.
Загалом, сленг соціальних мереж і сленг геймерів має схожі риси щодо джерел формування лексики. Однак, сленг геймерів має закритий характер, він криптографічний, хоча доступ до нього людей, що не належать до цієї субкультури, можливий. Крім того, сленг геймерів рідше проникає в повсякденне спілкування, у той час як сленг соціальних мереж є джерелом поповнення лексики англійської мови.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.:Высшая школа, 1986. - 346 с.
2. Баринова С. Типология англоязычных сокращений, используемых в сети Интернет: автореф. дис. ... канд. филол. наук / С. Баринова. – Воронеж, 2008. – 22 с.
3. Вдовиченко С. С. Речевой портрет языковой личности игрока в DotA2 / С. С. Вдовиченко // Научный диалог. — 2016. — № 2 (50). — С. 9 - 20.
4. Виноградова Т. Ю. Специфика общения в Интернете / Т.Ю. Виноградова. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.philology.ru/linguistics1/vinogradova_t-04.htm
5. Горшков П. А. Структурно-семантические особенности языка хакеров и геймеров / П.А. Горшков. – Вестник МГОУ. – М. 2007. – С. 27 - 32.
6. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка [Электронный ресурс] / В.И. Заботкина. – Режим доступа : http://www.balinagroup.com/download/zabotnkina.pdf
7. Иванов Л. Ю. Язык Интернета: заметки лингвиста [Електронний ресурс] / Иванов Л.Ю. – 2000. – 26 с. – Режим доступу : http://www.faq-www.ru/lingv.htm
8. Иванова Т. С. Интернационализация компьютерной лексики как отражение языковых процессов. – 2010. – С. 271 – 273.
9. Каптюрова В.В. Синтаксичні особливості повідомлень у Twitter / В.В. Каптюрова // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – К., 2011. – Вип. 36. – С. 397 - 403.
10. Компанцева Л.Ф. Інтернет-лінгвістика : навч. посіб. / Л.Ф. Компанцева. – К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2009. – 275 с.
11. Костіна Л. С. Стилістичні особливості американського комп’ютерного сленгу [Електронний ресурс] / Л. С. Костіна, А. М. Стеценко. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/SND/Philologia/2_kostina%20l.s..doc.htm
12. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підр. [для студ. вищ. навч. зал. освіти] / М. П. Кочерган. – К. : Видав. центр «Академія», 2002. – 368 с.
13. Липатов А. Т. Сленг как проблема социолекта: монография / А.Т. Липатов. – М.: ООО «Изд-во «Элпис», 2010. – 318 с.
14. Маковский М. М. Современный английский сленг: онтология, структура, этимология / М. М. Маковский. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 170 с.
15. Мешков О. Д. Словообразование современного английского языка / О. Д. Мешков. – М. : Наука, 1976. – 245 с.
16. Пожидаєва І.В. Блогінг і мікроблогінг: модифікація жанру / І.В. Пожидаєва // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Ф-т інозем. філолог. – К. : Логос, 2011. – № 34. – С. 130–135.
17. Рыжова А.С. Особенности интернет-коммуникации: речевые стратегии пользователей [Электронный ресурс] / А.С. Рыжова // «Слово. Предложение. Текст: анализ языковой культуры» (матер. Междунар. науч.-практич. конфер., 15 июня 2012). – Режим доступа : http://www.apriorinauka.ru/uploads/files/RIZHOVA.pdf
18. Словник сучасного українського сленгу / упор. Т. М. Кондратюк. – Х. : Фоліо, 2006. – 350 с.
19. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М.:Иностранная литература, 1956. - 260 с.
20. Ставицька Л. О. Арго, жаргон, сленг / Л. О. Ставицька. – К. : Часопис «Критика», 2005. – 462 с.
21. Стрига Е. В. Комп’ютерний сленг у сучасній англійській мові : походження та функціонування / Е. В. Стрига // Записки з романо-германської філології. – Вип. 1 (32). – 2014. – С. 186 - 191. -[Eлектронний ресурс] Режими доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zrgf_2014_1_28
22. Хомяков В. А. Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия / В. А. Хомяков. – Вологда, 1971. – 104 с.
23. Chambers Mark L. and Rob Smith. Computer gamer’s bible. – Chambers Foster City, CA : IDG Books Worldwide, 2000. – 641 p.
24. CrystalD. LanguageandtheInternet. -Cambridge: University press, 2004. – 272 p.
25. Encyclopedia – Britannica Online Encyclopedia [Electronic resource]. – Access mode : http://www.britannica.com
26. Fahey, T., & Prevost R. (Eds.). Net Speak The Internet Dictionary. – Hayden Books. – 1994. – 460 p.
27. Hollenbaugh E.E. The Effects of Anonymity on Self-Disclosure in Blogs: An Application of the Online Disinhibition Effect Communication / E.E. Hollenbaugh, M.K. Everett // Journal of Computer-Mediated Communication. – 2013. – Vol. 18 (3). – P. 283 - 302.
28. Kaufeld J. Internet games for dummies. – Foster City, CA : IDG Books Worldwide, 1997. – 304 p.
29. Kramer, Birgit: Lol @ n00b – netspeak and its impact on English outside the Internet. Unpublished MA thesis. Vienna University, 2009. – P. 23 – 25.
30. Livingstone S. Risky Social Networking Practices Among – Underage‖ Users: Lessons for Evidence-Based Policy Communication / S. Livingstone, K. Ólafsson, E. Staksrud // Journal of Computer-Mediated Communication. – 2013. – Vol. 18 (3) – P. 303 - 320.
31. Margolis, P. Webster’s Computer and Internet Dictionary / 3rd ed. Random House Reference. – 2000. – 240 p.
32. Orchard L.J. Individual Differences as Predictors of Social Networking [Електронний ресурс] / L.J. Orchard, C. Fullwood, N. Galbraith, N. Morris // Journal of Computer-Mediated Communication. – 2014. – Режим доступу : http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/jcc4.12068/full
33. PartridgeE. SlangTo-DayandYesterday. London: Routledge and Kegan Paul, 1979. – 562 p.
34. Raymond, Eric. “Jargon File: The New Hacker’s Dictionary, ver.4.3.3”, http://catb.org/esr/jargon/
35. Saltzman M., Sean McFadden. Internet games directory. – Emeryville, Calif.: Lycos Press, 1996. – 386 p.
36. Taves S. A pocket tour of games on the Internet. – San Francisco : Sybex, 1995. – 190 p.
37. Taylor T.A. Career opportunities in the Internet, video games, and multimedia / foreword by Dan Fiden. – New York, NY : Ferguson, 2007. – 359 p.
38. Walton D. Media argumentation: Dialectic, Persuasion and Rhetoric / D. Walton. – Cambridge : Cambridge University Press, 2007 – 386 p.
39. Westerman D. Social Media as Information Source: Recency of Updates and Credibility of Information Communication / D. Westerman, P.R. Spence, B. Van Der Heide // Journal of Computer-Mediated Communication. – 2014. – Vol. 19 (2) – P. 171 - 183.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!