VІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОБОТИ НАД ДРУГИМ РОЗДІЛОМ
1. Бюджетна система і міжбюджетні відносини.
План.
Вступ.
1. Поняття бюджетної системи та принципи її побудови.
2. Сучасна бюджетна система Україна та її формування.
3. Міжбюджетні відносини, їх види, форми та напрями.
4. Шляхи розвитку бюджетної системи та вдосконалення мжбюджетних відносин.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
2. Сутність та обєктивна необхідність фінансів
План.
Вступ.
1. Призначення та обєктивна необхідність фінансів.
2. Сутність та ознаки фінансів.
3. Відмінності між фінансами ті іншими економічними категоріями.
4. Розподіл і перерозподіл ВВП та модельне планування фінансових відносин
5. Функції фінансів.
6. Сучасні концепції сутності і функції фінансів
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
3. Фінанси державних підприємств
План.
Вступ.
1. Основи функціонування фінансів державних підприємств
1.1. Роль фінансів у діяльності державних підприємств.
1.2. Принципи організації фінансів державних підприємств.
1.3. Джерела формування фінансових ресурсів державних підприємств.
2. Фінансове планування на державних підприємствах.
3. Державна підтримка підприємств і її форми.
4. Сучасне фінансове становище державних підприємств в Україні. Висновки.
Висновки та пропозиції.
|
|
|
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
3. Страховий ринок, його становлення та розвиток в Україні
План.
Вступ.
1. Історія становлення національного страхового ринку.
2. Організація страхового ринку.
2.1 Суб’єкти та об’єкти страхування.
2.2 Характеристика страхових послуг.
2.3 Сегменти страхового ринку.
2.4 Державне регулювання страхового ринку.
3. Страховий ринок України і перспективи його розвитку.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додаткки.
Методичні рекомендації:
4. Прибуткове оподаткування громадян
План.
Вступ.
1. Теоретичні основи прибуткового податку як економічної категорії.
2. Дійсний порядок оподаткування доходів громадян в Україні.
3. Практика оподаткування доходів фізичних осіб в інших країнах.
4. Шляхи удосконалення системи прибуткового оподаткування громадян в Україні.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
5. Бюджетний процес і проблеми його удосконалення
План.
Вступ.
1. Поняття бюджетного процесу та його учасників:
1.1. Сутність бюджетного процесу.
|
|
|
1.2. Учасники бюджетного процесу.
2. Бюджетний процес і його складові етапи.
2.1. Складання проекту бюджету.
2.2. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет.
2.3. Виконання бюджету.
2.4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету.
3. Шляхи удосконалення бюджетного процесу.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
6. Державний кредит і його роль у формуванні фінансових ресурсів держави
План.
Вступ.
1. Сутність чинники та форми державного кредиту:
1.1 Ощадна справа.
1.2 Державні позики.
2. Державний борг та видатки на його обслуговування:
2.1. Управління державним боргом.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
7. Податкова політики України і проблеми її вдосконалення
План.
Вступ.
1. Суть, значення та роль податкової системи у складі державних доходів.
2. Податкова політика та її характеристика.
2.1 Основні принципи податкової політики.
2.2 Склад податкової системи України.
3. Порівняльна характеристика податкової системи в економічно розвинутих державах світу.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
|
|
|
Додатки.
Методичні рекомендації:
8. Фінансові ресурси підприємств, їх формування і використання в умовах ринкових відносин
План.
Вступ.
1. Поняття, склад та принципи формування фінансових ресурсів підприємств.
1.1. Поняття та склад власних фінансових ресурсів.
1.2. Поняття та склад позикових фінансових ресурсів.
2. Грошові надходження від реалізації продукції.
2.1. Характеристика та склад грошових надходжень підприємств.
2.2. Доходи від операційної, інвестиційної, фінансової та іншої звичайної діяльності підприємств.
3. Формування і розподіл прибутку підприємства:
3.1. Методи розрахунку продукту від реалізації продукції
3.2. Сутність і методи обчислення рентабельності.
4. Розподіл і використання прибутку підприємств.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
9. Фінансова система України і перспективи її розвитку.
План.
Вступ.
1. Поняття фінансової системи і теоретичні основи її побудови.
2. Сучасна фінансова система України та її формування.
2.1. Субєкти та обєкти фінансової системи.
2.2. Характеристика фінансово-кредитного механізму.
3. Управління фінансовою системою.
|
|
|
4. Проблеми стабілізацїї та оздоровлення фінансової системи України
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
10. Державні і суспільні фонди цільового призначення
План.
Вступ.
1. Поняття публічного фінансового господарства і державних фінансів.
2. Державні фінанси і їх організаційні форми.
2.1 Державні фінанси та їх структура.
2.2.Характеристика державних цільових фондів.
2.3. Джерела фінансування та напрямки використання коштів.
3. Державні підприємства та їх організаційні форми.
4. Криза державних фінансів і щляхи фінансової стабілізації.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
11. Податкова система України, її становлення і розвиток
План.
Вступ.
1. Сутність податкової системи
2. Основні тенденції в становленні податкової системи України:
2.1. Становлення системи прямого оподаткування в Україні.
2.2. Становлення системи не прямого оподаткування в Україні.
2.3. Становлення податкової служби.
3. Напрями вдосконалення податкової системи України
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
Податкова система відіграє провідну роль у формуванні доходів держави. У державному бюджеті України саме на податки припадає більша частина доходів (приблизно 85%). В умовах ринкової економіки бюджетні надходження залежать від результатів діяльності суб'єктів господарювання. Тому раціонально організована система оподаткування повинна стимулювати господарську і підприємницьку ініціативу, бути простою і зрозумілою для всіх громадян держави, забезпечувати ефективність процесу стягнення податків. Крім цього, вона повинна бути стабільною.
Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не лише джерелом наповнення бюджетів, але й інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів. Як свідчить зарубіжна практика, держава може використовувати податкову систему для перерозподілу доходів між членами суспільства, стимулювати деякі види діяльності. Свідоме використання податків для досягнення визначених цілей відбувається в рамках податкової політики. Податкова політика являє собою систему урядових заходів для досягнення поставлених перед суспільством завдань за допомогою податкової системи країни.
В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені заміною колишнього механізму управління економікою ринковими методами господарювання. Перехід до ринкових відносин спричинився до запровадження умовної податкової системи: використовуючи податки, пільги і фінансові санкції, держава висуває єдині вимоги до підприємств щодо господарювання.
У будь-якій державі юридичні й фізичні особи зобов'язані віддавати частину своїх доходів на загальнодержавні потреби. Досконалість форм і методів передачі цих коштів свідчить про рівень розвитку держави, її економічних і правових інститутів.
В Україні податкове регулювання доходів юридичних осіб і громадян перебуває у стадії становлення. Велика кількість податків, складний механізм їх нарахування в бюджет, часті зміни податкового законодавства ускладнюють як теоретичне сприйняття окремих податків, так і практичне їх нарахування.
Метою даної курсової роботи є вивчення податкової системи України від початку її становлення, процес її розвитку та стан на сьогоднішній день.
Завдання курсової роботи – розглянути складові податкової системи, дослідити та проаналізувати розвиток податкової системи України, порівняти її з податковими системами розвинутих країн, визначити її недоліки і переваги та висловити пропозиції щодо вдосконалення податкової системи в Україні.
12. Пенсійний фонд, його формування і використання
План.
Вступ.
1. Державне соціальне страхування, та його організаційні форми
2. Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України.
2.1. Структура доходів Пенсійного фонду України.
2.2. Склад видатків Пенсійного фонду України
3. Реформування пенсійного забезпечення в Україні.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
Актуальність теми дослідження. Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи. Необхідність їх створення та функціонування зумовлена потребою в наданні певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання стихійного лиха та інших непередбачуваних подій. В економічному аспекті - це створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення економічних і соціальних потреб держави, підприємницьких структур та окремих громадян.
Світова наука й практика мають значний досвід щодо мобілізації коштів на вказані цілі, які включають такі джерела: внески громадян; асигнування з бюджету; ресурси підприємницьких структур; кошти спонсорів; благодійні внески; страхування; кредит. Фонди фінансових ресурсів цільового призначення існують майже в усіх країнах, проте в кожній є свій їхній перелік.
В Україні до числа вказаних фондів належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості, Фонд конверсії, Інноваційний фонд, а також велика кількість галузевих фондів. Проте вказані фонди, крім Пенсійного, включаються до складу державного бюджету і тим самим дещо зменшується їхня роль як самостійної ланки фінансової системи. Треба зазначити, що діяльність централізованих фондів не здійснюється на принципах комерційного розрахунку, що теж звужує їхнє функціональне призначення.
Загалом, принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформулювати так:
відрахування до фондів централізовано визначаються державою відповідними законами і є власністю держави;
відрахування до фондів є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;
витрати з фондів здійснюються лише на визначені потреби, які передбачені законами України.
Створення фондів фінансових ресурсів цільового призначення, по суті, є об'єктивним процесом фінансового забезпечення соціальних потреб населення у зв’язку з настанням або виникненням відповідних обставин. Проте цю функцію можуть виконувати як державні фонди фінансових ресурсів, так і фонди недержавної форми власності. Усе це, врешті-решт, залежить від рівня розвитку системи соціального забезпечення в державі.
Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансову структуру. Кошти фонду не включаються до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.
Отже, актуальність теми дослідження полягає в необхідності вивчення проблем пенсійного забезпечення населення, зокрема, діяльності Пенсійного фонду України, оскільки світова практика ринкових відносин переконує в тому, що значення цієї галузі фінансової системи країни є дуже великим для нормального функціонування економіки та відповідного рівня життя того прошарку населення, яке проминуло межу працездатного віку.
Об'єктом дослідження є теоретичні основи фінансової науки.
Предмет дослідження — Пенсійний фонд, його формування та використання.
Метою курсової роботи є дослідження і наукова обробка кола проблем, які вирізняють діяльність Пенсійного фонду України та узагальнення висновків і відомостей, що стосуються цієї проблеми.
Реалізація поставленої мети здійснюється вирішення кількох основних завдань:
Визначити теоретичні засади і необхідність створення та функціонування Пенсійного фонду.
Здійснити аналіз формування та використання коштів Пенсійного фонду в Україні.
Висвітлити особливості управління Пенсійним фондом та шляхи його удосконалення.
Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Базилевич В. Д., Василик О. Д., Єпіфанов А.О., Кириленко О. П. та ін.
Методи дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.
Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
13. Доходи Державного бюджету
План.
Вступ.
1. Теоретичні аспекти доходів бюджету.
2. Основні підсумки виконання бюджету України за останні три роки.
3. Шляхи удосконалення формування дохідної частини бюджету.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
У сучасній ринковій економіці головне знаряддя управління державними фінансами – формування і виконання державного і місцевого бюджетів. До цього часу форми і методи управління державними фінансами не приведені конституційно до визначеного регулювання відносин між державою і місцевими державними адміністраціями та місцевими органами самоврядування. Це перша проблема.
Друга проблема – це недосконалість або повна відсутність законодавства щодо чіткого, єдиного порядку нормування витрат державних коштів. При формуванні і виконанні бюджетів дохідна частина нормується. І, водночас, дохідна частина постійно не виконується через несвоєчасну сплату податків, систематичні відстрочки платежів.
Видаткова частина нормується тільки в загальному обсязі, а її складові (тим більше в натуральному виразі – харчування, медикаменти, придбання обладнання, господарські витрати, енергоносії тощо) визначаються без норм витрат, а при фактичному витрачанні бюджетних коштів єдиним чинником розміру витрат (крім зарплати і соціальних допомог) є ринок.
Бюджет не виконується не лише тому, що неправильно сплановані його показники, і не тому, що платники податків хронічно не розраховуються з бюджетом, а ще й тому, що відсутня нормативна база витрат, не створений фінансовий механізм системного контролю витрат бюджету, відсутній короткотерміновий механізм відповідальності посадових осіб, причетних до розподілу та фактичного витрачання бюджетних коштів.
За формою прояву бюджет є не лише основним фінансовим планом, в якому відображається діяльність держави та місцевих органів.
Фактично бюджет, який являє собою баланс доходів і видатків, відображає соціально-економічну, міжнародну, управлінську, оборонну та фінансову політику.
Через бюджет держава акумулює кошти для фінансування пріоритетних напрямів виробництва та соціального розвитку.
Відсутність чіткої регламентації відносин у сфері оподаткування, наявність «тіньової» економіки, що призводить до недоотримання доходів державним бюджетом, наявність значної кількості податків та зборів, з малим фіскальним значенням, які важко адмініструвати та завищені, порівняно зі станом розвитку економіки України, ставки деяких податків, свідчать про неефективність системи формування доходів державного бюджету України.
Наявність цих та інших проблем обумовили вибір теми дослідження та його актуальність.
Проблеми формування та використання державного бюджету досліджено у працях багатьох вітчизняних науковців, зокрема І. В. Алексєєва, О. М. Анісомової, Є. О. Балацького, С. О. Булгакової, І. В. Запатріної, Л. М. Іванової, О. В. Кальмук, С.Ю. Курської, І. В. Луніної, М. П. Мельника, П. В. Мельника, Ц.Г.Огонь, Л. І. Новосельської, В. М. Опаріна, В. І. Островецького, Ю. В. Пасічника, Л. Д. Сафонової, С. І. Юрія.
Мета написання курсової роботи – дослідити актуальні проблеми формування та використання державного бюджету України.
Завдання курсової роботи:
- теоретичні аспекти формування та використання державного бюджету;
- показники державного бюджету за 2010 - 2011 рр.;
- визначити проблеми функціонування бюджетної системи та проаналізувати шляхи їх вирішення.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є державний бюджет України.
Предмет дослідження – функціонування бюджетної системи Україні.
Інформаційною базою дослідження є наукові публікації з питань бюджету та бюджетного процесу, закони і нормативні документи, матеріали Міністерства фінансів України, звітність органів Державного казначейства України.
14. Фінанси США
План.
Вступ.
1. Федеральні фінанси США. Бюджетний процес.
2. Проблеми бюджетної політики в США та особливості функціонування податкової служби в США.
3. Особливості фінансів підприємств у США.
4. Фінанси домашніх господарств у США.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки
Методичні рекомендації:
Розглядаючи перше питання, перш за все слід показати, що управління фінансами в економічно розвинених країнах, як правило, здійснюється кількома державними органами.
У США – Міністерство фінансів (Казначейство), яке є представником уряду:
–розробляє фінансову та податкову політику;
–здійснює емісію грошових знаків;
–займається питаннями внутрішніх позик та управління державним боргом;
–здійснює контроль за виконанням фінансових законів, за зборами внутрішніх доходів, грошовим обігом.
Іншим фінансовим відомством США є Адміністративне бюджетне управління при президенті.
Воно:
–складає витратну частину бюджету,
–розробляє фінансові програми,
–організує фінансовий контроль щодо управління бюджетом,
–є провідним органом виконавчої влади.
Управління виконанням бюджету США поділено між Мінфіном, яке проводить збір внутрішніх доходів (прибутковий податок з громадян; соцстрахування; податки з корпоративного майна та дарчих; непрямі податки), що разом складають приблизно 89% державних доходів, митною службою та Бюро з алкогольних напоїв, тютюнових виробів та вогнепальної зброї при Адміністрації президента.
В другому питанні треба розкрити проблеми бюджетної політики в США, в 3 та 4 питанняхособливості фінансів підприємств та домашніх господарств, зробити висновки.
15. Фінанси Японії
План.
Вступ.
1. Особливості побудови та функціонування фінансової системи Японії.
2. Бюджетна система Японії
3. Спеціальні фонди в Японії
4. Фінанси підприємств та фінанси домогосподарств в Японії.
5. Особливості структури й функціонування податкової служби в Японії.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки
Методичні рекомендації:
В першому питанні треба в першу чергу зазначити , що Японія — конституційна монархія. Відповідно до діючої з 1947 р. конституції імператор є «символом держави і єдності народу», його статус визначається волею всього народу, якому належить суверенна влада.
Вищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган — парламент, що складається з двох палат: Палати представників (512 депутатів) і Палати радників (252 депутати). Термін повноважень депутатів Палати представників — 4 роки, Палати радників — 6 років (з переобранням половини складу кожні три. роки). Виконавча влада здійснюється кабінетом міністрів на чолі з прем'єр-міністром.
В другому питанні треба зробити акцент на те, що крім традиційного фінансування країни через поточний бюджет, дохідна частина якого формується за рахунок податків, у Японії існує і паралельна, теж державна, система фінансування економічних проектів, але із залученням позабюджетних, у традиційному розумінні, коштів. Ця система називається державною інвестиційною програмою і використовується для розвитку пріоритетних, з погляду держави, виробництв та об'єктів. Таким чином, фактично уряд Японії має реальний важіль проведення структурної і промислової політики.
Подібне розмежування в державному фінансуванні має в Японії давню історію. Воно виникло ще в період Мейдзі (1868-1912р.) і бере свій початок з рішення уряду в 1878 р. використовувати поштові заощадження громадян з метою промислового розвитку. Сьогодні ця
система існує у вигляді так званої Програми державних позик та інвестицій.
Крім джерел надходження коштів, Програма державних позик та інвестицій відрізняється від загальнодержавного бюджетного фінансування і тим, що її кошти виділяються на умовах зворотності, терміновості і платності. Капіталовкладення і позики, отримані компаніями в рамках цієї програми, підлягають повному поверненню з нарахуванням відсотків, які сьогодні встановлюються в основному на рівні приватних кредитних установ.
Програма розробляється урядом одночасно з підготовкою проекту «звичайного» поточного бюджету, але окремо від нього. Японський інвестиційний бюджет також проходить щорічне затвердження в парламенті. Фінансовими джерелами Програми державних позик та інвестицій є:
1)система поштових заощаджень громадян;
2)система поштового страхування життя;
3)пенсійні фонди;
4)спеціальний рахунок промислового інвестування;
5)гарантовані урядом зобов'язанім і позики.
Програма державних позик та інвестицій оперує в даний час
капіталами, що досягають 10% вартості ВВП. Це приблизно відповідає сумі, що становить 2/3 загальних витрат бюджету.
Доходи і витрати бюджету мають певне групування, яке містить розділи, статті і параграфи. Доходи підрозділяються на 7 розділів, 11 статей і 43 параграфи, витрати — на 13 розділів, 41 статтю і 242 параграфи. Характерною рисою бюджету Японії є те, що невикористані кошти переходять на наступний бюджетний рік.
Дохідна частина бюджету Японії складається з податкових і неподаткових надходжень. Серед податкових надходжень близько 40% становить прибутковий податок з фізичних осіб, близько 30% - податок на прибуток юридичних осіб (на прибуток компаній) і також близько 30% — непрямі податки (стягнуті з продажу алкогольних напоїв, сигарет, предметів розкоші). У порівнянні з іншими країнами частка неподаткових надходжень у Японії досить висока. Сюди входять доходи від орендної плати, продажу земельних ділянок та іншої нерухомості, пені, штрафи, доходи від лотерей, позики і т.п. Особливість Японії полягає в тому, що показник питомої ваги державних витрат у ВВП країни с одним з найменших серед показників розвинутих країн.
Реалізація державного бюджету здійснюється в трьох основних формах: прямі виплати (в основному на утримання адміністративного апарату), витрата коштів по спецрахунках (пенсійне забезпечення, соціальне страхування, громадські роботи, оборона) і фінансова допомога місцевим адміністраціям.
Спеціальні фонди Японіїї: Пенсійна система Японії досить складна і багатошарова. Коштами державного бюджету забезпечується 1/3 виплат базової пенсії. Інше виплачується за рахунок різних пенсійних фондів.
За рахунок бюджету фінансується в Японії так звана суспільна допомога. Вона охоплює тих, хто сам не може забезпечити мінімальний рівень життя. Така допомога надається на основі Закону «Про гарантії прожиткового мінімуму» і виплачується з а сімома номінаціями: на повсякденні потреби, освіту, житло, медичне обслуговування, материнство, по безробіттю, на похорони.
За рахунок державного бюджету фінансуються дорожнє будівництво, роботи з розвитку авіаційного і залізничного транспорту, системи зв'язку, витрати з ліквідації наслідків стихійних лих і т.п.
Що стосується військових витрат, то їх рівень у Японії, у порівнянні з іншими розвинутими капіталістичними країнами, досить низький. Військові витрати в Японії не виходять за межі 1% ВВП.
16. Оподаткування доходів населення та його удосконалення
План
Вступ.
1. Податок з доходів фізичних осіб – одна із основних форм прямого оподаткування.
1.1. Місце податку з доходів фізичних осіб у доходах держави.
1.2. Історичні аспекти та міжнародна практика оподаткування доходів фізичних осіб.
2. Сучасна система оподаткування доходів громадян.
2.1. Особливості оподаткування окремих видів доходів.
2.2. Податкові соціальні пільги.
3. Напрями вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки.
Методичні рекомендації:
Стабільна та збалансована податкова система – ефективний інструмент економічної політики держави в умовах ринкової трансформації. В сучасних умовах в Україні активно розбудовується економіка ринкового типу, наша держава прагне стати економічно могутньою країною. У науці та у практиці висуваються принципово нові підходи до управління народним господарством, серед яких особливе місце посідають фінансові інструменти й важелі. Так чи інакше, але фінансова система, передусім податкова система суттєво впливає на формування і зростання валового внутрішнього продукту і національного доходу, на їх розподіл і споживання, а відтак і на розвиток окремих підприємств і галузей народного господарства, на становище і рівень життя широких верст населення. Саме за цих підстав системі оподаткування приділяється дуже велика роль. Система оподаткування — це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань. У сучасних умовах перебудови економіки України, становлення та розвитку ринкових відносин у державі важливе місце займає державне регулювання фінансової діяльності фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та населенням фінансових ресурсів є прибутковий податок з громадян та інші податки, які входять до складу податкової системи України. За рахунок податку з доходів фізичних осіб поповнюються державний, місцеві бюджети.
Побудова раціональної податкової системи потребує розвитку теорії оподаткування, передусім досліджень окремих форм податків, їхнього взаємозв’язку із розвитком економічного і політичного життя. Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави, податки з доходу фізичних осіб відіграють домінуючу роль при наповненні дохідної частини бюджету, саме тому дане дослідження є досить актуальним у наш час.
Податок здоходів фізичних осіб, що забезпечує надходження до дохідних частин бюджету, закріплений за місцевими бюджетами, що й закладає основу формування міських, сільських та селищних бюджетів. Особливістю оподаткування доходів фізичних осіб є визначення сукупного прибутку за виключенням доходів, що не підлягають оподаткуванню.
Питання теорії і практики податкових відносин, зокрема податку з доходів фізичних осіб, знайшли своє відображення у працях українських та зарубіжних вчених: В. Андрущенко, О. Василик, А. Гальчинський, П. Даниленко, О. Данілов, Т.Єфіменко, В.Загорський, В.Зимовець, А.Ісаєв, Дж.Кейнс, А.Крисоватий, І.Кулішер, Ф.Лассаль, А.Лаффер, І.Лукінов, І.Луніна, К.Макконел, В.Мельник, П.Мельник, С.Огородник, І.Озеров, В.Опарін, А.Пігу, А.Поддєрьогін, Г.Пятаченко, Д.Рікардо, Д.Робінсон, П.Самуельсон, А.Соколовська, М.Сивульський, А.Сміт, М.Соболев, А.Соколов, В.Степаненко, А.Столерю, В.Суторміна, Л.Тарангул, Л.Шаблиста, В.Федосов, Н.Фліссак, Ф.Хайєк, Й.Шумпетер, С.Юргелевич, С.Юрій, Л.Яснопольський та ін.
Метою дослідження є обґрунтування пропозицій щодо удосконалення адміністрування податку з доходу фізичних осіб на основі оцінки системи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні і теоретичних аспектів досліджуваної проблеми та досвіду інших країн.
Для поставленої мети необхідно виконати ряд завдань:
1) розкрити сутність податку як економічної категорії;
2) охарактеризувати податок з доходів фізичних осіб, його роль та значення ;
3) проаналізувати та оцінити динаміку надходжень податку до Зведеного бюджету України;
4) провести аналіз податку з доходів фізичних осіб як регулятора взаємовідносин між державою і громадянами;
5) виявити перспективні шляхи адміністрування податку з доходів фізичних осіб в Україні;
6) запропонувати можливості застосування досвіду зарубіжних країн у контексті оподаткування доходів фізичних осіб.
Об’єктом даного дослідження є податок з доходів фізичних осіб України, а предметом – система відносин з їх вилучення.
В процесі виконання дослідження використовувались такі методи як :
– методологічний;
– науковий;
– математичний;
– статистичний;
– аналітичний.
17.Доходи місцевих бюджетів
План
Вступ
1. Економічна сутність місцевих бюджетів України
1.1.Сутність та склад місцевих бюджетів
1.2.Доходи місцевих бюджетів. Їх види, значення та порядок формування
2. Аналіз формування доходної частини місцевого бюджету
2.1.Аналіз динаміки надходжень в місцеві бюджети Розділ 3. Шляхи вдосконалення формування доходної частини місцевих бюджетів
3.1.Вдосконалення формування доходів місцевих бюджетів
3.2.Концепція реформування місцевих бюджетів.
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки
Методичні рекомендації:
Сьогодні питання децентралізації бюджетної системи України виходять на перший план, адже фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади: децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельнішого узгодження видатків органів влади з місцевими потребами і уподобаннями.
Але реалізація законодавчо закріплено права кожного адміністративно-територіального утворення на економічну самостійність неможлива без наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган влади повинен володіти соїм фінансовими джерелами, достатніми для організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території. Одночасно з цим він повинен володіти відносною самостійністю в управлінні податками та іншими обов’язковими платежами, що надходять до відповідного бюджету.
Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належать особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне населення.
На жаль, в цій ланці бюджетної системи зберігається безнадійно застарілий механізм централізованого регулювання вищестоящими органами доходів місцевих бюджетів. Це позбавляє місцеві органи влади фінансової самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сфери від можливостей і бажання вищестоящих органів влади вирішувати проблеми, що знаходяться на даній території районів, міст, селищ і сіл.
Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси – видатків кожного виду бюджету, і що саме головне – доходів між різними ланками бюджетної системи. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов’язані, і ні один із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших.
Ці та інші питання, пов’язані з фінансовою самостійністю місцевих органів влади не є новими. Проте багато з них чекають на своє практичне вирішення.
Саме ця обставина і зумовила потребу у вивчені процесу формування і виконання місцевих бюджетів, ролі планування в процесі використання коштів та етапів проходження бюджетного процесу на місцевому рівні.
Тому, зважаючи на складність та неоднозначність проблеми, що досліджується, існують питання, які потребують поглибленого вивчення, а саме:
- складання місцевих бюджетів в сучасних умовах;
- питання розмежування доходів і видатків між державним та місцевими бюджетами;
- проблеми горизонтального фінансового вирівнювання.
Актуальність проблеми місцевих бюджетів і зумовила вибір теми.
Метою роботи є вивчення механізму функціонування і виконання місцевих бюджетів та розробка конкретних пропозицій щодо його вдосконалення.
Для досягнення цієї мети ставляться слідуючі завдання:
- дослідження економічного змісту місцевих бюджетів та їх ролі у соціально-економічних процесах;
- розгляд процесу складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів;
- дослідження проблем формування і використання місцевих бюджетів;
- розробка пропозицій щодо вдосконалення існуючого механізму функціонування місцевих бюджетів.
Предметом курсової роботи є теоретичні та практичні аспекти формування та виконання місцевих бюджетів.
Об’єкт дослідження – бюджет Василівського району і в розрізі його територіального-адміністративних одиниць.
Теоретично-методологічну основу написання курсової роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань формування та виконання місцевих бюджетів (Закони України: “Про бюджетну систему України”, “Про місцеве самоврядування”, “Про Державний бюджет на 1997 рік”, “Про Державний бюджет на 1998 рік” та ін.), інформаційну – дані Новгородківського районного фінансового відділу, праці О.Д. Василика, К.В. Павлюк, І.В. Сало, І.І. Д’яконова, М.І. Деркача, Я.П. Городєєвої та інших вчених-економістів, матеріали періодичного друку, інші джерела інформації.
Логіка та методологія дослідження обумовили структуру роботи, яка складається з трьох розділів, вступу та висновків, включаючи додатки та перелік використаної літератури.
18. Фінанси акціонерних товариств
План
Вступ
1. Сутність фінансів підприємств та їх місце у фінансовій системі держави
2. Формування капіталу акціонерного товариства
2.1.Джерела формування капіталу товариства
2.2.Шляхи збільшення капіталу товариства
2.3.Можливість та способи зменшення капіталу товариства
3. Перспективи розвитку акціонерних товариств в Україні
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки
Методичні рекомендації:
Акціонерна форма організації підприємства порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення.
Однак при цьому, підприємство у формі акціонерного товариства - найвигідніший і найпоширеніший тип організації підприємства у країнах з розвинутою ринковою економікою. Ця популярність ґрунтується на трьох важливих перевагах, які корпорація має над власним ділом і товариством з обмеженою відповідальністю.
По-перше, корпоративна форма забезпечує мобілізацію великих грошових сум шляхом реалізації акцій серед населення.
По-друге, вона забезпечує передачу окремих інтересів власності, оскільки акції можуть легко продаватися іншим особам.
По-третє, вона накладає на акціонера відповідальність тільки у межах свого капіталу.
Метою даної роботи є вивчення та дослідження процесу формування та використання фінансів акціонерних товариств.
Обрана тема є актуальною, оскільки за роки впровадження нагальних економічних реформ підприємства України зіткнулися з чималими проблемами, які базуються не тільки на об'єктивних чинниках. Насамперед це стосується господарювання в нових економічних відносинах, пов'язаних із зміною форм власності. Зокрема суттєвими недоліками є відсутність достатніх знань для управління підприємствами в нових, ринкових умовах, та невміння багатьох підприємств за стислий термін перебудувати свою діяльність відповідно до вимог часу.
19. Формування та використання фінансових ресурсів підприємства
План
Вступ
1. Теоретичні засади формування та використання фінансових ресурсів
підприємства
1.1.Економічна сутність фінансових ресурсів підприємства
1.2.Класифікація фінансових ресурсів
2. Аналіз сучасного стану формування та використання фінансових ресурсів підприємства
2.1.Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства
2.2.Аналіз використання фінансових ресурсів підприємства
2.3.Структура фінансування діяльності підприємства
3. Напрямки підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства
3.1.Шляхи підвищення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
3.2.Удосконалення фінансового менеджменту на підприємстві
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки
Методичні рекомендації:
Діяльність підприємства будь-якої форми власності, організаційно-правового статусу і галузевої спрямованості в умовах ринкової економіки безпосередньо залежить від фінансового капіталу.
Потреба у фінансовому капіталі в нових умовах господарювання неухильно зростає як на рівні суб’єктів господарювання, так і усієї економічної системи держави.
У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються та виражають свою внутрішню суть через такі функції:
- формування фінансових ресурсів в процесі виробничо-господарської діяльності;
- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх зобов’язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб’єктами;
- контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів в процесі відтворення.
В управлінській економічній думці існує дуже багато визначень фінансових ресурсів підприємства. Під фінансовими ресурсами на сьогодні слід розуміти сукупність усіх грошових ресурсів, які надійшли на підприємство за певний період або на певну дату у процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг – операційна діяльність), основних і оборотних засобів (інвестиційна діяльність) і віддачі зобов’язань (майнових і боргових – фінансова діяльність).
Організації формування фінансових ресурсів підприємств присвячена велика кількість робіт видатних вчених-економістів. Найбільший внесок у розробку досліджуваної теми зробили такі науковці: Н.М. Гуляєва, Я.Д. Качмарик, Р.І. Хуткий, О.В. Сьомко, Ю.В. Петленко, Н.Н. Пойда-Носик, С.С. Грабарчук, С.В. Хачатурян, Ю.М. Воробйов, І.М. Котко, І.М. Ліховченко, О.М. Гладкова, Т.М. Костіна.
В курсовій роботі потрібно дослідити та зробити висновки:
1) Що таке фінансові ресурси підприємств – (це частина коштів у формі доходів та зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов’язань і здійснення витрат щодо забезпечення розширеного відтворення).
2) Формування фінансових ресурсів поділяються на які джерела?(На власні і позикові. Утворення як власних, так і позикових фінансових ресурсів може відбуватися за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел коштів. За рахунок внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів в основному забезпечуються розширене відтворення і фінансова стабільність суб’єктів господарювання. Серед цих джерел найважливіша роль відводиться прибутку і амортизаційним відрахуванням.)
3) Яка є головна мета управління формуванням власних фінансових ресурсів.(Вона полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування виробничого розвитку підприємства, який характеризує питому вагу власних фінансових ресурсів у загальному обсязі фінансових ресурсів, сформованих в певному періоді).
3) В чому полягає основний зміст фінансової роботи організацій і підприємств? (Він полягає в мобілізації фінансових ресурсів та пошуку шляхів і прийняття рішень щодо ефективного їх використання з метою отримання прибутку в розмірі, необхідному для самофінансування. Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов’язкових платежів у бюджет, надходить у його повне розпорядження. Підприємства самостійно визначають напрямки використання чистого прибутку і величину прибутку, що піде на цілі споживання, накопичення і створення резервних фондів. Підприємства повинні мати стабільне джерело коштів для фінансування інноваційної й інвестиційної діяльності, а також на соціальний розвиток.)
4) Якими показниками можна охарактеризувати ефективність використання підприємством своїх фінансових ресурсів.(В певній мірі можна охарактеризувати показниками їх рентабельності і обіговості. )
5) Управління фінансовими ресурсами підприємства тісно пов’язано із сукупністю рішень, що приймаються його керівництвом з формування і підтримки оптимальної структури цих ресурсів (як активів підприємства, так і джерел їх фінансування). Ціна капіталу залежить від його структури й існує оптимальна структура капіталу. Залежно від структури капіталу вартість кожного з його джерел змінюється.
6) Що є пріоритетним напрямком роботи досліджуваного підприємства?
Рекомендації щодо підвищення ефективності формування фінансових ресурсів підприємства можуть бути застосовані в його фінансово-господарській діяльності.
20.
План
Вступ
1. Теоретичні основи фінансової безпеки держави
1.1.Поняття і сутність фінансової безпеки держави
1.2.Мета і завдання управління фінансовою безпекою держави
1.3.Внутрішні і зовнішні загрози фінансовій безпеці держави Розділ 2. Дослідження сучасного стану фінансової безпеки держави
2.1.Аналіз фінансово-економічнихпоказників формування фінансової безпеки держави
2.2.Оцінка рівня фінансової безпеки держави
2.3.Вплив державного боргу на фінансову безпеку Розділ 3. Напрями та заходи підвищення рівня фінансової безпеки держави
3.1.Загальні рекомендації щодо підвищення рівня фінансової безпеки
3.2.Основні напрями державної політики у сфері забезпечення фінансової безпеки держави
Висновки та пропозиції.
Список використаної літератури.
Додатки
Додаток 1
Зразок титульної сторінки
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ
«ВАСИЛІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ
ТАВРІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРОТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»
Циклова комісія технолого-економічних дисциплін
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Фінанси»
на тему: ________________________________
м. Василівка
2018
Студента(ки) ІІ курсу Ф - 21групи
напряму підготовки «Фінанси і кредит»
спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
__________________________________
(Прізвище та ініціали студента)
Керівник: викладач економічних дисциплін
спеціаліст другої категорії Сердюк Н.В.
Національна шкала ________________
Кількість балів: _Оцінка: ECTS __________
Члени комісії ______________ ______________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
_____________ ____________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
_____________ ______________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Додаток 2
Зразок рецензії на курсову роботу
РЕЦЕНЗІЯ
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 1022; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!