Переклад безеквівалентних одиниць
Bибip способу передачі безеквівалентної лексичної одиниці визначається врахуванням низки факторів. Вирішальну роль при цьому відіграють прагматичні аспекти перекладу. Так, безеквівалентні одиниці, що позначають поняття, тією або іншою мірою відомі рецептору перекладу, передаються, як правило, транскрибуванням. Якщо ж вони виражають абсолютно нове для читачів перекладу поняття, перекладаються за допомогою кальки, аналога або транскрибування у поєднанні з описовим перекладом. Таким чином, та сама безеквівалентна лексика в різних текстах, розрахованих на різних читачів, може перекладатися по-різному, а основним критерієм вибору способу її передачі є та реакція, яку викликає в читача запропонований переклад.
Одиниця, що регулярно використовується у перекладі, називається перекладацьким відповідником. Відповідники поділяють на сталі та варіантні; лексичні, граматичні, фразеологічні; оказіональні.
Нормативність у перекладі
Норма перекладу – сукупність вимог до перекладного тексту. Вона складається з:
1) норми еквівалентності;
2) норми мовлення;
3) жанрово-стилістичної норми;
4) конвенціональної норми;
5) прагматичної норми.
Питання для самоконтролю
1. Поясніть поняття комунікативної рівноцінності вихідного та перекладного текстів.
2. Прокоментуйте погляди різних учених на проблему перекладності / неперекладності.
|
|
|
3. У чому полягає модель процесу перекладу Ю. Найда?
4. Що розуміють під «білими плямами» в перекладі?
5. Які типи перекладу ґрунтуються на принципі відповідності?
6. Що таке норма перекладу?
Лекція 4
Лінгвоетнічний бар’єр як детермінант перекладацьких дій
Складові лінгвоетнічного бар’єра
Складовими лінгвоетнічного бар’єра є розбіжності в мовних системах, мовних нормах, узусах та преінформаційних запасах мовців. Лінгвоетнічні особливості мови оригіналу найбільш яскраво втілені в реаліях та фразеологічних одиницях. Реалії – слова, що позначають предмети, процеси та явища, характерні для життя та побуту певної країни, але не відзначаються науковою точністю визначення, властивою термінам.
Розподіл слів-реалій (або просто реалій) на неологізми та архаїзми, з лінгвістичного погляду, є дуже важливим критерієм, хоча й не є сталим. Радикальні зміни в суспільстві на межі XXI століття справили безпосередній вплив на семантичну трансформацію реалій або так званих реалій-американізмів. Активізація процесу розширення семантики мов виявляється в процесі проникнення елементів однієї мови в іншу, з однієї сфери в іншу (детермінологізація, елімінація первинного значення та ін.), у переході слів з екзотичної лексики в повсякденну. Тобто відбувається певний перехід реалій з однієї категорії в іншу. Розподіл реалій на неологізми та архаїзми дозволяє простежити шлях становлення реалії як явища у мові та її розвиток.
|
|
|
Наприклад реалія-американізм блокбастер (англ. block-buster); розм. 1) бомба великого калібру; 2) кіно; дорогий кінофільм, відмітний пишнотою постановки; 3) спекулянт міською нерухомістю (будинками, ділянками). У російській та українській мовах слово «блокбастер» набуло поширення в іншому значенні, яке послужило підставою для оцінного осмислення його в мікротекстах преси як шалено дорогих (фільмів). Ця реалія з’явилася наприкінці XX сторіччя з появою на території колишнього Радянського Союзу голівудських фільмів. Одразу після своєї появи реалія блокбастер стала неологізмом останніх століть. Зараз же вона втратила свою новизну та майже повністю адаптувалася до української мови. Наступний етап розвитку цієї реалії – втрата своєї життєздатності, тобто вона перетвориться на реалію-архаїзм. Подібні процеси носять регулярний характер і сприяють успішному освоєнню неологізмів англійського походження мовою-реципієнтом.
|
|
|
Набуття високої словотворчої активності реалій прискорюється ще й появою на сторінках преси великої кількості реалій-американізмів, або англіцизмів. І це не дивно, адже саме стиль засобів масової інформації робить значний внесок до появи та поширення реалій, оскільки саме в ньому (та в декількох інших функціональних стилях мови) спостерігається найбільша концентрація слів-реалій. Беручи до уваги їхнє денотативне й конотативне значення, вони можуть бути вжиті як у позитивному, так і в негативному ставленні до події чи явищ через надзвичайну забарвленість та експресивність висловлювання.
Специфічні завдання опозиційної преси (різке критичне освітлення соціально-політичних реалій, пропаганда) впливають на особливості стилю газет і журналів, форму подачі інформації, характер використання лексичних одиниць в текстовому матеріалі. Достатньо часто залучаючи іншомовні одиниці, тобто реалії, до контексту, автори вважають за краще використовувати їх перш за все для викриття неприйнятних для них політичних і економічних явищ у житті соціуму. Цим пояснюється тенденція до вживання реалій-англіцизмів опозиційною пресою в експресивній функції за майже повного ігнорування інформативної. В цілому англіцизми авторами такої преси сприймаються не просто як реалії неологізми, а як символи ворожого світу. Тому відношення до них не менш негативне, ніж до реалій, які вони позначають. Саме виходячи з такого сприйняття, автори-опозиціонеривикористовують ті дискурсивні прийоми, які володіють найбільшим «ефектом відчуженості», містять суб’єктивно-негативну оцінку проблематики, що міститьсяв мікротексті.
|
|
|
На сторінках неопозиційної преси англо-американізми вживаються в основному в інформативній функції, яка сприяє освоєнню неологізмів у мові-реципієнті. Вживання неологізмів при цьому часто супроводжується роз’яснювальним коментуванням автора публікацій. Тобто використанням одного із засобів перекладу слів-реалій,а саме – комбінована реномінація.
Дев’ять засобів (транскрипція та транслітерація, гіперонімічний переклад, дескриптивна перифраза, калькування, комбінована реномінація,транспозиція на конотативному рівні, метод уподібнення, контекстуальне розтлумачення реалій та відшукування ситуативного відповідника) не є повним списком перекладу реалій. Кожен перекладач сам повинен оцінити, уважно вивчити тавиділити свій власний «набір засобів перекладу». Потрібно розуміти, що під час перекладу відбувається адаптація тексту до нового отримувача, котра є причиною змін в інформації,що міститься у вихідному тексті. Урахування функціональної ролі, яку відіграє реалія в тому чи іншому повідомленні, є найважливішимпринципом прагматичного аспекту перекладу. Однак не завжди вдається зберегти реалію або замінити її еквівалентом іншої культури. Особливо часто це спостерігається при передачі реальних конкретних асоціацій з певним предметом, що становить специфіку лексичного значення слова.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 492; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!