Механізм вироблення системи цілей на підприємстві: підходи та етапи до формування
Цели предприятия
Это сформулированные в процессе стратегического планирования конкретные конечные результаты, которые предприятие желает достичь через определенный промежуток времени.
Механизм разработки системы целей предприятия
--Централизованный подход ( сверху – вниз; цели определяются на высшем уровне управления)
--Децентрализованный подход ( снизу – вверх; включение в процесс определения целей коллективов, представителей структурных единиц предприятия)
--Смешанный подход (руководство высшего звена разрабатывают основные показатели деятельности предприятия и доводят их до сведения соответствующих подразделений, которые занимаются их уточнением и корректировкой)
Этапы формирования системы целей
1.Изучение состояния конкурентной среды, анализ рынка, сбытовой инфраструктуры, возможностей, исследование рисков, неопределенности и угроз;
2.Определение ключевых факторов успеха в деятельности на конкретном рыночном сегменте;
3.Определение на каждом уровне управления предприятием комплекса целей.
В настоящее время существует два основных подхода к формированию целей стратегического управления предприятием:
- первый - характеризуется стремлением выделить единую, общую или главную цель (моноцильовий подход, например, формулировка требований по минимизации различных показателей затрат или максимизации объемных показателей);
|
|
|
- Второй - многоцелевой или плюралистический подход - предполагает выделение большого числа целей, равнозначных по значению при иерархической классификации.
Система определения целей:
1.Предпринимательская философия
2. Корпоративная миссия
3. Стратегические цели
4.Тактические цели
5.Оперативные цели
В системе управления организацией цель и цели выполняют особенно важные функции. Прежде всего они отражают ют философию организации, концепции ее деятельности и ро свитка. Стратегические цели обладают временной ограниченностью, рассчитанные хотя и на длительный, но все же обозримый период времени. Стратегические цели выводятся исходя из предпринимательской философии корпоративной миссии, а также из результатов анализа и прогнозирования. Стратегические цели предприятия конкретизируются в тактических целях, учитывающих текущую конкретную ситуацию и точно определяют желаемые рубежи. Они носят краткосрочный оперативный характер: достижения определенной величины прибыли; объемов сбыта, темпов роста производства и т.д.
Класифікація стратегій підприємства: за ієрархією в системі управління (5б); за функціональними ознаками (5б); за конкурентною позицією на ринку (5б); за способом досягнення конкурентних переваг (5б); залежно від економічного стану фірми (5б).
|
|
|
Иерархия в системе управления:
Корпоративные (портфельные)
Конкурентные (деловые)
Функциональные
Операционные
Экономическое состояние фирмы:
Роста
Стабилизации
Выживания (предупреждения банкротства)
ликвидации
Способ достижения конкурентных преимуществ:
Оптимальных затрат
Лидерство по затратам
Дифференциации
Фокусирования
Функциональные признаки
Товарная
Ценовая
Инвестиционная
Маркетинговая
Производственная
Финансовая
Социальная
11.Дерево цілей» підприємства: його сутність (5б), правила та методи побудови (10б), вимоги до побудови (10б).
Дерево цілей – графічне зображення впорядкованості і взаємозв'язків цілей, що демонструє розділення загальної (генеральною) мети на підцілі, завдання і окремі дії. У основі побудови дерева цілей лежить ідея декомпозиції, тобто розукрупнення для того, щоб пов'язати генеральну мету із способами її досягнення, сформульованими у вигляді окремих завдань конкретним особам.
Правила:-генеральна мета повинна містити опис кінцевого результату, пов'язаного з місією і стратегічним баченням;
|
|
|
-мета вищого рівня є орієнтиром, основою для розробки (декомпозиції) цілей нижчого рівня;
-цілі нижчого рівня є способом досягнення мети вищого рівня і мають бути представлені так, щоб їх сукупність забезпечувала досягнення початкової (генеральної) мети.-повнота відображення процесу або явища;
-на кожному рівні сукупність підцілей має бути достатньою для опису цілей вищого рівня;-несуперечність цілей вищого і нижчого рівнів
-декомпозиція мети на підцілі на кожному рівні повинна здійснюватися по одному методологічного підходу;
-всі цілі повинні бути сформульовані в термінах робіт
Методи:
-Декомпозиція (дезагрегації, поділ системи цілей на окремі складові (підсистеми), кожна з яких розглядається окремо з метою виявлення зв'язків між ними)
-Метод забезпечують умов (визначення на кожному рівні дерева цілей сукупності умов, що забезпечують досягнення загальної мети).
-Метод об'єкт - мета (визначення складу об'єктів управління організації й формулювання цілей функціонування для кожного з них)
Вимоги до побудови дерева цілей:
-повнота відображення процесу або явища;
-на кожному рівні сукупність подцелей повинна бути достатньою для опису цілей вищого рівня;
-несуперечність цілей вищого і нижчого рівнів;
|
|
|
-декомпозиція мети на подцели на кожному рівні повинна здійснюватися поодинці методологічному підходу;
-всі цілі повинні бути сформульовані в термінах робіт.
13.Сутність та функції стратегічного аналізу підприємства (10б), його принципи (10б) та джерела інформації для здійснення (5б).
Стратегічний аналіз (СА) – етап досліджень, на якому системно аналізуються чинники зовнішнього ділового оточення і внутрішнього середовища для визначення «поточного стану справ на підприємства» і виявлення умов для подальшого успішного розвитку на ринку, що склався, тобто створюється необхідна інформаційна база, що дозволяє найбільш ефективним чином здійснити процес целеполагания і вибору стратегічних альтернатив. Мета СА – змістовний і формальний опис об'єкту дослідження, виявлення особливостей, тенденцій, можливих і неможливих напрямів його розвитку. Функції СА: описова; пояснення; прогнозна.
Принципи: -цілеспрямованість (дозволяє виділити межі об'єкту аналізу, адресність і конкретність виводів); -об'єктивність, що досягається за допомогою використання відповідних методів аналізу, вибору показників, що характеризують об'єкт дослідження; -залучення виконавців з відповідним рівнем кваліфікації, що володіють необхідним досвідом; -своєчасність (час і тривалість проведення дослідження повинні сприяти ухваленню рішень в потрібний момент); -системність, що забезпечує повноту і правильність виводів.
Основні джерела необхідної інформації для проведення СА: -опубліковані матеріали організації: річні статистичні і фінансові звіти, що направляються гос органам і іншим організаціям, економічні огляди, різні рекламні матеріали (проекти, каталоги); Інтернет-публікації; -внутрішня інформація підприємства (звіти керівництву, дані управлінського і бухгалтерського обліку); -спостереження за діяльність організації; -експертні оцінки фахівців в тій або іншій області; -дані про розвиток галузі, тенденціях і прогнозах, опублікованих в періодичному друці, галузевих і спеціальних виданнях.
14.Елементи організаційного середовища підприємства: визначення поняття та елементів макро- (5б) ; мікросередовища(5б); робочої зони (10б) та внутрішнього середовища підприємства (5б).
Все середовище функціонування будь-якого підприємства можна визначити як сукупність внутрішнього середовища і зовнішньою, яка у свою чергу об'єднує в собі два простори робоче і загальне оточення. Загальне оточення підприємства – сукупність чинників, які не пов'язані безпосередньо з підприємством, але роблять вплив на формування його довгострокової прибутковості, тобто є середовищем непрямих контактів підприємства. Елементи загального оточення підприємства:
- економічна складова визначається рівнем і особливостями ринкового механізму держави. ;
- політична складова представлена органами державної влади;
- соціально-демографічна складова характеризується чисельністю і структурним складом населення, рівнем освіти, звичками, традиціями, трудовою етикою. Соціальне середовище впливає на ринок робочої сили, перевагу при виборі товарів конкурентів, попит на продукцію;
- технологічна складова представлена чинниками науково-технічного прогресу в області виробництва.
Робоче оточення – область безпосередніх контактів з підприємством, що включає тих учасників ринку, з якими у підприємства є прямі відносини або які безпосередньо на нього впливають. Це постачальники економічних ресурсів (сировина і матеріали, фінансовий капітал, трудові ресурси, виробничі), персонал підприємства, споживачі, конкуренти, засоби масової інформації. Внутрішнє середовище підприємства – сукупність чинників, пов'язаних із внутрішнім потенціалом підприємства, і на яких керівництво і персонал підприємства роблять безпосередній вплив. Включає всі сфери діяльності підприємства: виробництво, маркетинг, фінанси, НІОКР, управління персоналом та ін.
15.Стратегічний аналіз макросередовища: сутність (5б), об’єкти (10б), методи (10б).
Макросередовище створює загальні умови перебування організації в зовнішньому середовищі і формує її довгострокову прибутковість. Фактори, віднесені до макросередовища, практично непідконтрольні з боку фірми. Вони діють на всі організації і не характеризуються якими-не-будь специфічними особливостями стосовно окремо взятої організації.
Фактори макросередовища:
-соціальні(трудова міграція, зміна рівня образованія )
-політичні(прийняття правових актів, які мають протилежну силу, відміна льгот)
-економічні(інфляція, грошова емісія, дефіцит держ.бюджету, зміна курса долара чи євро,ріст безробіття, зміна системи оподпткування)
- технологічні(використання більш сучасних технологій виробництва,)
Серед методів , які застосовуються для аналізу макро-середовища, виділяють PEST-аналіз. Помимо STEP/PEST - анализа существуют другие методики для анализа внешней макросреды: ETOM-анализ и QUEST-анализ. Акроним ETOM переводится как матрица угроз и возможностей внешней среды (External Threats & Opportunities Matrix). Главное отличие ETOM – анализа от STEP/PEST – анализа состоит в том, что в ETOM анализе происходит дополнительное ранжирование оценок самих экспертов, которых пригласили принять участие в оценке факторов макросреды.
QUEST, что в переводе означает - техника быстрого сканирования внешней среды. Первые этапы анализа по данной методике совпадают с STEP/PEST и ETOM. Однако, количество включаемых факторов обычно ограничено 5, поскольку большее количество в значительной степени осложняет проведение данного анализа макросреды. Приглашенные внешние эксперты на последнем этапе QUEST-анализа осуществляют оценку взаимосвязи и взаимовлияния пяти факторов, выбранных в качестве самых важных по политической, общеэкономической, социальной и технологической ситуации. Чаще всего их оценка выставляется в виде конкретных баллов по каждой категории.
16.Конкурентні перевага та конкурентоспроможність підприємства: сутність і види конкурентних переваг (10б); сутність конкурентоспроможності товару та підприємства (10б); чинники конкурентоспроможності підприємства (5б).
Конкурентоспособность - Способность достигать наилучших результатов в любом деле, способность объекта лучше других представленных на рынке объектов удовлетворять конкретные потребности
Конкурентные преимущества - Концентрированная форма проявления преимуществ в экономической, организационной, технической сферах деятельности предприятия, отрасли, национальной экономики, которые можно измерить экономическими показателями.
По мнениюМ.Портера конкурентные преимущества можно представить в виде пирамиды, которая состоит с 5 уровней.
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 241; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!