Розділові знаки між частинами безсполучникових речень. Інтонування безсполучникових складних речень.
Безсполучниковимназивається складне речення, частини якого об’єд-нані в смислове ціле інтонаційно без сполучників: Останні два дні йшов теп-лий весняний дощ, сніги стали рихлими, сіро-жовтими, крига на річках посірі-ла, в долинах і ярах задзюркотіли струмки, на лугах стояла тала вода (В.Мал.).
За характером смислових (синтаксичних) відношень безсполучникові складні речення поділяються на два види:
| З однорідними частинами | З неоднорідними частинами |
| Виражають відношення одночасності дій, послідовності, зіставлення і проти-ставлення та інші: Тихо дзвонить хвоя смерек, тихо шепчуть ліси холодні сни літньої ночі, плачуть дзвінки корів, гори безперестанку спускають сум свій в потоки (М. Коц.). | Виражають відношення пояснювальні, часові, умовні, причинові, допустові та інші: Вода вже віддавала прохолодою: як-не-як, а таки повернуло на остан-ній місяць літа...(В. Ск.). Повний мі-сяць – бути сонцю. Щербатий – неза-баром задощить (Н. тв.). |
Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях
| Правила | Приклади |
| 1. Між частинами складного безспо-лучникового речення ставиться кома, якщо вони виражають одночасність, послідовність дій. 2. Крапка з комою ставиться, якщо частини безсполучникового речення поширені й виражають певну самос-тійність. 3. Двокрапка ставиться: - якщо наступна частина розкриває зміст попередньої; - якщо наступна частина речення роз-криває причину того, про що говорить-ся в першій. · Тире ставиться: - якщо зміст частин безсполучниково-го речення зіставляється або протиста-вляється; - якщо перша частина речення вира-жає час або умову, при якій відбуває-ться дія, зазначена в другій частині; - якщо друга частина речення містить наслідок або висновок з того, про що говориться в попередній частині. | Довкола лежали зелені поля, хліба вже викидали колос і жадібно пили сонце (І. Ц.). Його очі розшукують дві чорні тополі; за ними на блакиті легенькою парою струмує світанок (М. Ст.). Вважалося: чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим буде новий рік (В. Ск.). Ждан здригнувся і мало не скрикнув від несподіванки: перед ним стояла мати (В. Мал.). Зайця ноги носять – вовка зуби году-ють (Н. тв.). Хочеш їсти калачі – не сиди на печі (Н. тв.). Перед образами засвітила свічку – в хаті відразу стало світліше (В. Мал.). |
Багатокомпонентні складні речення змішаного типу.
|
|
|
Складні багатокомпонентні речення змішаного типу – це речення, в які кілька предикативних частин можуть поєднуватися різними типами синтаксичного зв язку. Таких складних реченнях самі предикативні частини із єднуються сполучниками сурядності, інші сполучниками підрядності чи сполучними словами чи безсполучниковим зв язком. Складні багатокомпонентні речення змішаного типу ще називають реченнями із різними типами зв язку чи складними реченнями ускладненого типу. Вони дуже різноманітні із погляду можливостей поєднання у яких предикативних частин. У їхні межах можна виділити складні речення сурядно-підрядні, складні речення із сурядним й безсполучниковим зв язком, із підрядним й сполучниковим зв язком та багатокомпонентні складні речення із сурядним, підрядним й безсполучниковим зв язком.
|
|
|
Найбільш поширеними з-поміж названих конструкцій є сурядно-підрядні складні речення, котрі відзначаються великою варіантністю поєднання у яких предикативних частин. Такі речення досить активно вживаються в художньому, науковому і публіцистичному стилях мови, при необхідності у вказаних стилях використовуються і інші типи названих вище речень. Напр.: І крові Герасимчука, й гаснув вогонь, І падала пісня крилата, як падає жовтий осінній листок, як пташинка, стрілою піднята ( Про. Олесь). Не злякать вам нікого, холодні сніги Бо розтопе вас сонце блискуче, І нечуваний сміх залуна навкруги, як тікати ві будете із кручі ( Про. Олесь). І день іде, й ніч іде, І, голову схопивши до рук, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди й науки? ( Т. Шевченка). Мова така ж жива істота, як й народ, що її витворив, й коли він кине свою мову, то уже якщо смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від іншим людям ( Панас Мирний).
|
|
|
Усі чотири наведені речення є сурядно-підрядними, але й предикативні частини у яких поєднані неоднаково. Перша конструкція складається із трьох речень, із єднаних сурядним зв язком за допомогою єднального сполучника й , два Перші речення прості, третє складнопідрядне, із двома супідрядними однорідними частинами. Друга конструкція становить собою поєднання сурядним зв язком (сполучником й ) двох складнопідрядних речень, кожне із які складається із головного і підрядного. У третій конструкції три речення поєднані єднальним сполучником й як рівноправні, перше і драгує речення прості, третє складнопідрядне із одним підрядним. Четверта конструкція складається із двох складнопідрядних речень (й 6 предикат частин), поєднаних сурядним сполучником й . У першому складнопідрядному реченні є два підрядні речення, котрі послідовно залежать одне від одного. Друга складнопідрядне речення складається із головного й двох супідрядних неоднорідних частин.
|
|
|
Питання 33.
Абзац
| Абзац (нім. — уступ) — це пов'язана за змістом частина писемного тексту від одного відступу до іншого. Речення, які охоплені абзацом, як правило, тісно пов'язані за змістом і є відносно завершеною мікротемою. За допомогою абзаца виділяються найважливіші за змістом і композицією частини тексту, які можуть складатися з одного або кількох речень Іноді мікротеми не виділяються в абзаци, хоча межі між ними легко виявити. Це залежить від задуму автора, стилю висловлювання. Абзацами є окремі репліки в діалозі. У художньому творі абзац може означати опис нового стану в розвитку дії, характеристику нового героя. У науковій практиці може означати опис нового явища природи чи суспільного життя; аналіз наступного етапу його розвитку, приклади, цитати, наукові докази, логічні висновки й узагальнення. |
Проте абзац у тексті виконує і стилістичну функцію. Якщо абзац складається з кількох речень і нерідко збігається із ССЦ, то він стилістично нейтральний.
Період
Період — це розгорнуте речення, у першій, більшій, частині якого за допомогою періодичного повторення однотипних елементів дається докладна картина чогось, а в другій, меншій, — робиться висновок чи підсумок.
Період має чітку двочленну будову.
Основу першої частини становлять періодично повторювані, з однаковими або однотипними зачинами:
а) однорідні члени речення: Ні насторожений шуліка, що годинами кружляє високо в небі; ні невідомий вершник, що вряди-годи беззвучно проскочить по обрію; ні чабан, що маячить на далеких толоках в текучому мареві, — ніщо не розвіє, ніщо не порушить степового величного спокою (О. Гончар); тут у першій частині маємо три однорідні підмети (із залежними від них підрядними означальними реченнями), у другій — узагальнювальне слово ніщо;
б) незалежні речення: Повитягались гострі шпилі, одділились окремі каміння, перетворились у білий мармур, одяглися в різьбу, — і став перед нами острів із моря — ввесь як Міланський собор (М. Коцюбинський); тут у першій частині є, власне, два речення, але однотипні однорідні
У присудки в другому створюють враження періодичної повторюваності речень; Ще цвіло жилаве ведмедяче вушко, хоч кілька жовтих округлих квіток, прибитих нічними приморозками, лежало біля кореня, ще синіла одинока квітка розпарованих братків, ще зеленіли оповиті мшистим синім оксамитом молоді пагінці, — одначе осінь уже владно господарювала в лісах, і оголені кущі червоніли продовгуватими коралами (М. Стельмах);
в) однорідні супідрядні речення: Коли в грудях моїх тривога то потухає, то горить; коли загублена дорога, а на устах любов тремтить; коли уся душа тріпоче, як білий парус на човні, — тоді рука моя не хоче пером виводити пісні (М. Рильський) — тут тричі повторюються підрядні речення умови; Нехай ідуть одвічними шляхами планети в чорній глибині, нехай однаково чоло з димами схиляють в море наші дні, нехай у лапах нашої гордині в безодню тріпає земля, — на бій із вами виступить однині душа знеможена моя!(Т. Осьмачка) — тут так само тричі повторюються підрядні речення допустовості (в основі обох конструкцій лежать складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю).
Проте період може починатись і членом головного речення з тим, що далі в першій частині йтиме періодичне повторення однотипних підрядних речень, а в другій — основна частина головного речення: Великій і чистій воді, що живить, свіжить нас і поїть, що студить по спраглім труді, по бої гарячім спокоїть, що стомленим сни навіва, що юних на подвиги будить, — мої найчистіші слова хай жертвою чесною будуть (М. Рильський).
Близькі до періоду за своєю структурою і такі, наприклад, синтаксичні конструкції: Нехай обдурений я сном, нехай осміяний без жалю, нехай замість весни і раю осінній місяць за вікном, нехай! Але в душі моїй яка цвіла весна рожева! Пахтіли, дихали дерева! {О. Олесь). Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна (В. Сосюра).
Друга частина періоду, як правило, містить узагальнюваль-не слово, головне речення, узагальнювальний або протиставний вислів.
Перша частина періоду вимовляється звичайно з поступовим підвищенням тону і прискоренням темпу, а друга — з пониженням тону й уповільненням темпу. Між цими частинами в усній мові обов'язково робиться більша або менша пауза, а на письмі ставиться кома й тире: Коли згадаємо, на якому маленькому клаптику землі розташовувався Верхній Город Ярослава Мудрого дев 'ятсот років тому, і коли згадаємо, що сто п 'ятдесят років тому на Хрещатику були тільки шинки й винокурні, коли згадаємо, що дев ятнадцяте століття Київ зустрів, маючи лише кілька десятків кам 'яних будинків і являючи собою, як зазначав один мандрівник, «тільки спогади та надії великого міста», — то тільки тоді побачимо, до яких фантастичних розмірів розрослося наше місто нині (П. Загребельний).
Період властивий піднесеній мові. Він вживається в художньому та публіцистичному стилях.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 529; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!