Зміст навчальної програми основні поняття початкового курсу інформатики
Курс “Сходинки до інформатики” є пропедевтичним і призначений для учнів 2 – 4 класів. При його вивченні учні оволодівають основними навичками роботи з комп'ютером, знайомляться з його можливостями, розвивають логічне мислення, шляхом роботи з навчальними програмами одержують комп'ютерну підтримку знань та навичок, набутих на інших уроках, навчаються використовувати комп'ютер для складання текстів та малювання, знайомляться з поняттям алгоритму, основними алгоритмічними структурами та навчаються складати алгоритми різних дій, розвивають свої творчі здібності.
При вивченні цього курсу передбачено декілька напрямків навчальної та розвиваючої діяльності учнів.
Перший напрямок – пізнавальний. У цьому напрямку учні повинні засвоїти відомості про призначення комп'ютера, про можливості його використання, про його складові частини, основні принципи його роботи. Багато уваги приділяється обговоренню питань застосування сучасних комп’ютерів. Важливою частиною цього напрямку є знайомство учнів з властивостями інформації, з інформаційними процесами в оточуючому свiтi та в комп’ютері.
Другий напрямок – прикладний. У цьому напрямку учні повинні здобути навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, складання простіших мелодій у музичного редакторі, створення малюнків у графічному редакторі та iншi.
|
|
|
Третій напрямок – алгоритмічний. У 3 – 4 класах учні повинні засвоїти поняття алгоритму, розрізняти їх основні види, вміти складати i записувати простіше алгоритми для виконавців, відшукувати та застосовувати алгоритми у своїй практичній та учбовій діяльності. Усе це спрямовано на розвиток логічного мислення учня, вмінь аналізувати, розкладати задачу на пiдзадачi тощо.
Четвертий напрямок — розвиваючий. На цих уроках учні розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань, як у процесі роботи з прикладними розвиваючими програмами (конструктори, кросворди, логічні ігри та iншi), так i на теоретичній частині уроку.
П'ятий напрямок – підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з основних предметів. Це досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української, російської, англійської мови, математики, довкілля, античної літератури.
Методика формування уявлень про інформацію, знак, модель, код, кодування
Найзагальнішим поняттям, що розглядається в експериментальному курсі інформатики г поняття «знак» За програмою воно вводиться у 1 класі Наприклад, так на набірному полотні вчитель виставляв позначення голосних та приголосних цифру 1 літеру А, дорожній знак «Обережно, діти», «Значок-символ рідного міста» і запитує, що позначає кожний з них? Після чого він узагальнює «Це все знаки» Термін знак довготривало належить пасивному словнику учнів У їх мовлення він входить просто і природньо але через багаторазове вживання його вчителем у процесі виконання різноманітних вправ
|
|
|
Фундаментальним поняттям, яке проходять наскрізною лінією вивчення, є поняття інформації У 1 класі воно розглядається без введення терміну Вчитель і учні вживають такі мовленеві вирази «Комп'ютер може малювати, писати, обчислювати» (не що інше, як переробляти інформацію) „Комп'ютер запам'ятовує малюнки казки мультфільми” (запам'ятовує інформацію) «Комп'ютер може передати іншому комп'ютеру ігри, малюнки, числа», «Ми можемо передати комп'ютеру цифри, слова, казки» (передає інформацію) «Напишемо лист комп'ютеру» «Комп'ютер написав нам лист» — такі формулювання актуалізують у свідомості школярів можливості збереження переробки та передання інформації
У 2 класі до слова інформація вводяться синонімі — «Повідомлення» (повідомляти), «відомості», вживання яких часто поєднуються із словом знак «Як козаки повідомляли про наближення ворога?», «Як можна передати повідомлення?», «Які знаки використовуються при написанні телеграми?», «Як можна зробити повідомлення іншій людині (яка поруч тебе, яка знаходиться в іншому місті)? Які знаки при цьому використовували?», «Якими приладами користуються для передачі інформації» Відповідаючи па подібні запитання учні поступово усвідомлюють, що повідомлення можна здійснювати за допомогою текстів малюнків звуків
|
|
|
Принципове значення мають завдання на кодування (шифрування) інформації Різними видами побутових кодів є пароль, умовні стуки, посвист чи звуки духових інструментів і т ін
Серед навчально-розвивальних завдань що широко застосовуються у початковій школі є мовленеві ребуси, кодування букв цифрами кодування зорових образів буквами та цифрами (найпростіший приклад - морський бій) кодування прислів'їв, речень, відповідями заданих прикладів і т ін
Використовуючи такі вправа а зразки їх можна знайти в дидактико-методичних комплектах з різних навчальних дисциплін необхідно виконувати не лише прямі, а й обернені завдання (розшифруй-зашифруй), а також дешифрувальні (здогадайся яким чином зашифрована та чи інша ситуація), завдання на передавання інформації з застосуванням кодів
|
|
|
У 3 класі внадиться термія інформації, як синонім слів повідомленім, відомості Продовжується робота по розкриттю змісту поняття «інформація» на основі виконання практичних вправ, що спрямовані на закріплення видів інформації (знакових систем,за допомогою яких вона зберігається, переробляється та передається) Термін модель у початкових класах не вживається Замість нього користуються близькими до життєвого досвіду синонімами, наприклад, схема, таблиця, вираз
Перший вид моделювання з яким зустрічаються першокласники - предметне моделювання На уроках трудовою навчання вирізаю і ь з наперу кораблик, човен, голуба Опановуючи елементи графічної грамоти, вони вчаться розпізнавати площинні та об'ємні предмети за схематичним зображенням Тут відбувається поступовий перехід від іконічних до схематичних моделей Здійснюючи звуковий аналіз слів, учні будують їх предметно-схематичні моделі
Вже на рівні предметного і предметмо-схематичного моделювання необхідно порівнювати (протиставляти і співставляти) структури одержаних моделей
Найбільші можливості для формування вміння моделювати має математика Фактично завдання розв'язати математичну задачу реалізується через побудову ланцюжка моделей задачі (текст — скорочений запис — динамічна або структурна схема (за необхідності) таблиця — розв'язуюча модель задачі) Для здійснення цих модельних переходів школярам необхідно навчитися виділяти основні змістовні частини задачі виявляти зв'язки між ними складати розв'язуючу модель задачі
Комплект програмово-педагогічного забезпечення має значну кількість завдань на вироблення в учнів уміння моделювати здійснювати модельні переходи на формування структурного мислення молодших школярів
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 359; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!