ДЕРЖАВНИЙ БОРГ, МЕХАНІЗМ ЙОГО ФОРМУВАННЯ. УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ І ЙОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.
Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі зумовлює формування державного боргу та систему управління ним.
Державний борг – загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх викуплених і не погашених боргових зобов’язань, включаючи боргові зобов’язання держави, що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства та договору.
Внутрішній борг має певні переваги над зовнішнім. Повернення внутрішнього боргу і виплати відсотків за ним не зменшують фінансового потенціалу держави, тоді як зовнішній борг має у своїй основі відплив капіталу з держави. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у власності держави. Платоспроможність за внутрішніми позикам забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність держави за зовнішніми позиками залежить насамперед від валютних надходжень. Можливості у погашенні зовнішнього боргу визначаються сальдо торговельного балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність держави і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс.
Управління державним боргом – комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення та погашення державних позик.
|
|
|
Складові елементи державного боргу
| Критерій | Елементи державного боргу | Характеристика |
| За кредитором | Внутрішній | Заборгованість держави перед своїми громадянами та юридичними особами |
| Зовнішній | Заборгованість держави іноземних кредиторам | |
| За строками погашення | Поточний | Видатки держави, пов’язані з погашенням у поточному році боргових зобов’язань і належних до сплати у цей період процентів за усіма випущеними позиками |
| Капітальний | Загальна сума минулих років і процентів, що мають бути сплачені за позиками |
Витрати на обслуговування та погашення державного (місцевого) боргу здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Обсяг державного боргу
Граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України.
|
|
|
Обслуго́вуваннядержа́вного бо́ргу — це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати відсотків за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.
Обслуговування зовнішнього боргу здійснюється в процесі виконання державного бюджету. Розрахунки належних до сплати сум із погашення та обслуговування зовнішнього боргу виконуються в доларах США.
Обслуговування державного внутрішнього боргу країни здійснюється Міністерством фінансів України за допомогою банківської системи України проведенням операцій із розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення та виплати доходу за ними у вигляді процентів тощо.
Економічна сутність страхових відносин. Страхові фонди як основа страхового захисту
За ек. Сутністю страхування – система ек відносин, які пов’язані з визначенням, оцінкою і компенсацією ризиків у суспільному виробництві.
Страхування – це вид цивільно-правових відносин, щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фіз. чи юрид. Особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
|
|
|
Виникнення і функціонування страхових відносин пов’язане з наявністю ризиків
Ризик – це можливість виникнення збитку внаслідок дії в переважній більшості звн факторів, які при оцінці ситуацій були невідомі, та вплив яких може змінити ймовірність досягнення бажаного результату.
Ризик характеризується реальністю існування, а також непередбачуваністю часу і місця настання.
Класифікація ризиків:
| Класифікація ризиків за видами критеріїв: |
| Причини ризиків |
| · Природні: буря, злива, град, ураган · Антропогенні:нещасні випадки, аварії, катастрофи, пожежі |
| · Майнові (матеріальні): нерухоме майно, рухоме майно, багаж і вантажі, домашнє майно; · Особові (нематеріальні): життя і здоров’я |
| Об’єкти ризиків |
| · Чисті: збиток або відсутність збитку (нуль збитків) · Спекулятивні: прибуток |
| Наслідки ризиків |
| · Звичайні · Малі · Середні · Великі · Катастрофічні |
| Величина збитків |
| · Потенційні ризики · Реальні ризики · Реалізовані події |
| Можливості настання ризиків |
| · Ті, що підлягають страхуванню (страхові ризики) · Ті, що не підлягають страхуванню |
| Можливості страхування ризиків |
|
|
|
Страховий ризик – піддається вимірюваній оцінці з позицій імовірності настання страхової події та кількісних характеристик можливого збитку.
Критерії страхового ризику:
- Ризик повинен бути можливим
- Ризик повинен мати випадкових характер
- Настання страхового випадку не повинно бути пов’язаним з волевиявленням страхувальника чи зацікавленої особи
- Факт настання страхового випадку невідомі у часі та просторі
- Наслідки реалізації ризику повинні бути об’єктивно виміряні та оцінені
Страховий захист – це економічні відносини, пов’язані з попередженням, локалізацією руйнівних наслідків, стихійних та ін. лих, а також із безумовним відшкодуванням завданих збитків.
Страховий фонд – це сукупність виділених та зарезервованих запасів, матеріальних благ, що призначені для здійснення страхового захисту.
Основними формами організації страхового фонду є:
- Централізований(централізований страховий резервний фонд) –базується на державній відповідальності і передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів. Його створення пов’язане з наявністю страхових ризиків природного і техногенного характеру.
- Децентралізовані:
1.Фонд самострахування – для покриття непередбачуваних витрат , ґрунтуються на індивідуальній відповідальності, ств комерційними структурами шляхом щорічних відрахувань
2.Страховий фонд страховика – формується на ринкових засадах за рахунок внескв страховиків
3.колективні страхові фонди – формуються за рахунок внесків всіх учасників а відшкодовуються збитки тим хто зазнав збитків.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 374; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!