Граничні значення t-критерію Стьюдента

V	Рівні значимості			V	Рівні значимості
	0,05	0.01	0,001		0.05	0,01	0,001
1	12,71	63,60		21	2,08	2,83	3.82
2	4,0	9,93	31,60	22	2,07	2.82	3,79
3	3,18	5,84	12,94	23	2.07	2.81	3,77
4	2,78	4,60	8,61	24	2,06	2,80	3.75
5	2,57	4,03	6,86	25	2,06	2,79	3.73
6	2,45	3,71	5,96	26	2,06	2,78	3,71
7	2,37	3,50	5,41	27	2,05	2,77	3,69
8	2,31	3.36	5,04	28	2,05	2,76	3,67
9	2,26	3,25	4,78	29	2.04	2,76	3,66
10	2,23	3,17	4,59	30	2,04	2,75	3.65
11	2,20	3,11	4,44	40	2,02	2.70	3,55
12	2,18	3,06	4,32	50	2,01	2,68	3.50
13	2,16	3,01	4,22	60	2,00	2,66	3,46
14	2,15	2,98	4,14	80	1,99	2,64	3,42
15	2,13	2,95	4,07	100	1,98	2,63	3,39
16	2,12	2,92	4.02	120	1.98	2 62	3,37
17	2,11	2,90	3,97	200	1,97	2.60	3,34
18	2,10	2,38	3,92	500	1,96	2,59	3,31
19	2,09	2,66	3,88		1,96	2,58	3,29
20	2,09	2,85	3,85

 

Біографічна стратегія

Її доцільно застосовувати при аналізі унікальних явищ, як от обдарованості, ціннісної організації свідомості тощо. Суть полягає в тому, що аналізується вплив біографічних подій на формування тих чи інших якостей особистості. В рамках цієї стратегії застосовуються як спеціально розроблені методи (наприклад, каузометрія), так і різні варіанти біографічних інтерв'ю та бесіди а також проективні та психосемантичні методи. Застосування цієї стратегії вимагає високого рівня підготовленості дослідника.

Відомо, що інколи якийсь життєвий випадок, обставина чи зустріч з певною людиною круто міняють весь хід життя, стають причиною саморозвитку особистості. Наприклад, гідним подиву є той факт, що досягнення великої частини відомих спортсменів викликані не високим рівнем задатків, навпаки, першопричиною розвитку спортивних здібностей в багатьох випадках було слабке здоров'я, травми, насмішки і образи з боку оточення тощо. У такому випадку застосування біографічного методу має бути спрямоване на те, щоб виявити чому і як несприятливі умови для однієї людини стають поштовхом до розвитку, а для іншої - причиною кризи.

Біографічна стратегія - це індивідуально-орієнтована стратегія, і особливості її застосування в тому чи іншому конкретному випадку мають розроблятися спільно з керівником курсової роботи.

 

 

Розділ V. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ

ДИПЛОМНИХ (МАГІСТЕРСЬКИХ) РОБІТ

 

Дипломна (магістерська) робота друкується та подається в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК) з рецензією провідного спеціаліста чи практичного працівника та відгуком наукового керівника. Захист дипломної роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії та регламентується "Положенням про органі­зацію навчального процесу у вищих навчальних закладах".

Захист дипломних робіт може проводитись як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, якщо тема має для них науково-теоретичний або практичний інтерес або у разі виконання роботи на їх базі.

До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту дипломних робіт, подаються в державну комісію деканом факультету.

Державній комісії перед захистом дипломних робіт декан факультету подає такі документи:

• зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик, державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних робіт);

• відгук керівника про дипломну роботу;

• рецензія на дипломну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації і профілю.

Державній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування роботи; макети, таблиці, діаграми виробів, схеми тощо.

Члени комісії заздалегідь знайомляться зі змістом роботи. На захист можуть бути запрошені керівники підприємств, організацій, установ, на замовлення яких було здійснено дослідження.

Процедура захисту включає:

· доповідь студента про зміст роботи;

· запитання до автора;

· оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для дипломної роботи — й рецензента);

· відповіді студента на запитання членів комісії із захи­сту курсової роботи (для дипломної роботи — членів ДЕК) та осіб, присутніх на захисті;

· заключне слово студента;

· рішення комісії про оцінку роботи.

Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження. У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника, а для дипломної роботи — і рецензента. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10—15 хвилин.

Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано намалювати на великих аркушах паперу власні таблиці, діаграми, графіки.

Під час захисту курсової (дипломної) роботи студент зобов'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті. Захист дипломної роботи фіксується в протоколі ДЕК.

Результати захисту дипломної (магістерської) роботи визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно" з урахуванням якості виконання всіх частин роботи та рівня її захисту. Оцінка з дипломної (магістерської) роботи виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується її головою дипломнику і всім присутнім на відкритому засіданні. При визначенні оцінки слід зважати на якість роботи, рівень наукової та практичної підготовки студента.

Студент, який на захисті дипломної роботи отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

Коли захист дипломної роботи визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломну роботу, допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного роботи протягом трьох років після закінчення вищо­го навчального закладу.

Студентам, які не склали державні екзамени або не захищали дипломну роботу з поважної причини (документально підтвердженої ректором (директором) вищого навчального закладу, може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії зі складанням державних екзаменів чи захистом дипломних про­ектів (робіт), але не більше одного року.

Студенти, які виявили особливі здібності до наукової творчості, захистили дипломну роботу на "відмінно", мають публікації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані державною комісією до вступу в аспірантуру.

Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студентських робіт, а також до друку в студентських збірниках. Дипломні і магістерські роботи подаються на конкурси, коли вони являють собою розробки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані в них результати опубліковані, впроваджені в практику або в навчальний процес. При цьому учасниками конкурсу можуть бути студенти поточного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у поточному навчальному році.

Зберігаються дипломні роботи в бібліотеці ВНЗ протягом 5 років, курсові зберігаються на кафедрі 1 рік. За необхідності дипломні роботи можуть надсилатися до іншої бібліотеки, установи, закладу за їх замовленням для впровадження в практику висновків і рекомендацій дипломників.

Обов'язки наукового керівника дипломної (магістерської) роботи:

· надавати допомогу у виборі теми, розробці плану та змісту дипломної (магістерської) роботи; доборі літератури, методології та методів дослідження та ін.;

· аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження;

· визначати поетапні терміни виконання роботи;

· контролювати виконання курсової (дипломної) роботи;

· доповідати на засіданні кафедри про хід виконання та завершення роботи;

· дати відгук на роботу.

     Автор дипломної роботи повинен отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію від провідного спеціаліста або працівника закладу, де проводився експе­римент чи вивчався практичний досвід.

Відгук наукового керівника дипломної роботи пишеться у довільній формі. У ньому визначають:

· актуальність теми;

· ступінь наукового і практичного значення праці;

· рівень підготовки дипломника до виконання професійних обов'язків;

· ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи;

· новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішення;

· вміння використовувати літературу;

· ступінь оволодіння методами дослідження;

· повноту та якість розробки теми;

· логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу;

· можливість практичного застосування дипломної роботи або окремих її частин;

· висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед дипломними кваліфікаційними робо­тами.

Рецензію на дипломну роботу надає спеціаліст-практик відповідної кваліфікації. Вона теж складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особливу увагу в ній слід звернути на таке:

· актуальність теми;

· вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

· наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

· достовірність результатів і обґрунтованість висновків дипломника;

· стиль викладу та оформлення роботи;

· недоліки роботи.

      Рецензент обов’язково зазначає відповідність роботи вимогам та оцінює дипломну (магістерську) роботу.

---

Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 196; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!