Тема 4. Особливості роботи процедурного кабінету терапевтичного відділення та обов’язки медичної сестри щодо їх забезпечення

Застосування банок

Банки застосовують, щоб викликати місцевий приплив крові та лімфи до шкіри та підшкірної основи з тканин та органів, розташованих глибоко в організмі. Дія банок ґрунтується на утворенні негативного тиску повітря, внаслідок чого у них втягується шкіра. Від швидкого припливу крові виникає не тільки сильне розширення кровоносних та лімфатичних судин, але й розрив кровоносних капілярів, що призводить до утворення крапкових крововиливів. Виникає рух крові з глибших ділянок організму у підшкірну основу. Тому банки можна віднести до відтягуючих засобів. Банки чинять загальну дію на організм, а саме: стимулюючу, протизапальну, розсмоктуючу, болезаспокійливу. Показаннядо застосування банок: запальні процеси органів грудної клітки (гострий та хронічний бронхіт, пневмонії); застійні явища у малому колі кровообігу при хронічній серцевій недостатності; гіпертонічний криз; запалення нервових стовбурів; гостре та хронічне запалення м’язів. Протипоказання:температура тіла понад 38° С, різко підвищена чутливість шкіри; зміни шкіри місцевого характеру (гноячкові захворювання, висип, нейродерміт, мокнуча та суха екзема, садна, опіки, пролежні); пухлини злоякісного і доброякісного походження (незалежно від локалізації пухлини та місця постановки банок); схильність до кровоточивості (гемофілія, тромбоцитопатія, ламкість судин); значне загальне виснаження; туберкульоз легенів, міліарна форма туберкульозу; гнійні запалення легенів (абсцес, бронхоектатична хвороба, гангрена); септичний стан хворого, психічне збудження хворого, судоми. У медичній практиці банки ставлять переважно на поверхні тіла, що не має складок, заокруглень та виступів, особливо кісткових, тобто там, де м'язовий та жировий шари товстіші, підшкірні судини менше розвинені. Найбільш придатними ділянками для постановки банок є спина, крім лопаток та хребта, бокова частина грудної клітки, у чоловіків - передня поверхня грудної клітки праворуч; сідниці, стегна. Необхідно пам'ятати, що ні в якому разі не можна ставити банки на хребет, ділянку серця, молочні залози у жінок, шию, обличчя, місця проекції нирок на спині. На спині відстань від банки до хребта з обох боків повинна складати не менше як 2см.

Застосування гірчичників

Основою гірчичників є ефірне гірчичне масло, при контакті якого з водою температури 35-40° С утворюється фермент мірозин, що подразнює шкіру. Він проникає у підшкірні ділянки, викликаючи гіперемію шкіри та підшкірної основи, що супроводжується відчуттям тепла та печіння. Показання до застосування гірчичників: гострі респіраторні захворювання, трахеїт, бронхіт, пневмонія, гіпертонічний криз, приступ стенокардії, радикуліт, ішіас. Протипоказаннядо накладання гірчичників ті самі, що й до банок, а також наявність у хворого алергічної реакції на гірчицю, що нерідко трапляється. Не можна ставити гірчичники на хребет, молочні залози, шию, обличчя.

Зігріваючий компресс

Це тривала теплова процедура, що являє собою лікувальну пов'язку з непромокаючим шаром, який затримує на місці його накладання випаровування та тепловіддачу. Рівномірне та тривале розширення судин веде до збільшення притоку крові не тільки до шкіри, а й до тканин та органів, які лежать глибше і розташовані за грудниною та черевною стінкою. Протипоказання до накладання компреса.Гарячка з високою температурою тіла, алергічні та гноячкові захворювання шкіри, септичний стан хворого, гнійне ураження прилеглих органів, порушення цілості шкіри. Зігріваючий компресможе бути сухий чи вологий. Вони відрізняються між собою тільки першим шаром: у першому випадку - це суха марля, а в другому - волога. Усі види компресів накладають тільки на чисту суху шкіру.

Застосування грілок

Місцевий зігріваючий ефект можна одержати за допомогою грілки. Ефект грілки залежить не стільки від інтенсивності температури, скільки від тривалості процедури. При застосуванні грілки відбувається рефлекторне розширення кровоносних судин органів черевної порожнини та розслаблення непосмугованих м'язів. Болезаспокійливий ефект грілки застосовують при лікуванні виразкової хвороби, ниркової коліки, радикуліту тощо. Протипоказання до застосування грілок. Біль у животі невідомого генезу, кровотечі різного виду, гострі запальні явища в черевній порожнині: апендицит, гнійний холецистит, перитоніт, будь-які панкреатити (підшлункова залоза дуже чутлива до тепла, і при її запаленні відбувається самоперетравлення залози), злоякісні і доброякісні пухлини, туберкульоз будь-якої локалізації, тромбофлебіт, гнійні та алергічні захворювання шкіри, свіжі травми, забиті місця, обмороження, інфіковані рани, септичний стан хворого. Електрична грілкамає переваги перед водяною, бо вона сприяє поступовому наростанню теплової дії, тривалому застосуванню тепла, регулюванню необхідного рівня температури та рівномірного постійного тепла. Вона м'яка, пластична. При користуванні електричною грілкою необхідно суворо додержуватися правил техніки безпеки.

Застосування холоду

До лікувальних процедур шкіри належить застосування холоду. Місцеві холодові процедури викликають дію, протилежну дії тепла. Протипоказання:виснаження хворого; хвороби, яким притаманні артеріальні спазми (облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно); підвищена чутливість до холоду; у хворих, що втратили чутливість шкіри (паралічі); у хворих з гострою затримкою сечі; при трофічних ураженнях шкіри. Холодові процедури слід обережно застосовувати у хворих, які перебувають у непритомному стані. Тримати міхур з льодом можна 1-2 год, але кожні 20- 30 хв. робити перерву на 10-15 хв. Необхідно слідкувати, щоб шкіра під міхуром, не побіліла, щоб на ній не виникли пухирі. При необхідності тривалого тримання міхура з льодом (протягом доби) через 2-3 год лід треба поновлювати.

Застосування водних ванн

Ванни — це водні процедури, якi застосовують з гiгiєнiчною та лiкувальною метою. Вони бувають загальні, коли у воду занурюється все тiло, i мiсцевi, коли у воду занурюється частина тiла (сидячi, ручнi, ножнi). Механiзм дiї ванни складається з дiї температурного та механiчного (діє тиск рiдини на тiло хворого) чинникiв. Саме температура ванни істотно впливає на тепловий обмiн органiзму хворого. При цьому змiнюється потовидiлення та дихання, вiдбувається перерозподiл кровi, подразнення чутливих нервових закiнчень шкiри, що сприятливо впливає на роботу всiх органiв та систем органiзму.

Різновиди водних ванн залежать від температури води. Залежно вiд температури води розрiзняють холоднi (24-27⁰C), прохолоднi (28-33⁰C), iндиферентнi (34-36⁰С), теплi (36-39⁰С) i гарячi (40⁰C i вище) ванни. Холоднi загальнi ванни спричинюють значне з6удження нервової системи та посилення обмiну речовин. Тривалiсть 1-3 хв. Ефективне їх застосування при ожирiннi. Прохолоднi загальнi ванни призначають при неврозах iз пригнiченим загальним станом, апатiєю. Тривалiсть 3-5 хв. Iндиферентнi, теплi ванни призначають у разi ниркової чи печiнкової кольки, хронiчних захворювань суглобiв, захворювань периферiйної нервової системи (радикулiт, полiневрит). Гарячi ванни збуджують серцево-судинну систему, викликають прискорення пульсу до 100-120 за 1 хв, пiдвищують артерiальний тиск, збiльшують об'єм циркулюючої кровi, збiльшують потовидiлення, обмiн речовин i пiдвищують температуру тiла. Можуть призвести до загальної слабкостi, задишки, серцебиття, запаморочення. Тому гарячi ванни протипоказанi в разi захворювань серцево-судинної системи, загального виснаження, туберкульозу легень. Тривалiсть гарячої ванни 5-10 хв.

Сидячi прохолоднi та холоднi ванни призначають хворимiзгемороєм (тривалiсть 1-3 хв).

Сидячi теплi ванни призначають у разi хронiчних запальних процесiв жiночих статевих органiв, хронiчного запалення передмiхурової залози (тривалiсть 20-30 хв.).

Сидячi гарячi ванни застосовують у випадках ниркової кольки (тривалiсть 10-15 хв.). Протипоказанi сидячi гарячi ванни при гострих запальних процесах товстої кишки та органiв малого таза, вагiтностi, схильностi до маткових кровотеч.

Гарячi ручнi та ножнi ванни застосовують при залишкових явищах запальних процесiв шкiри, м’язiв, суглобiв, нервових розладах, а також як болевтамовуючий засiб у разi захворювань легень, серця, судин.

Дезінфекцiя ванни: пiсля використання ванну двiчi протирають спецiально для цього видiленою щiткою, змочену 3% розчином хлорамiну та промивають теплою водою.

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 1640; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 14 151617 18 19 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!