ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ 11 страница
4. Еректильна і торпедна фази.
5. Відсутня вірна відповідь.
183. Перша допомога при синдромі тривалого стискання:
1. Накладання джгута вище місця стискання до звільнення кінцівки.
2. Туге бинтування ураженої кінцівки.
3. Іммобілізація кінцівки.
4. Введення знеболюючих засобів.
5. Все назване вірно.
184. Консервативна терапія синдрому тривалого стискання:
1. Усунення наслідків шоку.
2. Усунення порушень гемодинаміки.
3. Відновлення гомеостазу.
4. Відновлення функції нирок.
5. Все назване вірно.
185. Опік це:
1. Гіперемія шкіри в ділянці її ушкодження під дією термічного фактора.
2. Мітки електроструму на шкірі.
3. Складні місцеві патологічні зміни, що виникають в організмі внаслідок дії екзогенних факторів: високої температури, електричного струму, променевої енергії, агресивних хімічних речовин.
4. Некроз шкіри під дією термічних або хімічних факторів.
5. Складні місцеві і загальні патологічні зміни, що виникають в організмі внаслідок дії екзогенних факторів: високої температури, електричного струму, променевої енергії, агресивних хімічних речовин.
186. Площа поверхні шкіри дорослої людини становить (м2):
1. 1, 5 м2.
2. 1, 4 м2.
3. 1, 0 м2.
4. 1, 7 м2.
5. 2, 0 м2.
187. Кількість шарів епідермісу:
1. 5 шарів.
2. 4 шари.
3. 3 шари.
4. 2 шари.
5. 1 шар.
188. Кількість шарів шкіри:
1. 2 шари.
2. 3 шари.
3. 4 шари.
4. 5 шарів.
5. 6 шарів.
189. Шари шкіри:
|
|
|
1. Епідерміс, дерма, субдерма.
2. Епідерміс, дерма.
3. Епідерміс, дерма, підшкірна клітковина.
4. Дерма, підшкірна клітковина, фасція.
5. Все назване вірно.
190. Функції шкіри:
1. Обмінна, видільна, стимулююча.
2. Регулююча, обмінна, видільна.
3. Синтезуюча, обмінна, стимулююча.
4. Захисна, теплорегулююча, видільна.
5. Теплорегулююча, кровообмінна, синтезуюча.
191. Фактори, що визначають глибину опіку:
1. Тривалість впливу агента, товщина шкіри, колір шкіри.
2. Температура агента, тривалість впливу агента, товщина шкіри.
3. Температура агента, вид агента, стан нервової систему хворого.
4. Товщина шкіри, колір шкіри, тургор шкіри.
5. Температура агента, стан ендокринної та серцево-судинної системи потерпілого.
192. Класифікація опіків по глибині ураження:
1. Епідермальний, дермальний, надфасціальний, субфасціальний.
2. Дермальний поверхневий, дермальний глибокий, надфасціальний, субфасціальний.
3. Епідермальний, дермальний, гіподермальний, надфасціальний.
4. Дермальний, субдермальний, надфасціальний, субфасціальний.
5. Епідермальний, дермальний поверхневий, дермальний глибокий, субфасціальний.
193. Кількість ступенів опіку по глибині ураження:
|
|
|
1. 1 ступінь.
2. 2 ступеня.
3. 3 ступеня.
4. 4 ступеня.
5. 5 ступенів.
194. Правила визначення площі опіку:
1. Правило долоні.
2. Правило дев’яток.
3. Метод Постникова.
4. Метод Вілявіна-Долініна.
5. Все назване вірно.
195. Площа обмежених опіків:
1. До 15% поверхні тіла у дорослих, до 5% - у дітей і стариків.
2. До 15% поверхні тіла у дорослих, до 10% - у дітей і стариків.
3. До 5% поверхні тіла у дорослих, до 10% - у дітей і стариків.
4. До 10% поверхні тіла у дорослих, до 5% - у дітей і стариків.
5. До 10% поверхні тіла людини.
196. Площа великих опіків:
1. Більше 5% поверхні тіла у дорослих, більше 10% - у дітей і стариків.
2. Більше 10% поверхні тіла у дорослих, більше 5% - у дітей і стариків.
3. Більше 15% поверхні тіла у дорослих, більше 5% - у дітей і стариків.
4. Більше 20% поверхні тіла у дорослих, більше 10% - у дітей і стариків.
5. Більше 10% поверхні тіла у дорослих, більше 15% - у дітей і стариків.
197. Зони опікової рани:
1. Первинного некрозу, ішемії і стазу, реактивного набряку.
2. Гіперемії, зниженої больової чутливості, набряку.
3. Некрозу, гіперемії, грануляцій.
4. Некрозу, грануляцій, епітелізації.
5. Грануляцій, епітелізації, рубцювання.
198. Фази перебігу ранового процесу при опіках:
|
|
|
1. Ексудації, очищення від некротичних тканин, регенерації.
2. Ексудації, альтерації та демаркації.
3. Ексудації, альтерації та демаркації, очищення від некротичних тканин, регенерації.
4. Ексудації, альтерації, регенерації.
5. Альтерації, регенерації, рубцювання.
199. Критерій визначення загальної тяжкості опікової травми:
1.Глибина опіку (ступінь).
2. Площа опікових ран.
3. Вік потерпілого і наявність супутніх захворювань.
4. Опік дихальних шляхів.
5. Все назване вірно.
200. Індекс тяжкості ураження (ІТУ) залежить від:
1. Площі і ступеня опіку.
2. Віку потерпілого.
3. Ступеня тяжкості опіку дихальних шляхів.
4. Площі і ступеня опіку, віку потерпілого, опіку дихальних шляхів.
5. Від локалізації опіку.
201. Скільки ступенів тяжкості опіку дихальних шляхів:
1. 1 ступінь.
2. 2 ступеня.
3. 3 ступеня.
4. 4 ступеня.
5. 5 ступенів.
202. Опікова хвороба це:
1. Хвороба шкіри під час опіку.
2. Патоморфологічні зміни в межах шкіри під час лікування опіку.
3. Негативні зміни в рановому процесі під час лікування опікових ран.
4. Комплекс клінічних, анатомо-морфологічних, обмінних та інших порушень в організмі, які виникають з часу опіку і тривають до видужання або смерті хворого.
|
|
|
5. Комплекс клінічних симптомів, що визначають стан самопочуття обпеченого.
203. Кількість періодів опікової хвороби:
1. 1 період.
2. 2 періоди.
3. 3 періоди.
4. 4 періоди.
5. 5 періодів.
204. Фази опікового шоку:
1. Гостра, хронічна.
2. Рання, пізня.
3. Еректильна, середня, торпідна.
4. Початкова, середня, кінцева.
5. Еректильна, торпідна.
205. Ступені тяжкості опікового шоку:
1. Легкий, середньої тяжкості, важкий.
2. Легкий, тяжкий, вкрай тяжкий.
3. Легкий, середньої тяжкості, важкий, вкрай тяжкий.
4. Задовільний, середньої тяжкості, важкий.
5. Токсичний, септикотоксичний, септичний.
206. Періоди опікової хвороби:
1. Шок, токсемія, одужання.
2. Токсемія, септикотоксемія, реконвалесценція.
3. Шок, токсемія.
4. Шок, токсемія, септикотоксемія, реконвалесценція.
5. Шок, токсемія, сепсис, одужання.
207. Обсяг першої допомоги при опіках:
1. Припинення дії термічного фактора, охолодження ран, знеболення,
накладання асептичних пов’язок, введення плазми, пиття рідини, транспортування.
2. Припинення дії термічного фактора, знеболення, накладання асептичних пов’язок, транспортування.
3. Припинення дії термічного фактора, охолодження ран, знеболення, накладання асептичних пов’язок, пиття рідини, транспортування.
4. Припинення дії термічного фактора, охолодження ран, пиття рідини, транспортування.
5. Накладання асептичних пов’язок, пиття рідини, транспортування.
208. Методи лікування опікових ран:
1. Закритий, відкритий.
2. Закритий, клапанний.
3. Закритий, відкритий, комбінований.
4. Відкритий, безпов’язочний, висушування обпеченої поверхні.
5. Все назване вірно.
209. Види оперативних втручань при лікуванні опіків:
1. Некротомія, алотрансплантація.
2. Некректомія, ксенотрансплантація.
3. Аутодермопластика.
4. Некротомія, некректомія, аутодермопластика.
5. Все назване вірно.
210. Загальні ускладнення опікової хвороби:
1. Абсцес.
2. Артрит.
3. Сепсис.
4. Остеомієліт.
5. Контрактури.
211. Місцеві ускладнення опікової хвороби:
1. Абсцес.
2. Артрит, остеомієліт.
3. Тромбофлебіт.
4. Контрактури.
5. Все назване вірно.
212. Коагуляційний некроз при хімічних опіках визивають:
1. Луги.
2. Кислоти.
3. Луги і кислоти.
4. Каустична сода.
5. Їдкий натр.
213. Колікваційний некроз при хімічних опіках визивають:
1. Кислоти.
2. Луги і кислоти.
3. Солі важких металів.
4. Луги.
5. Нітрат срібла.
214. Перша допомога при хімічних опіках:
1. Припинення дії хімічного агента.
2. Промивання проточною водою та нейтралізатором, накладання сухої асептичної пов’язки.
3. Припинення дії хімічного агента, промивання проточною водою та нейтралізатором, накладання сухої асептичної пов’язки, транспортування.
4. Припинення дії хімічного агента, накладання сухої асептичної пов’язки, транспортування.
5. Припинення дії хімічного агента, накладання сухої асептичної пов’язки, знеболювання.
215. Скільки ступенів тяжкості хімічних опіків:
1. 1 ступінь.
2. 2 ступеня.
3. 3 ступеня.
4. 4 ступеня.
5. 5 ступенів.
216. Ускладнення хімічних опіків:
1. Косметичні дефекти.
2. Рубцеве звуження стравоходу.
3. Гострі виразки шлунку.
4. Перфорація виразок.
5. Все назване вірно.
217. Електротравма це:
1. Місцеві зміни в організмі під дією елетроструму.
2. Загальні зміни в організмі під дією елетроструму.
3. Зміни в межах шкіри внаслідок дії електроструму.
4. Ураження серцево-судинної системи внаслідок дії електроструму.
5. Розвиток шоку у потерпілого під дією елетроструму.
218. Об’єктивні місцеві прояви електроопіків:
1. Опіки шкіри.
2. Мітки струму.
3. Струп чорного кольору.
4. Наявність виразок на шкірі.
5. Колікваційний некроз.
219. Місцеве лікування електроопіків:
1. У перші 6-12 годин виконання міофасціотомії.
2. При ушкодженні магістральних судин – перев’язка їх на протязі.
3. При муміфікації ділянок кінцівок – ранні некректомії.
4. Лікування електроопіків подібне до лікування термічних опіків.
5. Все назване вірно.
АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 232; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!