ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ 5 страница
4. До галоїдів.
5. Сульфаніламідів.
205. Сульфаніламідні препарати, окрім:
1. Стрептоцит, етазол.
2. Бісептол.
3. Сульфодіметоксин.
*4. Фурацилін.
5. Сульфален.
206. Біологічна антисептика – це:
*1. Методи знищення мікроорганізмів за допомогою фармакологічних препаратів біологічного походження прямої і опосередкованої дії.
2. Розтин гнійників, пункція абсцесів.
3. Вторинна хірургічна обробка ран.
4. Використання ультразвуку, лазеру.
5. Застосування сорбентів, промивання ран.
207. Біологічна антисептика прямої дії – це використання препаратів:
1. Вакцин, анатоксинів.
* 2. Антибіотиків.
3. Вітамінотерапія.
4. Тималін, продигіозан.
5. Інтерферон, інтерлейкін.
208. Біологічна антисептика опосередкованої дії – це використання препаратів:
1. Антибіотиків.
2. Протеолітичних ферментів.
*3. Вакцини, анатоксини.
4. Лікувальні сироватки.
5. Гама-глобуліни.
209. Антибіотики – це:
* 1. Речовини, що є продуктом життєдіяльності мікроорганізмів або отримані синтетичним шляхом, які пригнічують ріст і розвиток певних груп інших мікроорганізмів.
2. Вакцини, анатоксини.
3. Інтерферон, інтерлейкін.
4. Лікувальні сироватки.
5. Гама-глобуліни.
210. Поверхневий шлях введення антибіотиків – це:
* 1. Промивання ран.
2. Введення в черевну, грудну порожнину.
3. Внутрішньом´язове, внутрішньовенне введення.
4. Ендолімфатичне введення.
5. Пероральний прийом.
|
|
|
211. Ускладнення антибіотикотерапії, за винятком:
1. Алергічні реакції.
2. Токсична дія – проявляється в порушенні функції нирок, печінки, слуху.
3. Дисбактеріоз.
* 4. Абсцеси, флегмони.
5. Формування стійких штамів мікроорганізмів.
212. До антибіотиків захищених амінопеніцилінів відносяться:
*1. Амоксиклав, аугментин.
2. Амікацин, гентаміцин.
3. Офлоксацин, ципрінол.
4. Лінкоміцин, кліндаміцин.
5. Цефтриаксон, цефотаксим
213. До антибіотиків – цефалоспоринів відносяться:
1. Метронідазол, метрогіл.
2. Ванкоцин, таргоцид.
* 3. Цефотаксім, цефтазидим.
4. Меронем, тіенам
5. Амікацин, гентаміцин.
214. До антибіотиків – фторхінолонів відносяться:
1. Амоксиклав, аугментин.
2. Амікацин, гентаміцин.
*3. Офлоксацин, ципрінол.
4. Лінкоміцин, кліндаміцин.
5. Цефтриаксон, цефотаксим
215. До антибіотиків – карбапенемів
* 1. Імінем, меронем.
2. Тетрациклін.
3. Фортум.
4. Зінацеф.
5. Метронідазол, метрогіл.
216. Пасивна імунізація – це:
* 1. Введення в організм хворого препаратів, що містять готові антитіла, за рахунок чого підвищується антимікробний титр плазми крові.
2. Методи і речовини, стимулюючі стійкість організму до впливу мікроорганізмів.
|
|
|
3. Введення в організм хворого препаратів, які регулюють співвідношення Т- і В- лімфоцитів, що стимулюють фагоцитоз, функцію лімфоцитів і посилюють бактерицидну активність крові.
4. Кварцування, ультрафіолетове і лазерне опромінення крові.
5. Вітамінотерапія, повноцінне харчування.
217. Препарати для пасивної імунізації:
1. Антибіотики.
2. Інтерферон, інтерлейкін.
3. Тималін.
4. Вітаміни.
*5. Протигангренозна сироватка, бактеріофаги.
218. Методи стимуляції неспецифічної резистентності:
* 1. Кварцування, ультрафіолетове і лазерне опромінення крові.
2. Введення нативної плазми донорів.
3. Застосування специфічних гамаглобулінів.
4. Введення протиправцевої сироватки
5. Застосування протигангренозної сироватки, бактеріофагів.
219. Препарати, які стимулюють неспецифічний імунітет:
1. Антибіотики.
2. Інтерферон, інтерлейкін.
* 3. Тималін, Т- активін.
4. Вітаміни.
5. Протигангренозна сироватка, бактеріофаги.
220. Препарати, які стимулюють специфічний імунітет:
* 1. Стафілококовий і правцевий анатоксин.
2. Антибіотики.
3. Інтерферон, інтерлейкін.
4. Тималін, Т- активін.
5. Вітаміни.
1. Основні ознаки злоякісної пухлини:
1. Посилення проліферації клітин, які оточують пухлину.
|
|
|
2. Інвазивний ріст і метастазування.
3. Експансивний ріст і метастазування.
4. Утворення сполучнотканинної капсули.
5. Повна незалежність від регуляторних стимулів організму.
2. При раковій трансформації клітини відбувається:
1. Зміна генотипу і фенотипу клітин.
2. Зростання числа мітохондрій у клітинах.
3. Порушення диференціювання клітин.
4. Порушення гістогенезу тканин.
5. Все перераховане вище.
3. У гістологічному плані передрак це:
1. Дисплазія.
2. Метаплазія.
3. Анаплазія.
4. Гіпоплазія.
5. Гіперплазія.
4. Облігатний передрак переходить у рак:
1. Завжди.
2. Дуже часто.
3. Іноді.
4. Дуже рідко.
5. Ніколи.
5. У цей час провідною є наступна теорія канцерогенезу:
1. Гормональна.
2. Інфекційна.
3. Мутаційно-генетична.
4. Вірусно-генетична.
5. Теорія онкогену.
6. Анаплазія - це:
1. Посилення проліферації клітин.
2. Розпад пухлини.
3. Зниження проліферації клітин.
4. Передракова трансформація клітин.
5. Ракова трансформація кліток.
7. Крайнім проявом дедиференціації клітин пухлини
є втрата ними:
1. Видоспецифічності.
2. Органоспецифічності.
3. Гістоспецифічності.
4. Антигенів гістосумісності.
|
|
|
5. Здатності до багатошарового росту.
8. Скірром називається пухлина:
1. Проростаюча всі шари органу.
2. Вражаюча орган тотально.
3. З перевагою клітинних елементів над стромою.
4. З перевагою строми над клітинними елементами.
5. З рівними взаєминами строми і клітинних елементів.
9. Саркомою називається пухлина:
1. Зі сполучної тканини.
2. З епітеліальної тканини.
3. З мезенхіми.
4. Змішаної будови.
5. Коли неможливо з'ясувати її походження.
10. Раком називається пухлина:
1. Високодиференційована.
2. Зі сполучної тканини.
3. З мезенхіми.
4. Низькодиференційована.
5. З епітеліальної тканини.
11. Метастази - це:
1. Проростання пухлини в інші органи.
2.Поширення пухлини уздовж судинно-нервових пучків.
3. Вихід пухлини за межі органа.
4. Вростання пухлини в кості.
5. Пухлинний ріст в лімфовузлах і віддалених від первинного
вогнища органах і тканинах.
12. Пухлина здатна давати метастази тільки з моменту:
1. Початку її розпаду.
2.формування в ній судин.
3. Досягнення великих розмірів.
4. Виявлення пухлинних клітин у крові.
5. Появи ракової інтоксикації.
13. Саркоми метастазують переважно:
1. Гематогенним шляхом.
2. Лімфогенним шляхом.
3. Уздовж судинно-нервового пучка.
4. Імплантаційним (контактним) шляхом.
5. Змішаним шляхом.
14. Останній бар'єр на шляху метастазування:
1. Лімфатичні вузли.
2. Імунні клітини крові.
3. Тканьові макрофаги.
4. Імунні клітини, інфільтруючі тканини навколо пухлини.
5. Природні клітини-кілери.
15. Рак метастазує переважно:
1. Гематогенним шляхом.
2. Лімфогенним шляхом.
3. Уздовж судинно-нервового пучка.
4. Імплантаційним шляхом.
5. Проростаючи в суміжні структури.
16. Комплексним методом лікування є:
1. Операція + рентгенотерапія.
2. Операція + гамма-терапія.
3. Променева терапія + кріодеструкція пухлини + операція.
4. Кріодеструкція пухлини + променева терапія.
5. Хіміотерапія + операція і (або) променева терапія.
17. Ціль абластики:
1. Профілактика попадання пухлинних клітин у рану і судини.
під час операції.
2. Видалення пухлини і її метастазів у межах здорових тканин.
3. Як можна більше повне знищення первинної пухлини будь-яким доступним методом.
4. Максимально повне видалення віддалених метастазів.
5. Знищення пухлинних клітин, які залишилися або могли залишитися в рані.
18. Ціль антибластики:
1. Профілактика влучення пухлинних клітин у кровоносне русло під час операції.
2. Профілактика розсіювання пухлинних клітин по рані під час операції.
3. Знищення пухлинних клітин, які залишилися або могли залишитися в рані.
4. Як можна більше повне видалення всієї пухлини.
5. Як можна більше повне видалення віддалених метастазів пухлини.
19. Операція називається радикальною, якщо:
1. Первинна пухлина вилучена з дотриманням правил абластики й антибластики, але є віддалений метастаз не більше 1 см. у діаметрі.
2. Первинна пухлина вилучена в одному блоці з регіонарними лімфовузлами, де є множинні метастази.
3. Пухлина внутрішніх органів вилучена з дотриманням правил абластики і антибластики без регіонарного лімфатичного апарата.
4. Пухлина вилучена в межах здорових тканин одним блоком с регіонарним лімфатичним апаратом з дотриманням правил абластики і антибластики.
5. Первинна пухлина вилучена з дотриманням правил абластики, але при патогістологічному дослідженні є пухлинний ріст по лінії резекції.
20. Канцеремія - це:
1. Наявність токсинів пухлини в крові.
2. Процес метастазування в лімфовузли.
3. Показник наявності віддалених метастазів.
4. Наявність пухлинних клітин у крові.
5. Показник ступеня злоякісності пухлини.
21. Необхідну дозу цитостатика при лікуванні раку розраховують виходячи з:
1. Віку хворого.
2. Площі поверхні тіла хворого.
3. Розміру і маси пухлини.
4. Маси тіла хворого.
5. Гістологічної форми пухлини.
22. До дії іонізуючого випромінювання найбільш чутливі:
1. Пухлинні клітини.
2. Нормальні клітини.
3. Клітини в гіпоксії.
4. Тканини з гарним кровопостачанням і парціальним тиском кисню.
5. Некротичні тканини.
23. Максимальні розміри пухлини при III стадії раку:
1. До 1 см у діаметрі.
2. До 2 см у діаметрі.
3. До 5 см у діаметрі.
4. Пухлина будь-якого розміру з ураженням лімфатичних вузлів.
5. Пухлина будь-якого розміру з віддаленими метастазами.
24. Клінічна група II означає, що:
1. Є підозра на рак.
2. У хворого передракове захворювання.
3. Хворий має потребу в спеціальному лікуванні.
4. Хворий перебуває в ремісії або видужав.
5. Хворий має потребу в симптоматичному лікуванні.
25. У випадку саркоми III клінічна група означає, що:
1. Розміри пухлини більше 5 см у діаметрі.
2. Хворий вилікуваний.
3. Хворому показане симптоматичне лікування.
4. Така категорія не використовується.
5. Хворий потребує оперативного лікування.
26. При злоякісній пухлині лікар має право поставити остаточний діагноз тільки на підставі даних:
1. Макроскопічного дослідження пухлини.
2. Рентгенологічного дослідження хворого органа.
3. Гістологічного дослідження біоптата або видаленої пухлини.
4. Комп'ютерної томографії ураженої частини тіла і зон метастазування.
5. Лікар сам вирішує на підставі чого ставити діагноз.
27. Основними властивостями доброякісної пухлини є:
1. Інвазивний ріст і чіткі межі.
2. Метастазування винятково тільки в лімфовузли.
3. М'яка консистенція при нечітких межах.
4. Експансивний ріст і чіткі межі.
5. Експансивний ріст при нечітких межах.
28. Синдром малих ознак є достовірним:
1. Показанням до обстеження хворого для уточнення діагнозу.
2. Ранньою ознакою наявності злоякісної пухлини.
3. Пізньою ознакою наявності злоякісної пухлини
4. Абсолютним аргументом на користь онкологічної патології.
5. Відносним аргументом на користь онкологічної патології.
29. До синдрому малих ознак не відносяться скарги на:
1. Нудоту і блювоту.
2. Втрату інтересу до життя і швидка стомлюваність.
3. Зниження ваги.
4. Часті простудні захворювання.
5. Наявність анемії.
30. Символ Т у міжнародній класифікації злоякісних пухлин характеризує:
1. Метастази в печінку.
2. Первинну пухлину.
3. Метастази в регіонарні лімфатичні вузли.
4. Метастази в юкстарегіонарні лімфатичні вузли.
5. Ступінь диференціації пухлини.
31. Символ "б" після стадії у вітчизняній класифікації означає:
1. Наявність метастазів у регіонарні лімфатичні вузли.
2. Відсутність метастазів у регіонарні лімфатичні вузли.
3. Поширення пухлини на суміжні структури.
4. Наявність віддалених метастазів.
5. Канцеремію.
32. Віддалені метастази і рецидиви після оперативного лікування злоякісних пухлин найчастіше виявляються:
1. Через 5 років.
2. Через півроку.
3. Через 10 років.
4. Протягом перших п'яти років.
5. Операція гарантує стійке одужання.
33. Рання діагностика пухлин можлива тільки при використанні:
1. Ядерно-магнітного резонансу.
2. Комп'ютерної томографії.
3. Ультразвукового сканування.
4. Цілеспрямованого онкоскринингу.
5. Всіх перерахованих вище досліджень.
34. До постійних характеристик пухлинного процесу відноситься:
1. Клінічна група.
2. ТNM.
3. Т і N.
4. М.
5. все вищевказане.
35. Клінічна група IV означає, що:
1. Є підозра на рак.
2. У хворого передракове захворювання.
3. Хворий потребує спеціального лікування.
4. Хворий перебуває в ремісії або видужав.
5. Хворий потребує симптоматичного лікування.
36. Клінічна група III означає, що:
1. Є підозра на рак.
2. У хворого передракове захворювання.
3. Хворий потребує спеціального лікування.
4. Хворий перебуває в ремісії або видужав.
5. Хворий потребує симптоматичного лікування.
37. Клінічна група II-А означає, що:
1. Є підозра на рак.
2. У хворого передракове захворювання.
3. Хворий потребує хірургічного лікування.
4. Хворий перебуває в ремісії або видужав.
5. Хворий потребує симптоматичного лікування.
38. Клінічна група I-А означає, що:
1. Є підозра на рак.
2. У хворого передракове захворювання.
3. Хворий потребує спеціального лікування.
4. Хворий перебуває в ремісії або видужав.
5. Хворий потребує симптоматичного лікування.
39. Клінічна група I-Б означає, що:
1. Є підозра на рак.
2. У хворого передракове захворювання.
3. Хворий має потребу в спеціальному лікуванні.
4. Хворий перебуває в ремісії або видужав.
5. Хворий потребує симптоматичного лікування.
40. Клінічна група II означає, що:
1. Хворий потребує хірургічного лікування.
2. У хворого передракове захворювання.
3. Хворий потребує спеціального лікування.
4. Хворий перебуває в ремісії або видужав.
5. Хворий потребує симптоматичного лікування.
41. При опроміненні грудної клітини спостерігається:
1. Слабкість.
2. Пригнічення кровотворення.
3. Нудота і блювота.
4. Порушення сну.
5. Дисфагія.
42. Яка з перерахованих пухлин доброякісна?
1. Аденома гіпофіза.
2. Базаліома.
3. Карциноід.
4. Хондросаркома.
5. Аденокарцинома шлунка.
43. Яка з перерахованих пухлин злоякісна?
1. Фіброаденома молочної залози.
2. Аденома білявушної залози.
3. Карциноід червоподібного відростка.
4. Лейоміома шлунка.
5. Поліп товстого кишечника.
44. Яка з перерахованих злоякісних пухлин не метастазує:
1. Аденокарцинома товстого кишечника.
2. Базаліома.
3. Карциноід.
4. Хондросаркома.
5. Аденокарцинома шлунка.
45. Яка з перерахованих доброякісних пухлин має інфільтративний ріст:
1. Ліпома.
2. Фіброма.
3. Гемангіома.
4. Лімфангіома.
5. Десмоід.
46. До облігатного передраку не відноситься:
1. Хвороба Боуэна.
2. Гемангіома.
3. Меланоз Дюбрея.
4. Еритроплазія Кейра.
5. Успадкований поліпоз шлунка.
47. Хімічним канцерогеном не є:
1. Бензпірен.
2. Афлотоксин.
3. Бетадин.
4. Пергідрофенантрен.
5. Діоксин.
48. Для візуалізації пухлини легені використовують методи дослідження:
1. Клінічні, лабораторні.
2. Діагностичні операції.
3. Спірографія.
4. Ультразвукове дослідження.
5. Флюорографія, рентгенографія, КТ.
49. Для візуалізації пухлини молочної залози використовують методи дослідження:
1. Клінічні, лабораторні.
2. Діагностичні операції.
3. Спірографія.
4. Ультразвукове дослідження і мамографія.
5. Флюорографія, рентгенографія, КТ.
50. Для візуалізації пухлини шлунка використовують методи дослідження:
1. Клінічні, лабораторні.
2. Діагностичні операції.
3. Фіброезофагогастродуоденоскопія, гастрографія, КТ із контрастуванням.
4. Ультразвукове дослідження.
5. Флюорографія, рентгенографія, КТ.
КЛІНІЧНА ТРАНСФУЗІОЛОГІЯ
1. Трансфузіологія - це розділ клінічної медицини, що вивчає результати:
1. Парентерального введення крові і її компонентів.
2. Парентерального введення плазмозамінників.
* 3. Парентерального введення трансфузійних середовищ.
4. Ентерального введення препаратів.
5. Екстракорпоральної детоксикації.
2. Основний принцип гемотрасфузійної терапії:
1. Підтримка ОЦК.
* 2. Замісна компонентна терапія.
3. Забезпечення транспорту кисню.
4. Корекція згортаючої системи.
5. Корекція імунодефіцитних станів.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 224; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!