Стан та тенденції розвитку науки в сучасній Україні



Після розвалу СРСР і здобуття Україною державної незалежності стан науки і освіти погіршився принципово. В країнах пострадянського простору відбулася хижацька приватизація. Фінансові ресурси і економічні потужності опинилися в руках колишньої номенклатури. Основна маса населення виявилася пограбованою.. Припинилося або різко обмежилося фінансування великої кількості науково-дослідних інститутів. Наукові співробітники опинялися поза сферою науки, заради виживання йшли навіть в торгівлю. Найбільш енергійні пробивалися на заробітки за кордон, особливо обдаровані і молоді науковці зберегли і примножили свої професійні знання, але вже за кордоном. Окремі ентузіасти терпіли злидні та приниження, однак не покидали своєї роботи.

В науці неухильно падав рівень наукових робіт, що було зумовлено низкою причин: мізерним фінансуванням науки, припиненням надходжень до бібліотек закордонних журналів, розпорошенням наукового потенціалу, відривом від актуальної проблематики тощо. Знизилися вимоги до наукових робіт, які подаються до публікації. Ще більшого поширення набула практика безвідповідальних некритичних відгуків на роботи, виконувані в Україні.

За 1998 рік науково-технічними організаціями України було створено 268 зразків нової техніки. Розрахунки свідчать, що за останні роки їхня кількість щорічно зменшується в середньому майже на 20%. Серед створених зразків нової техніки переважало електротехнічне, хімічне, компресорне, нафтопромислове та нафтогазопереробне устаткування, автомобілі, технологічне устаткування для харчової промисловості.

       Упродовж останніх років спостерігається процес скорочення чисельності винахідників, авторів промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій - їх кількість постійно зменшується, що, безумовно, негативно впливає на процес створення нової техніки.

Україна впевнено посідає перше місце у  світі за густиною кадрового науково-технічного потенціалу‚ значно випереджаючи Японію‚ Ізраїль‚ Росію і США. В той же час за рівнем продуктивності національної економіки Україна займає тільки 82-ге місце у світі‚ програючи Японії у 10,8 рази; Ізраїлю - у 7,8; Росії - у 1,9; США - у 13,2 рази.

Так, згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" фінансування науки повинно здійснюватися в обсязі 1,7% від ВВП. За шість років існування цього закону жодного разу цей показник не піднімався вище, ніж 0,47%. у Європі цей показник сягає 3%. Втім, європейці такою цифрою дуже стурбовані, адже відстають від США (4-4,5%) та від Японії (7%). На превеликий жаль, сподіватися на те, що в Україні ситуація щодо бюджетного фінансування науки зміниться на краще, не приходиться. Мізерні зарплати, застаріле обладнання, не можливість реалізувати свої наукові ідеї винаходи – це все змушує українських науковців залишати батьківщину та шукати кращої долі закордоном. Тисячі науковців виїжджають із України.

А в Україні дуже великий науковий потенціал, із 170 тисяч науковців – 60 тис. - кандидати наук і 20 тис. - доктора, також щороку українці патентують 10-15 тис. винаходів та ідей. Цікавим, що з підготовки IT спеціалістів Україна займає 5 місце у світі після США, Європейського Союзу, Індії і Росії. В літакобудування та космічній галузі Україна займає 3 місце у світі. До речі, українська космічна галузь створила та запустила більше у космос космічних апаратів, чим НАСА.

Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова установа України з самоврядною організацією. НАНУ об'єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, а також всіх наукових працівників, що працюють у її наукових установах, здійснюючи дослідження у галузі природничих, гуманітарних, суспільних та технічних наук.

АН УРСР випускає різні періодичні видання. Присуджуються премії імені видатних вчених України. Присуджуються Національною академією наук України

 

 

Проблема захисту сучасного культурно-інформаційного простору

Під інформаційним простором ми розуміємо територію поширення інформації за допомогою конкретних компонентів системи інформації і зв'язку, і функціонування інформаційної діяльності має гарантоване правове забезпечення. До таких компонентів варто віднести: матеріальні (технологічні) можливості поширення інформації з горизонталі і вертикалі, її передачі в будь-яких напрямках та наявність регіональних і міждержавних угод, заснованих на розумінні того, що жоден із процесів інформації не може розглядатися як феномен винятково національного характеру. Спеціальними вимірами інформаційного простору можуть стати: загальна кількість засобів масової комунікації, загальний обсяг її продукції, яка розповсюджується і приймається на даній території; опосередкована фіксація тих або інших результатів контакту із продукцією ЗМК реципієнтів. Другим за важливістю є питання правового статусу інформаційного простору України як основи правового регулювання захисту національних інформаційних ресурсів. Нині наявні небезпечні тенденції заперечення можливості управління інформаційним простором, які пояснюються відкритістю цього простору та домінуванням у ньому країн-лідерів у сфері інформаційних технологій. Формування національного інформаційного простору є важливою умовою гарантування державного суверенітету України

КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової програми інноваційного розвитку української культури на 2009-2013 роки.

Забезпечити формування цілісного національного культурно-інформаційного та мовно-культурного простору шляхом:

– збільшення обсягу надання державної підтримки створення і поширення національного культурного продукту та удосконалення механізму її надання;

– посилення контролю за використанням мов аудіовізуальними (електронними) засобами масової інформації;

– надання державної підтримки у виданні українських культурологічних видань і часописів;

– забезпечення функціонування мережі бібліотек з урахуванням культурних та інформаційних потреб громадян, зокрема поповнення фондів таких бібліотек новими українськими виданнями;

– надання всебічної підтримки у створенні енциклопедичної, довідкової, наукової, науково-популярної літератури з питань культури, мистецтва, історії України, аудіовидань найкращих творів українських композиторів та виконавців;

– формування Державного реєстру рідкісних і цінних документів “Книжкові пам’ятки України”;

– впровадження новітніх інформаційних технологій у діяльність бібліотек та музеїв, забезпечення доступу до Інтернету в публічних бібліотеках;

– створення умов доступу жителів, особливо районних центрів, малих міст, сіл та селищ, до творів національного та світового кіномистецтва;

– продовження реформування матеріально-технічної бази кінематографії;

– забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності щодо кінотворів.

 

 

ПИТАННЯ

8. Братства та їх роль у розвитку культури України.

11. Боротьба українців проти асиміляторських заходів Польщі в 16 ст.

12. Брестська унія та її вплив на культурне життя в Україні

13.Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби.

14.Розвиток освіти в Україні 16-17ст.

15.Розвиток друкарства в Укр. у 16-17ст.

16.Козацькі літописи 16-17ст.

17.Вплив укрвїнської культури на розвиток культурних процесів Росії у др.пол 17-18ст.

18.Українське барокко 17ст.

19.Нові тенденції розвитку образотворчого мистецтва др.пол 16-18ст.

20.Культурно-мистецький процес Укр у 18ст.

 

21.Розвиток освіти та науки України у 18ст.

22.Укр національне вдродження наприк.18-пер.пол19ст.

23.Архітектура в Укр у 19ст.

24.Тенденції розвитку укр літератури 19ст.

25.Образотворче мист в Укр у 19ст.

26.Меценати та колекціонери 19-поч.20ст. в Укр.

27.Розвиток музейної справи в Уукр 19-поч.20ст.

28.Розвиток музичного мист Укр 19-поч.20 ст.

29.Реформа освіти др.пол19ст. типи нач заклладів в Укр та їхній розвиток.

30.Особливост розвитку укр культури на теренах Австрійської імперії в 19-поч.20ст.

31.Культурно-просвітн діяльність Громад в Наддніпр Укр.

 

32.Політика русифікаці\ укр культури в др.пол19ст. та її наслідки.

33."Просвіти" та їх роль у культурному процесі.

34.Політичне життя та культ процес в Укр на поч.20ст.

35.Укр культура доби визволних змагань 1917-1920рр.

36.Політика українізації: суть та причини згортання.

37.Сутність "2культурної революції" 30-хрр 20ст.

38.Становище укр культури в Польщі у міжвоєнний період.

39.Становище укр культури в Румунії в міжвоєнний період.

40.Становище укр культури в Чехословаччині у міжвоєнний період.

 

41.Культурне життя Укр в роки Другої світової війни.

42.Культурно-деологічні процеси в УРСР у др.пол40-поч.50рр 20ст.

43.Духовно-культ життя УРСР у др.пол50-перюпол80рр 20ст.

44.Духовно-культ "вибух" пероду "перебудови".

46.Культурна ідентифкація населення Укр: мовний та релігійний аспекти.

47.Тенденцї та напрями розвитку сучасної укр культури.

48.Суч укр л-ра.

49.Суч укр жив-ис.

50.Суч укр арх-ра.

 

51.Суч укр кін-аф.

52.Стан та тенденції розвитку освіти в суч Укр.

53.Стан та тенденції розвитку науки в сучасній Укр.

54.Проблема захисту сучасного культ-інформаційного простору Укр.

 


 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 342; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!