Сучасна українська архітектура
Мова сучасної архітектури стає більш глобальною, плюралістичною за творчим спрямуванням, але вод-ночас значущу роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, принципів та прийомів вирі-шення форми та змісту в архітектурі. В творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну та хай-теку як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. В нових будовах стильового спрямування вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових — легкі металоплас-тикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали (готель «Хрещатик», арх. Л. Філенко; діловий комплекс «Зовнішекспосервіс», архітектор О. Донець та ін.; банк «Україна», архітектор С. Бабушкін та ін.; офісний центр «Київ-Донбас», архітектор В. Жежерін та ін.; готельно-офісний центр «Східний гори-зонт», арх. О. Комаровський, комплекс «Ексімбанк», архітектор І. Шпара та ін.) і багато інших новітніх будов. Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві також стала знаковою подією, бо утвердила для архітектурно-художні символами нового іміджу суверенної України.
З кінця 1980-х років відновилось будівництво релігійних споруд. Нові православні церкви та собори бу-дують переважно у візантійському стилі, рідко у класичному, готичному або псевдоруському стилях. Унікальним є будівництво у стилі українського бароко (собор Архієпископа Харківського Олександра, збудований у 2004 р.).
|
|
|
Завдання сучасної української архітектури — різноманітність у проявах сучасної естетики, пошук автор-ської архітектурної своєрідності та врахування існуючого історико-культурного середовища.
Сучасний український кінематограф
У 1990-х українське телебачення розпочало освоєння поширеного у всьому світі жан-ру телесеріалу («Роксолана», режисер Бориса Небієрідзе, «Острів любові», режисер Олег Бійма).
На рубежі 2000-х р. низка українських акторів знімається у закордонних фільмах. Величезний успіх мав фільм польського режисера Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», у якому український актор Богдан Ступ-ка зіграв роль гетьмана Богдана Хмельницького. З цього часу Богдан Ступка став головним гетьманом українського екрану — йому належать також ролі в історичному серіалі «Чорна рада» Миколи Засєєва-Руденка (2000) та фільмі Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001).
Історичні теми також стали провідними у творчості режисера Олеся Янчука. Впродовж 1990-х — першої половини 2000-х ним було знято такі фільми, як «Голод-33» (1991) про трагічну долю української родини часів Голодомору, «Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені» (1995), «Нескорений» (2000) і «Залізна сот-ня» (2004), які стали спробою донести до глядача правду про життя та бойовий шлях командирів та вої-нів Української повстанської армії.
|
|
|
Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців. У 2001 р. по-чатківець-постановникТарас Томенко здобув перемогу в конкурсі «Панорам» Берлінського фестивалю. У 2003 році, вже в основному конкурсі того ж Берлінале, отримав Срібного ведмедя фільм українського аніматора Степана Коваля «Йшов трамвай № 9». 2003 року Україна висунула фільм «Мамай» Олеся Са-ніна на здобуття премії «Оскар». Проте фільм не потрапив до підсумкового списку номінантів.
У 2005 році стрічка «Подорожні» молодого українського режисера Ігоря Стрембіцького отримала Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм.
Після 2004 знято декілька фільмів про Помаранчеву революцію. Її добу було висвітлено у декількох кіно-стрічках, зокрема: «Помаранчеве небо» (2006, режисерОлександр Кірієнко), «Прорвемось!» (2006, режи-сер Іван Кравчишин), «Оранжлав» (2006, Алан Бадоєв). Фільм «Оранжлав» отримав приз за ліпшу режи-суру на XV Міжнародному фестівалі «Кіношок» в Анапі (Росія).
|
|
|
У 2006 році відбулася також прем'єра першого українського трилеру «Штольня» (продюсер та опера-тор Олексій Хорошко, режисер Любомир Кобильчук).
У 2008 році вийшов фільм «Ілюзія страху», українського кінорежисера Олександра Кірієнка. Фільм зня-тий за мотивами одноіменного твору Олександра Турчинова. Був висунутий від України на нагородження кінопремію «Оскар». Того ж року у конкурсній програмі Міжнародного кінофестивалю у Ротердамі відбулася світова прем'єра Las Meninas (режисер Ігор Подольчак). Фільм брав участь у 27-х міжнародних кінофестивалях, в 10 з них у конкурсній програмі, в інших в офіційній селекції.
Серед фільмів з найбільшими бюджетами можна відзначити Сафо ($1,95 млн) , Двоє і війна ($2 млн).
Особливого розвитку в ці роки досяг український кінематограф. Його вершини — фільми О. Довжен-ко "Україна в огні", С. Параджанова «Тіні забутих предків», Л. Осики «Захар Беркут», Ю. Іллєнка«Білий птах з чорною ознакою», Л. Бикова «В бій ідуть одні старики», І. Миколайчука «Вавілон ХХ». У той же час на екран не допускалися неприйнятні для режиму фільми, майстрам нав'язувалася тематика.
Протягом останніх 50 років швидко зростали міста, вони набували нового вигляду, йшло масове будівництво. Однак, за невеликими винятками, переважало панування типової забудови, втрата багатьох народних традицій, відсутність сучасних будівельних технологій, бідність дизайну характеризували стан архітектури.
Таким чином, при значних досягненнях України до середини 80-х років в культурі, як і в інших сферах життя, стала очевидною глибока системна криза.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 513; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!