Основні завдання добровільної пожежної дружини (команди).

2.1. На добровільну пожежну дружину покладається:

2.1.1. Здійснення контролю за виконанням (дотриманням) встановлених на об’єкті правил протипожежного режиму.

2.1.2. Проведення роз'яснювальної роботи серед працівників об’єкту щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки.

2.1.3. Здійснення нагляду за утриманням у справному стані засобів протипожежного захисту, обладнання та інвентарю.

2.1.4. Вжиття у разі виникнення пожежі невідкладних заходів до виклику підрозділів пожежної охорони та її гасіння наявними засобами.

2.1.5. Участь у гасінні пожеж у разі їх виникнення.

Порядок організації роботи добровільної пожежної дружини.

3.1. Добровільна пожежна дружина створена на добровільних засадах з числа працівників об’єкта.

3.2. Особи, що вступають до ДПД, подають на ім'я керівника об’єкта письмову заяву.

3.3. Зарахування у члени ДПД та подальші зміни її складу оголошуються наказом керівника об’єкта.

3.4. Начальник ДПД підпорядковується керівнику об’єкту.

3.5. Чисельний склад ДПД визначається директором філії з урахуванням пожежної небезпеки виробництва.

3.6. Виключення з членів ДПД проводиться:

3.6.1. За порушення правил пожежної безпеки.

3.6.2. За невиконання своїх обов'язків.

3.6.3. За власним бажанням шляхом подачі про це заяви директорові філії.

3.6.4. У разі звільнення з роботи.

3.7. Комплектування ДПД слід проводити таким чином, щоб у кожному підрозділі об’єкту були члени дружини.

3.8. Табель з обов'язками членів ДПД щодо запобігання пожежі та на випадок її виникнення вивісити в приміщеннях установи на видних місцях.

3.9. З членами ДПД проводити учбові заняття згідно з програмою. Заняття проводити під керівництвом начальника ДПД, як правило, у вільний від роботи час (не більше чотирьох годин на місяць).

3.10. Порядок залучення членів ДПД до чергувань, пов'язаних із забезпеченням пожежної безпеки у вільний від роботи час, встановлюється директором філії.

3.11. З бойовою обслугою ДПД щорічно організовувати проведення змагань з метою відпрацювання навичок гасіння пожеж.

Утримання добровільної пожежної дружини.

4.1. Всі витрати по утриманню добровільної пожежної дружини здійснюються за рахунок установи.

4.2. Оплата праці членів добровільної пожежної дружини за час їхньої участі в ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготовки та чергувань проводиться з розрахунку середньомісячного заробітку.

4.3. Членам добровільної пожежної дружини, які беруть активну участь у забезпеченні пожежної безпеки на об’єкті та у гасінні пожеж, надаються додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю до 10 робочих днів на рік, а також грошові премії та цінні подарунки.

4.4. Члени добровільної пожежної дружини підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії, у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони займали (займають).

4.5. Страхування членів добровільних пожежних дружини здійснюється за рахунок установи банку. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

7.Основнi правила обов'язковi при проведеннi штучного дихання та зовнiшнього масажу серця.

Техніка виконання непрямого масажу серця нескладна, але вимагає правильних дій.

· Людини укладають на тверду поверхню, верхню частину тіла звільняють від одягу.

· Для проведення закритого масажу серця реаніматор стає на коліна збоку від потерпілого.

· Максимально розігнуту долоню підставою кладуть на середину грудної клітки на два-три сантиметри вище грудинного кінця (місце зустрічі ребер).

· Де проводиться натискання на грудну клітку при закритому масажі серця? Точка максимального натискання повинна знаходитися по центру, а не ліворуч, бо серце, всупереч загальній думці розташоване посередині.

· Великий палець повинен бути звернений до підборіддя або живота людини. Другу долоню кладуть зверху хрест-навхрест. Пальці не повинні торкатися хворого, долоня повинна ставитися підставою і бути максимально розігнутою.

· Натискання на область серця робиться прямими руками, лікті не згинаються. Тиск має надаватися всім вагою, а не тільки руками. Поштовхи повинні бути настільки сильними, щоб грудна клітка дорослої людини опускалася на 5 сантиметрів.

· З якою частотою надавлювань проводиться непрямий масаж серця? Натискати на грудину треба з періодичністю не менше 60 разів на хвилину. Орієнтуватися треба на пружність грудини конкретної людини, саме на те, як вона повертається в зворотне положення. Наприклад, у літньої людини частота натискань може бути не більше 40-50, а у дітей досягати 120 і вище.

· Скільки вдихів і натискань робити при штучному диханні? При чергуванні непрямого масажу серця з штучною вентиляцією легенів на 30 поштовхів робиться 2 вдиху.

Чому непрямий масаж серця неможливий якщо потерпілий лежить на м’якому? У цьому випадку тиск буде відмовлятися не на серце, а на податливу поверхню.

Якщо виявлено відсутність дихання або серцебиття, потрібно негайно починати реанімацію.

Як робити штучне дихання і непрямий масаж серця? Які методики існують? Найбільш поширені, доступні кожному і ефективні:

зовнішній масаж серця;

дихання «з рота в рот»;

дихання «з рота в ніс».

Першніжприступитидоштучноївентиляціїлегенів, необхіднорозстібнутиворіт, розв'язатикраваткуабошарф, розстібнутипояспотерпілому: якщопорожнинаротазаповненастороннімитілами, кров'ю, слизом, вибитимизубами, очиститиїїпальцем, обгорнутимбинтомабоносовоюхустинкою, повернутиголовупотерпілогонабік; якщоротпостраждалогоміцностиснутий, розкритийого, дляцьогочотирипальціобохрукпоставитипозадукутівнижньоїщелепиі, упираючисьвеликимипальцямивПкрай, висунутищелепутакимчином, щобнижнізубистоялипередверхніми (рис. 8.16).

Найбільш ефективним способом штучної вентиляції легень є спосіб рот у рот. Він полягає в тому, що той. хто допомагає, робить видих, зі своїх легень у легені потерпілого через спеціальне пристосування або безпосередньо в рот чи ніс потерпілого. Пристосування для штучної вентиляції легенів (рис. 8.17) складається з двох відрізків гумової або гнучкої пластмасової трубки діаметром 8-12 мм і довжиною 100 або 60 мм, натягнутих на металеву або тверду пластмасову трубку довжиною 40 мм, і овального фланця, вирізаного зі цупкої гуми. Фланець натягується на стик відрізків трубок, щільно затискуючи місця їх з'єднання. Для проведення штучної вентиляції легень потерпілого варто покласти на спину, розкрити йому рот і після видалення з рота слизу хустинкою або кінцем сорочки вкласти в нього трубку: дорослому - довгим кінцем, а підліткові (дитині) - коротким. При цьому необхідно стежити, щоб язик потерпілого не закривав дихальні шляхи, а вставлена в рот трубка потрапила в дихальне горло, а не в стравохід. Для запобігання западання язика нижня щелепа потерпілого повинна бути злегка висунута вперед.

БІЛЕТ №6

1. Які роботи в електроустановках називаються роботами зі зняттям напруги? (ПБЕ п.2.3.2 стор.24)

2. Чи допускається під час огляду електроустановок виконувати будь-яку роботу? ( ПБЕ стор.23 п.2.2.14-12.2.15)

3. Хто повинен здійснювати обслуговування установок електротехнологічних процесів?

( ПТЕ стор.30. п.2.2 – 2.4.)

4.На яку напругу повинні бути переносні світильники при виконанні ремонтних робіт? (ПБЕ стор.113 п.6.7.38- 46)

5. Яка конструкція та принцип роботи покажчиків напруги для електроустановок до 1000В? ( зап. І відп. Стор.74)

6. Обов'язки членів добровільних пожежних дружин щодо запобігання пожежам та їх
гасіння. Пільги та заохочення, встановлені для них.

7. Перша допомога при пораненнях.

1. Які роботи в електроустановках називаються роботами зі зняттям напруги? (ПБЕ п.2.3.2 стор.24)

До робіт , які виконуються зі зняттям напруги, належать роботи, що

проводяться в електроустановці, в якій зіструмовідних частин знято напругу

і доступ в електроустановки, що перебувають під напругою, унеможливлено.

Виконаннятакихробітвимагаєвиконанняорганізаційнихтатехнічнихзаходів,

щоубезпечуютьвиконанняробіт.

2. Чи допускається під час огляду електроустановок виконувати будь-яку роботу? ( ПБЕ стор.23 п.2.2.14-12.2.15)

2.2.15. Забороняється під час огляду електроустановок виконувати будь-яку роботу.

2.2.14. Під час огляду в електроустановках понад 1000 В забороняється відкривати

двері приміщень, комірок, що не обладнанні сітчастими огорожами або бар'єрами,

якщо відстань між дверима і струмовідними частинами менша за зазначену в

таблиці 2.3. Перелік таких приміщень і комірок затверджується особою,

відповідальною за електрогосподарство.

В електроустановках понад 1000 В, в яких вхід до приміщень, комірок обладнаний

сітчастими огорожами або бар'єрами, під час огляду забороняється відкривати двері

сітчастих огорож і проникати за огорожі чи бар'єри.

2.2.16. Огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках без

місцевих чергових працівників виконуються централізовано виїзними працівниками,

що здійснюють нагляд і роботи на об'єкті (чи групі об'єктів). Періодичністьцих

робіт встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство, залежно від

місцевих умов. Результати оглядів фіксуються в оперативному журналі.

2.2.17. Працівники, які не обслуговують дану електроустановку, допускаються до огляду з

дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства, цеху, дільниці.

3. Хто повинен здійснювати обслуговування установок електротехнологічних процесів?

( ПТЕ стор.30. п.2.2 – 2.4.)

2.2.1. Оперативне обслуговування електроустановок може здійснюватися як місцевими

оперативними чи оперативно-ремонтними працівниками, за якими закріплена ця

електроустановка, так і виїзними, за якими закріплена група електроустановок.

Вид оперативного обслуговування, кількість оперативних працівників в зміну чи на

електроустановці визначаються особою, відповідальною за електрогосподарство, за

узгодженнямз керівництвом підприємства (організації) і зазначається в місцевих

інструкціях.

4.На яку напругу повинні бути переносні світильники при виконанні ремонтних робіт? (ПБЕ стор.113 п.6.7.38- 46)

Для переносних світильників при ремонті електрообладнання напруга повинна бути

не вище 42 В, а в особливонебезпечних місцях (шахти, колодязі, металеві резервуари,

котли) – не перевищувати 12 В.

Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних.

1.16. Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 42 В,

забороняєтьсявикористовувати у мережах з великою номінальною напругою.

1.17. Штепсельні з’єднання на 12 і 42 В повинні мати колір, який різко відрізняється

від кольорів штепсельних з’єднань на напругу вище 42 В.

5. Яка конструкція та принцип роботи покажчиків напруги для електроустановок до 1000В? ( зап. І відп. Стор.74)

Покажчики напруги до 1000 В

8.2.1. В електроустановках до 1000 В для перевірки наявності або відсутності напруги необхідно застосовувати покажчики напруги двох типів: двополюсні, що працюють за умови протікання активного струму і повинні бути оснащені автоматичним захистом від пошкодження випробною напругою, і однополюсні, що працюють за умови протікання ємнісного струму.
Забороняється застосовувати контрольні лампи для перевірки наявності (відсутності) напруги.
8.2.2. Двополюсні покажчики напруги, призначені для використання в електроустановках змінного або постійного струму, повинні задовольняти таким вимогам:
– вони повинні мати два корпуси (полюси), що містять елементи електричної схеми, полюси якої повинні з'єднуватись між собою гнучким провідником завдовжки не менше 1 м, що не втрачає еластичності за мінусових температур. В місцях введення в полюси провідник повинен мати амортизаційні втулки або потовщену ізоляцію;
– двополюсні покажчики напруги до 1000 В включно повинні випускатись трьох класів верхнього значення напруги, для яких вони можуть застосовуватись: 420 (380 ± 10 %) В – для електроустановок номінальною напругою 380 В; до 730 (660 ± 10 %) В – для електроустановок номінальною напругою 660 В; до 1000 В включно. Допускаються відхилення в бік збільшення верхнього значення напруги. Рекомендовані класи: до 500 В – для електроустановок номінальною напругою 380 В; до 750 В – для електроустановок до 660 В; до 1000 В включно. Не дозволяється перевищувати рівень верхнього значення напруги, що перевіряють;
– конструкція покажчика напруги повинна мати контакти-наконечники і елементи, які забезпечують візуальну, акустичну або візуально-акустичну індикацію напруги та сигналізацію. Електрична схема такого покажчика напруги з візуальною (комбінованою) індикацією може мати: або прилад аналогового типу; або систему, побудовану за принципом змінювання розміру світного стовпа відносно шкали; або знакосинтезувальну систему.
8.2.3. Під час виконання робіт в електроустановках змінного струму рекомендується застосовувати однополюсні покажчики напруги, що розміщуються в одному корпусі і призначені переважно для визначення фази напруги.
Однополюсні покажчики напруги повинні виготовлятись на напругу електроустановок, в яких їх використовують і яка повинна бути не менше, ніж 110 % фазної напруги.
8.2.4. Елементи електричної схеми однополюсних покажчиків напруги повинні витримувати протягом 60 с випробну напругу, яка повинна на 20 % перевищувати верхнє значення робочої напруги.
8.2.5. Струм, що протікає через покажчик напруги за верхнього значення робочої напруги, не повинен перевищувати:
– 10 мА – для двополюсних покажчиків напруги;
– 0,6 мА – для однополюсних покажчиків.
8.2.6. Живлення електричної схеми покажчика напруги повинно здійснюватись тільки від напруги, яку необхідно перевірити.
Автономне джерело живлення допускається використовувати тільки для додаткової індикації або сигналізації.
Автономне джерело живлення можна застосовувати також у тому випадку, коли у разі відмови цього джерела живлення забезпечується показ режиму "напруга наявна".
Не дозволяється заряджати автономне джерело живлення струмом більше 10 мА без застосування двоштиркової вилки.
8.2.7. Відмова додаткової сигналізації або індикації покажчиків напруги не повинна призводити до відмови основної сигналізації або індикації.
8.2.8. Поріг спрацьовування покажчиків напруги повинен бути в таких межах: не менше 45 В і не більше 90 В (режим "наявність напруги").
Для покажчиків напруги дозволяється вводити додаткову індикацію або сигналізацію з напругою індикації менше 45 В; у цьому разі додаткову індикацію необхідно виділити за місцем розміщення її на покажчику, а сигналізація за основною частотою або за частотою переривань повинна чітко відрізнятись від індикації або сигналізації "наявність напруги".
Збіг додаткової та основної індикації або сигналізації також дозволяється у разі забезпечення напруги індикації 42 В ± 2,5 %.
8.2.9. Електрична ізоляція покажчиків напруги повинна протягом 60 с витримувати таку напругу:
– 1 кВ – для покажчиків напруги до 500 В;
– 2 кВ – для покажчиків напруги від 500 до 1000 В.
8.2.10 Покажчики напруги, що мають такі додаткові функції, як перевірка цілісності електричних кіл, індикація порогів або рівнів напруги, повинні стало працювати за умови максимальних значень напруги: захист від пошкодження повинен працювати автоматично протягом не менше 60 с.
8.2.11. Довжина неізольованої частини контактів-наконечників покажчиків напруги не повинна перевищувати 20 мм.
У разі роботи в колах вторинної комутації наконечники необхідно додатково ізолювати, залишивши неізольованими лише контактні частини завдовжки не більше 5 мм.
Конструкція покажчика напруги повинна унеможливлювати вільне переміщування вздовж осі контакту-наконечника, який повинен бути жорстко закріплений.
Додатковий контакт-наконечник для виконання робіт на ПЛ повинен бути неізольований тільки на тій частині, що призначена для контакту з проводом.

Основні нормативні документи, що регламентують роботу із забезпечення пожежної безпеки об'єктів: Закон України «Про пожежну безпеку», стандарти, будівельні норми та правила, Правила пожежної безпеки та інше. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва.

Порядок організації і робота добровільної пожежної дружини. Положення про добровільні пожежні дружини. Обов'язки членів добровільних пожежних дружин …

7. Перша допомога при пораненнях.

При будь-якому порушенні цілісності шкіри і глибоко розташованих тканин необхідно обробити шкіру навколо рани розчином йоду, спиртом тощо. Не рекомендується промивати рану водою або дезінфікуючим розчином. Після обробки рани необхідно накласти асептичну пов'язку. Пов'язка захищає рану від забруднення, інфікування, зменшує біль, а вигляд перев'язаної рани заспокоює хворого.

Обробка рани потребує додержання таких правил:
перед обробкою рани необхідно помити руки (якщо поряд немає води, їх слід протерти спиртом або бензином);

невеликі поранення, садна після обробки шкіри навколо них настойкою йоду або перекисом водню заклеюють лейкопластиром чи медичним клеєм БФ-6;
не можна видаляти із ран сторонні тіла або бруд, тому, що можна пошкодити судини і викликати кровотечу;
шкіру навколо рани протирають від країв до периферії шматочком марлі, бинта або вати, яка змочена спиртом, спиртовим розчином йоду чи бензином. (не можна заливати рану йодом!)
із бинта або індивідуального пакета зробити салфетку такого розміру, щоб вона закривала усю рану, накласти її на ранову поверхню, забинтувати або приклеїти смужками лейкопластиру;
якщо в рані видно внутрішні органи, мозок або сухожилля, потрібно акуратно накласти стерильну пов'язку, щоб у рану не потрапила інфекція, або краще накрити рану стерильним матеріалом.

При проникаючих пораненнях перша допомога спрямована на запобігання інфікування рани. Проникаючі поранення грудної клітки можуть супроводжуватись кровохарканням, проникненням повітря до підшкірної клітковини, яке виглядає як набряк, але викликає хруст при прощупуванні, накопиченням повітря у плевральній порожнині (пневмоторакс), накопиченням крові у плевральній порожнині (гемоторакс).

Пневмоторакс - це скупчення атмосферного повітря в плевральній порожнині, яке потрапляє через відкриту рану грудної клітки (відкритий пневмоторакс), або при ушкодженні легені чи бронха (закритий пневмоторакс). При його виникненні можливе балотування органів середостіння, що супроводжується розладом кровообігу і дихання.Перша допомога при проникаючих пораненнях грудної клітки має бути спрямована на ліквідацію пневмотораксу, попередження шоку, захист рани від інфікування. Необхідно надати потерпілому напівсидяче положення; накласти герметичну пов'язку, щоб зробити перепону для попадання повітря до плевральної порожнини. Для цього після обробки рани, її закривають смужками лейкопластиру, який накладається у вигляді черепиці. Можна використовувати обгортку від індивідуального перев'язочного пакету, клейонку, целофановий пакет, серветки, що оброблені вазеліном, які потім фіксуються бинтовою пов'язкою до грудної клітки.

Перша допомога при проникаючих пораненнях органів черевної порожнини. Частіше за все це вогнепальні і колото-різані рани. Для всіх поранень черевної порожнини характерним є різкий біль у животі, напруження м`язів черевної стінки (живіт, як "дошка") і симптоми внутрішньої кровотечі, шоку й колапсу. Значна кровотеча спостерігається при ушкодженнях паренхіматозних органів (печінка, селезінка, нирки та ін.). Розвиваються характерні симптоми кровотечі: наростає слабкість, настає загальна блідість, нудота, блювання, похолодіння кінцівок. Пульс частий і слабкий, артеріальний тиск падає. Поранення органів шлунково-кишкового тракту супроводжується виходженням у вільну черевну порожнину кишкового вмісту та інфікуванням її, внаслідок чого швидко розвивається запалення очеревини (перитоніт).

У всіх випадках проникаючих поранень черевної порожнини необхідно обробити рану і накласти асептичну пов'язку. Петлі кишечнику і сальник, які випали в рану, у черевну порожнину не вправляти. Якщо не має абсолютних симптомів проникаючого поранення у живіт, знеболюючих засобів не призначати. Прийом води і їжі категорично забороняється. Пораненого у живіт необхідно негайно госпіталізувати, транспортувати його у положенні лежачи на носилках. При проникаючих пораненнях черевної порожнини показана екстрена операція в перші години, поки не розвинулась інфекція і хворий не втратив багато крові.

БІЛЕТ №7

1.Коли проводиться стажування електротехнічних працівників згідно Типового положення про навчання з питань охорони праці, затв.наказом Комітету по нагляду за охороною праці №27 від 17.02.1999р.?

2. Які роботи називаються роботами без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них? ( ПбЕ стор.24)

3. Порядок видачі та оформлення наряду-допуску. ( ПБЕ стор.34, 172)

4. .На яку напругу повинні бути переносні світильники при виконанні робіт у особливо небезпечних приміщеннях? Чим характеризуються особливо небезпечні приміщення? (ПБЕ стор.113, Електр.стор.48)

5.Яких основних вимог необхідно дотримуватися під час роботи з покажчиками напруги? (Зап.і відп.стор.80)

6. Порядок створення та роботи пожежно-технічної комісії.

7. Перша допомога при переломах, вивихах, забоях та розтягненні зв’язок.

[5.2.23] Перевірка знань кожного працівника здійснюється індивідуально. Результати перевірки оформляються протоколом та записуються у журнал установленої форми. Записи оформляються окремо з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці за підписом усіх членів комісії.
Керівники споживачів наприкінці року повинні подавати до інспекції Держенергонагляду графік перевірки знань електротехнічних працівників на наступний рік.
Про дату перевірки знань представники інспекцій повинні бути повідомлені споживачем не пізніше ніж за 20 днів до її початку.
[5.2.25]Після успішної перевірки знань працівник допускається до стажування тривалістю 2 - 15 змін і дублювання на робочому місці у відповідності до вимог ГНД 34.12.102-2004.
Допуск оформлюється наказом або розпорядженням керівника споживача (структурного підрозділу) з визначенням тривалості стажувань та призначенням працівника, відповідального за стажування.
[5.2.26]Стажування проводиться під час спеціальної підготовки та під час підготовки на нову посаду. У процесі стажування працівник повинен:
- закріпити знання щодо правил технічної експлуатації електрообладнання, правил безпечної експлуатації технологічного обладнання та пожежної безпеки, технологічних і посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці;
- оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;
- засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси та методи безаварійного керування обладнанням з метою забезпечення вимог технічної експлуатації, безпеки праці та економічної експлуатації устаткування, що обслуговується.
[5.2.27]Керівник споживача або структурного підрозділу може звільняти від стажування працівника, що має стаж за фахом не менше трьох років, що переходить з одного робочого місця на інше, де характер його роботи і тип устаткування, на якому він працюватиме, не змінюються.
Тривалість стажування працівника встановлюється індивідуально в залежності від його рівня професійної освіти, досвіду роботи, професії (посади).
Після закінчення стажування і перевірки знань ремонтні працівники допускаються до самостійної роботи, а оперативні - до дублювання.
Тривалість дублювання на робочому місці встановлюється рішенням комісії з перевірки знань і залежить від кваліфікації працівника та складності обладнання, яке він обслуговуватиме, але не менше шести змін.

2. Які роботи називаються роботами без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них? ( ПбЕ стор.24)

До робіт, які виконуються без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них, належать роботи, що проводяться безпосередньо на цих частинах.

В електроустановках напругою понад 1000 В, а також на ПЛ напругою до 1000 В до цих самих робіт належать роботи, які виконуються на відстанях від струмовідних частин, менших від вказаних в таблиці 2.3.

В процесі визначення допустимих відстаней в електроустановках інших напруг, фактичні напруги слід відносити до наступних більших значень напруг, вказаних в наведеній таблиці.

Таблиця 2.3

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 347; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!