Порядок організації роботи добровільної пожежної дружини.

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

3.1. Добровільна пожежна дружина створена на добровільних засадах з числа працівників об’єкта.

3.2. Особи, що вступають до ДПД, подають на ім'я керівника об’єкта письмову заяву.

3.3. Зарахування у члени ДПД та подальші зміни її складу оголошуються наказом керівника об’єкта.

3.4. Начальник ДПД підпорядковується керівнику об’єкту.

3.5. Чисельний склад ДПД визначається директором філії з урахуванням пожежної небезпеки виробництва.

3.6. Виключення з членів ДПД проводиться:

3.6.1. За порушення правил пожежної безпеки.

3.6.2. За невиконання своїх обов'язків.

3.6.3. За власним бажанням шляхом подачі про це заяви директорові філії.

3.6.4. У разі звільнення з роботи.

3.7. Комплектування ДПД слід проводити таким чином, щоб у кожному підрозділі об’єкту були члени дружини.

3.8. Табель з обов'язками членів ДПД щодо запобігання пожежі та на випадок її виникнення вивісити в приміщеннях установи на видних місцях.

3.9. З членами ДПД проводити учбові заняття згідно з програмою. Заняття проводити під керівництвом начальника ДПД, як правило, у вільний від роботи час (не більше чотирьох годин на місяць).

3.10. Порядок залучення членів ДПД до чергувань, пов'язаних із забезпеченням пожежної безпеки у вільний від роботи час, встановлюється директором філії.

3.11. З бойовою обслугою ДПД щорічно організовувати проведення змагань з метою відпрацювання навичок гасіння пожеж.

7. Правила надання першої допомоги потерпілим від ураження електричним струмом.

Людині, що потрапив під напругу, треба негайно, до прибуття лікаря, надати першу допомогу, попередньо звільнивши його від дії електричного струму. Порятунок потерпілого при ураженні електричним струмом в основному залежить від швидкості звільнення його від дії струму і надання першої допомоги. Дорога кожна секунда!

Звільнення потерпілого від електричного струму і надання йому першої допомоги до прибуття лікаря може безпечно і швидко зробити тільки людина, що знає відповідні правила.

Перш за все необхідно швидко звільнити потерпілого від дії електричного струму, тобто відключити ланцюг струму за допомогою найближчого штепсельні

рознімання, вимикача (рубильника) або шляхом викручування пробок на щитку. У разі віддаленості вимикача від місця події можна перерізати дроти або перерубати їх (кожен дріт окремо) сокирою або іншим ріжучим інструментом з сухою ручкою з ізолюючого матеріалу. При неможливості швидкого розриву кола необхідно відтягнути потерпілого від провідника або ж відкинути сухою палицею обірвався кінець дроту від потерпілого. Необхідно пам'ятати, що потерпілий сам є провідником електричного струму. Тому при звільненні потерпілого від струму який надає допомогу необхідно вжити заходів обережності, щоб самому не виявитися під напругою: надіти калоші, гумові рукавички або обернути свої руки сухою тканиною, підкласти собі під ноги ізолюючий предмет-суху дошку, гумовий килимок або, в крайньому випадку, згорнуту сухий одяг. Відтягувати потерпілого від провідника слід за кінці його одягу, до відкритих частин тіла торкатися не можна. Якщо людина потрапила під напругу вище 1000 В, такі запобіжні заходи недостатні. Необхідно звернутися до фахівців, які негайно знімуть напругу. Коли звільнення від зіткнення з ланцюгом електричного струму пов'язано з небезпекою падіння з висоти, необхідно вжити заходів для запобігання постраждалого від удару при падінні. При відділенні потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після звільнення від струму. Для визначення цього стану необхідно:

- Негайно укласти потерпілого на спину;

- Розстебнути стискує подих одяг;

- Перевірити з підйому грудної клітини, дихає він;

- Перевірити наявність пульсу (на променевій артерії у зап'ястя або на сонній артерії на шиї);

- Перевірити стан зіниці (вузький або широкий).

Широкий нерухомий зіницю вказує на відсутність кровообігу мозку.

Визначення стану потерпілого повинно бути проведено швидко, протягом 15-20 секунд.

1. Якщо потерпілий у свідомості, але до того був у непритомності або тривалий час перебував під електричним шоком, то йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря і подальше спостереження протягом 2-3 годин.

Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому знаходиться потерпший після звільнення від електричного струму. Після звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно оцінити його стан. У всіх випадках ураження електричним струмом необхідно обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий при свідомості та стійке дихання і є пульс, але до цього втрачав свідомість, його слід покласти на підстилку з одягу, розстебнути одяг, котрий утруднює дихання, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло та забезпечити повний спокій, дати понюхати нашатирний спирт, сполоснути обличчя холодною водою. Якщо потерпілий, котрий знаходиться без свідомості, прийде до тями, слід дати йому випити 15—20 краплин настоянки валеріани і гарячого чаю.

Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, оскільки відсутність важких симптомів після ураження не виключає можливості подальшого погіршення стану. Лише лікар може робити висновок про стан здоров'я потерпілого. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але у нього не відчувається пульс необхідно відразу зробити йому штучне дихання.

За відсутності дихання та пульсу у потерпілого внаслідок різкого погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, зростає синюшність шкіри та слизових оболонок. У таких випадках допомога повинна бути спрямована на відновлення життєвих функцій шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.

Потерпілого слід переносити в інше місце лише в тих випадках, коли йому та особі, що надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці не можливе. Для того, щоб не втрачати час, не слід роздягати потерпілого. Не обов'язково, щоб при проведенні штучного дихання потерпілий знаходився в горизонтальному положенні. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно перед спуском на землю зробити штучне дихання безпосередньо в люльці, на щоглі і на опорі.

БІЛЕТ № 5

1. Як поділяються роботи в електроустановках відносно заходів безпеки? (ПБЕ стор.24 п.2.3.)

2. Які інструкції повинні бути розроблені для електротехнічних працівників, що обслуговують електротехнологічні установки? ( ПТЕ стор.40 п.3.8.-3.11)

3. Що включає в себе паспорт на заземлюючий пристрій? (ПТЕ стор.121 п.7.4)

4.Хто проводить перевірку знань електротехнічних та електротехнологічних працівників під час щорічного навчання? ( ПТЕ стор.31-33 п.2.13)

5. .Яких основних вимог безпеки необхідно дотримуватися під час роботи з ізолювальними кліщами? (запюі відпю стор.69-70

6. Положення про добровільні пожежні дружини.

7.Основнi правила обов'язковi при проведеннi штучного дихання та зовнiшнього масажу серця.

1. Як поділяються роботи в електроустановках відносно заходів безпеки? (ПБЕ стор.24 п.2.3.)

Робота в електроустановках стосовно заходів безпеки поділяється на три категорії: зі

зняттям напруги; без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них; без

зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою.

До технічних заходів, які необхідно виконувати в діючих електроустановках для забезпечення безпеки робіт належать:

- при проведенні робіт зі зняттям напруги в діючих електроустановках: вимкнення установки

(частиниустановки) відджерелаживленняелектроенергії; механічнеблокуванняприводів

апаратів, якіздійснюютьвимкнення, зняттязапобіжників, від'єднаннякінцівлінії, що

забезпечуєелектропостачання, таіншізаходи, щоунеможливлюютьвипадковуподачу

напругидомісцяпроведенняробіт; вивішуваннязабороннихплакатівнаприводахручногоі

наключахдистанційногокеруваннякомутаційноюапаратурою; перевіркавідсутності

напругинаструмовіднихчастинах, якіслідзаземлитидлязахистулюдейвідураження

електричнимструмом; встановленнязаземлення (увімкненнязаземлюванихножів;

встановленняпереноснихзаземлень); огородженняробочихмісцьабострумовіднихчастин,

що залишаються під напругою, і вивішування на огородженнях плакатів безпеки;

- при проведенні робіт без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них:

виконанняробітзанарядомнеменшніждвомапрацівникамиіззастосуванням

електрозахиснихзасобів, підпостійнимнаглядом, іззабезпеченнямбезпечного

розташування працівників, використовуваних механізмів та пристосувань;

- при проведенні робіт без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що

перебуваютьпіднапругою, єнеможливимвипадковенаближенняпрацівниківі

ремонтного оснащення та інструменту, що застосовуються ними, до струмовідних

частин на відстань, меншу від допустимої, тому передбачати технічні та організаційні

заходи для запобігання такому наближенню не потрібно.

Доприйняттяелектроустановоквексплуатаціюповиннібути: розробленіексплуатаційніінструкції

таоперативнісхеми, технічнадокументація; експлуатаційні (електротехнічній

електротехнологічні) працівники, якіпройшливідповідненавчаннятаперевіркузнаньабозкерівникамиякихукладенодоговірпронаданняпослугщодообслуговуванняелектроустановокз

електропередавальноюабоспеціалізованоюорганізацією; підготовленізапаснічастинийматеріали

, випробуванізахиснізасобийінструмент; уведенівроботузасобизв’язку, установкипожежної

сигналізаціїтапожежогасіння (заучастюпредставникаДержавноїінспекціїтехногенноїбезпеки

України), аварійногоосвітленняівентиляції; створенібезпечніумовироботидлявиробничих

працівниківтаперебуваннялюдейвідповіднодовимогНДзохоронипраці, промисловоїбезпеки,

пожежної та технологічної безпеки, екологічних та санітарних норм.

3. Що включає в себе паспорт на заземлюючий пристрій? (ПТЕ стор.121 п.7.4)

Заземлюючийпристрій - цесукупністьконструктивнооб’єднанихзаземлювачів

(одногоабокількохметалевихелектродів, заглибленихнавідповіднуглибинув

грунт) ізаземлюючихпровідників, щоз’єднуютьзаземленеелектрообладнанняз

заземлювачами.

В першу чергу слід відзначити, що наявність самого паспорта для певного типу

захисного пристрою є показником стандартизації. Основним завданням технічного

паспорта заземлювального комплекту є фіксування всіх параметрів, характеристик,

висновків, а також значення результатів після проведення перевірки обладнання.

У паспорті завжди вказується дата, коли саме захисне заземлюючих пристроїв було

введено в експлуатацію. Також може бути зафіксована дата його ремонту або

реконструкції. Так за допомогою паспорта подібного обладнання можна вести відлік

часу і вчасно зробити перевірку, профілактику деяких деталей або кріпленням в

системі. У кожного заводського захисного пристрою є рекомендований графік

проведення профілактичних робіт. За нормами і стандартами Правил технічної

експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС) кожен вид спеціалізованих

комплектів повинен мати технічний паспорт. Також до нього повинна додаватися

схема монтажу.

Правильно складена документація на обладнання дуже важлива для електричної

системи житлового будинку. Всі записані протоколи перевірок з використанням

приладівзахисноговідключення, прикладивипробувань, якіпроводилисянастадії

виробництва, атакожіншіважливідослідницькіданідозволяютьпідтвердити

надійністьпевноїзаземляющейсистеми. Зафіксовані дані при необхідності можуть

бути надані спеціалізованих контролюючих органів.

2.13. Для проведення перевірки знань електротехнічних та електротехнологічних

працівниківщодовимогцихПравилкерівникспоживачаповиненсвоїмнаказом

призначити комісії (центральну комісію споживача та комісії в окремих структурних

підрозділах підприємства) з перевірки знань, а також встановити перелік

працівників, які проходять перевірку знань в зазначених комісіях.

Головою центральної комісії споживача з перевірки знань призначається керівник

споживача або його заступник, до службових обов’язків якого входить організація

роботи з питань технічної експлуатації електроустановок споживачів.

До складу центральної комісії споживача з перевірки знань входить особа,

відповідальна за електрогосподарство, спеціалісти підрозділу відповідного

підприємства з охорони праці, представники юридичних, виробничих, технічних

служб, представник профспілки або уповноважена працівниками особа з питань

охорони праці.

У разі потреби керівник споживача створює комісії з перевірки знань в окремих

структурних підрозділах підприємства. Ці комісії очолюють керівники

(заступники керівників) відповідних підрозділів, які пройшли перевірку знань в

центральній комісії споживача з перевірки знань, або особа, відповідальна за

електрогосподарство.

Керівники підрозділів споживача відповідають за своєчасну перевірку знань у

електротехнічних та електротехнологічних працівників.

Комісія вважається правочинною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб.

Перевірка знань електротехнічних та електротехнологічних працівників щодо вимог

цих Правил може проводитись разом з перевіркою знань з питань охорони праці та

пожежної безпеки. У разі створення єдиної комісії для перевірки знань з питань

технічноїексплуатаціїелектроустановокспоживачів, охоронипрацітазнаньз

пожежноїбезпекискладцієїкомісіїтаоформленнярезультатівперевіркизнань

повиннівідповідативимогамГНД 34.12.102-2004 , НПАОП 0.00-4.12-05 , НАПББ.02.005-2003 .

5. . Яких основних вимог безпеки необхідно дотримуватися під час роботи з ізолювальними кліщами? (запюі відпю стор.69-70

7.2. Конструкція ізолювальних кліщів та вимоги до них 7.2.1. Ізолювальні кліщі

повиннівиготовлятисьздотриманнямтакихвимог: – ізолювальнікліщіповинні

складатисьзробочої (губкикліщів), ізолювальноїчастинірукоятки (рукояток); –

ізолювальнучастинуірукояткикліщівнеобхідновиготовлятизелектроізоляційного

матеріалу: зполістиролу – длякліщівдо 1000 В; склоепоксидофенольнихабо

паперово- бакелітовихтрубок – длякліщівдо 35 кВ; – робочачастинакліщівповинна

виготовлятисьякзелектроізоляційногоматеріалу (кліщідо 1000 В), такізметалу; на

металевігубкиповиннінадягатисьгумовімастилобензо- стійкіабополімернітрубки

– з метою унеможливлення пошкодження патрона запобіжника; – ізолювальна

частина кліщів повинна бути відокремлена від рукоятки обмежувальним упором

(кільцем). 7.2.2. Розмірикліщівповиннівідповідатинаведенимвтаблиці 7.1

6. Положення про добровільні пожежні дружини.

Загальні положення.

1.1. Добровільна пожежна дружина створена відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку".

1.2. Добровільна пожежна дружина (далі - ДПД) створена як загальнооб’єктова з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння, здійснення громадського контролю за додержанням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

1.3. У своїй діяльності ДПД керується законодавчими, іншими нормативними актами з питань пожежної безпеки та цим Положенням.

Підготовка членів ДПД, в організації гасіння пожеж, керується також відповідними нормативними актами.

1.4. Контроль за діяльністю ДПД здійснюєтся керівником підприємства.

Начальник ДПД підпорядковується директорові філії.

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 255; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!