Контроль за станом засобів захисту та їх облік

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 6Следующая ⇒

4.4.1. Усі електрозахисні засоби і запобіжні пояси, що перебувають в експлуатації,

повинніматиінвентарніномери, завиняткомзахиснихкасок, діелектричних

килимів, ізолювальнихпідставок, плакатівізнаківбезпеки, захиснихогороджень, а

такожштанг, якізастосовуютьдляперенесенняівирівнюванняпотенціалів.

Допускається використовувати для електрозахисних засобів і запобіжних поясів

заводські номери.

Порядок нумерації для кожного виду засобів захисту встановлюють на

підприємстві.

Інвентарний номер на засіб захисту необхідно наносити будь-яким способом, який

не погіршує механічних або ізоляційних властивостей засобу захисту. Наприклад,

інвентарний номер наносять фарбою або вибивають на металі безпосередньо на

засобах захисту або на спеціальній бирці, що кріпиться до засобу захисту.

Якщо засіб захисту складається з кількох частин, які рознімаються, то загальний

номер необхідно ставити на кожній частині.

4.4.2. Впідрозділахпідприємствіорганізацій, якізастосовуютьзасобизахисту,

необхідно вести "Журнал обліку та зберігання засобів захисту" згідно з додатком 1

до цих Правил. Наявність і стан усіх засобів захисту повинні перевірятись

періодичним оглядом не рідше 1 разу на 6 міс. працівником, який відповідає за

їхній стан, із записом результатів огляду в журнал.

Засоби захисту, що видані для індивідуального користування, також необхідно

зареєструвати в журналі.

4.4.3. Засоби захисту, крім ізолювальних підставок, діелектричних килимів,

переноснихзаземлень, захиснихогороджень, плакатівізнаківбезпеки, необхідно

випробовуватизгіднознормамиексплуатаційнихвипробувань.

4.4.4. На засоби захисту, що пройшли випробування, необхідно проставляти штамп

такої форми:

6.Обов'язки керівника підприємства щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, проваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

У разі виникнення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов’язаний:

- негайно повідомити про це телефоном аварійно-рятувальну службу (тел. 101). При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- вжити (по можливості) заходів по евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового об’єкту;

- у разі необхідності викликати інші аварійні служби (медичну, газорятувальну т

7. Перша допомога при кровотечі.

Кровотеча виникає при порушенні цілості кровоносних судин. Вона може бути

небезпечноюдляжиття, бозізменшеннямкількостіциркулюючоїкрові

порушується постачання киснем життєво важливих органів - мозку, серця, печінки,

нирок.

В залежності від виду пошкоджених судин розрізняють артеріальну, венозну,

капілярну і паренхіматозну кровотечу.

Найбільш небезпечна артеріальна кровотеча. Вона виникає при пошкодженні

артеріальних судин, кров у цьому випадку яскраво-червоного кольору і тече з рани

сильним пульсуючим струмком (іноді фонтаном).

Існує декілька засобів зупинки артеріальної кровотечі. Для зупинки кровотечі

застосовують засіб притискування судин пальцем у відповідному місці. Найкраще,

якщо вдається притиснути цю судину до кістки.

При небезпечній для життя кровотечі, якщо неможливо застосувати джгут,

необхідно накрити рану стерильною серветкою та притиснути пальцем судину, яка

кровоточить. Але слід пам'ятати, що найбільш безпечний засіб притискування

судини не в самій рані, а за її межами.

При артеріальній кровотечі судину притискують вище місця її пошкодження, а при

кровотечі з вени - нижче. Для цього необхідно знати схему магістральних

артеріальних судин і місця притискувань їх пальцем (Рис.14).

При кровотечах з судин вискової частини голови, вискову артерію притискують

спереду мочки вуха до щелепної кістки (Рис.15, в). При сильній кровотечі з ран

голови, обличчя, язикапритискуютьсоннуартерію (Рис.15, а), зовнішнющелепну

(Рис.15, б) іпідключичнуартерії (Рис.15, г), притискуючиціартеріїдощелепиабо

хребта. При кровотечі з ран плеча або стегна притискують плечову (Рис.15, д),

підпахвену (Рис.15, е), або стегнову артерії (Рис.15, ж).

Після того, як кровотеча зупинена притискуванням пальцем артерії, на рану

накладають щільну стерильну пов'язку. Поверх неї - туго звернуту грудку вати, а

потім щільно бинтують коловими рухами бинта. Замість вати можна використати

різний м'який матеріал, що є під руками - хустку, кусок тканини.

Для того, щоб накласти кровозупиняючий джгут, використовують наступні правила:

1. Джгут накладають при пошкодженні великих артеріальних судин кінцівок.

2. При кровотечі з артерій верхніх кінцівок джгут найкраще розташовувати на

верхній третині плеча, при кровотечі з артерій нижніх кінцівок - на середній

третині стегна.

4. Джгут накладають на піднесену кінцівку: підводять його під місце припущеного

5. розташування, енергійнорозтягують (якщовінгумовий) (Рис.16, а) і

6. підклавшипідньогом'якупідкладку (бинт, одягтаін), закручуютьдекілька

7. раз (до повної зупинки кровотечі) (Рис.16, б, в) так, щоб витки лягли впритул один до одного і щоб між ними не попадали складки шкіри. Кінці джгута надійно зав'язують або з'єднують за допомогою ланцюжка і гачка (Рис.16, г).

4. Джгут повинен накладатися туго, але не слід надмірно стискувати тканини

кінцівок, такякможливіважкіускладнення, доджгутаобов'язковоприкріплюють

аркуш паперу з поміткою часу його накладання.

Джгут накладають не більш як на 1-1,5 години, а взимку - не більше як на 1 годину.

Якщо по закінченню вказаного терміну потерпілого не вдалося доставити в

медичну установу, джгут на короткий час необхідно зняти. Роблять це вдвох - один

здійснює пальцевий тиск на артерію вище джгута, другий повільно, щоб тиск крові

не виштовхнув утворений в артерії тромб, відпускає джгут на 3-5 хвилин. Трохи

вище попереднього місця джгут накладають знову.

Якщо нема гумового джгута, використовують підручні матеріали - хустку, шматки

тканини або одягу, шарфи. Мотузка і дріт не підходять, тому що можуть

пошкодити шкіру, м'язи і особливо нерви. Кінці джгута зв'язують вище рани і

накладають під нього невеликий валик з тканини. В утворену петлю вставляють

паличку, олівець або ручку і закручують джгут до нової зупинки кровотечі.

Паличку прибинтовують до кінцівки (Рис.17, б, в).

Для тимчасової зупинки кровотечі з судин кінцівок можна використовувати метод

максимального згинання кінцівок в суглобах. При кровотечі з судин плеча руку

заводять за спину і фіксують її пов'язкою (Рис.17, а). Якщо кровотеча з судин

передпліччя, руку згинають в ліктьовому суглобі (Рис.17, е). При кровотечі з ран

гомілки або ступні ногу згинають максимально в колінному суглобі (Рис.17, г, д) і,

надавши кінцівці таке положення, її надійно прибинтовують.

Для венозної кровотечі характерний темно-червоний колір і витікає вона

безперервним струмочком. Для зупинки кровотечі на рану накладають стерильну

серветку, а потім здавлюючу пов'язку.

При капілярній кровотечі кров виділяється по всій поверхні пошкодженої тканини.

У такому випадку накладають пов'язку, а поверх неї на місце пошкодження - кульку з льодом.

Паренхіматозна кровотеча спостерігається при порушеннях внутрішніх органів –

печінки, нирок, селезінки і т. і. По суті це неначе змішана кровотеча з артерій, вен

та капілярів. При цьому, кров тече сильно і безперервно зі всієї пораненої поверхні

органу.

При кровотечі з легенів потерпілому надають зручне напівсидяче положення, на

грудину накладають кульку з льодом або холодною водою. При внутрічеревній

кровотечі потерпілого укладають на спину, прикладають холод до живота, скоріше

викликають лікаря.

БІЛЕТ №4

1.Яку групу з електробезпеки повинні мати оперативні працівники, які обслуговують електроустановки напругою до 1000В одноосібно згідно ПБЕЕС? ( стор.20 п.2.2.3)

2. Які інструктажі проводяться з працівниками, що обслуговують електроустановки, до початку та на протязі робітничої діяльності згідно Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці?

3. Які обов’язки особи відповідальної за електрогосподарство згідно ПТЕЕС? ( стор.27. п.1.12)

4. В якій послідовності необхідно накладати та знімати переносне заземлення згідно ПБЕЕС? (стор.61 п.4.5)

5. Яких основних вимог безпеки необхідно дотримуватися під час роботи з використанням ізолювальних штанг? ( зап.і відп. Стор69. п.8)

6. Порядок організації і робота добровільної пожежної дружини.

7. Правила надання першої допомоги потерпілим відураження електричним струмом.

Оперативні працівники, які обслуговують електроустановки одноосібно, та ті старші в зміні чи

бригаді оперативні працівники, за якими закріплені електроустановки, повинні мати групу з

електробезпеки IV в електроустановках напругою понад 1000 В і III - в

електроустановках напругою до 1000 В

Порядокнавчанняіперевіркизнаньпрацівниківмаєбути відповідним галузевимположеннямпронавчання, інструктажіперевіркузнаньпрацівниківзпитаньохоронипраці (z0095-94), узгодженогозДержнаглядохоронпраці, атакожвимогамдоелектротехнічногорозрахунку, якімістятьсявПТЕ.
Первинний (підчасприйняттянароботу) іперіодичний (протягомтрудовоїдіяльності) медичнийоглядпрацівниківздійснюєтьсязгіднозПоложеннямпромедичнийоглядпрацівниківпевнихкатегорій, затвердженимнаказомМіністерстваохорониздоров'явід 31.03.94 N 45 (z0136-94), зареєстрованийвМіністерствіюстиції 21.06 .94 заN 136/345.
Працівники, якіобслуговуютьелектроустановки, зобов'язанізнатиціправилавідповіднодозайманоїпосадичироботою, якувонивиконують, імати відповідну групузелектробезпекизгіднозтакимивимогами:
1) дляодержаннягрупиI, незалежновідпосадиіпрофесії, необхіднопройтиінструктажзелектробезпекипідчасроботивданійелектроустановцізоформленнямвжурналіреєстраціїінструктажівзпитаньохоронипраці.
Інструктаж з електробезпеки на I групу має здійснювати особа, відповідальна за електрогосподарство, або, за його письмовим розпорядженням, особа зі складу електротехнічних працівників з групою III.
Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою I не вимагаються;
2) особам молодше 18 років, не дозволяється присвоювати групу вище II;
3) для присвоєння чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою, зазначеній у додатку 1 цих правил;
4) для одержання груп II-III працівники мають:
а) чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках;
б) знати і вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;
в) знати будову і пристрій електроустановок;
г) уміти практично надавати першу допомогу постраждалим у разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати способи штучного дихання і зовнішнього масажу серця;
5) для одержання груп IV-V додатково необхідно знати компонування електроустановок і уміти організувати безпечне проведення робіт, уміти навчити працівників інших груп правилам безпеки та надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.
6) для одержання групи V необхідно також розуміти, чим викликані вимоги пунктів Правил безпечної експлуатації електроустановок.

3. Які обов’язки особи відповідальної за електрогосподарство згідно ПТЕЕС? ( стор.27. п.1.12)

Особа, відповідальна за електрогосподарство, повинна забезпечити:

1) розроблення і проведення організаційних і технічних заходів, що включають:

- утримання електроустановок у робочому стані та їх експлуатацію згідно з вимогами цих Правил, ПУЕ, ПБЕЕ, інструкцій та інших нормативних документів;

- дотримання заданих електропостачальною організацією режимів електроспоживання і договірних умов споживання електричної енергії та потужності;

- виконання заходів з підготовки електроустановок закладу до роботи в осінньо-зимовий період;

- раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

- упровадження автоматизованих систем і приладів вимірювання та обліку електричної енергії;

- своєчасний і якісний ремонт електроустановок;

- зменшення аварійності та травматизму;

- підвищення надійності роботи електроустановок;

- навчання і перевірку знань цих Правил, ПБЕЕС, ПУЕ, ПТЕЕС, Правил пожежної безпеки в Україні, виробничих (посадових і експлуатаційних) інструкцій та інструкцій з охорони праці для електротехнічного (електротехнологічного) персоналу.

2) ведення обліку (у спеціальному журналі) щодобового споживання електричної енергії і навантаження в години контролю максимуму електричної потужності та надання інформації електропередавальній організації і відповідному територіальному підрозділу Держенергонагляду (на їх вимогу);

3) розроблення виробничих інструкцій та інструкцій з охорони праці й пожежної безпеки для працівників енергетичної служби;

4) надання інформації на вимогу Держенергонагляду у відповідності до нормативно-правових актів;

5) ведення документації з електрогосподарства згідно з вимогами нормативно-правових актів;

6) розроблення інструкцій про порядок дій обслуговуючого персоналу у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, а також пожеж.

Обов’язки служби охорони праці

Фахівці служб охорони праці зобов’язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки. Служба повинна контролювати:

• стан електробезпеки в закладі (вимагати від посадових осіб виконання всіх вимог системи електробезпеки, в тому числі наявність і ведення технічної документації в повному обсязі згідно з вимогами п. 8.7.3 ПБЕЕС);

• наявність та стан документації:

- Наказ про особу, відповідальну за електрогосподарство, документ про її професійну відповідність.

- Список осіб, які мають право віддавати оперативні розпорядження, вести оперативні переговори, а також наявність переліку телефонів диспетчерів енергопостачальної організації та доступність зв’язку.

- Журнал перевірки знань ПТЕ електроустановок споживачів і цих Правил.

- Список електротехнічних працівників.

- Медичний висновок про дозвіл на право роботи електротехнічних працівників в електроустановках.

- Список осіб, які можуть призначатися відповідальними особами.

- Перелік робіт, які можуть виконуватися за нарядом і за розпорядженням.

- Перелік робіт, які проводяться в порядку поточної експлуатації.

- Однолінійна схема електроустановок.

- Комплект експлуатаційних інструкцій та інструкцій з охорони праці.

- Журнал інструктажів.

- Журнал обліку електроінструменту.

- План навчання електротехнічних працівників безпеці праці.

- План протиаварійних тренувань.

- Журнал обліку протиаварійних і протипожежних тренувань.

- Оперативний журнал.

- Журнал обліку відмов і аварій в роботі електрообладнання і мереж.

- Журнал обліку захисних засобів.

- Журнал реєстрації протоколів випробування засобів захисту та інструменту з ізолювальними ручками, переносних світильників, знижувальних трансформаторів; журнал випробувань засобів захисту із діелектричних матеріалів.

- Журнал обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.

- Графік огляду кабельних трас, кабельних споруд і повітряних ліній.

- Протоколи перевірок і випробування електрообладнання, апаратури, пристроїв розподільних устроїв електромереж і заземлювальних пристроїв.

- Паспортні карти або журнали з описом електрообладнання, що експлуатується, і захисні засоби з зазначенням технічних характеристик і зазначенням інвентарних номерів.

- Креслення електромереж, установок і споруд.

- Кабельні журнали, виконавчі креслення повітряної лінії електропередач і кабельних трас.

- Виконавча документація підземних кабельних трас і заземлювальних пристроїв з прив’язками до будівель і постійних споруд із зазначенням місць встановлення з’єднувальних муфт і перетинів з комунікаціями;

4.В якій послідовності необхідно накладати та знімати переносне заземлення згідно ПБЕЕС? (стор.61 п.4.5)

Переносні заземлення спочатку треба приєднати до заземлювального пристрою, а потім, після перевірки відсутності напруги, встановити на струмовідні частини. Знімати переносне заземлення необхідно в зворотній послідовності: спочатку зняти його зі струмовідних частин, а потім від заземлювального пристрою.

33.1. Застосуванняізолювальнихштанг
33.1.1. Передпочаткомвиконанняробітіззастосуваннямізолювальноїштангинеобхідновпевнитисьунадійностінарізевогоз'єднанняробочоїтаізолювальноїчастинштангиодноразовимїїзагвинчуваннямірозгвинчуванням.
33.1.2. Вимірювальні штанги під час застосування не заземлюють, – крім випадків, коли принцип будови і конструктивне виконання таких штанг потребують їхнього заземлення.
33.1.3. Під час виконання робіт з використанням вимірювальних штанг підніматись на конструкцію або телескопічну вишку і опускатись з них необхідно без штанги.

6. Порядок організації і робота добровільної пожежної дружини.

Порядок створення добровільної пожежної дружини Порядок утворення об’єктової ДПД регулюється такими нормативно-правовими актами: Положення про добровільну пожежну дружину (команду), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 136 (далі — Положення № 136); Інструкція про порядок створення та організацію діяльності добровільної пожежної дружини (команди), затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 24.12.2009 № 882 (далі — Інструкція № 882). Так, ДПД є підрозділом підприємства, що утворюється згідно з наказом керівника підприємства.

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 294; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!