До засобів захисту від електричних полів підвищеної напруженості
БІЛЕТ №1
1.Назовіть класифікацію приміщень за небезпекою ураження електричним струмом. Ел.стор.48
2. Як перевіряється відсутність напруги? ПБЕ стор.59 п.4.4.
3. Що повинен зробити оперативний працівник електротехнічного персоналу перед включенням під напругу електроустановки після повного закінчення робіт?ПБЕ стор.53 п.3.16
4. Що таке засіб індивідуального захисту? Яка загальна класифікація засобів захисту, які використовують при обслуговуванні електроустановок, обумовлена нормативними документами? Відп.стор.7,63
5. Які приміщення відносяться до електроприміщень?
6.Визначити поняття «пожежа». Основні причини пожеж на виробництві.
7. Що входить до аптечки першої допомоги?
1.Назовіть класифікацію приміщень за небезпекою ураження електричним струмом.
Заступенемнебезпекиураженняелектричнимструмомусіприміщення
поділяютьсянатрикатегорії: приміщеннябезпідвищеноїнебезпеки; приміщення
з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.
Приміщення з підвищеною небезпекоюхарактеризуються наявністю в них однієї з
таких умов, що створюють підвищену небезпеку: висока відносна вологість
повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); висока температура (перевищує
35 °С протягом тривалого часу); струмопровідний пил; струмопровідна підлога
(металева, земляна, залізобетонна, цегляна та ін.); можливість одночасного
|
|
|
Доторканнядо металевих елементів технологічного устаткування чи
металоконструкцій будівлі, щоз'єднані із землею, та металевих частин
електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що
створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько
100 % ), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи
більше умов, що створюють підвищену небезпеку.
Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання
до струмопровідних частин електроустаткування,то для ручних переносних
світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого
ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається
напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.
2. Як перевіряється відсутність напруги?
Перевіряти відсутність напруги необхідно покажчиком напруги заводського
виготовлення, справність якого перед застосуванням слід перевірити за допомогою
|
|
|
призначених для цього спеціальних приладів або наближенням до струмовідних
частин, розташованих поблизу, які явно перебувають під напругою.
В електроустановках напругою понад 1000 В користуватися покажчиком напруги
необхіднов діелектричних рукавичках.
Якщо покажчик напруги падав або був підданий механічним ударам,то
користуватися ним без повторної перевірки забороняється.
У ВРУ напругою до 220 кВ перевіряти відсутність напруги покажчиком
дозволяється тільки в суху погоду.
Під час туману, дощу, снігопаду відсутність напруги допускається перевіряти
ретельним простежуванням схеми в натурі. У цьому випадку відсутність напруги
на лінії, що відходить, підтверджується оперативними працівниками.
Якщо під час перевірки схеми будуть помічені ознаки наявності напруги (корона
на ошиновці та іншому устаткуванні або іскріння під час комутації роз‘єднувачів),
то схему слід перевірити повторно, про свої зауваження щодо стану устаткування
повідомити оперативних працівників.
Перевірку відсутності напруги на відключеному устаткуванні повинен
провадити допускач після вивішення попереджувальних плакатів.
|
|
|
Перевірку відсутності напруги слід провадити між усіма фазами та між кожною
фазою і землею, а також кожною фазою і нульовим проводом, а на вимикачі і
роз’єднувачі – на всіх шести вводах, затискачах.
Якщо на місці робіт є розрив електричного кола, то відсутність напруги
перевіряється наструмовідних частинах з обидвох боків розриву.
Постійні обгородження знімаються або відкриваються безпосередньо перед
перевіркою відсутності напруги.
3. Що повинен зробити оперативний працівник електротехнічного персоналу перед
включенням під напругу електроустановки після повного закінчення робіт?
Работник из числа оперативного персонала, получивший разрешение
(распоряжение) на включение электроустановки после полного окончания работ,
должен перед включение убедиться в готовности электроустановки к включению
(проверить чистоту рабочего места, отсутствие инструмента и т. п.), снять
временные ограждения, переносные плакаты безопасности и заземления,
установленные при подготовке рабочего места оперативным персоналом,
восстановить постоянные ограждения.
. Допускающему из числа оперативно-ремонтного персонала может
|
|
|
быть предоставлено право после окончания работы в электроустановке
включить ее без получения дополнительного разрешения или
распоряжения.
Предоставление права на такое включение должно быть записано в строке
наряда «Отдельные указания».
Право на такое включение можетбыть дано только в том случае, если к
работам на электроустановке или ее участке не допущены другие бригады.
В аварийных случаях оперативный персонал или допускающий
могут включить в работу выведенное в ремонт электрооборудование или
электроустановку в отсутствие бригады до полного окончания работ при
условии, что до прибытия производителя работ и возвращения им наряда
на рабочих местах расставлены работники, обязанные предупредить
производителя работ и всех членов бригады о том, что электроустановка
включена и возобновление работ запрещается.
4. Що таке засіб індивідуального захисту? Яка загальна класифікація засобів захисту,
які використовують при обслуговуванні електроустановок, обумовлена нормативними
документами?
Засіб індивідуальногозахисту (ЗІЗ) – це засіб захисту, що надягається на тіло
працівника або його частину, або використовується під час праці. 3І3 застосовують
тоді, кол безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням
устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями
та іншими засобами колективного захисту.
ЗІЗ поділяються на: засоби захисту органів дихання, спецодяг, спецвзуття, засоби
захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з
висоти та ін.
Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та
респіраторів. За принципом дії протигази поділяються на фільтрувальні та
ізолювальні. Фільтрувальні протигази подають у зону дихання очищене
повітря із робочої зони, а ізолювальні – повітря із спеціальних ємкостей або
чистого середовища, що знаходиться поза робочою зоною. Принцип
захисної дії фільтрувальних протигазів заснований на очищені забрудненого
повітря з робочої зони за допомогою фільтрувально-поглинальної коробки.
Працювати у такому протигазі більше 3 годин протягом робочого дня не
допускається. У випадку наявності в повітрі невідомих речовин (більше 0,5%
за об’ємом), а також при зменшеному вмісті кисню (менше 18% при нормі
21%) застосовувати фільтрувальні протигази не можна. В таких випадках, а
також при роботі у колодязях та ємкостях застосовують лише ізолювальні
протигази: шлангові, у яких подача повітря для дихання здійснюються з
чистої зони шлангом, або автономні, які підрозділяються на резервуарні та
регенераційні.
У резервуарних автономних протигазах увесь запас повітря для дихання зберігається
у резервуарі або балоні, а його видихання здійснюється в атмосферу. В
регенераційних протигазах повітря, що видихається після очищення від діоксиду
вуглецю і добавлення кисню із запасу, що зберігається в апараті повторно
використовується для дихання. Тому час використання регенераційного протигаза
дещо більший ніж резервуарного.
Респіратор – полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів,
парів, аерозолів, пилу. Він, як правило, складається з двох елементів:
півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та
фільтрувальної частини. За призначенням респіратори поділяються на
протигазові, протипилові та універсальні.
Найбільш часто в різних галузях промисловості застосовуються:
протипилові респіратори ШБ-1 «Лепесток» (вітчизняний аналог «Росток»),
У-2к, Ф-62Ш;
протигазовий – РПГ-67;
універсальний – РУ-60МУ (вітчизняний аналог «Тополя»).
До спецодягу належать: костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі,
фартухи тощо. Основні вимоги, яким повинен відповідати спецодяг
зводяться до наступного: забезпечувати необхідний захист від дії
несприятливих чинників, бути зручним, не обмежувати рухових
можливостей працівника. Відповідно до ГОСТ 12.4.103-80 спеціальний одяг
залежно від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які
мають наступні позначення:
М – для захисту від механічних пошкоджень;
З – від загальних виробничих забруднень;
Т – відпідвищеної чи пониженої температури;
Р – від радіоактивних речовин;
Э – від електричного струму, електричних і електромагнітних полів;
П – від пилу;
Я – від токсичних речовин;
В – від води;
К – від розчинів кислот;
Щ – від лугів;
О – від органічних розчинників;
Н – від нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів;
Б – від шкідливих біологічних чинників.
Виходячи із необхідних захисних властивостей, вибираються матеріали для
виготовлення спецодягу.
Спеціальне взуття класифікується в залежності від захисних властивостей
аналогічного спецодягу. До спецвзуття належать: чоботи, півчоботи,
черевики, півчеревики, валянки, бахіли, калоші, боти і т. п. Працівників
необхідно забезпечити спецвзуттям при виконанні будівельних, ливарних,
сталеплавильних, ковальських робіт, коли існує небезпека падіння
предметів, а також у приміщеннях, де підлога залита водою, мастиламиі т.
п. Деякі види спецвзуття мають посилену підошву для захисту стопи від
гострих предметів (наприклад цвяхів, що можуть стирчатина будівельному
майданчику). Взуття із спеціальними підметками призначене для таких умов
праці, при яких існує ризик падіння на слизькій підлозі. Знаходить
застосування на виробництві й спеціальне віброзахисне взуття.
Засоби захисту рук – це різні види рукавиць та рукавичок, які
використовуються для захистувід механічних впливів, підвищених та
знижених температур, кислот і лугів, нафти і нафтопродуктів, вібрації,
електричної напруги (діелектричні). Рукавиці та рукавички виготовляють із
бавовни, льону, шкіри, шкірозамінника, гуми, азбесту, полімерів та ін. ЗІЗ
рук за захисними властивостями класифікуються відповідно до єдиної
класифікації (ГОСТ 1.4.103-80) аналогічно спецодягу та спецвзуттю.
Засоби захисту голови запобігають травмуванню голови при виконанні
монтажних, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт, при
видобутку корисних копалин.
Найбільш розповсюджені засоби захисту голови – каски, які поділяються на
каски захисні загального призначення (каска будівельна склопластикова,
текстолітова), каски шахтарські, каски спеціального призначення (для
електрозварювальників).
До засобів захисту обличчя належать ручні, наголовні та універсальні
щитки. Найбільш часто на виробництві використовуються: щиток
електрозаврювальника універсальний ЩЭУ-1,
щиток захиснийЩЗ,
захисна маска С-40,
захисна сітчаста маска С-39.
Для захисту очей від твердих часточок, бризок кислот, лугів та інших хімічних речовин,
а також випромінювань застосовують такі засоби індивідуального захисту, як окуляри.
Тип окулярів добирається за ГОСТ 12.4.013-85 залежно від виду роботи.
Засоби захисту органів слуху застосовуються тоді, коли рівень шуму на робочому місці
перевищує допустимі значення. До засобів захисту органів слуху належать протишумові
вкладки, навушники, шумозаглушувальні шоломи. Навушники складаються з двох
чашечок (з пористими чи рідинними наповнювачами), що з’єднані між собою дужкою.
Протишумові вкладки виготовляють різних видів з різноманітних шумопоглинальних
матеріалів. Найрозповсюдженішим видом протишумових вкладок є «Беруші»
одноразового (з тонковолокнистого матеріалу) та багаторазового (з еластичного
матеріалу типу гуми) використання.
Правильне та постійне застосування ЗІЗ органів слуху дозволяє суттєво знизити шумове
навантаження, а відтак – запобігти появі професійних захворювань у працівників
шумних виробництв.
Дерматологічні засоби захисту застосовуються в тих випадках, коли при виконанні
технологічних процесів має місце контакт з речовинами та матеріалами, які негативно
впливають на шкіру. Для захисту шкіри, зазвичай, використовують пасти та мазі, які
поділяються на гідрофільні та гідрофобні. Гідрофільні – легко розчиняються у воді. Вони
захищають шкіру від жирів, мастил, нафтопродуктів. Гідрофобні пасти нерозчиняються у
воді. Їх використовують для захисту шкіри від розчинів солей, кислот та лугів низької
концентрації. На чисту та здорову шкіру рук, а при необхідності й лиця, перед початком
роботи наносять спеціальну пасту чи мазь, яку пізніше змивають. Вибір засобів захисту
шкіри залежить від характеру роботи та шкідливої речовини, з якою працівник
контактує.
Яка загальна класифікація засобів захисту,
які використовують при обслуговуванні електроустановок, обумовлена нормативними
документами?
До основних ізолюючим електрозахисних засобів для електроустановок напругою понад 1000 В відносяться:
• ізолюючі штанги всіх видів;
• ізолюючі кліщі;
• покажчики напруги;
• пристрої і пристосування для забезпечення безпеки робіт при вимірах і випробуваннях в електроустановках (покажчики напруги для перевірки збігу фаз, кліщі електровимірювальні, пристрої для проколу кабелю тощо);
• спеціальні засоби захисту, пристрої та ізолюючі пристосування для робіт під напругою в електроустановках напругою 110 кВ і вище (крім штанг для перенесення і вирівнювання потенціалів).
До додаткових ізолюючим електрозахисних засобів для електроустановок напругою понад 1000 В відносяться:
• діелектричні рукавички та боти;
• діелектричні килими та ізолювальні підставки;
• ізолюючі ковпаки і накладки;
• штанги для перенесення і вирівнювання потенціалу;
• сходи приставні, драбини ізолюючі склопластикові.
До основних ізолюючим електрозахисних засобів для електроустановок напругою до 1000 В відносяться:
• ізолюючі штанги всіх видів;
• ізолюючі кліщі;
• покажчики напруги;
• електровимірювальні кліщі;
• діелектричні рукавички;
• річний ізолюючий інструмент.
До додаткових ізолюючим електрозахисних засобів для електроустановок напругою до 1000 В відносяться:
• діелектричні калоші;
• діелектричні килими та ізолювальні підставки;
• ізолюючі ковпаки, покриття та накладки;
• сходи приставні, драбини ізолюючі склопластикові.
До засобів захисту від електричних полів підвищеної напруженості
(в електроустановках напругою 330 кВ і вище) відносяться комплекти
індивідуальні екранувальні для робіт на потенціалі проводу повітряної лінії
електропередачі (ПЛ) і на потенціалі землі у відкритому розподільчому
пристрої і на ПЛ, а також знімні і переносні екрануючі пристрої та плакати
безпеки.
При використанні основних ізолюючих електроза- захисних засобів достатньо
застосування одного додаткового, за винятком особливо обумовлених
випадків.
При необхідності захистити працюючого від напруги кроку діелектричні боти
або калоші можуть використовуватися без основних засобів захисту.
Огороджувальні засоби захисту (щити, огражденія- клітини, ізолюючі
накладки та ін.) Призначені для тимчасового огородження струмоведучих
частин.
5. Які приміщення відносяться до електроприміщень?
Електроприміщення - це такі приміщення або відгороджені частини приміщення, в
яких встановлено експлуатоване електрообладнання і які доступні тільки для
особового складу, який має необхідну кваліфікацію і допуск для
обслуговування електроустановок. Приміщення з електроустановками
характеризуються, як правило, умовами, що відрізняються від нормальних,
підвищеною температурою, в ологістю і великою кількістю металевого обладнання,
з'єднаного з землею. Все це створює підвищену небезпеку ураження електричним
струмом.
Приміщення, призначені для монтажу і експлуатації електричного та
електромеханічного обладнання, повинні відповідати таким вимогам. Відстань між
елементом-тами будівлі і переміщуються до місця монтажу електричними
установками повинно бути не менше 0,3 м по вертикалі і не менше 0,5 м по
горизонталі. Ширина проходів між електричними установками і елементами будівлі
- не менше 1 м. Для обладнання д-ня з напругою до 1 кВ ширина проходу між
машинами і щитами управління повинна бути не менше 2 м, а при відкритих
дверцятах щита - не менше 0,6 м.
У приміщенняхз електричними установками повинні бути передбачені площі
для ремонту та монтажу обладнання, а також необхідні для цього вантажопідйомні
механізми. Монтаж електричного і електромеханічного устаткування дол-дружин
проводитися так, щоб при його роботі шум і вібрації не перевищували допустимих
меж.
6.Визначити поняття «пожежа». Основні причини пожеж на виробництві.
Пожежа – неконтрольоване горіння, що розвивається в просторі та часі
Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому ізвстановленою ймовірністю
виключається можливість виникнення, розвитку пожежі та вплив на людей
небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних
цінностей.
Основними причинами пожеж на виробництві є:
- необережне поводження з вогнем у побуті;
- порушення пожежних норм і правил у технологічнихпроцесах виробництва;
- неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;
-порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних
матеріалів;
- невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водо-
забезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними
засобами пожежогасіння; - використання відкритого вогню факелів, паяльних
ламп, паління у заборонених місцях; - погане знання персоналом основ
пожежної безпеки;
- порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.
Дуже часто пожежі на виробництві спричинені необережним поводженням з
вогнем. Це паління в недозволених місцях та виконання так званих вогневих
робіт - виробничі операції, пов'язані з використанням відкритого вогню,
іскроутворенням та нагрівомдеталей, устаткування, конструкцій до температур,
що здатні викликати займання горючих речовин і матеріалів, парів
легкозаймистихрідин.
7. Що входить до аптечки першої допомоги?
- Дев'ять знезаражених тампонів з марлі розміром 75 x 75 мм.
- Пачка з десятьма паперовими серветками.
- Двадцять чотири бактерицидних лейкопластиру (краще, якщо вони будуть різними за розміром).
- Рулон лейкопластиру, ширина якого 25 мм.
- Дві знезаражені серветки з антистатичним ефектом, 100 х 100 мм.
- Три стерильних перев'язувальних пакета (Знову ж ідеально, якщо вони будуть різного розміру: маленький, середній і побільше).
- Три рулони медичних еластичних бинтів (ширина повинна становити 100, 75 і 50 мм.).
- Парочка ситцевих косиночная пов'язок.
- П'ять англійських шпильок.
- Ножиці, виконані з нержавіючої сталі.
- Пінцет, виготовлений з цього ж матеріалу.
- Ручка і записник.
- Три целофанові пакети.
- Знезаражена подушечка з марлі і вати розміром 9 х 20 мм.
- Медичні латексні рукавички.
- Книжка про те, як правильно надавати допомогу потерпілому. Ось, мабуть, і весь
склад аптечки першій медичної допомоги.
БІЛЕТ №2
1. Що повинен забезпечити керівник підприємства для утримання, експлуатації і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних документів.? (ПБЕ стор.16 п.1.3.)
2. Порядок навчання і перевірки знань у електротехнічного та електротехнологічного персоналу згідно Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці та ПТЕЕС. (стор.31 п.2.6.)
3. Хто несе відповідальність за нещасні випадки на виробництві. Які нещасні випадки відносяться до нещасних випадків на виробництві згідно Порядоку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
4. Назовіть організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи в електроустановках згідно ПБЕЕС. (стор.30 п.3.1.2).
5. Які основні вимоги щодо організації користування електрозахисними засобами згідно Правил експлуатації електрозахисних засобів? ( зап. І відп. Стор.65)
6. Основні нормативні документи, що регламентують роботу із забезпечення пожежної безпеки.
7. Поняття першої допомоги.Основні принципи надання першоїдопомоги.
Що повинен забезпечити керівник підприємства для утримання, експлуатації і
Обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних документів.?
Для цього він повинен:
- призначити відповідального за справний стан і безпечну
експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних
працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли
перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа,
відповідальна за електрогосподарство);
- забезпечити достатню кількість електротехнічних
працівників;
- затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а
також посадові інструкції і інструкції з охорони праці;
- встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено
обов'язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні
спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом,
перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням;
- забезпечити перевірку знань працівників у встановлені
строки згідно з вимогами цих Правил і "Правил технической
эксплуатации электроустановок потребителей
Энергоатомиздат, 1989", затверджених Міненерго СРСР 21.12.84 (далі
ПТЕ);
- забезпечити проведення протиаварійних,
приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань
електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);
- забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.
2.Порядок навчання і перевірки знань у електротехнічного та електротехнологічного
персоналу згідно Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з
питань охорони праці та ПТЕЕС
Відповідно до вимог статті 18 Закону України „Про охорону праці”, працівники під
час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок
роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої
медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі
виникнення аварії.
Порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та
інших працівників у процесі трудової діяльності встановлює Типове положення
про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Також
цим наказом затверджений Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
На підприємствах, на основі цього положення, з урахуванням
специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці
розробляється і затверджується відповідне Положення підприємств про навчання
з питань охорони праці. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою,
на підприємстві з урахуванням специфіки виробництва роботодавцем
затверджується відповідний Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для
проведення яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань
охорони праці.
Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт,
проходять навчання а також перевірку знань з питань охорони праці під час
прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, як правило, у навчальних
закладах та установах, які отримали відповідний дозвіл на навчання з питань
охорони праці.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у
професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця
спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з
охорони праці. Так, наприклад, у сільському господарстві, це – механізатори, водії,
доярки, електрогазозварники, електрики тощо.
Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється
комісією з перевірки знань з питань охорони праці, склад якої затверджується
наказом керівника. Комісія вважається правочинною, якщо до її складу входять не
менше трьох осіб. Усі члени комісії повинні пройти навчання та перевірку знань з
питань охорони праці. Перед перевіркою знань з питань охорони праці на
підприємстві для працівників організується навчання: лекції, семінари та
консультації. Результат перевірки знань з питань охорони праці оформляється
протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не
пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. Відповідальність
за це несе безпосередньо роботодавець.
Виконання зазначених вимог – дієвий захід по запобіганню нещасних випадків на
виробництві !
3. Хто несе відповідальність за нещасні випадки на виробництві. Які нещасні випадки
відносяться до нещасних випадків на виробництві згідно Порядоку проведення
розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
на виробництві
НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК НА ВИРОБНИЦТВІ — раптове ушкодження здоров’я,
спричинене падінням, пораненням, ураженням струмом та ін. і пов’язане з виконанням
трудових обов’язків. В Україні правові наслідки Н.в.н.в. регулюються законодавством
про працю, законом «Про охорону праці» (1992 р.) і Положенням про порядок
розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
на виробництві (21.08.2001 р.). Н.в.н.в. має правовий наслідок при призначенні пенсії
та виплаті допомоги, коли він стався з працівником, який виконував роботу за трудовим
договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми
власності. Н.в.н.в. визнається пов’язаним з роботою працівника тільки у випадках,
передбачених законодавством. Якщо нещасний випадок стався з вини власника
підприємства, установи, організації, він несе відповідальність за шкоду, заподіяну
працівникові, внаслідок чого сталося його каліцтво або інше ушкодження здоров’я.
Власник організовує розслідування цього випадку, призначає комісію, яка після
закінчення розслідування складає акт за формою Н-1, що затверджується власником.
У разі відмови власника скласти акт за формою Н-1 про Н.в.н.в. або незгоди власника,
потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта або з приписом
посадової особи органу державного нагляду за охороною праці, питання вирішується
вищим органом державного нагляду за охороною праці або в порядку, передбаченому
законодавством із розгляду трудових спорів.
До складу комісії включаються: спеціаліст служби ОП (голова комісії),керівник
структурного підрозділупідприємства, на якому стався нещасний
випадок(начальник цеху, служби), представник Фонду (за згодою),представник
профспілки підприємства.
У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у т.ч. з можливою
інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов’язково включається представник
Фонду.
До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо
відповідає за стан ОП на робочому місці, де стався нещасний випадок.
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу
комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції,
давати пояснення.
Комісія зобов’язана протягом трьох діб:
· обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо
· це можливо, опитати свідків н. в. і причетних до нього осіб;
· визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про ОП;
· з’ясувати обставини і причини н. в.; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про ОП, розробити заходи щодо запобігання подібним н. в.;
· скласти акт розслідування н.в. за ф. Н – 5 у трьох примірниках, а також акт про н.в., пов'язаний з виробництвом, за ф. Н – 1 у 6 примірниках (або акт форми НВП, якщо н.в. не пов'язаний з виробництвом) і передати їх на затвердження роботодавцю.
4. Назовіть організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи в
електроустановках згідно ПБЕЕС.
3.1. Перелік основних заходів
3.1.1. Роботи в електроустановках стосовно їх організації
поділяються на такі, що виконуються:
за нарядом-допуском (далі нарядом), за
розпорядженням та в порядку поточної експлуатації.
3.1.2. Організаційними заходами,
якими осягається безпека робіт в електроустановках, є:
- затвердження переліку робіт,
що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;
- призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт;
- оформлення робіт
нарядом, розпорядженням або затвердженням переліку робіт, що виконуються в
порядку поточної експлуатації;
- підготовка робочих місць; - допуск до роботи;
- наглядпід час виконання робіт;
- переведення на інше робоче місце;
- оформлення перерв в роботі та її закінчення.
5. Які основні вимоги щодо організації користування електрозахисними засобами згідно Правил експлуатації електрозахисних засобів? ( зап. І відп. Стор.65)
Засіб електрозахисний основний - електроізолювальний засіб, ізоляція якого довгий час
витримує робочу напругу електроустановки і який дозволяє працювати на струмовід
них частинах, що перебувають під напругою.
Основні ізолювальні електрозахисні забезпечують захист працівників:
до 1000В включно застосовують: ізолювальні штанги, ізолювальні кліщі,
електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, інструмент з
ізолювальним покриттям;
понад 1000 В застосовують: ізолювальні штанги всіх видів, ізолювальні кліщі,
електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, пристрої для створення безпечних
умов праці під час проведення випробувань і вимірювань в електроустановках
(покажчики напруги для фазування, покажчики пошкодження кабелів та ін.)
10.8.4. Засіб електрозахисний додатковий -електроізолювальний засіб, який сам по собі
не може за даної напруги забезпечити захист від ураження електричним струмом; він
доповнює основний засіб захисту, а також може захищати від напруги дотику і напруги
кроку
До додаткових електрозахисних засобів для роботи в електроустановках відносяться:
діелектричне взуття, діелектричні килими, ізолювальні підставки, ізолювальні
накладки, ізолювальні ковпаки, сигналізатори напруги, захисні огородження (щити,
ширми), переносні заземлення, плакати і знаки безпеки та інші засоби захисту.
Крім наведених застосовуються засобів захисту застосовуються такі ЗІЗ:
захисні каски — для захисту голови;
захисні окуляри і щитки — для захисту очей і обличчя;
протигази і респіратори — для захисту органів дихання;
рукавиці — для захисту рук;
запобіжні пояси та страхувальні канати.
10.8.5. Для захисту працівників при виконанні робіт в умовах електричного поля,
параметри якого перевищують допустимі, застосовуються індивідуальні екранувальні
комплекти одягу та екранувальні пристрої.
10.8.6. Вимоги щодо комплектування електроустановок електрозахисними засобами
регламентуються НПАОП 40.1-1.07-01 та НПАОП 0.00-4.26-96, галузевими
нормативними актами.
10.8.7.Ізолювальні електрозахисні засоби необхідно застосовувати за їх прямим
призначенням згідно з вимогами правил і тільки за напруги, що не перевищує ту, на яку
вони розраховані.
10.8.8. Виконувати роботи в електроустановках з використанням діелектричних штанг,
кліщів і подібних їм інших засобів захисту необхідно з землі, підлоги або безпечних
стійких інвентарних конструкцій — стаціонарних чи пересувних площадок, з драбин
тощо, які за конструкцією мають відповідати чинним технічним умовам на їх
виготовлення. Забороняється використовувати для таких цілей випадкові підручні
засоби — ящики, бочки і т. ін.
10.8.9.Огороджувальні електрозахисні засоби призначені для тимчасового
огороджування струмопровідних частин (щити, бар’єри, переносні огорожі), а також
для заземлення вимкнутих струмопровідних частин з метою запобігання ураження
струмом при випадковій появі напруги (тимчасове заземлення).
10.8.10. Запобіжні електрозахисні засоби та пристосуванняпризначені для захисту
персоналу від випадкового падіння з висоти (запобіжні пояси); для забезпечення
безпечного піднімання на висоту (драбини, „кігті”), для захисту від світлової, теплової,
механічної дії електричної дуги (захисні окуляри, щитки, спецодяг, рукавички тощо).
6. Основні нормативні документи, що регламентують роботу із забезпечення пожежної безпеки.
Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон
України "Про пожежну безпеку", та інші закони України, постанови Верховної Ради
України, укази та розпорядження Президента України, декрети, постанови та
розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої
влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті у межах їх компетенції.
Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватись Правилами пожежної безпеки
в Україні, стандартами, будівельними нормами, Правилами улаштування
електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими
нормативними актами, виходячи зі сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної
безпеки.
Основним законодавчим документом у галузі пожежної безпеки є Закон України "Про
пожежну безпеку". Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи
забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних
органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та
форм власності.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!