Загальні властивості емоцій і почуттів
Емоції характеризуються певними властивостями, що стосуються їх функцій, динаміки, особистісної та предметної зумовленості.
До властивостей емоцій належать:
1) універсальність. Емоції не залежать від характеру потреби і специфіки діяльності: надія, тривога, радість, гнів можуть виникнути при задоволенні будь-якої потреби;
2) динамічність. Наростання емоційної напруги неминуче змінюється її зниженням. Підвищується вона під час очікування: що ближча подія, то сильніше наростає напруга. Це відбувається і за постійної дії на людину неприємного подразника. Настання події сприймається як полегшення, умиротворення чи цілковите знесилення;
3) домінантність. Сильні емоції здатні придушувати протилежні емоції, не допускати їх у свідомість людини;
4) сумація і «зміцнення». Найсильніше задоволення чи незадоволення людина відчуває не за першої, а за наступних появ емоціогенного подразника. Такі емоції сумуються протягом життя, що зумовлює збільшення їх інтенсивності, посилення відчуттів і їх сприймання. Цей процес відбувається непомітно для людини;
5) адаптація. За тривалого повторення вражень емоції та емоційний тон відчуттів притупляються, втрачають гостроту переживань;
6) упередженість (суб'єктивність). Прояв емоцій залежить від особистісних смаків, інтересів, моральних настанов, досвіду і темпераменту людини, а також ситуації, у якій вона перебуває. В одних людей небезпека викликає страх, в інших – радісний, піднесений настрій;
|
|
|
7) заразливість. Людина в яскраво вираженому емоційному стані може мимоволі передавати свій настрій, відчуття іншим людям, які спілкуються з нею. Унаслідок цього виникають загальні веселощі або нудьга, паніка;
8) пластичність. Конкретна емоція може сприйматися з різними відтінками і навіть як емоція різного знаку (приємна або неприємна). За певних умов страх може сприйматися негативно або як джерело задоволення, випробування «гострих відчуттів»;
9) іррадіація. Настрій (емоційний стан) може переноситися з обставин, що його викликали, на все, що людина сприймає. Щасливому «все посміхається», здається приємним і радісним;
10) перенесення. Ця властивість є близькою до іррадіації. Наприклад, приємні спогади дитинства, пов'язані різними думками, переносяться на людей, які також там виросли;
11) амбівалентність. Людина може одночасно відчувати позитивний і негативний емоційні стани;
12) «перемикання». Предметом (об'єктом) однієї емоції може стати інша емоція: відчуття сорому від своєї радості, насолодження страхом, смутком тощо;
13) породження одних емоцій іншими. Страх, наприклад, може породжувати агресію, біль – сором тощо.
|
|
|
Властивості почуттів
Основними властивостями почуттів є: особистісний характер, полярність, невизначеність, динамічність (фазовість), знак, інтенсивність, широта, генералізованість і диференційованість, узагальненість, суб'єктивність.
Особистісний характер почуттів. Вони завжди є показником того, задовольняються чи не задовольняються потреби людини. Будучи суб'єктивними, мають об'єктивну зумовленість та об'єктивний прояв у діях, висловлюваннях, учинках, тілесних змінах, тому піддаються пізнанню.
Полярність почуттів. У переживаннях людини переплітаються протилежні почуття. У різних ситуаціях вони неоднаково виражені: сильніше проявляються то позитивні, то негативні. Залежно від емоцій, які впливають на діяльність людини, їх характеризують як активні або пасивні. Активні (стенічні) почуття активізують людину, пасивні (астенічні) – пригнічують. Будь-які якісно відмінні почуття й емоції (любов, гнів, страх, ласка) можуть розглядатися як позитивні, негативні або невизначені (неорієнтовані).
Невизначеність почуттів. Виникає в новій, незнайомій ситуації, за відсутності досвіду – у стосунках із новим оточенням або при ознайомленні з предметами діяльності чи зустрічі з новими людьми. Для емоцій характерне невизначене (орієнтувальне) ставлення, коли їх предмет викликає хвилювання, здивування, захоплення. Таким є первинне орієнтування, яке проявляється в нових враженнях: «Що це таке?». Орієнтувальне почуття не стійке, легко переходить у позитивне або негативне ставлення. Деякі почуття закріплюються і стають домінувальними емоційними якостями.
|
|
|
Динамічність (фазовість) почуттів. Почуття змінюються в часі: закріплюються, набувають складніших чи інтенсивніших переживань, стають зворушливішими, яскравішими. Що змістовніше переживання, то багатшими виявляються його зв'язки і відношення. За одних обставин почуття динамічно розвиваються (радість, гнів, виникнувши, наростають, досягають кульмінації, а потім згасають чи переходять у спокійний, радісний настрій або в неспокійне, іноді апатичне самопочування), за інших – тривають довго.
Знак почуттів. Ставлення може бути позитивним, негативним, байдужим. Позитивно людина ставиться до того, що її хвилює, негативно – до того, що її відштовхує, викликає відразу, невдоволення. Найпростіше це виявляється в оцінках «подобається – не подобається», «люблю – не люблю», «задоволений – не задоволений», «цікаво – не цікаво». Байдуже чи нейтральне ставлення виражається у формулі «мені однаково».
|
|
|
Інтенсивність почуттів. Вона змінюється в процесі розвитку суб'єктивних відносин, іноді досить різко. Часто вистачає невеликого імпульсу, щоб позитивне ставлення не тільки зменшилося за інтенсивністю, а й стало негативним («від любові до ненависті – один крок»).
Широта емоційних відносин. У кожної особистості формується багатовимірна, багаторівнева і динамічна система суб'єктивних стосунків. Проявляється це в обсязі предметних сфер, аспектів дійсності, які викликають у людини емоції та почуття. Емоційно-почуттєвий відгук може спричиняти професійна діяльність, споглядання світу, людські стосунки, твори мистецтва, музика та ін. Розвинутість, різноманітність ставлень і змісту відносин позитивно позначаються на особистості.
Генералізованість (різноманітність) і диференційованість (вузькість) почуттів. Виявляється різноманітність у значній кількості почуттів, які систематично переживає людина. Вузькість виражається в одноманітності емоцій та почуттів. Одна людина може переживати ті самі почуття в різних ситуаціях, інша – одночасно кілька чітко визначених почуттів.
Узагальненість емоційно-почуттєвих ставлень. Виникає, коли людина узагальнює емоційні враження і знання, керується ними. Наприклад, позитивне ставлення до фізичної культури буде узагальненим і стійким, а необхідність займатися фізкультурою стане переконанням, якщо людина розумітиме її роль у розвитку свого здоров'я, одержуватиме від неї задоволення. Узагальненість стосунків іноді спричинює упереджене ставлення до людей, подій, ситуацій.
Суб'єктивність емоційно-почуттєвих ставлень. Ті самі явища можуть мати для різних людей різне значення. Для почуттів характерна інтимність, глибокий особистий зміст. Зумовлено це спонукальною сферою, характером життєдіяльності людини.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 2302; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!