Фізіологічні основи емоційних реакцій



Фізіологічним механізмом виникнення емоційного переживан­ня людини є збудження кори головного мозку, підкоркових центрів і фізіологічні процеси, які відбуваються у вегетативній нервовій системі. При цьому провідна роль належить корі го­ловного мозку. Вона регулює перебіг емоцій і почуттів, здійс­нюючи як гальмівний, так і збуджуючий вплив на підкоркові центри. Включення підкірки в процес протікання почуттів має вели­ке значення, оскільки в процесі діяльності людини стомлюються переважно нервові клітини кори великих півкуль, а нервові клі­тини підкірки такої втоми зазнають менше. Тому включення під­кірки в емоційний процес створює великий резерв нервової енергії, яку людина використовує у своїх діях і поведінці. Позитивний емоційний стан знижує стомлюваність. Навіть дуже стомлена людина під час сильних емоційних переживань здатна енергійно та продуктивно діяти.

Підкірка функціонує під контролем кори великих півкуль го­ловного мозку. Контроль із боку кори виявляється, зокрема, в тому, що людина може регулювати силу емоцій, не піддаватися їм, затримувати зовнішні прояви своїх переживань (наприклад, стримати сміх, гнів тощо). Водночас підкірка позитивно впливає на кору великих півкуль, виступаючи джерелом їх сили. При емоціях збуджувального характеру суттєва роль належить ендокринній системі. У стані збудження у крові збільшується вміст адреналіну й цукру, що підвищує рівень життєдіяльності організму, забезпечує його готовність витрачати енергію.

Загальна картина емоцій описується так. Процес, що вини­кає в корі великих півкуль при сприйманні, поширюється на підкоркові центри, які включають у дію вегетативну нервову систему. Це викликає зміни в життєдіяльності організму: змі­нюється ритм дихання (людина задихається від хвилювання), кровопостачання окремих частин організму (від сорому черво­ніють, від жаху бліднуть), порушується функціонування залоз внутрішньої секреції (сльози від горя, «холодний» піт від стра­ху) тощо.

Емоції та почуття тісно пов'язані з другою сигнальною систе­мою. Слово – засіб емоційного впливу на людину, регулювання її емоційної поведінки. Завдяки слову викликаються емоції й по­чуття в інших людей, а також затримуються їхні небажані емо­ційні реакції. При вивченні функціональної асиметрії головного мозку було встановлено, що ліва півкуля значною мірою пов'язана з виникненням і підтримуванням позитивних емоцій, а права – негативних.

У тварин і людини в головному мозку є «центри задоволення» і «центри незадоволення». «Зони задоволення» і «зони незадоволення» розта­шовані біля центрів органічних потреб. «Центри задо­волення» нерідко локалізуються в нервових структу­рах, пов'язаних із харчовою і статевою активністю, а «центри незадоволення» – в структурах оборонного рефлексу, зонах болісної чутливості, голоду і спраги.

Функції емоцій і почуттів

Основні функції емоцій – сигнальна (тривога або все добре), пізнавальна (емоція як платформа мислення), мотиваційна (емоція як енергетичний підсилювач спонук).

Основні функції почуттів: 1) регулятивна функція. Почуття спрямовують по­ведінку, впливають на активність діяльності, породжу­ють захоплення, прагнення, наміри;2) сигнальна функція. Почуття сигналізують, що із подій, явищ, об'єктів має значення для людини. Як правило, особистості виокремлюють об'єкти, які поро­джують переживання, створюють враження і запам'я­товуються, тобто є сигналами для організму та душі;3) оцінювальна функція. Залежно від оцінки (гар­ний–поганий, приємний – неприємний, красивий – не­красивий, чесний – нечесний тощо) виникають ставлен­ня до предмета, інших людей, справи тощо;4) експресивна функція. Виявляється в переживан­нях людиною свого ставлення до об'єктів, подій, явищ. Наприклад, негативна оцінка людиною себе спричинює відповідне ставлення до себе і переживання його;

5) спонукальна функція. Зумовлює прагнення опа­нувати об'єкт, що подобається, увійти в контакт із при­вабливою людиною, займатися діяльністю, яка подоба­ється.

 

2. Види емоцій і почуттів, їхня характеристика.  

Серед емоцій розрізняють простіші – складніші; базові – вторинні; позитивні – негативні; активні (стенічні) – пасивні (астенічні); емоційні реакції та емоційні стани.

Прості емоції мало усвідомлюються, виникають у результаті задоволення первинних потреб людини (харчування, сон, відпочинок, безпека). Прості емоції: пов'язані з безпосереднім відображенням взаємовідно­шень людини з певними об'єктами; викликаються безпосередньою дією на організм тих чи інших об'єктів; пов'язані із задоволенням первинних потреб людини; виникають одночасно з відчуттям смаку, запаху, кольору тощо;  можуть бути приємними чи неприємними для людини;  безпосередньо пов'язані з відчуттями (їх називають емо­ційним тоном відчуттів);  виконують регулюючу роль у житті й діяльності учня, учителя; спонукають людину шукати одних, уникати інших об'єктів, відмовлятись від чогось, захищатись.

Складні емоції пов'язані із розумінням тих об'єктів, які викликали емоцію, а також із усвідомленням їх життєвого значення. Вони виникають під час спілкування з людьми, у процесі діяльності, пов'язані з розумінням, усвідомленням людиною об'єктів, які викликають переживання (К. Е. Ізард). 

За своєю природою емоції можуть бути первинними (базовими) і вторинними (інтелектуальними).

Базові емоції. Вони є вродженими і становлять основу для формування складніших емоційних процесів, станів та емоційно-особистісних якостей. До них належать радість, горе, страх, гнів, подив, відраза (К. Е. Ізард). Певною мірою базові емоції притаманні вищим тваринам.

Вторинні емоції. Основані вони на складніших процесах, супроводжуються значними фізіологічними змінами і в різних комбінаціях поєднують базові. Серед вторинних емоцій виокремлюють:

1) альтруїстичні емоції. Виникають на основі потре­би в сприянні, допомозі, заступництві за інших людей;

2) комунікативні емоції виникають на основі потреби у спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками та переживаннями.

3) глоричні (лат. gloria – слава) емоції. Пов'язані з потребою в самоствердженні, славі, прагненням здобу­ти визнання, пошану;

4) практичні (праксичні) емоції –такі емоції викликані діяльністю, змінами в ході роботи, успішністю та неуспішністю, труднощами здійснення та завершення; бажання дійти успіху в роботі; почуття напруження; захопленість роботою; приємне задо­волення від того, що робота зроблена.

5) пугнічні (лат. pugna – боротьба) емоції. В їх осно­ві – потреба подолання небезпек, яка «заряджає» на боротьбу. Спонукають до цього бажання гострих відчут­тів, захоплення небезпекою, ризиком, спортивний азарт, «спортивна злість», межова мобілізація можливостей;

6) романтичні емоції. Пов'язані з прагненням до всього незвичайного, таємничого, незвіданого. Їх озна­ки – очікування «світлого дива», почуття щасливої долі, особливої значущості;

7) Гностичні (інтелектуальні) емоції пов'язані з потребою у пізнавальній гармонії, прагнення зрозуміти те, що відбувається, проникнути в сутність явища. Їх зумовлюють не просто потреба в новій інформації, а прагнення впорядкувати її, досягти «пізнавальної гармонії». А. Ейнштейн називав це «втечею від здивування» («когнітивною гармонією»);

8) естетичні емоції. Відображають потреби людини в гармонії, прекрасному;

9) гедоністичні (грец. hodong – насолода) емоції. Пов'язані із задоволенням потреби в тілесному і душе­вному комфорті;

10) акізитивні (франц. acquisition – придбання) емо­ції. Найчастіше переживають їх люди з вираженим інтересом до нагромадження, колекціонування, при­дбання речей (Б. І. Додонов) 

 

Стенічні почуття (ті, що бадьорять) підносить життєвий тонус, посилюють силу та енергію людини.

Астенічні почуття (ті, що гнітять) знижують життєвий тонус, зменшують силу та енергію людини.

 

У вітчизняній психології традиційно виокремлюють такі види емоційних реакцій: 1) емоційний тон відчуттів; 2) емоції (включаючи афекти); 3) настрої.

Емоційні реакції (гнів, радість, туга, страх) поділяються на емоційний відгук, емоційний спалах й емоційний вибух (афект). Емоційний відгук є найбільш динамічним і постійним явищем емоційного життя людини, відображаючи швидкі й неглибокі переключення в системах відносин людини до рутинних змін ситуацій повсякденного життя.

Більш виражена інтенсивність, напруженість й тривалість переживання притаманна емоційному спалаху, який здатний змінити емоційний стан, але не пов´язаний із втратою самовладання. Для емоційного вибуху характерна емоційна реакція, яка бурхливо розвивається, великої інтенсивності з ослабленням вольового контролю над поведінкою і полегшеним переходом у дію. Це короткочасне явище, після якого настає занепад сил або навіть повна байдужість, сонливість.

До емоційних станів відносяться страх, тривога, сором, гнів, роздратування, радість та ін.

Види почуттів

Особливою формою переживань є вищі почуття, у яких втілене все багатство саме людських стосунків. Вищі почуття поділяють на моральні, інтелектуальні, естетичні, практичні. Вищі почуття відображають переживання й ставлення людини до явищ соціальної дійсності. 

Моральні почуття – це почуття, які переживає людина вна­слідок усвідомлення відповідності чи невідповідності своєї пове­дінки вимогам суспільної моралі (патріотичні почуття, дру­жба, любов, почуття обов'язку, гуманність, доброзичливість, співчуття). Вищим рівнем моральної саморегуляції особистості є совість. Моральні почуття можуть бути позитивними і нега­тивними. До позитивних моральних почуттів належать симпатія, прихильність, дружба, любов, кохання, зако­ханість. Серед негативних моральних почуттів розрізня­ють ворожість, озлобленість, цинізм, заздрість тощо.

Релігійні почуття виявляються в ставленні людини до Бога і переживаються як радісна зустріч із трансцендентною (поза людиною) та іманентною (наяв­ною у внутрішньому світі) реальністю.

Практичні (праксичні) почуття – це почуття, які виникають у процесі прак­тичної діяльності (почуття рішучості, напруження, сміливості).

Інтелектуальні – переживання, які виникають в процесі розумової, пізнавальної діяльності людини. Такими є почуття любові до знань, почуття нового, здивування, натхнення, інтерес, зацікавленість, здогадка, сумнів, упевненість тощо.

Естетичні – емоційне ставлення людини до прекрасного в природі, житті людей і мистецтві.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 381; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!