Попередження та штраф як адмін. стягнення.
Попередження (ст. 26 КпАП) — основна санкція морального хар-р, яку застосовують до осіб, що вчинили незначні порушення встановлених правил, коли вони не носять різко вираженого антигромадського хар-р. Зміст попередження полягає в офіційному, від імені держ., осуді й осудженні протиправного діяння правопорушника органами адмін. юрисдикції та у попередженні правопорушника про неприпустимість таких дій надалі.
Попередження може накладатися тільки тоді, коли воно передбачено відповідною ст. КпАП чи іншого нормативного акта, що встановлює адмін відповідальність. Законодавство не допускає заміни інших санкцій попередженням. Найчастіше попередження передбачається в санкціях альтернативно зі штрафом.
Попередження тягне за собою наслідки, передбачені ст. 39 КпАП, виноситься в письмовій формі. Від попередження, як заходу адмін стягнення, слід відрізняти усне зауваження, що є заходом переконання.
Штраф (ст. 27 КпАП) — основне грошове стягнення, що полягає в одержанні з порушника в дохід держ. визначеної суми грошових коштів, яке накладається на гр-н та посадових осіб за адмін правопорушення в межах, передбачених законодавством.
Штраф, як адмін стягнення, необхідно відрізняти від цивільно-правової санкції такого ж найменування. Якщо адмін штраф — це захід впливу на свідомість правопорушника шляхом обмеження його майнових інтересів, то цивільно-правова санкція переслідує, насамперед, мету компенсації матеріальних збитків, заподіяних внаслідок порушення договірних зобов’язань. Штраф, як стягнення, істотно відрізняється також від однойменної кримінально-правової санкції. Причому ця відмінність полягає не тільки в розмірі штрафу, а й у порядку його встановлення, застосування і цільового призначення. Адмін штраф — це основне стягнення, а штраф, як кримінальна санкція, може застосовуватися і як основне, і як додаткове покарання. Адмін штраф, хоч і призначається разом з іншими (додатковими) стягненнями, однак не може застосовуватися як додаткове стягнення чи замінювати інші стягнення.
|
|
|
Норми адмін права передбачають штраф у двох формах: встановлених меж штрафу (відносно визначена санкція) і точне зазначення суми штрафу (абсолютно визначена санкція). Нормативні акти здебільшого встановлюють відносно визначені штрафні санкції.
Розмір адмін штрафу може бути виражений пропорційно до неоподатковуваного мінімуму доходів гр-н.
Оплатне вилучення і конфіскація предметів як адмін. стягнення.
Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом адмін правопорушення (ст. 28 КпАП), може застосовуватись і як основне, і як додаткове стягнення. Зміст цього виду адмін стягнення полягає у: а) примусовому вилученні предмета у правопорушника; б) наступній його реалізації; в) передачі вирученої суми колишньому власнику за винятком витрат із реалізації вилученого предмета.
|
|
|
Оплатне вилучення, як вид адмін стягнення, поширюється тільки на предмети, які стали знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом адмін правопорушення. Це стягнення є мірою адмін відповідальності майнового хар-р і може застосовуватися лише щодо власника названих предметів за рішенням суду.
Вилучення предметів, що не належать правопорушнику, не є адмін. стягненням, а може бути запобіжним заходом або адмін.-процесуальним забезпеченням, про що складається адмін протокол.
Оплатне вилучення предметів, як захід адмін стягнення, слід відрізняти від реквізиції — адмін.-примусового заходу, який застосовується державними органами і виражається в оплатному присвоєнні чи тимчасовому вилученні на оплатній основі майна гр-н, держ і громадських організацій, підприємств, фірм з метою використання його для запобігання шкідливих наслідків, що можуть виникнути при збігу екстремальних обставин стихійного і соціального хар-р (воєнні дії, землетрус, повінь тощо).
|
|
|
За ознакою оплатності стягнення, передбачене ст. 28, відрізняється від іншого адмін стягнення — конфіскації предмета, що став знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом адмін правопорушення. При конфіскації вилучені предмети безоплатно звертаються у власність держ..
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом адмін правопорушення (ст. 29 КпАП) — може застосовуватися і як основна, так і додаткова санкція майнового хар-р. Її суть полягає в примусовому безоплатному зверненні даного предмета у власність держ.. При цьому конфісковано може бути лише майно, що є в особистій власності правопорушника.
Конфіскації підлягає не усе майно правопорушника, а лише ті предмети, що стали знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом адмін правопорушення (заборонені знаряддя видобутку об’єктів тваринного світу; алкогольні напої і тютюнові вироби, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка; вогнепальна, холодна, пневматична зброя; небезпечні речовини і предмети, заборонені для перевезення тощо).
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
|
|
|
Як адмін стягнення конфіскація може встановлюватися тільки законом і призначатися лише у випадках, прямо передбачених у відповідних статтях КпАП чи в інших законодавчих актах про адмін відповідальність. Відповідно до вимог ст. 41 КУ та ст. 29 КпАП, конфіскація може здійснюватися лише за рішенням суду.
Хоча конфіскація, як санкція, відома не тільки адмін, але і кримінальному законодавству, між ними є істотна відмінність.
По-перше, на відміну від конфіскації в крим-прав порядку, що застосовується тільки як додаткове покарання, конфіскація, як міра адмін, може бути призначена в якості як додаткового, так і основного стягнення. По-друге, закон встановив різні об’єкти конфіскації.
Конфіскацію, як адмін стягнення, необхідно відрізняти від реквізиції. Конфіскація на відміну від реквізиції не має цілей задоволення держ. необхідності. Її мета — примусити особу, що вчинила правопорушення, до належного і сумлінного виконання покладених на неї обов’язків.
Конфіскацію, застосовувану як санкцію за вчинене адмін правопорушення, також слід відрізняти від адмін-процесуального заходу, передбаченого ст. 265 КпАП, що полягає в примусовому вилученні речей і документів спеціально уповноваженими на те органами.
Конфіскацію варто відрізняти і від оплатного вилучення предмета, що став знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом адмін правопорушення.
Конфіскацію не може бути замінено для порушника можливістю виплати вартості предмета, що підлягає зверненню у власність держ.. Постанови про конфіскацію виконують державні виконавці.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 310; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!