МІЖНАРОДНІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ПРОЦЕСАХ ГЛОБ-ЦІЇ – ІНІЦІАТИВА «ЗНИЗУ» ЧИ «ЗВЕРХУ»?
- роль у кольорових революціях
- хто і для чого фінансує
- в Україні – поширення демократичних цінностей чи «канал» зовнішнього впливу
- часткова заборона діяльності в Росії
- фактор громадянського суспільства чи варіант працевлаштування та заробітку
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ДЕРЖАВУ:
- модернізація старих функцій держави
- поява нових функцій держави
- захист вітчизняних товаровиробників
- необхідність стандартизації владних інститутів
- квотування на випуск певних товарів (надання послуг)
- дуалізм влади: привабливість на зовнішній арені чи авторитет у власного народу?
ДУАЛІЗМ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ ДЕРЖАВ У ГЛОБАЛІЗАЦІЇ:
- самозбереження та самоутвердження серед інших країн
- встановлення, збереження та посилення домінуючого становища у світі
КЛЮЧОВІ ФАКТОРИ ГЕОПОЛІТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ ДЕРЖАВИ (ІСТОРИЧНИЙ ТА ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТИ):
- територія
- релігія
- корисні копалини
- намагання адмінувати
ЗНАЧИМІСТЬ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ, ЯК ФАКТОРУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРАВОВИХ ЯВИЩ:
- комплексний підхід на традиційні явища теорії права
- використання порівняльно-правових досліджень
- показання шляхів вирішення актуальних практичних проблем
- прогнозування розвитку правових явищ
ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ У ПРАВОВІЙ ДІЙСНОСТІ:
- фактичне домінування прикладних над фундаментальними науковими правовими дослідженнями
|
|
|
- «описово-коментувальний» характер юридичних досліджень
- «мода» на порівняльно-правові дослідження без чітких пропозицій для змін вітчизняної правової дійсності
- незначне використання наукових результатів неюридичних наук
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА НАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО:
- прямий та опосередкований (через економіку та політику) вплив
- ідеологічний аспект впливу
- імплементація принципів та норм міжнародного права
- пріорітет міжнародного над національним правом
- рішення ЄСПЛ
- поширення принципів верховенства права
СВІТОВА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО: МІФИ ТА РЕАЛІЇ
- ідея всесвітнього права (Ламбер) 1900: Париж – перший міжнародний конгрес порівняльного правознавства
- створення міжнародних організацій (ООН, СОТ)
- безумовний пріоритет наднаціональних структур
- космополітизм
КОСМОПОЛІТ («людина світу») – це особа, котра підтримує ідеологію світового громадянства і відкидає державний і національний суверенітети. Кредо космополіта: «Де добре, там і батьківщина»
КОНТРАРГУМЕНТИ ПРОТИ ТЕОРІЇ СВІТОВИХ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
- різний рівень розвитку держав
- наявні низки релігійних конфесій
|
|
|
- рух антиглобалістів
- світоглядні взаємні розходження певних держав
- прагнення до самоіндентифікації націй
- наявність локальних війн та зростання конфліктів
- історико-ідеологічні протиріччя
№12
Мета лекції – зрозуміти сутність процесів взаємодії держави, права та громадянського суспільства як самодостатніх але взаємопов’язаних суспільно-правових інститутів
Актуальність розгляду взаємовідносин держави права та громадянського суспільства пов’язана з наступними факторами:
- самодостатність, але взаємозалежність цих інститутів
- держава гарантує розвиток громадянського суспільства
- право стримує негативний вплив держави на громадянське суспільство
- за умов громадянського суспільства законні інтереси особи можуть бути максимально реалізовані
- призначення прокуратури
Громадянське суспільство - сукупність суспільних відносин та правових інститутів, що розвиваються відносно незалежно від державної влади та забезпечують реалізацію прав, свобод та законних інтересів особи та груп осіб.
Характерні ознаки громадянського суспільства:
- верховенство права та законність
- основний елемент – людина
|
|
|
- сильне місцеве самоврядування
- реальне втілення права людини на інформацію
- демократичний характер влади
- різноманітність форм власності
- високий рівень правової свідомості та правової культури суспільства
- наявність правової держави
Ідеї та принципи громадянського суспільства:
- пріоритет прав людини над загальнодержавними інтересами
- невтручання держави у приватне життя громадян
- реалізація прав особи
- взаємовигідне партнерство з державними інститутами
- право як «місток» між державою та громадянським суспільством
Складові елементи громадянського суспільства:
1. Людина
2. Сім’я
3. Церква
4. Громадські організації
5. Політичні партії
6. Професійні спілки
7. Незалежні засоби масової інформації
Держава і громадянське суспільство:
- роль «нічного сторожа»
- гарантування розвитку громадянського суспільства
- підтримує, але не підміняє громадянське суспільство
- забезпечує однаковий захист всіх видів власності
- партнерські стосунки
- єдина мета – покращення життя громадян
- іноді фінансує громадянське суспільство
Право та громадянське суспільство:
- одночасно складова держави та чинник розвитку громадянського суспільства
|
|
|
- громадянське суспільство більш активно розвивається в умовах правової держави
- право стримує державу від необґрунтованого втручання у громадянське суспільство
- громадянське суспільство впливає на правотворчість
Правова держава – це держава, в якій існує дієва система правових гарантій, котрі забезпечують збалансованість прав, свобод та законних інтересів громадян із загальнодержавними та загальносуспільними інтересами
Ознаки правової держави:
- верховенство права
- чіткий поділ влади
- сильне місцеве самоврядування
- взаємна відповідальність держави та особи
- розвинуте громадянське суспільство
- право – ключовий регулятор суспільних відносин
Умови, що сприяють розвитку громадянського суспільства:
- наявність та державний захист різних форм власності
- високий соціально-економічний розвиток
- заможність громадян
- реальна незалежність засобів масової інформації
- вплив політичних партій на формування влади
- відображення інтересів особи у діяльності політичних партій
- у держави – роль «нічного сторожа»
Умови, що стримують розвиток громадянського суспільства:
- ментальність громадян стосовно ролі держави
- фінансова залежність від донора
- сприйняття державою громадського суспільства як свого роду «демократичного фону»
- низький рівень правової культури та правової свідомості громадян
- вплив держави на церкву
- «декларативна» незалежність засобів масової інформації
- мілітаристська спрямованість політики держави
№13
Мета лекції – вияснити роль порівняльно-правових досліджень та їх користь для внутрішньо національної правотворчості
Обставини, що свідчать про необхідність вивчення магістрантами проблем порівняльно-правових досліджень міжнародного та національного аспектів держави та права:
- глобалізаційні проблеми у світі
- взаємопроникнення ключових елементів різних правових систем
- перспективні теми магістерських та дисертаційних робіт
- необхідність модернізації національних державно-правових інститутів
- наявність міжнародно-правових інститутів
Характерні особливості порівняльно-правових досліджень:
- здійснюється аналіз законодавства більше ніж однієї країни
- пропозиції до удосконалення чинного законодавства
- необхідність відходу від спрощеного принципу: «в них так, а в нас – так»
- знання іноземної мови
- робота з першоджерелами
Порівняльно-правові дослідження в рамках магістерських та дисертаційних наукових робіт:
- перспективність
- відносна простота конструювання змісту роботи
- потенційна перевага по відношенню до звичайних робіт
- відсутність окремої наукової юридичної спеціальності
- наявність як кандидатських, так і докторських дисертаційних досліджень
Міжнародне та національне право: проблеми відмежування:
- джерела права
- відносини, що регулюються (міжнародне – між держ., національне – між громадянами)
- сутність
- міжнародне право створюється більше ніж однією державою
- пріоритет норм міжнародного права по відношенню до норм національного права
Вплив міжнародного права на національне право:
- тривалий період визначення самого факту наявності міжнародного права
- потенційне зменшення важливості національних державно-правових інститутів
- пріоритет норм міжнародного права по відношенню до норм національного права
- роль Верховної Ради України в імплементації норм міжнародного права
- інтеграція України до Європейського союзу
- Конституція, чи норми міжнародного права?
Україна в системі міжнародного права:
- членство у Раді Європи
- перспективи вступу до Європейського Союзу
- членство України у Світовій організації торгівлі
- можливість звернення громадян України до Європейського суду з прав людини
- з 23.02.2006 року судові рішення Європейського суду з прав людини – джерело права в Україні
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 164; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!