КСУ – СУБ’ЄКТ СУДОВОГО ПРЕЦИДЕНТУ?
- тлумачення, деталізація, роз’яснення – нові норми права
- сам факт прийняття справи про офіційне тлумачення до розгляду – свідчення потреби у нових нормах
- автономність використання рішень КСУ від акту, стосовно якого приймалось рішення
КВАЗІПРЕЦЕДЕНТ– рішення КСУ, метою якого є тлумачення НПА або скасування його у разі визнання незаконним.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУДОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ:
- Англо-саксонська правова система: суди вищих інстанцій намагаються бути не зв’язаними своїми попередніми рішеннями
- Романо-германська правова система: обмеження можливості для судів при прийнятті рішень відходити від судової практики
НПА – результат правотворчості компетентних державних органів, уповноважених ними інших суб’єктів, який встановлює, змінює або скасовує норми права.
ВІДМІННІСТЬ ЗАКОНІВ ВІД ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ:
- юридична сила
- характер врегульованих суспільних відносин
- менша оперативність
- механізм прийняття
ЮРИДИЧНА СИЛА НПА ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК:
- належний зміст; належна форма; належний суб’єкт видання; належна процедура прийняття
ПРАВОТВОРЧІСТЬ – процесуально визначена діяльність суб’єктів правотворчості, спрямована на підготовку та прийняття правових актів
НАВІЩО ДЕРЖАВІ І СУСПІЛЬСТВУ ПРАВОТВОРЧІСТЬ:
- постійний розвиток і вдосконалення суспільних відносин
- виникнення нових суспільних відносин
|
|
|
- наявність недосконалих норм права
- наявність колізійних норм права
- зміни соціально-економічних та політичних умов життя суспільства
ВИДИ ПРАВОТВОРЧОСТІ: референдум, правотворчість державних органів, правотворчість ОМС, правотворчість, делегована державою іншим органам
КОЛІЗІЯ НОРМАТИВНИХ АКТІВ – (зіткнення) суперечність між правовими приписами відповідних актів, що по-різному врегульовують ідентичні суспільні відносини
ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОЛІЗІЙ:
- між актами різної юридичної сили – діє акт вищої юридичної сили
- видані одним органом у різний час – діє виданий пізніше
- між загальними та спеціальними – діє спеціальний
- між актами, прийнятими вищестоящим і нижчестоящим органом – діє прийнятий вищестоящим
- між законом та міжнародним договором – діє міжнародний договір.
№8
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА – це процес фактичного втілення у життя приписів норм права шляхом правомірної діяльності суб'єктів суспільних відносин
ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА – це зовнішня характеристика процесу реалізації права
ВИДИ ФОРМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА: поза правовими відносинами (активні дії та утримання від дій, заборонених законом) через правові відносини (договірна та адміністративна)
|
|
|
СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА – це сутнісна характеристика реалізації права, що проявляється у конкретній поведінці суб'єктів суспільних відносин
ВИДИ СПОСОБІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА: дотримання (пасивна), виконання, використання, застосування (активні)
ДОТРИМАННЯ – це пасивна поведінка суб’єктів, що не допускає порушення правових норм.
ВИКОНАННЯ – це активна поведінка суб’єктів, що спрямована на виконання юридичних обов’язків, зафіксованих в нормах права.
ВИКОРИСТАННЯ – це активна поведінка суб’єктів права, при якій вони самі вирішують питання про здійснення відповідних дій чи утримання від них.
ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ –це протиправне діяння, прямо чи опосередковано спрямоване проти інтересів певної людини, групи осіб чи встановлених суспільних відносин, в основі якого лежить конкретизоване використання прав та свобод людини
ОЗНАКИ ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ:
- ідеалізація “невід'ємних” природних прав
- однобічна спрямованість вирішення конфліктів особистого та соціального
- спричиняє шкоду соціальним ідеалам
- не є синонімом правопорушення
|
|
|
- підвищення рівня особистісних самооцінок
- особливий прояв у сферах соматичних прав, свободи слова, ЗМІ
- значний вплив судових рішень, зокрема Європейського суду з прав людини
ЗАСТОСУВАННЯ – це прояв владної діяльності уповноважених державних органів (посадових осіб) з приводу конкретних справ та з виданням індивідуальних юридичних актів.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА:
- державно-владний характер;
- сприяє реалізації суб'єктивних прав (зарахування до ВНЗ, призначення пенсії);
- захищає порушені суб'єктивні права (стягнення аліментів, поновлення на роботі);
- спрямоване на індивідуальне регулювання конкретних суспільних відносин;
- завершується прийняттям конкретного правового акту застосування права.
АКТ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА – це рішення уповноваженого державного органу (посадової особи), прийняте в результаті розгляду конкретної юридичної справи та забезпечене можливістю державного примусу.
НЕОБХІДНІСТЬ ТЛУМАЧЕННЯ ВИНИКАЄ У ВИПАДКАХ:
- застосування права
- проектування абстрактного смислу правової норми до конкретної життєвої ситуації
- недоліків законодавчої техніки
- прогалин у праві
- правових колізій
|
|
|
- недосконалості законодавства
ВИДИ ТЛУМАЧЕННЯ:
- за напрямом інтелектуально-вольової діяльності (роз’яснення та з’ясування),
- за об’ємом (буквальне, розширювальне та обмежувальне),
- за способом (граматичне, логічне, системне та історико-політичне),
- за суб’єктом:
а)офіційне – нормативне (автентичне та делеговане) та казуальне (судове та адміністративне);
б) неофіційне – повсякденне та професійне (практичне та наукове).
ПРОГАЛИНА В ПРАВІ – це часткова або повна відсутність норми права, у відповідності з якою повинні регулюватись певні суспільні відносини.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПРОГАЛИН В ПРАВІ:
- відставання розвитку законодавства від темпів розвитку суспільних відносин
- недоліки законодавчої техніки
- конфлікти в законодавчому органі
- ідеалізація політичних домовленостей
ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ПРОГАЛИН В ПРАВІ: аналогія права та аналогія закону
ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ АНАЛОГІЙ:
- використовуються лише при відсутності відповідної норми права
- заборонені в кримінальному та адміністративному праві
- початково здійснюється пошук норми права в рамках тієї ж галузі права
№9
ДІЮЧЕ (ЧИННЕ) ПРАВО - це сукупність формально визначених джерел права, створених чи санкціонованих компетентними державними органами та забезпечених засобами державного примусу
ДІЯ ПРАВА: Формально-юридичний аспект (наявність чинних нормативно-правових актів), Фактичний аспект (реальне втілення у життя приписів норм права)
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЮ ПРАВА:
- Наявність формально визначеного джерела права
- Наявність правосуб'єктних осіб – носіїв суб'єктивних прав та обов'язків
- Конкретні життєві обставини, з наявністю (відсутністю) яких пов'язана дія права
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ – це вплив права на суспільні відносини за допомогою спеціальних юридичних засобів
ПРАВОВИЙ ВПЛИВ – це нормативно-організаційний вплив на суспільні відносини як системи правових засобів, так і інших правових явищ (правосвідомість, правова культура, правотворчість тощо)
ФОРМИ ПРАВОВОГО ВПЛИВУ: активна (Мета: Удосконалення та оптимізація суспільних відносин; Припинення правопорушень; Реалізація заходів юридичної відповідальності до правопорушників) та пасивна (Мета: Збереження встановленого на даному етапі суспільного життя стану правопорядку; Запобігання правопорушень; Розвиток громадянського суспільства)
НАВІЩО СУСПІЛЬСТВУ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ:
- Упорядкування суперечливих інтересів різних людей
- Сприяння реалізації прав людини
- Захист прав людини
- Захист приватної власності
- Захист публічної влади
ОЗНАКИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ:
- Різновид соціального регулювання
- Здійснюється за допомогою правових засобів
- Стадійність
- Мета – упорядкування суспільних відносин
ТИПИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ: загально дозвільний (“Дозволено все, крім прямо забороненого законом”) та спеціально дозвільний (“Заборонено все, крім прямо дозволеного законом”)
СПОСОБИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ: зобов’язання, дозвіл, заборона
МЕЖІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ – це межі владного втручання держави та її компетентних органів в систему суспільних відносин
СПОСОБИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ:
- Конкуренція публічних та приватних інтересів (служба в Збройних Силах, податки тощо)
- “Людиноцентриська” ідеологія діяльності держави
- Наявність підміни понять (обмеження прав однієї людини з метою реалізації прав іншої)
- Приватна власність особи
- Право – це перш за все свобода
МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ- це сукупність правових засобів, за допомогою яких здійснюється упорядкування відповідних суспільних відносин.
ДОСЛІДЖУВАЛИ ПРОБЛЕМАТИКУ МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ:
- Л.С.Явич “Проблемы правового регулирования общественных отношений” (1961)
- С.С. Алексеев “Механизм правового регулирования в социалистическом государстве” (1966)
- В.М.Горшеньов “Способи та організаційні форми правового регулювання у соціалістичному суспільстві (1972)”
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 165; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!