Класифікація за внутрішньою спрямованістю.



Внутрішні: економічні, соціальні, культурні, екологічні, політичні, правоохоронна, правозахисна.

Зовнішні: Оборонна, інтеграційна, реагування на процеси глобалізації, іміджеві.

 

За тривалістю: постійні і тимчасові

 

За важливістю: основні(оборонна) і похідні.

 

Прояви економічної функції держави:

- Координація розвитку економіки

- Антимонопольна діяльність

- Запобігання інформації

- Формування бюджету

- Забезпечення рівних умов підприємницької діяльності

- Диференційоване оподаткування

- Керування державним сектором економ.

 

Прояви екологічної функції

- Правовий режим надрокористування

- Забезпечення належного навколишнього середовища

- Запобігання технічним катастрофам

- Подолання наслідків екологічних проблем

- Квотування у сфері мисливства

- Контроль викидів шкідливих речовин

 

Прояви соціальної функції

- Сприяння розвитку соціального сектору

- Забезпечення мін. Прожиткового рівня.

- Пенсійне забезпечення

- Підтримка молодих сімей

- Державна підтримка соціально незахищених верств населення(ветерани інваліди, люди похилого віку)

- Підвищений соціальний захист певних категорій громадян(чиновники і право ох системи)

 

Прояви культурної функції.

- Сприяння розвитку освіти, науки і культури

- Підтримання інтелект., духовного розвитку суспільства.

- Забезпечення культурних прав меншин

- Підтримка етичних культурних напрямків.

 

Прояви політичної функції

- Визначення загальнодержавних пріоритетів

- Пропонування певної ідеології

- Організація виборчого процесу

- Формування структури і визначення повноважень державних органів.

 

Прояви правоохоронної функції

- Запобігання і боротьба з правопорушеннями

- Охорона правової свідомості і законних інтересів громадян

- Можливість морального застосування примусу

- Забезпечення громадської безпеки

Прояви правозахисної функції

- Захист порушених прав людини

- Розвиток судової системи

- Діяльність прокуратури

- Сприяння розвитку «третього сектору»

 

Прояви оборонної функції

- Розвиток і підтримка збройних сил

- Налагодження відносин і взаємодії з іншими державами

- Захист кордонів

- Формування оборонної доктрини

Прояви інтеграційної функції

- Вибір стратегічних партнерів

- Членство в тих чи інших організаціях.

- Зовнішньоекономічна діяльність

- Режим перетинання кордонів

- Об’єднання держав, союзи

Прояви реагування держави на процес глобалізації

- Захист вітчизняного товаровиробника

- Підтримка конкурентоспроможності секторів економіки

- Митно-тарифна регулювання

- Система оподаткування

- Створення спец економ (вільної) зони

 

Прояви іміджевої функції

- Формування позитивного іміджу держави

- Створення образу надійного передбачуваного партнера

- Стабільність

- При зміні влади – незмінність зовнішньополітичного курсу

 

Основні напрямки державного реагування в сфері економіки України

- Забезпечення легітимності підприємств

- Захист економ конкуренції (антимонопольна діяльність)

- Створення спеціальних (вільних) економічних зон

- Інвестування економіки

 

Основні напрямки державного регулювання у сфері освіти України

- Інтеграція України в єдиний європейський освітній простір

- Посилення практичної спрямованості навчання

- Втілення в життя принципу «освіта через все життя»

- Забезпечення якості і доступності освіти

 

Основні напрямки державного регулювання в сфері охорони здоров’я в Україні

- Забезпечення загального доступу медичної допомоги

- Пріоритетність первинної медичної допомоги

- Запровадження обов’язкового медичного страхування

- Визначення державних гарантій надання медичної допомоги

 

Основні напрямки зовнішньої політики України

- Розкриття міжнародних відносин

- Захист прав громадян України за кордоном та співпраця із закордонними українцями

- Інтеграція до міжнародних організацій.

 
№6

НОРМА –певні стандарти поведінки учасників соціального спілкування

ВИДИ НОРМ: Технічні, техніко-юридичні, соціальні (правові, релігійні, моральні, корпоративні, політичні)

 

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ:

- регулюють суспільні відносини

- спрямовані на впорядкування взаємодії між людьми

- розраховані на багаторазове використання

- відображають рівень розвитку суспільства і держави

МОРАЛЬ – сукупність правил поведінки, котрі формуються у суспільстві та регулюють поведінку людей у відповідності до уявлень про добро і зло, справедливість.

 

СПІЛЬНІ РИСИ ПРАВОВИЙ І МОРАЛЬНИХ НОРМ:

- універсальність

- свідчать про рівень розвитку суспільства

- визначають еталон поведінки особи

- базуються на свободі волі людини

 

ВІДМІННОСТІ ПРАВОВИХ І МОРАЛЬНИХ НОРМ:

- правові (виникають разом з державою, регулюють найбільш важливі сфери суспільних відносин, закріплені в юридичних документах, забезпечуються можливістю державного примусу, за порушення настає юридична відповідальність, висока ступінь деталізації)

- моральні (виникли раніше держави, регулюють практично всі відносини між людьми, закріплені в правосвідомості людей і інколи в документах, забезпечені силою громадської думки, за порушення – громадський осуд або соціальна обструкція, як правило – загальні принципи)

 

ВЗАЄМОДІЯ ПРАВОВИХ ТА МОРАЛЬНИХ НОРМ:

- право має бути моральним

- разом упорядковують суспільні відносини

- тісна співпраця у сфері правосуддя, правозахисної діяльності

 

ПРОТИРІЧЧЯ ПРАВОВИХ І МОРАЛЬНИХ НОРМ:

- часте неспівпадіння юридичної та моральної оцінки вчинків

- медична практика

- смертна кара

- право дозволяє, мораль засуджує

- право забороняє, мораль виправдовує

 

КОРПОРАТИВНІ НОРМИ – це правила поведінки, котрі регулюють суспільні відносини всередині громадських організацій, політичних партій, фірм та інших утворень недержавного характеру.

 

СПІЛЬНІ РИСИ ПРАВОВИХ І КОРПОРАТИВНИХ НОРМ:

- відповідають чинному законодавству

- письмова форма закріплених норм

- певна процедура прийняття

- порушення призводить до застосування санкцій

- єдина мета – упорядкування суспільних відносин

 

ВІДМІННОСТІ ПРАВОВИХ ТА КОРПОРАТИВНИХ НОРМ: правові (загальнообов’язкові, закріплюються в юридичних документах, санкціоновані з боку держави, можливість застосування державного примусу); корпоративні (лише для членів корпорацій, закріплені в статутах, положеннях, програмах тощо, санкціоновані з боку керівництва корпорацій, можливість застосування лише внутрішнього примусу)

 

РЕЛІГІЙНІ НОРМИ – правила поведінки, визначені у відомих історичних джерелах (Біблія, Коран, Талмуд), рішеннях керівних органів церковної (влади) ієрархії, котрі регулюють суспільні відносини між вірянами

 

ВЗАЄМОДІЯ РЕЛІГІЙНИХ І ПРАВОВИХ НОРМ:

- в основі правових норм – нерідко релігійні

- нерідко релігійні норми носять загальнодержавний характер

- держава гарантує свободу віросповідання

- спільне подолання соціальних, психологічних, медичних проблем суспільства

- сприяння розвитку суспільства

 

ПОЛІТИЧНІ НОРМИ – правила поведінки, котрі містяться програмах, маніфестах, рішеннях, деклараціях та регулюють суспільні відносини між учасниками політичного процесу та державно влади.

 

ВЗАЄМОДІЯ ПРАВОВИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ НОРМ:

- політика держави реалізується через правові норми

- правові норми є результатом політики держави

- НПА нерідко містять правові норми

- політика – мистецтво керувати людьми за допомогою норм права

- більш тісний зв’язок з нормами публічного права

- політична доцільність чи виконання наказу?

 

 


№7

ТЕРМІН «ДЖЕРЕЛО ПРАВА» СПРИЙМАЄТЬСЯ ЯК:

- матеріальний (суспільні відносини, котрі об’єктивно потребують врегулювання);

- ідеальний (правова свідомість, правова культура, котрі впливають на правотворчість та правозастосування);

- інформаційний (визначає, куди потрібно «подивитись», щоб знайти потрібне правило поведінки та керуватись ним);

- формально-юридичний (владні приписи, сформульовані у встановленому порядку та забезпечені можливістю застосування державного примусу).

 

ДЖЕРЕЛО ПРАВА – це форма зовнішнього вираження та юридичного закріплення норм права.

 

ШЛЯХИ ЛЕГІТИМАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ПРАВА: правотворчість (видаються компетентними державними органами) та санкціонування (надання з боку держави соціальним нормам юридичної сили).

 

ДЖЕРЕЛА ПРАВА: правовий звичай, правова наука, релігійні тексти, нормативний договір, загальні принципи права, правовий прецедент (судовий та адміністративний), нормативно-правовий акт (закон, підзаконні акти)

 

ПРАВОВИЙ ЗВИЧАЙ – це правило поведінки, яке у результаті частого повторення та суспільної користі санкціоноване державою як загальнообов’язкове.

 

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ПРАВОВОГО ЗВИЧАЮ, ЯК ДЖЕРЕЛА ПРАВА: переваги (відображає волю народу так як ним ініціюється, зрозумілість); недоліки (невизначеність, локальний характер)

 

ПРИКЛАДИ ПРАВОВИХ ЗВИЧАЇВ:

- міжнародні торгові звичаї

- звичаї торгівельного мореплавства

- визначення святковими і неробочими певних свят

- звичаї ділового обороту

- врахування сімейних звичаїв при вирішенні судом сімейних справ

 

ПРАВОВА НАУКА, ЯК ДЖЕРЕЛО ПРАВА: вирішальне значення наукових творів (Папініан, Павло, Ульпіан, Гай, Модестін)

 

ПРИЧИНИ ВПЛИВУ НАУКОВИХ ПРЦЬ ЮРИСТІВ У РИМСЬКОМУ ПРАВІ:

- службовий та соціальний стан авторів

- якість наукових робіт

- зв’язок з практикою

 

ЧИ Є АБСОЛЮТНО ВІРНІ ПРАЦІ ЮРИСТІВ:

Немає – 53,8%, Є – 41,7% (конкретні автори – 9,1%, важко конкретизувати – 32,6%)

 

ПРАВОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ – (той, що попереду) рішення компетентного державного органу з конкретної юридичної справи, якому надається обов’язковість при вирішенні наступних аналогічних справ однорівневими або органами нижчого підпорядкування.

 

СУДОВІ РІШЕННЯ Є ПРЕЦЕДЕНТОМ, ЯКЩО:

- породжує правову норму

- вказана норма має обов’язкове юридичне значення

- вказана норма стає «зразком» для всіх судів тієї ж чи іншої інстанції

 

РОЛЬ СУДІВ У СТВОРЕННІ СУДОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ: правозастосування та право творення

 

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ СУДОВОГО ПРЕЦЕДЕНТУ ЯК ДЖЕРЕЛА ПРАВА: переваги (реалістичність, динамічність, предметність); недоліки (завантаженість, невисока ступінь обов’язковості, можливе свавілля та зловживання посадових осіб, нерідко несистематизованість).

 

СУДОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ В УКРАЇНІ:

- з 23.02.2006 – рішення ЄСПЛ – джерело права

- реально розширює свої можливості як джерело права

- рішення вищих судових інстанцій – зразок для нижчестоящих

- узагальнення судової практики ВСУ.

 

РІШЕННЯ ЄСПЛ ДЛЯ УКРАЇНИ:

- Конвенція про захист прав людини та основних свобод – частина законодавства України

- громадяни України мають право на звернення до ЄСПЛ

- підписання та ратифікація Конвенції Україною.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 216; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!