Найпростіші засоби захисту органів дихання
До найпростіших засобів захисту відносяться ватно-марлеві пов’язки і маски, що виготовляються самим населенням.
При відсутності будь-яких засобів захисту частковою мірою захисту може бути будь-який предмет з бавовняної тканини – хустка, рушник, згорнутий в декілька шарів, тощо.
Ізолюючі засоби захисту органів дихання
До них відносяться:
- автономні дихальні апарати, які забезпечують людину дихальною сумішшю за рахунок наявності в них балонів зі стисненим повітрям чи киснем, або за рахунок регенерації видихуваного повітря в спеціальних хімічних поглиначах;
- шлангові дихальні апарати, у яких чисте повітря подається по шлангу за допомогою повітродувок чи з компресорних магістралей.
Основними ізолюючими засобами захисту органів дихання в цивільній обороні є ізолюючі протигази ІП-4, ІП-5. Ізолюючі протигази ІПСА, КІП-8, «Влада», АСБ-2, ПШ-1, ПШ-2 є допоміжними засобами і застосовуються для виконання спеціальних робіт.
До робіт в ізолюючому протигазі допускаються лише після вивчення пристрою і правил його використання. Тривалість роботи в протигазі суворо контролюється. До роботи допускаються не менше 2 чоловік з метою взаємного контролю. Працювати до повного відпрацювання патрона не рекомендується . Відпрацьовані патрони знищуються за актом в спеціально відведених місцях шляхом спалювання чи розчиненням у воді кисневмісного реагенту патрона.
|
|
|
Засоби захисту шкіри
Призначені для захисту відкритих ділянок шкіри, одягу, спорядження і взуття від потрапляння на них крапельно-рідких ОР, збудників інфекційних захворювань і радіоактивного пилу.
Поділяються на:
- табельні;
- підручні (предмети побутового одягу).
За принципом дії табельні засоби поділяють на
- фільтруючі (повітропроникні) – комплект захисного фільтрувального одягу (ЗФО);
- ізолюючі (повітронепроникні) – легкий захисний костюм (Л-1), загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК), загальновійськовий комплект (ЗК).
Медичні засоби індивідуального захисту
МЗЗ призначені для профілактики і надання медичної допомоги населенню, що постраждало від надзвичайних ситуацій. З їх допомогою можна врятувати життя великій кількості людей, попередити або значно знизити розвиток уражень у них, підвищити стійкість організму до вражаючого впливу радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. За певних умов застосування МЗЗ може підвищити ефективність інших способів захисту.
До МЗЗ відносяться:
- радіозахисні препарати;
- засоби захисту від впливу отруйних речовин – антидоти;
- протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки та ін.)
|
|
|
Зазначені МЗЗ включаються в основному в аптечки індивідуальні (АІ-2).
До МЗЗ відносяться також:
пакет перев’язувальний медичний (ППМ): стерильна пов’язка;
індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) – для проведення часткової спеціальної обробки безпосередньо після ураження ОР або СДОР.
Питання для самопідготовки:
1. Назвіть основні способи захисту населення в умовах НС техногенного та природного характеру.
2. Що належить до захисних споруд?
3. Як класифікуються сховища за різними ознаками? Які основні вимоги до сховищ, ПРУ, швидко споруджуваних сховищ?
4. В яких випадках здійснюється евакуація населення? Який принцип організації і проведення евакозаходів прийнято на території України?
5. Назвіть основні евакуаційні пункти і визначте їхні функції.
6. Охарактеризуйте порядок проведення евакуації.
7. Які Ви знаєте засоби захисту органів дихання та шкіри?
8. Що відноситься до медичних засобів індивідуального захисту?
Лекція 4.
Організація радіаційного і хімічного контролю на об’єктах харчової промисловості
4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості.
4.2. Дозиметричний контроль.
4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
|
|
|
4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення.
4.3. Хімічний контроль.
4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю.
4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування.
4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
У випадку виникнення радіаційної аварії, зараження навколишнього середовища хімічними отруйними речовинами або бактеріологічними засобами об'єкти харчової промисловості можуть підпадати під дію радіоактивного,хімічного та бактеріологічного
ураження. Ці види зараження призводять до ураження незахищеного виробничого персоналу, забруднення території, споруд і приміщень об'єкта, транспорту, обладнання, напівфабрикатів, води та готової продукції на підприємстві.
З метою одержання даних для оцінки працездатності персоналу, визначення обсягу медичної допомоги і санітарної обробки людей (а на підприємствах м'ясної промисловості - ветеринарної обробки сільськогосподарських тварин), спеціальної обробки техніки та обладнання, знезараження продуктів харчування, води і об'єкта в цілому на підприємствах харчової промисловості організують і проводять дозиметричний, хімічний і бактеріологічний контроль.
|
|
|
Дозиметричний і хімічний контроль організують начальники управлінь з НС, служб ЦО підприємства х/п та командири формувань ЦО.
Методика спостережень і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, що визначає єдиний порядок спостережень щодо радіаційної та хімічної обстановки у разі виникнення НС техногенного та природного характеру затверджена наказом МНС № 186 від 06.08.2003 року.
Радіаційне та хімічне спостереження має забезпечувати:
- максимальне охоплення території, де здійснюється діяльність населення;
- оперативний збір та узагальнення даних про радіаційну та хімічну обстановку;
- своєчасне оброблення отриманих даних (здійснення відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо).
- кваліфікований аналіз та оцінку обстановки для прийняття рішень про реагування щодо впровадження заходів захисту.
При повсякденній діяльності спостереження за радіоактивним, хімічним та бактеріологічним зараженням здійснюється за рахунок мережі спостереження та лабораторного контролю.
Мережа утворюється за рахунок станцій гідрометеорологічної служби, установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та бактеріологічних і ветеринарних лабораторій Міністерства сільського господарства. Крім того, постійний контроль на хімічно-небезпечних об’єктах здійснюють диспетчерські служби.
На об’єктах розробляється наказ з організації дозиметричного та хімічного контролю, в якому визначається:
1. Порядок забезпечення технічними засобами контролю.
2. Організація видачі засобів контролю.
3. Облік доз опромінення та ступеня забруднення РР, ОР, НХР.
4. Порядок подання донесень про поглинені дози, ступені зараження.
5. Обов’язки посадових осіб з ведення контролю.
Відповідальність за проведення контролю покладається:
- в містах і районах – на начальників штабів і служб ЦО міст, районів, командирів територіальних формувань ЦО;
- на ОГД – на начальників штабів та служб ЦО і командирів об’єктових формувань;
- за непрацюючим населенням – управління (відділи) ЦО міст, районів із залученням начальників ЖЕКів.
На об’єктах розробляється наказ з організації дозиметричного та хімічному контролю, в якому визначається:
1. Порядок забезпечення технічними засобами контрою.
2. Організація видачі засобів контролю.
3. Облік доз опромінення та ступеня забруднення РР, ОР, СДОР.
4. Порядок подання донесень про поглинені дози, ступені зараження.
5. Обов’язки посадових осіб з ведення контролю.
Дозиметричний контроль
Дозиметричний контроль включає:
· контроль опромінення;
· контроль радіоактивного забруднення.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 434; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!