Економічні та соціальні наслідки інфляції.
Соціально-економічні наслідки інфляції:
- призводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, причому довільним і не прогнозованим чином;
- високі темпи інфляції і різкі зміни структури цін ускладнюють планування (особливо довгострокове) фірм і домогосподарств;
- зменшується політична стабільність суспільства, зростає соціальна напруженість;
- відносно більш високі темпи росту цін у відкритому секторі економіки призводять до зниження конкурентоспроможності національних товарів;
- зростає попит на більш стабільну іноземну валюту, відбувається відтік капіталів за кордон;
- знижується реальна вартість збережень, накопичених в грошовій формі, підвищується попит на реальні активи;
- змінюється структура і зменшуються реальні доходи державного бюджету, зростає бюджетний дефіцит і державний борг.
Наростання темпів інфляції почалося із 2003 року і триває до 2008 р. Тому неможливо його різко загальмувати за майже рік, якщо перед цим рух відбувався на високих швидкостях. Кардинальна зміна цінової ситуації поки що не сталася через ряд причин:
По-перше, існує розрив у часі між монетарними і фіскальними антиінфляційними діями та їх впливом на макроекономічні процеси.
По-друге, цінова сфера залишається улюбленим об'єктом для накручування інфляційних очікувань. Що це означає? Те, що з різних джерел надходять збуджуючі сигнали про можливе подальше підвищення цін. Це мотивує, спонукає людей до позбавлення від грошей, тобто купувати сьогодні, з тим щоб не переплачувати завтра.
|
|
|
По-третє, Україна з її залежністю від імпорту дедалі більше відчуває вплив зростання світових цін. Глобальна інфляція впливає на нашу економіку тенденціями подорожчання енергоносіїв та продовольчих товарів.
По-четверте, значний вплив справляє і той факт, що антиінфляційні заходи зорієнтовані на зниження цінової динаміки, а макрокорективи бюджету - на прискорене зростання номінальних доходів.
Як відомо, в економіці має діяти закон випереджуючого зростання продуктивності праці порівняно з ростом оплати. В Україні такий розрив істотно порушено. Так, у 2004 р. розрив між цими показниками становив 7,5 в.п., у 2005 р. - 21,2 в.п., у 2006 р. - 16,1 в.п.
Доходи населення України у 2007 році порівняно з 2006 р. збільшилися на 34,7% (жовтень до жовтня) при цьому виробництво харчових продуктів - на 10%, а ВВП - лише на 7,3%. Різко зросли ціни на пальне (9,1%), комунальні послуги (9,1%).
По-п'яте, економічне зростання в Україні відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх резервів. Використання зовнішніх джерел вимагає особливої уваги з боку уряду та НБУ, адже отримуючи іноземні кошти, країна виграє 2-3% за ціною, однак при цьому вона імпортує ризики та інфляцію. Крім того, великі запозичення можуть призвести до кризової ситуації. Так за 2007 рік українська економіка запозичила 24,3 млрд. дол. США середньо- та довгострокових кредитів. Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку України за перше півріччя у 2,7 рази перевищив показник за відповідний період попереднього року.
|
|
|
Наприкінці першого півріччя 2008 р. обсяг валового зовнішнього боргу становив 59,9% ВВП, або 100,06 млрд. дол. США. При цьому майже 85% досягає заборгованість приватного сектора економіки. Згідно з дослідженнями, проведеними МВФ, максимально допустимою сумою зовнішнього боргу для країн із низьким та середнім рівнем доходів є сума на рівні 49,7%. При перевищенні цього рівня ймовірність розгортання фінансових криз становить близько 70%. Банків.
По-шосте, в Україні з’явилося чимало іноземних банків: 17 із 42 банків мають 100% іноземний капітал . Це не вплинуло на вартість кредиту, середня ставка якого становить 13,5%, а депозит у валюті 7-11% річних, проте така кількість іноземних банків може створювати проблеми для української банківської системи. Уже сьогодні ускладнюється надання кредиту суб'єктам господарювання, банкам важко знайти платоспроможного клієнта, який погодився б одержати кредит за діючою вартістю та у великих розмірах. Здавалося б, це призведе до зниження кредитних ставок, але цього не відбувається.
|
|
|
Іноземні банки приваблює Україна тим, що український ринок вважають одним із найбільш лібералізованих, де на частку держави в банківському капіталі припадає лише 10% і на один банк припадає 2,3 млн. євро активів, що в 10 разів менше, ніж у Польщі. За таких умов іноземні банки диктують свої умови обслуговування.
Оптимальний рівень інфляції за рік складає 2-3%. Стосовно України виділяють фактори, які стримували розвиток інфляційних процесів та ті, які прискорювали інфляцію.
Фактори, які стримували розвиток інфляційних процесів:
- зниження цін на світовому ринку нафти;
- зменшення внутрішніх цін на пшеницю (внаслідок рекордного високого урожаю);
- обмеження зростання пропозиції грошей в економіці (грошова маса за січень-вересень виросла на 20,2% порівняно з 33,4% у відповідному періоді минулого року;
- уповільнення темпів збільшення кредитування населення. Так,обсяги збільшення кредитування за січень - вересень 2008 р. становили 33,5 проти 65 у минулому році.
|
|
|
- зростання за дев’ять місяців депозитів фізичних осіб на 24,2%.
Фактори, які прискорювали інфляцію:
- підвищення цін виробників промислової продукції, сформоване в попередні періоди, зумовлене подорожчанням енергоносіїв та сільськогосподарської продукції, збільшенням витрат на оплату праці та ін.;
- розширення платоспроможного попиту на підвищення рівня доходів населення. У січні – серпні реальна заробітна плата виросла на 8,5%, реальні доходи – на 13,4%;
- високі негативні інфляційні очікування у суспільстві. У вересні на готівковому валютному ринку сформувалося значне від’ємне валютне сальдо продажу/купівлі населенням іноземної валюти на рівні 1321 млн. дол.;
- фактор конвергенції (на формування якого впливає відкритість економіки України, збільшення притоку імпортних товарів, інфляційні процеси в країнах світу).
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 285; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!