Лекція №9. Тема 6: Інфляція і грошові реформи.
План
1. Суть інфляції, її причини.
2. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
3. Державне регулювання інфляції. Антиінфляційна політка.
4. Сутність грошових реформ, їх види. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
Суть інфляції, її причини.
Інфляція виявляється у тривалому і швидкому знеціненні грошей у наслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Зовні інфляція проявляється у швидкому зростанні цін, зниженням купівельної спроможності грошей, девальвації національних грошей. Проте інфляція можлива і без зростання цін, якщо знецінення грошей набуває форми хронічного товарного дефіциту при фіксованих державою цінах. За таких умов знецінюються в цілому доходи громадян, заощадження.
Часто зростання цін, якщо воно є короткочасним, не призводить до інфляційних наслідків. Важко назвати інфляцією тривале і помірне підвищення цін, яке можна компенсувати підвищенням ефективності діяльності.
Поступове знецінення грошей відбувалося протягом усього історичного розвитку грошей. Навіть за металевого обігу вміст металу поступово знижувався. А для паперових грошей знецінення стало хронічним явищем. Тоді вперше і з'явилось поняття інфляція (від латинського Inflatio – вздуття).
Вперше термін почили вживати в 70-ті роки 19 століття стосовно грошового обігу в Північній Америці, переповненого грошовими знаками випущеними для ведення громадянської війни.
|
|
У класичній економічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Вона є процесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей.
Проблеми інфляції є найважливішою складовою макроекономічної теорїї.
М. Фрідман під інфляцією розумів стійке та безперервне зростання цін, що завжди і всюди виступає як грошовий феномен, викликаний надмірною масою грошей по відношенню до випуску продукції, тобто вважав, що причини інфляції містяться у сфері обігу.
Дж. М. Кейнс інфляцією називає надмірний попит, причини якого виникають як з боку попиту, так і з боку пропозиції. При цьому, якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшилася, має місце інфляція.
Інфляція перетворилась в хронічне, властиве всім країнам явище. В одних країнах вона має незначний рівень і має позитивний вплив на економіку, в інших досягає надвисоких рівнів і призводить до тяжких руйнувань економіки і соціальної сфери.
Стадії розвитку інфляції:
1) темпи зростання пропозиції грошей випереджають знецінення грошей;
2) темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання їх пропозиції.
Причини: |
- власники грошових нагромаджень починають розуміти їх надмірність і пред'являють на ринок для купівлі товарів; це прискорює швидкість руху грошей і збільшує платоспроможний попит порівняно з поточною емісією; |
- одночасно зменшується відплив у нагромадження нових пропозицій грошей, тому ще більше зростає швидкість обігу всієї грошової маси; |
- швидко поширюються бартерні операції, звужуючи товарну основу грошевої маси в обігу; |
- знецінення грошей приводить до відпливу робочої сили в сферу спекулятивного обміну, що спричиняє падіння виробництва і товарообороту, через що зменшується попит на гроші. |
У найбільш, загальному вигляді причини інфляції можна вивести з "рівняння обміну І.Фішера":
|
|
M*V=Q*P
Звідси Р= ,тобто зростання цін може бути спровокованим зростанням маси грошей (М), прискоренням обігу грошей (V) і скороченням фізичного обігу виробництва (Q).
Основні причини виникнення інфляції |
Зовнішні | Внутрішні |
- світові структурні кризи (сировина, енергетична, валютна); - нелегальний експорт золота, валюти; - скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі; - від’ємне сальдо зовнішньо-торгівельного й платіжного балансів. | не грошові причини | |
- порушення диспропорцій господарства; - циклічний розвиток господарства; - монополізація виробництва; - незбалансованість інвестицій; - державно - монополістичне ціноутворення; - кредитна експансія; - нестабільність соціально-економічної ситуації в державі. |
|
|
Грошові (монетарні) причини |
- дефіцит бюджету; - зростання державного боргу; - надмірна емісія грошей; - збільшення кредитних знарядь обігу внаслідок розширення кредитної системи; - збільшення швидкості обігу грошей |
Отже, інфляціяяк багатофакторний процес - це прояв диспропорційності у розвитку суспільного відтворення, що обумовлено порушенням закону грошового обігу. Глибинні причини інфляції криються як в сфері обігу, так і у сфері виробництва і дуже часто обумовлюються економічними і політичними відносинами у країні.
Важливість визначення показника інфляції полягає в наступному:
- вона враховується під час складання економічних програм на мікро- та макрорівнях;
- з нею пов'язані соціальні питання та індексація пенсій та допомог, зростання заробітної плати, стипендій;
- інфляція впливає на визначення процентних ставок, облікової ставки НБУ;
- вона впливає на взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями, які надають великого значення рівню інфляції та виконанню зобов'язань щодо його зниження.
|
|
Точно вимірювати цінову інфляцію можна за допомогою індексу цін за певний період (рік, квартал, місяць). Для вимірювання інфляції на практиці найчастіше застосовуються два види індексів цін:
1) індекс Ласпейреса (індекс споживчих цін);
2) індекс Пааше (дефлятор ВВП).
Між цими двома індексами цін є три основні відмінності:
1. Набір товарів для обчислення дефлятора ВВП містить як споживчі, так і капітальні блага, які купують підприємства та держава. Обчислюючи індекс споживчих цін, враховуємо лише ціни товарів і послуг, які купують споживачі.
2. У випадку обчислення дефлятора ВВП використовуємо лише вітчизняні товари і послуги, в тому числі експортовані (імпортні товари не є частиною ВВП). Але до споживчого кошика входять також імпортні товари, тому в індексі споживчих цін відображається і зміна цін на них.
3. Індекс споживчих цін обчислюють на підставі незмінного набору товарів і послуг, тоді як у випадку обчислення дефлятора ВВП зі зміною структури ВВП змінюється набір товарів і послуг.
Якщо відомі щомісячні індекси інфляції, то річний індекс інфляції визначається як добуток 12-ти місячних індексів інфляції.
І навпаки, коли відомий річний індекс інфляції, то середньомісячний індекс інфляції можна розраховувати за формулою:
Крім індексу інфляції розраховують також показники темпу зростання (Тзр.) і темпу приросту інфляції (Тпр.):
Тзр. = Іінф.1/ Іінф.0
Тпр. = (Іінф.1 - Іінф.0)/Іінф.0
де Іінф.0 - рівень індексу інфляції у базисному році; Іінф.1 - рівень індексу інфляції у звітному році.
Основними критеріями класифікації видів інфляції є такі:
- можливість передбачити зростання цін;
- залежно від типу економічної системи;
- за формами прояву;
- за темпами знецінення грошей;
- за чинниками, що спричиняють інфляційний процес.
>
За можливістю передбачення зростання цін |
Очікувана інфляція спричиняється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою. Тому учасники ринкового процесу її очікували і захистилися від її згубного впливу. Неочікувана інфляція несподівана для економічних суб’єктів, тобто є результатом непередбачених змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції. Від неочікуваної інфляції характерне різке підвищення цін, що негативно впливає на грошовий обіг та податкову систему. За такої ситуації населення побоюється знецінення своїх доходів, а тому значно збільшуються витрати на придбання товарів і послуг. Це створює додаткові труднощі в економіці та призводить до подальшого зростання цін. |
Залежно від типу економічної системи |
Прихована інфляція має місце, якщо загальна економічна нерівновага між грошовим попитом та пропозицією виникає в економічній системі, де існує загальний державний контроль за виробництвом, цінами та всім суспільним відтворенням. Це неминуче супроводжується не просто деформаціями ринкових механізмів, а їх руйнацією, глибина якої залежить від форм та методів регулювання. Для такої економічної системи характерне не підвищення цін, а зростання дефіциту товарів. Відкритою називають інфляцію, якщо загальна економічна нерівновага між суспільним попитом та пропозицією виявляється у підвищенні цін. Така інфляція заснована на дії ринкового механізму в економічній системі. Хоча вона і деформує його, але не руйнує остаточно, оскільки механізм ринку продовжує працювати і надсилає його суб'єктам цінові сигнали для відповідної реакції. |
За формами прояву |
Цінова інфляція - це інфляція, що проявляється у формі зростання цін. Інфляція заощаджень - знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державних цінах і доходах. Девальвація - знецінення національних грошей проявляється у зниженні їх курсу до іноземних валют. |
За темпами знецінення грошей |
Повзуча інфляція - характеризується зростанням маси грошей в обороті з незначним зростанням цін (до 5% на рік). Легко контролюється державою; не має явних негативних наслідків, мало відчутна для економічних агентів, а також характеризується надмірною емісією та прискореним накопиченням грошової маси в каналах обігу без помітного підвищення цін. Помірна (відкрита) інфляція - проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін у межах від 5% до 20% на рік, що спонукає економічних суб'єктів вживати адаптаційних заходів. Галопуюча інфляція - характеризується стрибкоподібним, нерівномірним зростанням цін (20-50% на рік, інколи 100% на рік). Підвищення цін стає непередбачуваним і не піддається регулюванню. Важко контролюється державою. Інфляція спричиняє випереджувальні темпи зростання споживчого попиту порівняно з товарною пропозицією, призводить до стрімкого зростання цін, посилює економічну нестабільність та соціальне напруження в суспільстві, а також розпочинають поширюватися бартерні операції. Гіперінфляція - характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін - більш як 100% на рік, гроші починають втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, поширюється бартер, порушуються фінансові та кредитні механізми. Її різновидом є суперінфляція – темпи зростання цін складають 1000 і більше процентів та виходить із-під контролю держави. На стадії гіперінфляції спостерігається нестабільність цін у всіх секторах економіки, все більше поширюються бартерні операції, порушується фінансово-кредитний механізм, розвиваються неорганізовані стихійні процеси в економіці та надмірна емісія грошей. |
В залежності від причин, які викликають інфляційні процеси (за чинниками, що спричиняють інфляційний процес) |
Інфляція витрат спричиняється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат. Це, перш за все, зростання заробітної плати, витрат на енергетичні й сировинні ресурси, а також падіння продуктивності праці, зростання питомої ваги галузей з уповільненими темпами підвищення продуктивності праці (сфера послуг), з високою часткою витрат на заробітну плату та низькою питомою вагою виробництва предметів споживання. Інфляція попиту спричиняється тиском на ціни з боку грошей внаслідок зростання їх пропозиції банківською системою і зумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на товарних ринках.Ця інфляція називається монетарною. |
Стагфляція - це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні (одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття).
Існують різні погляди науковців, щодо характеристики інфляції на темпи зростання цін.
Науковці | Повзуча інфляція | Помірна, відкрита інфляція | Галопуюча інфляція | Гіперінфляція |
Аранчій В.І. | до 10% на рік | - | 20–100% на рік | більше ніж 100% на рік |
Базілінська О.Я. | - | до 50% на рік | 50-300% на рік | більше ніж 300% на рік |
Будаговська С. | - | до 50% на рік | 50-300% на рік | більше ніж 100% на рік |
Ільїна С.Б., Шило В.П. | до 5% на рік | - | 20-200% на рік | не вказує |
Івасів Б.С. | до 10% на рік | - | 10-100% на рік | до 50% на місяць |
Іванов В.М. | 5-10% на рік | - | 10-50%, а іноді до 100% на рік | більше ніж 100% на рік |
Климко Г.Н. | до 10% на рік, підвищена 10-50% на рік | - | до 200% на рік | 50-100% за місяць |
Михайлівська І.М., Ларіонова К.Л. | до 10% на рік | - | 10-100% на рік | більше ніж 100% на рік |
Савчук М.І. | до 5% на рік | 5-20% на рік | 20-200% на рік | більше ніж 200% на рік |
Федоренко В.Г. | - | 5-10% на рік | 10-50%, а іноді до 100% на рік | більше ніж 100% на рік |
Вимірювання інфляції. Для вимірювання інфляції найчастіше застосовується три види показників: - індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін); - індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників); - індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП. Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Цей показник найчастіше використовується для характеристики інфляції, оскільки він досить точно виражає не тільки економічні, а й соціальні аспекти інфляції, зокрема її вплив на рівень життя населення, а тому його називають ще індексом вартості життя. Визначається ІСЦ за вартістю певного законодавче зафіксованого набору товарів і послуг («споживчого кошика»), обчисленою у ринкових цінах базового і поточного періоду. Розрахувати ІСЦ можна за такою формулою: ІСЦ = Ринкова вартість фіксованого «кошика» в поточному році (∑Р1q0) / Ринкова вартість фіксованого «кошика» в базовому році (∑Р0q0) де Р1 і Р0 — ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів відповідно; q0 — кількість товарів у «споживчому кошику» базового періоду. ІСЦ розраховується за фіксованим набором товарів, який залишається незмінним протягом тривалого часу, а в умовах інфляції населення часто замінює в споживанні товари, що найбільше подорожчали, дешевшими. Як наслідок, структура споживання істотно змінюється порівняно з тією, яка була зафіксована при визначенні «кошика». Тому в умовах високої інфляції потрібно частіше змінювати структуру «споживчого кошика». Індекс цін на засоби виробництва (цін виробника) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для виробничого споживання. Його часто використовують при характеристиці інфляції витрат, особливо коли зростання оптових цін відбувається в часі попереду зростання роздрібних цін. Визначається індекс цін виробника за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса: ІЦВ = (∑Р1q0)/(∑Р0q0) Р1 і Р0 — рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно; q0 — кількість товарів (випадків надання послуг) у базовому періоді, що взяті в розрахунок. Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Визначається дефлятор ВВП теж за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса. |
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 328; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!