Тема. Логічний аналіз та оцінка тексту.



План

1.Значення логічних аспектів редагування.

2.Предмет і завдання логічного аналіуз та оцінки тексту.

 3.Прийоми виявлення логічних зв'язків.

4. Прийоми перевірки правильності логічних зв'язків.

5. Вироблення логічних навиків аналізу й оцінки тексту. 

 

1. Значення логічних аспектів редагування:

По-перше, редакторський аналіз і оценька тексту повиннібути логічними, бо критика тексту не буде доведеною й переконливою для автора.

По-друге, сам текст, що підлягає видавництву, має бути логічно бездоганним, без противоріч, доказовим. 

По-третє,  редактор, який пропонує автору поправки в його тексті, тільки тоді буде робити це бездоганно, коли його аналіз помилки, якої припустився автор, буде логічно точним та викривати причини помилки.

По-четверте,  логічна культура читачів залежить від логічної культури текстів у книгах, журналах, газетах.

2. Предмет і завдання логічного аналіуз та оцінки тексту:

 Полягає в тому, що редактор повинен правильно будувати свою роботу над авторським оригіналом і виявляти логічні погрішності тексту тадопомагати авторові їх усувати.  

 Завдання редактора:

перше — усвідомити, не пропустити мимо свідомості кожен випадок логічного зв'язку між поняттями або думками в тексті, зафіксувати, виявити цей зв'язок;

друге — перевірити правильність виявлених, зафіксованих логічних зв'язків.

 

Прийоми виявлення логічних зв'язків.

 

Перша група сигнальних прийомів – в  одних випадках редактор (коли логічні відношення між поняттями і думками виражені в тексті словесно або пунктуаційно) подумки виділяє, підкреслює виражальні слова чи розділові знаки, що передають відповідні відношення.

Друга група сигнальних прийомів – редакторзіставляє думки й поняття, щоб з’ясувати логічний зв’язок між ними (коли логічні зв’язки між поняттями й думками не виражені пунктуаційно чи словесно).

Виділяють такі прийоми:

      а) виділення слів, що виражають логічні зв'язки;

         б)виділення розділових знаків, що виражають логічні зв'язки;

         в) виявлення логічних зв'язків між поняттями або думками, коли зв'язок між ними ні словесно, ні пунктуація не виражений;

А) виділення слів, що виражають логічні зв'язки

Дуже часто логічний зв'язок між думками виражений словами тому, тому що, оскільки, бо, внаслідок цього, хоча, однак, але, проте і тд. Такого роду слова, якщо їх виділяти, сигналізують про логічний зв'язок в тексті, який повинен бути проаналізований. Вони як би попереджають редактора: «Увага! Тут має бути  логічний зв'язок. Чи правильний він?»

Але що означає виділяти ці слова? Яким чином це робити? Та ще так, щоб не відволікатися від осмислення тексту, а допомагати йому?

 Щоб виробився навик виділення слів, що виражають логічні зв'язки, правильність яких треба проконтролювати, потрібно кілька разів прочитати тексти, ставлячи перед собою тільки цю мету. Прийом перетвориться на навик, що автоматично спрацьовує при читанні, сигналізуючи про необхідність перевірити логічні зв'язки.

Б) виділення розділових знаків, що виражають логічні зв'язки

Двокрапка може замінювати союз тому що, тире — тому. При читанні треба такі знаки в думках замінювати відповідним союзом. 

В) виявлення логічних зв'язків між поняттями або думками, коли зв'язок між ними ні словесно, ні пунктуація не виражений

Щоб виявити такі зв'язки, треба співвідносити наступне одне за одним речення. Це допоможе зрозуміти логіку їх відношень, а з'ясувавши її, перевірити спроможність, тобто треба сусідні речення або їх частини співвідносити за сенсом, використовуючи для цього прийоми, що сприяють поглибленому розумінню тексту: антиципацію (передбачення) подальшого змісту і питання до прочитаного тексту, відповідь на них повинна за логікою речей утворити текст. 

 

Прийоми перевірки правильності логічних зв'язків

Після того, як був зафіксований логічний зв'язок, ми аналізували його, щоб оцінити   його правильність.

Це завдання спрощують прийоми:

а) схематизація логічних зв'язків;

б)відновлення випущених ланок;

в)співвідношення логічно зв'язаних ланок;

 

а) схематизація логічних зв'язків:

Це чітке виділення думок і згортання їх до простіших. Завдяки такому спрощенню, логічні зв'язки легко перевіряти.  

б) відновлення випущених ланок:

Цей прийом виділяє логічну помилку, якщо вона допущена автором, оскільки в силогізмі, одна з думок якого опущена, помилки менш помітні.

СИЛОГІЗМ - умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок.

в) співвідношення логічно зв'язаних ланок:

Співвідношення логічно зв'язаних ланок — це ціла група прийомів:

–  співвідношення думок про один предмет упродовж всього тексту. Воно допомагає помічати порушення закону суперечності.

Закон цей свідчить:

Якщо з двох положень одне затверджує те, що заперечує інше, то, значить, принаймні, одне з них помилковое.

По суті, редакторові треба запам'ятовувати положення тексту, щоб при повторі цих положень зіставляти їх з передуючими в тексті й у разі розбіжностей з'ясовувати, де ж воно правильне.

–  співвідношення членів одного рядуз узагальнювальним або загальним словом.

- співвідношення членів ряду між собою. Цей прийом необхідний для того, щоб не прогавити порушення автором правила взаємовиключення понять, за яким кожен член ряду повинен виключати інший.

- співвідношення конкретних фактів з узагальнювальним положенням або навпаки:

Якщо загальне положення роз'яснюється або ілюструється конкретними прикладами, то між ними повинна бути відповідність. Якщо такої відповідності немає, то або приклади не підтверджують загального положення і не підлягають меті або неправильно сформульовано загальне положення. Щоб такого не траплялося, звужують або розширюють загальне положення або замінюють конкретний факт іншим, відповідним загальному положенню.

- співвідношення означення чи дієприкметникового звороту зі словом, що позначає множину, від якого вони залежать. Якщо слову, що позначає множину, підпорядковане означення або дієприкметниковий зворот, то не можна без пояснень точно встановити, чи відносить автор сказане через означення або дієприкметниковий зворот до всіх членів множини або тільки до деяких із них. Приклад:

Наприклад, Погані свідки очі та вухав людей, які мають загрубілі душі.

Щоб усунути таку погрішність, потрібно вибрати один з двох способів:

— або замінити дієприкметниковий зворот чи означення обставинним причини (останній приклад). Приклад: На зворотньому боці кліше не повинно бути протравлених ділянок, які можуть привести до нестачі кліше. - Не повинно бути протравлених ділянок, так як (оскільки) вони можуть привести до нестачі кліше (яка причина?);

—або вставити уточнювальне співвідносне слово, щодо сказаного, що  відноситься тільки до частини об'єктів множини. Приклад: Вказівка вагома, але, оскільки читачі книги не так уже й добре знають історію, вона їм ні про що не говорить. - Вказівка вагома, але тим читачам, які не так вже й добре знають історію, вона ні про що не говорить.

співвідношення основи ділення класифікації з кожним її елементом. Тільки у тому випадку, коли у класифікаційного ділення одна єдина основа ділення, елементи класифікації не перехрещуватимуться, виключатимуть один одного. Щоб уникнути такої логічної помилки, як декілька основ ділення, треба встановити, яка основа ділення і зіставити її з кожним елементом класифікації. (Для вивчення були виділені дві групи читачів – молодь та інтелігенція. Чому саме такий поділ – про це можемо лише здогадуватися.)

 співвідношення визначеної і визначальної частин в означеннях. У правильному, логічно бездоганному визначенні об'єм визначальної частини повинен неодмінно дорівнювати об'єму визначеної частини. Тому при читанні тексту-визначення редакторові потрібно співвідносити визначену і визначальну частини за об'ємом, перевіряючи:

1) чи охоплює визначена частина всі визначальні предмети (явища) повністю або залишає частину з них за межами (визначена частина вже визначальна);

2) чи залишається визначальна частина в рамках визначеної або виходить за їх межі, залучаючи до своєї основи ширший круг предметів (явищ), тобто визначальна частина ширше визначеної. І у тому, і в іншому випадку визначення не можна назвати точним і правильним.

Покажемо цей механізм перевірки на прикладах.

ВІНЕТКА - невелике графічне зображення, що є елементом прикраси друкарської продукції, наприклад дипломів, грамот, атестатів книг. (не вказано, що це зображення з орнаментальним рослинним мотивом, наприклад, виноградна лоза, тому, це може бути будь-що)…

співвідношення основи й наслідку. Відношення логічного наслідку часто зустрічаються в текстах і виражені словами  тому, із-за того, з цієї причини, це веде до того. Проте наявність цих слів не завжди забезпечує у реченні основу й наслідок.

Автор, наприклад, пише.

Букш алфавіту мають неоднакове зображення, а тому й різну ширину. (Це не завжди так, наприклад, у букв «н» і «и» одна і та ж ширина, а зображення разное) -

Значить, між названими предметами немає логічних відносин  і фразу потрібно виправити. Хоч би так:

Букви алфавіту мають зображення різної ширини.    

співвідношення тези і аргументів. Докази і спростування — невід'ємна частина багатьох текстів. Автори обгрунтовують істинність або помилковість заздалегідь висунутого положення за допомогою аргументів (посилань).

Завдання редактора, що зустрівся в тексті з доказом або спростуванням, перевірити:

1) дійсно приведені автором аргументи ведуть до висунутої тези або ж вони доводять іншу тезу (підміна тези);

2) чи достатні аргументи для доказу тези, чи істинні вони, щоб вести до дійсного висновку.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 362; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!