Структура фонду оплати праці.

МОДУЛЬ 3

ОБЛІК КАПІТАЛУ І ЗОБОВЯЗАНЬ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

 

ТЕМА 8. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

 

1. Договірне регулювання трудових відносини.

2. Форми і системи оплати праці. Структура фонду оплати праці.

3. Документальне оформлення трудових відносин.

4. Облік особового складу та робочого часу.

5. Порядок нарахування заробітної плати.

6. Особливості здійснення інших виплат працівникам.

7. Облік відпусток.

8. Облік допомоги в разі тимчасової непрацездатності.

9. Облік матеріальної допомоги. Компенсація заробітної плати.

10. Облік утримань із заробітної плати.

11. Виплата зарплати через касу.

12. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці.

Договірне регулювання трудових відносини.

Праця в бюджетних установах виступає як цілеспрямована діяль­ність людей по управлінню державою в цілому та місцевого самовря­дування, охороні громадського порядку, забезпечення незалежного судочинства та прокурорського нагляду тощо, а також надання нема­теріальних послуг в соціальній сфері для задоволення потреб членів суспільства.

Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кош­торисах і складають основну суму загальних видатків, а тому облік праці та її оплати в бюджетних установах є важливою ділянкою обліку.

На бюджетні установи, як і на всі юридичні особи, поширюєть­ся дія законів України «Про оплату праці», «Про відпустки», Кодекс законів про працю, інструкції Держкомстату (Міністерства статис­тики), накази та інструкції інших державних органів щодо праці, її оплати, нарахування внесків на соціальне страхування та до Пенсій­ного фонду.

Згідно з законом України від 24 березня 1995 р. № 108/95 - ВР «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена як пра­вило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або упо­вноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, що викону­ється, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та діяльності підприємства.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників під­приємств усіх форм власності і господарювання шляхом встанов­лення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, умов і розмірів оплати праці працівників установ і організа­цій, що фінансуються з бюджету, керівників державних підприємств, а також шляхом оподаткування доходів працівників

В бюджетних установах при прийнятті на роботу з праців­ником укладається трудовий договір або трудовий контракт. На окремі посади приймаються особи за конкурсом, наприклад, для вищих навчальних закладів це посади професорсько-викладацького складу.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником (або уповноваженим органом, особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватись внутрішнього розпорядку, а власник чи уповноважена ним осо­ба зобов’язується виплачувати працівнику зарплату та забезпечити умови, необхідні для виконання роботи.

Контракт – це різновид трудового договору. Контракт укладається на певний термін і застосовується для працівників, які прийма­ються на роботу на визначений термін або на час виконання певної роботи. У контракті вказуються обсяги роботи, вимоги до її якості і строків виконання, термін дії контракту, права, обов’язки, відпові­дальність сторін, умови оплати і організації праці, підстави припи­нення контракту та інші умови.

Категорії працівників, з якими може укладатись контракт при прийнятті на роботу визначена законами «Про освіту», «Про адвокатуру», «Про товарну біржу» а також за іншими.

Укладання трудового договору чи контракту оформляється нака­зом про зарахування працівника на роботу.

 

 

Форми і системи оплати праці. Структура фонду оплати праці.

 

Законодавчі засади відносин з оплати праці регулюються Зако­ном України «Про оплату праці» від 24.03.95. Крім того діє ряд на­казів міністерств, що встановлюють умови оплати праці та розміри ставок посадових окладів бюджетних установ відповідної галузі. Зо­крема це такі:

Постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі єди­ної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» № 1298 від 30.08.2002 р.

   2. Про упорядкування умов оплати праці працівників установ охорони здоров’я та соціального захисту населення. Наказ Мінпраці та Міністерства соціального захисту та охорони здоров’я від 05.10.05 № 308/519.

   3. Про упорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти га наукових установ. Наказ Міносвіти і науки від 26.09.05р. № 557.

4. Про впорядкування структури та умов оплати праці працівни- і їй апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів. Постанова КМУ № 268 від 09.03.2006 р.

А також ряд інших законодавчих документів.

В бюджетних установах основою організації оплати праці є тариф­на система, складовими якої є тарифно-кваліфікаційні характеристи­ки, тарифні розряди, тарифні коефіцієнти, схеми посадових окладів.

При тарифній системі діють дві форми оплати праці: погодинна і підрядна. Сутність погодинної форми оплати праці є її оплата за кількість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника.

Сутність відрядної форми – це оплата за кількість і якість вироб­леної продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками.

Заробітна плата при погодинній оплаті визначається згідно з та­рифною ставкою і кількістю відпрацьованого часу.

Тарифна ставка – це розмір зарплати за одиницю часу, як прави­ло за годину чи місяць, а тому розрізняють годинні та місячні тарифи.

У бюджетних установах застосовуються переважно місячні та­рифні ставки, які називають посадовими окладами.

При погодинній формі оплати праці для бюджетних установ най­більш поширеною є штатно-окладна система. Вона передбачає вста­новлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповід­но до посади, яку він обіймає. Крім того на розмір посадового окладу впливають й інші фактори.

Погодинні тарифні ставки використовуються для оплати праці нештатних працівників, коли вони залучаються з інших установ або виконують роботу зверх річної норми навантаження. Наприклад, консультування в лікарнях високопрофесійними лікарями, читання лекцій студентам ВНЗ, учням шкіл докторами наук, академіками чи іншими кваліфікованими спеціалістами - науковцями та інше.

З метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери, а також створення механізму підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці в бюджетній сфері Кабінетом Міністрів України затверджено впровадження Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці, що діє з 1 вересня2005 року в установах освіти, науки та охорони здоров’я та в інших бюджетних установах.

Нею встановлені:

єдина тарифна сітка розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-пе­дагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій;

схему тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фа­хівців керівників інших структурних підрозділів і технічних службовців, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій;

схему тарифних розрядів посад (професій) робітників, загаль­них для всіх бюджетних установ, закладів та організацій;

ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей еко­номіки за проведення навчальних занять.

Єдина тарифна сітка розрядів та тарифних коефіцієнтів визначає тарифні розряди для посад і професій на підставі яких визначається посадовий оклад.Ці схеми враховують кваліфікацію працівників від­повідно до професій та посад.

Для визначення посадового окладу за цією сіткою кожній профе­сії чи посаді встановлено тарифний розряд і відповідно для кожного тарифного розряду встановлено тарифний коефіцієнт.

Для посадового окладу працівника, що має 1-й тарифний розряд присвоюється тарифний коефіцієнт 1,00. Це найменший посадовий оклад і він встановлюється Кабінетом Міністрів України, На сьогодні він встановлений на рівні мінімальної заробітної плати.

Для визначення посадового окладу необхідно тарифний коефіці­єнт помножити на посадовий оклад працівника 1 розряду з тарифним коефіцієнтом 1.

Також Кабінетом Міністрів України для бюджетних установ відповідної галузі розроблені умови оплати праці, якими встановлені по­рядок визначення посадових окладів (тарифних ставок), обов’язкові надбавки та доплати, тощо. До обов’язкових надбавок, зокрема, від­носять доплати за стаж роботи, за роботу в нічний час, за вчену сту­пінь та вчене звання, за знання іноземної мови тощо.

Погодинна ставка для проведення навчальних занять праців­никами усіх галузей встановлені у відсотках до окладу працівника І розряду. Наприклад, професор при проведенні навчальних занять і учнями шкіл отримає за 1 годину занять 5,04 % свого посадового окладу, зі студентами вузів 3 та 4 рівня акредитації – 9,35 %, з аспі­рантами – 10,78 %.

Для проведення роботи по встановленню кожному працівнику розрядів за Єдиною тарифною сіткою відповідно до його посади чи професії, встановлення посадового окладу (тарифної ставки), вста­новлення доплат та надбавок в бюджетних установах діють тарифікаційні комісії. Така комісія створюється наказом керівника у складі головного бухгалтера, інспектора відділу кадрів, начальника планово-економічного відділу, представника профспілкової організації та інших осіб. Ця комісія на підставі документів про освіту працівни­ка, стаж роботи, дипломи та інші документи і на основі законодав­чих документів визначає розмір тарифних ставок і посадових окладів працівників та складає тарифікаційні списки, в яких вказує по кож­ному працівнику і посаді встановлений розмір окладу, надбавки та доплати. Ці списки підписуються членами комісії і затверджуються керівником. Складені комісією тарифікаційні списки є підставою для складання штатного розпису та призначення посадових окладів.

Відрядна форма оплати праці застосовується на тих роботах, де є кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт. Напри­клад, в зубопротезних кабінетах, учбових майстернях тощо.

Специфіка роботи працівників бюджетної сфери зумовлює особ­ливість планування та нормування роботи. Так, в основу нормування робочого часу вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогіч­них працівників покладено викладацьку роботу. Законом України «Про вищу освіту» встановлене максимальне навчальне навантаження науково – педагогічних працівників – 900 годин на рік, а педагогічних робітників – 720 годин на рік (або це становить 3 години в день, 18 годин на тиждень). Тривалість робочого дня для лікарів, що зайняті амбулаторним прийомом, встановлено 33 години на тиждень, для медичних реєстра­торів, дезінфекторів – 38,5 годин на тиждень.

Колективним договором установи встановлюється перелік посад і професій для яких застосовується ненормований робочий день.

Відповідно до Постанови КМУ № 245 від 03.04.1993 року, пра­цівники державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за основним місцем роботи та за сумісництвом, тобто, ви­конувати крім своєї основної роботи іншу роботу на умовах трудово­го договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві або у громадянина у вільний від роботи час.

Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основ­ної роботи не потрібно.

Обмеження на сумісництво можуть запровадити керівники дер­жавних підприємств, установ і організацій разом з профспілковим комітетом лише щодо окремих професій та посад, зайнятих на важ­ких роботах та роботах зі шкідливим або небезпечними умовами праці, додаткова робота на яких може призвести до негативних на­слідків, що позначиться на стані їх здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження поширюється на осіб, що не досягли 18 років та вагітних жінок.

Тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати 4 годин в день. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одно­часно з відпусткою за основним місцем роботи.

Структура фонду оплати праці.

Фонд оплати праці бюджетних установ згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати № 5 має таку структуру:

1 - основна заробітна плата, що включає нарахування винагоро­ди за виконану роботу у відповідності до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків. До них, зокрема, включають:

§ винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво;

§ гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва, оплата праці працівників, що не перебувають у штаті підпри­ємства за виконання робіт згідно з договорами цивільно-право­вого характеру.

А також інші виплати передбачені даною Інструкцією.

       2 – додаткова заробітна плата, що включає доплати, надбавки, і гарантійні компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій. Зокрема:

— доплати за суміщення професій, розширення зони обслугову­вання або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тим­часово відсутнього працівника, роботу у важких та шкідливих умовах, інтенсивність праці, роботу в нічний час, високу про­фесійну майстерність, класність водіям транспортних засобів, високі досягнення в праці в тому числі державним службовцям, виконання особливо важливої роботи на певний термін, знання та використання в роботі іноземної мови, допуск до державної таємниці, дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий ступінь, та інші.

       3 – інші заохочувальні та компенсаційні виплати, включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Зокрема:

- працівникам, які були в відпустці але вимушено працювали;

- винагороди та заохочення, що здійснюються один раз на рік або мають одноразовий характер: за підсумками роботи за рік, що­річні винагороди за вислугу років (стаж роботи);

- премії, що виплачуються в установленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;

- премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, введення в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об’єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші;

- грошова винагорода державним службовцям за сумлінну та безперервну працю в органах державної влади, зразкове вико­нання трудових обов’язків;

- матеріальна допомога, що має системний характер, надана всім або більшості працівниками (на оздоровлення, у зв’язку з еко­логічним станом);

- оплата або надання дотації на харчування працівників, в тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; оплата за утриман­ня дітей працівників в дитячих закладах,; вартість путівок пра­цівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок;

- вартість проїзних квитків, відшкодування працівникам вартос­ті проїзду транспортом загального користування;

- інші виплати.

В бюджетних установах фонд заробітної плати формується на основі тарифікаційного списку, штатного розпису та додаткових роз­рахунків. Виплати здійснюються в межах затвердженого фонду опла­ти праці.

 

 

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 1271; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!