Захист продовольства та води від зараження радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами.

У зонах зараження продукти харчування і вода можуть бути зараженими, що є небезпечним для людей.

Радіоактивні речовини у вигляді радіаційного пилу заражують тверді продукти поверхнево, а в сипучі проходять у глибину (ковбаса, сир - до 4 см). Овочі (картопля, буряк, морква) та фрукти забруднюються поверхнево.

У рідких продуктах та воді радіоактивні речовини осідають на дні і частково розчиняються.

Вживати тверді продукти взагалі можна, попередньо помивши і знявши забруднений шар. Але краще не вживати без додатково/ обробки.

Що стосується продуктів харчування рослинного та тваринного походження, які виросли (або вигодувані) на зараженій місцевості, то радіоактивні речовини знаходяться всередині них.

Щоб зменшити кількість радіонуклідів в продуктах харчування рекомендовано під час приготування їжі застосовувати спеціальні способи кулінарної обробки. Так, відварювання протягом 10 хв. очищених овочів, м'яса, риби зменшує вміст радіонуклідів на 30...60%. Заражене молоко краще переробляти на сметану і масло. Найбільш забруднюються радіоактивними речовинами гриби. Концентрація радіонуклідів в грибах значно перевищує вміст їх у ґрунті, на якому росли ці гриби. Перед вживанням грибів рекомендовано варити їх двічі по 10 хв., зливаючи кожного разу відвари.

Що стосується хімічних отруйних речовин, то вони у краплиннорідкому стані здатні швидко проникати у пористі продукти (макаронні вироби - до 16 см, цукор - до 12 см, борошно - до 4 см, хліб - до 2см, у морожене м'ясо - до 1,5 см, у варене - до 7 см, у фрукти та овочі - до 2 см). Рідкі продукти заражуються повністю.

Бактеріальні засоби (або хвороботворні мікроорганізми) потрапляють в харчові продукти, довго там живуть і розмножуються. Так, наприклад, збудник холери зберігається у хлібі до 26 діб, у молоці - до 1 місяця, на овочах і фруктах - до 8 діб. Ще довше зберігається збудник чуми. Продукти харчування, які заражені отруйними речовинами і бактеріальними засобами, вживати небезпечно.

Основні заходи щодо захисту продуктів і води від зараження:

- герметизація приміщень, де зберігаються продукти;

- зберігання продуктів у щільно закритій тарі (банках, пакетах);

- захист джерел водопостачання.

Герметизація приміщень передбачає обмеження проникнення радіоактивних, хімічних отруйних речовин, бактеріальних засобів крізь вікна, двері, вентиляційні канали тощо. Після герметизації приміщення ступінь забруднення знижується у 100 разів.

Захисна тара значно знижує ймовірність зараження продуктів. По захисним властивостям тара розподіляється на три категорії: вищу, першу і другу. Тара вищої категорії (металева, скляна) захищає від усіх видів зараження. Тара першої категорії (полімерна і комбінована) захищає тільки від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів. Тара другої категорії (фанерна, картонна паперова) захищає тільки від радіаційного пилу.

В домашніх умовах найкраще зберігаються від зараження продукти в щільно закритих скляних та пластмасових банках і в поліетиленових пакетах.

Захист джерел водопостачання здійснюються шляхом відокремлення їх від навколишнього середовища. В сільській місцевості колодязі мають бути закриті від проникнення радіаційного пилу. У міському водопроводі у більшості випадків вода не заражена, але якщо вода у водопроводі стала зараженою, то треба користуватися водою з підземних джерел (бюветів).

Зберігати воду вдома можна у щільно закритій скляній, пластмасовій або металевій (краще емальованій) ємності.

Оповіщення населення при загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій.

Оповіщення - це доведення до органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій й населення сигналів і повідомлень про загрозу га виникнення НС.

Система оповіщення повинна бути своєчасно створена на загальнодержавному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях, підтримуватися в постійній готовності до оповіщення населення про НС і постійного інформування його про стан наявної обстановки.

Система оповіщення - це комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури та технічних засобів (зв'язку,мережі радіомовлення і телебачення).

Система централізованого оповіщення ЦО забезпечує можливість циркулярного та вибіркового оповіщення посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ та організацій, а також населення.

На потенційно небезпечних підприємствах створюються локальні або об'єктові системи оповіщення своїх працівників і населення територій, та інших підприємств, організацій, установ, які можуть опинитися в зоні ураження в разі виникнення на них НС.

Локальні системи сполучаються з регіональними системами централізованого оповіщення.

Для прийому повідомлень ЦО на підприємствах, установах і організаціях встановлюються гучномовці, які підключаються в міську (районну) радіотрансляційну мережу. В будинках та квартирах репродуктор тримається постійно увімкненим (див. рис. 2).

Оповіщення керівного складу об'єкта може здійснюватися за допомогою телефону по списку, або за допомогою посильних, як транспортом, так і пішки.

Оповіщення населення покладається на оперативних чергових відповідних територіальних органів управління з НС та ЦЗН, а також можуть залучатися сили і засоби МВС.

Оповіщення населення при будь-якій НС здійснюється за єдиним сингалом: “УВАГА ВСІМ”.Сигнал доводиться до населення уривчастим звучанням електросистем, гудками підприємств, транспорту тощо.

За цим сигналом населення повинно увімкнути засоби радіо- та телемовлення і уважно слухати інформацію (повідомлення), що передаються територіальними органами з НС та ЦЗН, потенційно небезпечними підприємствами.

На пунктах управління, звідки здійснюється оповіщення, заздалегідь розроблені й закладені в систему варіанти текстів для передавання повідомлення в різнях можливих ситуаціях в мирний час і на період війни.

Формалізований зміст тексту повідомлення органу ЦО про надзвичайну ситуацію в разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті може бути такий:

"УВАГА! Говорить штаб цивільній оборони