Довгострокові документи ЦО і документи підготовки ЦО промислового об’єкту в поточному році.



План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).

3. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та сил, навчання населення діям у НС.

 

Довгострокові документи ЦО і документи підготовки ЦО промислового об’єкту в поточному році.

З метою забезпечення достатнього рівня готовності цивільної оборони об’єкту до дій у надзвичайних ситуаціях розробляються довгострокові документи і документи підготовки цивільної оборони в поточному році.

Довгостроковими документами є: план цивільної оборони; наказ про організацію і ведення цивільної оборони; план розвитку і удосконалення ЦО, план підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу цивільної оборони об’єкту, план-графік вивчення (комплексної перевірки) стану або вивчення окремих питань цивільної оборони в структурних підрозділах об’єкту.

Наказом начальника цивільної оборони “Про організацію і ведення цивільної оборони на об’єкті” визначаються посадові особи і керівні органи, служби і невоєнізовані формування цивільної оборони, їх призначення і функції, кількісний склад, матеріально-технічне забезпечення, організація підготовки керівного складу та навчання за тематикою цивільної оборони учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, контроль стану цивільної оборони у структурних підрозділах і звітність.

Щорічно розробляються: наказ про підсумки підготовки цивільної оборони об’єкту в минулому році та основні завдання на наступний рік; план підготовки об’єкту в наступному році; навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників органів управління за тематикою цивільної оборони; документи щодо підготовки та проведення об’єктових тренувань та навчань; доповідь про стан і підготовку цивільної оборони об’єкту у минулому році.

Залежно від отриманих результатів прогнозування масштабів і наслідків надзвичайних ситуацій, у навчальних закладах, організаціях, установах і підприємствах галузі розробляється план цивільної оборони (дій органів управління, сил і засобів при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій), який є основним документом керівника – начальника цивільної оборони на організацію і ведення цивільної оборони об’єкту.

Крім того, на об’єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно небезпечних об’єктів розробляється план (окремий розділ Плану дій) реагування на вірогідну для даної зони надзвичайну ситуацію.

 План ЦО є основним документом, який визначає зміст, об’єм, порядок та термін виконання заходів цивільної оборони: при загрозі виникнення НС; при виникненні НС та ліквідації їх наслідків; при переведенні ЦО з мирного на воєнний стан.

План ЦО затверджується керівником даного підприємства (установи, організації) після узгодження його з начальником відділу (управління) з питань НС та цивільного захисту населення (ЦЗН) райдержадміністрації (міської ради).

План ЦО вводиться в дію начальником ЦО в разі загрози виникнення НС, її виникненні та за розпорядженням вищого начальника цивільної оборони.

Уточнення і корегування Плану ЦО проводиться не рідше 1 разу на рік станом на 1 січня наступного від поточного року, а при змінах в Плані ЦО в ході поточного року – то негайно, про що робиться відмітка на самому Плані ЦО, яка засвідчується підписом Начальника ЦО і печаткою.

Основним завданням Плану ЦО є збереження життя і здоров¢я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи для захисту дошкільних, навчальних і позашкільних закладів освіти, місць постійного перебування людей, вирішення питань розосередження або термінової евакуації учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі з території, на яку можуть поширюватись небезпечні фактори ураження прогнозованої НС.

Змістом Плану ЦО мають бути:

Перший розділ. “Організація виконання заходів цивільної оборони при загрозі та виникненні виробничих аварій, катастроф та стихійних лих”.

1.Організація управління, оповіщення і зв’язку по приведенню в готовність органів управління, формувань ЦО при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій.

2.Порядок виконання заходів цивільної оборони по послабленню (локалізації) наслідків надзвичайних ситуацій і захисту працівників (населення) при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій.

Розробляється у формі календарного плану основних заходів ЦО по кожній можливій для даного підприємства (установи, організації) надзвичайній ситуації з відображенням питань виконання заходів ЦО та дій сил ЦО підприємства (установи, організації).

3. Забезпечення виконання заходів і дій сил цивільної оборони підприємства (установи, організації).

По кожному виду забезпечення вказується: мета, сили і засоби, що залучаються, та з якого виробничого підрозділу; термін їх виділення та термін готовності до дій за призначенням; безпосередній організатор даного виду забезпечення.

Види забезпечення: розвідка; транспортне, технічне, матеріальне, хімічне, медичне, протипожежне забезпечення; охорона громадського порядку.

Додатки до розділу1:

- Карта (схема) прогнозу можливої обстановки).

- Календарні плани основних заходів ЦО при загрозі і виникненні НС. Відпрацьовуються по кожній можливій НС для даного ОГД.

- Розрахунок сил ЦО, які залучаються до ліквідації наслідків НС.

Розділ другий. “Організація виконання заходів при переведенні ЦО з мирного на воєнний стан”

1. Проведення заходів по приведенню в готовність ОУ по ступенях готовності ЦО.

2. Проведення заходів по приведенню в готовність сил ЦО по ступенях готовності ЦО.

3. Проведення заходів по забезпеченню захисту працівників (населення) по ступенях готовності ЦО.

4. Проведення заходів по підвищенню готовності ОГД до роботи в умовах війни.

5. Захист (укриття) виробничого персоналу (населення) і сил ЦО при раптовому нападі по сигналу “Повітряна тривога”.

Забезпечення виконання заходів і дій сил ОГД при переведенні цивільної оборони з мирного на воєнний стан.

Додатки: 1.Карта (схема) з нанесеними на неї: ПУ (свого ОГД, району (міста), взаємодіючих органів); свого ОГД, з даними оцінки можливої обстановки; райони розосередження (заміська зона і формувань ОГД); дані у вигляді таблиць і розрахунків (по видах забезпечення, по захисту населення, тварин і т.і.).

2.Календарний план переведення ЦО з мирного на воєнний стан по ступенях готовності ЦО (в плані відображаються заходи по пунктах 1-4 даного розділу).

3. Схема організації управління зв’язку і оповіщення ОГД при переведенні ЦО з мирного на воєнний стан.

1. Довідкові та розрахункові дані закритого характеру для оцінки обстановки і прийняття рішення по можливих НС воєнного часу.

На хімічно-небезпечних об’єктах крім “Плану ЦО” окремо відпрацьовується “План заходів по підготовці ОГД до захисту від СДОР”.

Додатки до плану:

1. Схема оповіщення працюючої зміни і проживаючого поблизу ОГД населення про небезпеку ураження СДОР.

2. Характеристика СДОР і цехів (складських приміщень), в яких знаходяться СДОР.

3. Оцінка можливої обстановки на ОГД у випадку аварії із СДОР.

4. Розрахунок сил і засобів ОГД, що залучаються для ліквідації наслідків аварії із СДОР.

5. План дій особового складу НФ при ліквідації наслідків аварії із СДОР, в якому передбачаються основні заходи по усуненню аварій на кожній виробничій дільниці (де є СДОР) із зазначенням:

- відповідальних виконавців із числа керівного складу ОГД;

- сил і засобів, що залучаються, їх завдання та відведений термін виконання спланованих заходів.

 

План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).

Крім вищенаведеного плану цивільної оборони на потенційно небезпечних підприємствах, потенційно небезпечних об’єктах (ПНО), на яких можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами й загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля розробляється план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).

Метою ПЛАСу є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, оперативних підрозділів і служб, які повинні приймати участь в проти аварійних діях, інших підприємств і організацій, які залучаються до проти аварійних робіт, населення, органів і служб місцевого самоврядування, державних організацій і служб щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків.

ПЛАС узгоджується з територіальним управлінням Держгірпромнагляду та Держпожнагляду, територіальними органами МНС, територіальними установами державної санепідслужби та, при потребі, з органами місцевого самоврядування.

ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.

Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.

На рівні “А” аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.

На рівні “Б” аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.

На рівні “В” аварія характеризується розвитком і переходом з межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об’єкти), а також на довкілля.

Обов’язки щодо розробки і впровадження ПЛАС та відповідальність за його якість покладаються на власника (керівника) підприємства, об’єкта.

При розробці ПЛАС враховуються реальні можливості і ресурси підприємства, накопичений персоналом підприємства та оперативними підрозділами і службами досвід дій під час аварійних ситуацій та аварій.

ПЛАС повинен містити:

аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків;

оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, оперативних підрозділів і служб, населення (при потребі) в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється;

додатки: копії наказу по підприємству (об’єкту) про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника при аваріях на рівнях “А” і “Б”, та рішення органів місцевого самоврядування про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника при аваріях на рівні “В”.

Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом керівника створюється штаб. Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій (ВК).

ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитись у керівника й диспетчера підприємства (об’єкта), в територіальному управлінні Держпромгірнагляду, а також у територіальному органі МНС. Витяги з ПЛАС у обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), на пункті зв’язку районної (об’єктової) пожежно-рятувальної частини, начальника (інструктора) воєнізованої газорятувальної служби, а також на робочих місцях.

ПЛАС належить переглядати через кожні 5 років. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється при змінах у технології, апаратурному оформленні, метрологічному забезпеченні технологічних процесів, змінах в організації виробництва, за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах (об’єктах). ПЛАС має переглядатися і коректуватися з урахуванням змін житлового будівництва й розвитку в даному районі, вдосконалення дій під час аварій і досвіду, накопиченого під час тренувань та перевірок.

Під час аналізу небезпеки підприємства (об’єкта) визначаються всі можливі аварійні ситуації і аварії, в тому числі малоймовірні, з катастрофічними наслідками, які можуть виникати на підприємстві, розглядаються сценарії їхнього розвитку і оцінюються наслідки.

Виявлення можливостей і умов виникнення аварій виконується на основі аналізу особливостей роботи як окремого обладнання (апаратів, машин тощо), так і їх групи (технологічних блоків), а також з урахуванням небезпечних властивостей речовин і матеріалів, що використовуються у виробництві.

Для виявлення потенційно небезпечних об’єктів потрібно прогнозувати сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек. Сценарій починається з події (стадії), що утворює безпосередню загрозу виходу технологічного процесу з-під контролю й виникнення аварії. При цьому враховуються параметри стану речовин (температура, тиск, агрегатний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, які можливі при настанні й розвитку аварії.

Прогнозування здійснюється з використанням типових схем побудови сценаріїв та постадійного аналізу умов виникнення і розвитку аварії.

Оцінка наслідків аварії і її окремих стадій виконується за допомогою методик, які наводяться у нормативно-технічній документації і довідковій літературі.

Заходи щодо впровадження ПЛАС включають:

- ПЛАС і зміни до нього (в потрібному для якісного виконання своїх обов’язків обсязі) повинні бути вивчені персоналом організацій, що беруть участь у ліквідації аварій, та відповідними спецслужбами;

- персонал усіх організацій, які беруть участь у ліквідації аварії, повинен проходити навчання і практичну підготовку з метою підтримки постійної готовності;

- протягом року з імовірних аварійних ситуацій, що передбачені ПЛАС, повинні проводитись учбово-тренувальні заняття і учбові тривоги;

- при незадовільних результатах учбової тривоги вона проводиться вдруге протягом 10 днів, після детального вивчення помилок;

- тренування проводяться в екстремальних умовах (наприклад, під час перезміни, вночі, в холодну погоду, ін.);

- підтримується в постійній готовності обладнання й засоби інформації, які можуть знадобитися для отримання необхідних даних у випадку аварії. Зокрема, аналітичні методи і засоби для виявлення небезпечних речовин, а також заходи, що впроваджуються при пошкодженні захисної оболонки небезпечної речовини;

- повідомляється населення щодо систем оповіщення про аварійну ситуацію (аварію), які використовуються. Ці системи періодично перевіряються.

3. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та сил, навчання населення діям у НС.

3.1 Організація навчання з цивільної оборони

 

Одним з основних завдань ЦО, які визначені Законом України “Про Цивільну оборону України” є підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в НС.

Для забезпечення організації навчання створена мережа навчально-методичних установ єдиної державної системи цивільного захисту. Загальне керівництво мережею здійснює МНС України через Інститут державного управління у сфері цивільного захисту, який є його структурним підрозділом та здійснює організаційно-методичне управління мережею.

У мережу навчально-методичних установ входять територіальні курси, навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності областей, міські курси, міжрайонні курси, навчально-консультаційні пункти у районах.

Територіальні курси, навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Автономної Республіки Крим, областей (далі – курси, центри) є державними, постійно-діючими навчально-методичними установами єдиної державної системи цивільного захисту, що забезпечують здобуття, систематичне оновлення та розширення спеціальних знань та умінь, необхідних керівним кадрам і фахівцям для виконання певних функцій (функціональне навчання) щодо запобігання і реагування на НС та здійснення ефективного управління у сфері цивільного захисту.

Міські курси надають керівництву підприємств, установ та організацій постійну консультаційно-методичну допомогу і є центрами методичної роботи щодо об’єктів господарської діяльності.

Навчально-консультаційні пункти (НКП) призначені для проведення педагогічним складом курсів, центрів виїзних занять за планами комплектування слухачів з функціонального навчання, надання консультаційно-методичної допомоги керівництву підприємств, установ і організацій з питань підготовки та проведення спеціальних комплексних об’єктових навчань (КОН), тренувань (КОТ) з практичного відпрацювання дій за планами реагування на НС, ПЛАСми і проведення інформаційно-просвітницької роботи та пропаганди знань серед населення з питань захисту і дій у НС.

Курси, центри сприяють виконанню місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування завдань з підготовки населення до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях та в умовах терористичного акту.

У Тернопільській області діє навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, у склад якого входять обласні курси підвищення кваліфікації керівних кадрів, методичний кабінет, навчальний пункт, Тернопільські міські курси ЦО ІІІ категорії категорії, навчально-консультаційні пункти у містах Кременці, Почаєві, Бережанах, Чорткові, смт. Підволочиську.

Навчання з ЦО є загальним для усіх громадян і організовується як за місцем роботи, так і місцем проживання. Організація навчання робітників та службовців об’єктів господарської діяльності покладена на керівників цих об’єктів, які через свої штаби ЦО організовують, забезпечують, керують проведенням навчальних заходів, здійснюють постійний контроль за своєчасним та якісним проведенням занять і навчань.

Усе населення, яке підлягає навчанню з ЦО, умовно поділяється на категорії:

  • керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їх заступники, начальники служб, головні спеціалісти, керівники евакоорганів і працівники штабів ЦО;
  • командно-начальницький і рядовий склад невоєнізованих формувань;
  • робітники і службовці, які не входять до складу формувань;
  • населення, яке не зайнято у сфері виробництва та обслуговування;
  • учні та студенти.

Для кожної категорії розробляються свої програми. Завдання з підготовки різних категорій визначаються в “Організаційно-методичних вказівках” начальника ЦО на новий навчальний рік, щорічно. Кожна категорія вивчає засоби захисту від стихійного лиха, аварій, катастроф, при цьому дотримуються поетапного принципу нарощування знань і навичок, враховуючи місцеві умови, соціальне заняття, вік, стан здоров’я і освіту. Начальникам ЦО всіх ступенів дозволяється частково визначати тематику навчання і проведення занять. Передбачаються такі форми підготовки, які дозволяють скоротити відрив від виробництва. Деякі теми можуть вивчатися слухачами самостійно з проведенням заліків по них.

Навчальний рік у системі ЦО триває з 2 січня по 30 листопада. Грудень відводиться для проведення підсумків, постановки завдань, проведення навчально-методичних зборів керівників занять, показових занять та удосконалення навчально-матеріальної бази ЦО.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 304; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!