III. Відношення між поняттями.



 

 
Поняття


Сумісні
Не сумісні
Непорівнянні
Порівнянні
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

 

Знання відношення між поняттями дає змогу не змішувати одні поняття з другими, вбачати у поняттях як спільне так і відмінне, правильно користуватись поняттями у практиці мислення.

В логіці всі поняття розділяють на порівнянні і непорівнянні.

Непорівнянними є такі поняття, котрі відображають настільки віддалені предмети, що в їхньому змісті та обсязі немає нічого спільного.

 

Порівняні – це поняття у змісті і обсязі яких наявне дещо спільне. Порівнянні поняття бувають сумісні і несумісні.

 

Сумісні – це поняття обсяг яких цілком або частково збігається.

 

Несумісні – це поняття обсяг яких не збігається в жодній своїй частині.

 

Типи сумісності:

 

Тотожні (рівнозначні) – відмінні за змістом, обсяги співпадають.

 

Підпорядкування – обсяг одного поняття повністю входить до обсягу другого поняття.

Перехрещування – це поняття, обсяги яких частково співпадають.

 

Типи несумісності:

Супідрядності – відношення між поняттями, обсяги яких не співпадають, але які однаково входять до одного й того ж роду.

 

Суперечності – відношення між двома поняттями, одне із яких має певні ознаки, а друге – ці ж ознаки заперечує, не стверджуючи якихось нових.

 

Протилежності – відношення між двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допомозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками заперечуваного поняття.

 

IV. Узагальнення і обмеження понять.

 

Узагальнення і обмеження понять дає змогу уточнити зміст і обсяг понять, установити відношення між ними, що досить важливо для пізнання.

 

Обмеження –логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак, які стосуються лише частини предметів його обсягу.

 

Узагальнення –логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового), шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових ознак.

 

Обмеження й узагальнення понять.

                                                                                                                                                                                                                                                                                 А          Держава                                                                                                                                                                                                                              А а          Евр. держ                                                                                                                                                                                                                     А а в        Україна                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

 

V. Визначення понять.

 

Визначення понять (дефініція) –є логічна операція, котра розкриває зміст поняття або встановлює значення терміну.

Види визначення понять:

- реальні і номінальні визначення;

- явні і неявні визначення.

Реальне визначення – визначення, що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття.

 

Номінальне визначення – визначення, завдяки якому з’ясовується ім’я, яким позначається відповідне поняття.

 

Явне визначення – визначення, яке у своїй структурі містить як дефінієндум (визначуване поняття), так і дефінієнс (визначаюче). Його структура: А = Вс.

 

Види реальних визначень:

 

1. Визначення через найближчий рід і видову ознаку.

А = Вс, де

А – визначуване поняття,

Вс – визначаюче,

В – найближчий рід,

с – видова ознака.

2. Генетичні визначення.

 

Неявне визначення – визначення, в якому відсутні чітко окреслені ліва та права частини визначення, які в явних визначеннях перебувають у відношенні тотожності.

 

Види неявних визначень:

 

1. Контекстуальне визначення – визначення, в якому контекстом виступає звичайний уривок будь – якого тексту.

2. Аксіоматичне визначення – визначення, в якому контекстом виступає сукупність положень якої – не будь теорії, які не потребують обґрунтування, оскільки достовірність їх вважається само собою зрозумілою і прийнятною (визначення понять точки, прямої лінії в геометрії, тощо).

3. Визначення через перелік предметів або явищ до яких застосоване дане поняття.

Приклад: “Близькі родичі” – батьки, діти, усиновителі, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, а також дружина.

 

Правила визначення понять

1 .Права і ліва частини визначення повинні бути співмірними,тобто однаковими

     за обсягом.Порушення цього правила спричиняє помилки:

     а) широке визначення

     б) вузьке визначення.

2.Визначення не повинно містити в собі кола. Різновидом кола є тавтологія.

3.Визначення має бути ясним за містом.

4.Визначення, як правило, має бути стверджувальним.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 392; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!