БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ І БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД.
Питання лекції :
1. Поняття банківського регулювання і нагляду.
2. Заходи впливу за порушення банківського законодавства.
1. Поняття банківського регулювання і нагляду. Банківське регулювання в Україні здійснюється Національним банком України, адже саме цей державний орган наділений спеціальною компетенцією у сфері управління банківською системою. Згідно із Законом про НБУ (п. 8 ст. 7), однією з функцій Національного банку України є здійснення банківського регулювання і нагляду. Порядок здійснення банківського регулювання і нагляду встановлений розділом X Закону про НБУ, розділом IV Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також іншими нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відповідно до ст. 1 Закону про НБУ банківське регулювання - одна з функцій Національного банку України, яка полягає в створенні системи норм, які регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Зміст поняття "Банківське регулювання" включає вужче за змістом поняття "Банківський нагляд".
Головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека і фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Цілями банківського регулювання є:
- забезпечення дотримання державних, громадських і приватних інтересів в процесі підприємницької діяльності кредитних організацій;
|
|
|
— забезпечення безперервного грошового обігу, ефективності платежів і міжбанківських розрахунків між суб'єктами економічного обороту, безперебійного функціонування платіжно-розрахункової системи в межах банківської системи.
Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:
1) проведення єдиної і ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
2) захист інтересів споживачів фінансових послуг;
3) створення сприятливих умов для розвитку і функціонування ринків фінансових послуг;
4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
5) забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг і захисту прав їх учасників;
6) дотримання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
7) запобігання монополізації і створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;
8) контроль за прозорістю і відкритістю ринків фінансових послуг;
9) сприяння інтеграції в європейський і світовий ринки фінансових послуг.
|
|
|
Методи банківського регулювання, як відмічає Г. Бернд, матеріалізуються через систему заходів, які умовно розділяють на превентивних, які застосовуються для уникнення можливих негативних наслідків при тій або іншій економічній ситуації, і протекційні, які застосовуються для захисту від вже існуючої ситуації.
До превентивних заходів, зокрема, можна віднести:
- вимоги відносно розміру і структури власного капіталу банку;
- вимоги відносно ліквідності;
- диверсифікацію банківських ризиків;
- обмеження виконуваних операцій.
До протекційних заходів належать:
- створення системи гарантування вкладів;
- формування банками резервів на покриття кредитних і інших ризиків;
- рефінансування центральним банком комерційних банків;
- допомога інших державних органів.
Законодавство визначає форми банківського регулювання. Відповідно до ст. 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України в таких формах:
Адміністративна регулювання:
1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності;
2) встановлення вимог і обмежень відносно діяльності банків (Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника);
|
|
|
3) застосування санкцій адміністративного або фінансового характеру;
4) нагляд за діяльністю банків;
5) надання рекомендацій відносно діяльності банків.
II. Індикативне регулювання:
1) установка обов'язкових економічних нормативів Закон Про НБУ Стаття 58. Економічні нормативи З метою захисту інтересів вкладників і кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного їм порядку встановлює для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи повинні забезпечувати здійснення контролю за рисками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за процентним і валютним ризиком
2) визначення норм обов'язкових резервів для банків (Банки зобів' язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язаннях).;3. установка норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій (Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5 відсотків від прибутку банку до досягнення ними 25 відсотків розміру регулятивного капіталу банку).;
|
|
|
2) визначення процентної політики;
3) рефінансування банків;
4) кореспондентські стосунки (Банкам забороняється встановлювати кореспондентські відносини з банками, іншими фінансовими установами - нерезидентами, що не мають постійного місцезнаходження та не провадять діяльність за місцем своєї реєстрації та/або не підлягають відповідному нагляду в державі (на території) за місцем свого розташування, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, що підтримують такі кореспондентські відносини. Ст 64 Про банки)
5) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;
6) операції з цінними паперами на відкритому ринку;
7) імпорт і експорт капіталу.
Банківський нагляд законодавець визначає (ст. 1 Закону про НБУ) як систему контролю і активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання в процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи і захисту інтересів вкладників.
Сферою спостережливої діяльності Національного банку України фактично є нижній рівень банківської системи.
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків і їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, які можуть поставити під загрозу безпеку засобів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
2. Заходи впливу за порушення банківського законодавства. Національний банк України здійснює банківський нагляд на індивідуальній і консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення законодавства відносно банківської діяльності.
Заходи впливу застосовуються Національним банком України на основі: а) результатів інспекційних (планових і позапланових) перевірок діяльності банків або їх філій; б) результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів і тому подібне; в) результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення.
Вибір заходів впливи, які мають бути адекватними досконалому порушенню банківського законодавства, повинен здійснюватися з обліком: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку і рівня достатності капіталу; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.
У разі виконання банком взятих зобов'язань і поліпшення показників діяльності Національний банк України може достроково скасувати застосовані заходи впливу на певний термін (частково або зовсім).
Відповідно до ст. 73 Закони України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правовими актами Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які погрожують інтересам вкладників або інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно здійсненому порушенню має право застосувати заходи впливи, до яких відносяться :
а) письмове попередження відносно припинення порушення і застосування необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат, по притягнених засобах, зменшення або відчуження неефективних інвестицій;
б) скликання загальних зборів учасників, наглядової ради банку, правління (ради директорів) банку, для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;
в) укладення письмового договору з банком, по якому банк або визначена угодою особа зобов'язується вжити заходи для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, і тому подібне;
г) розпорядження відносно призупинення виплати дивідендів або розподілу капіталу у будь-якій іншій формі; розпорядження відносно встановлення для банку підвищених економічних нормативів;
д) розпорядження відносно підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами і іншими активами.
е) розпорядження відносно обмеження, зупинки або припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, з високим рівнем ризику;
е) розпорядження відносно заборони надавати бланкові кредити;
ж) розпорядження відносно накладення штрафів на: керівників банків в розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, банки, в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;
з) розпорядження відносно тимчасової, до усунення порушення, заборони власникові істотної участі, у банку, використати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого або систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно правових актів Національного банку;
и) розпорядження відносно тимчасового, до усунення порушення,
усунення посадовця банку, від посади у разі грубого або
систематичного порушення цим обличчям вимог Закону про банки
чи нормативно правових актів Національного банку; и) розпорядження відносно примусової реорганізації банку;
й) розпорядження відносно призначення тимчасової адміністрації;
к) відкликання банківської ліцензії і що ініціює процедури
ліквідації банку.
До філій іноземних банків вимоги підпунктів "б", "г", "з", "и" не застосовуються.
Про застосування заходів впливу до філій іноземних банків
Національний банк повідомляє іноземний банк і спостережливий орган
іноземної держави. Національний банк посилає територіальному управлінню по місцезнаходженню філії іноземного банку копії прийнятих рішень про застосування заходів впливу до цієї філії.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 271; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!