Порядок відкриття банківських рахунків і ведення касових операцій.
Згідно із законодавству усі юридичні і фізичні особи — підприємці зобов'язані зберігати свої засоби на рахунках в кредитних установах, які вони обирають собі по своєму волевиявленню. У кредитних установах відкриваються поточні і депозитні рахунки.
Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому порядку юридичним особам і фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням і іншим відособленим підрозділам підприємств.
Фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності (резидентам), які здійснюють діяльність без створення юридичної особи, поточний рахунок відкривається в режимі, який встановлений для юридичних осіб-резидентів. Порядок відкриття, функціонування і закриття усіх видів рахунків, їх особливості регулюються нормами Інструкції НБУ "Про порядок відкриття, використанні і закриття рахунків в національній і іноземній валюті", затвердженій постановою Правління Національного банку України" від 12.11.2003 N 492.
Необхідно пам'ятати, що, уклавши договір з банком про відкриття рахунку, клієнт зобов'язався зберігати усі засоби на цих рахунках. Клієнт може здавати готівку у банк сам, через інкасаторів, через державну службу охорони при МВС України або через підприємства поштового зв'язку для здійснення переказу коштів на рахунки у банках. У касі підприємства або організації можна зберігати готівку в межах ліміту, встановленого обслуговуючим банком для конкретного клієнта.
|
|
|
Ліміт касової готівки — це сума залишку готівки в касі на кінець робочого дня, розмір якої встановлюється клієнтові обслуговуючим банком щорічно упродовж першого кварталу.
Норми законодавства України вимагають від усіх підприємств, установ і організацій усіх форм власності і організаційно-правових форм діяльності виконувати правила ведення касових операцій, тобто матеріально-технічних процедур, пов'язаних з прийняттям, зберіганням і відпусткою готівки.
Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня по одному або декількома платіжними документам— у розмірі 10 тисяч гривен, відповідно до пункту 2.3. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637.
Установи банків перевіряють дотримання касової дисципліни усіма підприємствами і організаціями — клієнтами банку.
Порядок ведення касових операцій контролюється органами податкової адміністрації, фінансовими органами, КРУ, органами МВС.
|
|
|
Якщо клієнт має декілька рахунків в різних банках, то дотримання касових правил перевіряє той банк, де відкритий основний рахунок.
Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, яке встановило, що кожне підприємство, установа і організація повинні мати сучасно обладнану касу, як зберігати готівку, хто може працювати касиром, хто його може заміщати, які використовують розрахункові документи і тому подібне.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ
Питання лекції.
1. Поняття і зміст валютного регулювання.
2. Правові основи валютного контролю
3. Відповідальність за порушення валютного законодавства України.
Поняття і зміст валютного регулювання.
Дуже часто під валютою розуміють тільки іноземні грошові знаки, але це не так. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яким, власне, в основному і регулюються валютні стосунки, чітко розрізняє поняття валюти :
1) "валюта України" — грошові знаки у вигляді банкнотів, білетів державних скарбівниць, монет, і в інших формах, які звертаються і є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені із звернення або такі, які вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які звертаються, засоби на рахунках, у внесках у банківських і інших фінансових установах на території України;
|
|
|
2) "іноземна валюта" — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, білетів державних скарбівниць, монет, які звертаються і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені із звернення або такі, які вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які звертаються, засоби в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які знаходяться на рахунках або вносяться у банківських і інших фінансових установ за межами Україна.
Як правило, розрізняють три правові валютні режими, які використовуються державами: а) режим державної валютної монополії (яка була в СРСР); б) режим валютного регулювання (наприклад, в Україні такий режим встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютної регуляції і валютного контролю"; в) режим вільно конвертованої валюти.
Тип валютного режиму визначає принципи здійснення валютних операцій, права і обов'язки органів держави, які регулюють валютні стосунки, і повноваження юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у валютних стосунках з приводу придбання, володіння, використання валютних цінностей, і відповідальність за порушення валютного законодавства
|
|
|
Під валютним регулюванням розуміють діяльність уповноважених державою органів по регламентації порядку обороту валютних цінностей і здійснення валютних операцій.
Органами прямої валютної регуляції виступають державні органи, які Конституцією України уповноважені видавати нормативно-правові акти у галузі валютних операцій. До них належить Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів України, Національний банк України. Діє і так звана непряма регуляція (на підставі нормативно-правових актів), яка в державі доручена комерційним банкам.
Головним органом валютного регуляції в Україні являється Національний банк.
Валютне регулювання передбачає видання нормативно-правових актів відносно здійснення валютних операцій; дотримання межі зовнішнього державного боргу, встановленого законодавством : лімітів заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам; ліцензування банків відносно здійснення валютних операцій; визначення курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті.
У Україні валютний курс встановлюється Національним банком України і означає співвідношення двох валют на валютному ринку. Завдяки валютному курсу здійснюється зіставлення цін на товари і послуги в різних країнах. Від нього залежатимуть прибутки іноземних інвесторів, оскільки вони вкладають свої капітали, з розрахунку на прибутки, пов'язані з валютним курсом, його змінами; а також конкурентоспроможність українських товарів на світовому ринку. Урівноваженість його є показником економічної і політичної стабільності країни. Валютні курси, як правило, існують в двох режимах: режимі плаваючого валютного курсу, коли він встановлюється залежно від реального стану економіки і співвідношення вартості набору товарів і послуг, або фіксованого валютного курсу, коли затверджена вартість валюти або підтримується центральним банком на певному рівні, або фіксується завдяки прирівнюванню до якого-небудь еквіваленту.
Валютні операції здійснюються банками і іншими фінансовими установами на підставі ліцензії Національного банку України, які розділяються залежно від тривалості і періодичності здійснення :
Валютні операції— складний правовий механізм, що являє собою вольові правомірні дії фізичних і юридичних осіб, спрямованих на досягнення правового слідства : на встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків суб'єктів при здійсненні дій з валютою. Переважно ці стосунки регулюються цивільно-правовими нормами1 і детально вивчаються в курсі банківського права.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 195; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!