ПРАВОВИЙ СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПРАВОВІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ.
Питання лекції :
1. Поняття і характеристика банківської системи України.
2. Поняття і види банків.
1. Поняття і характеристика банківської системи України. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. (ч. 1 ст. 4 структура вітчизняної банківської системи включає Національний банк України і інші банки, а також філії іноземних банків, які створені і діють на території України.
Характер стосунків між центральним банком держави і іншими банками дає підстави для висновку про наявність дворівневій структурі банківської системи. Верхній рівень складає Національний банк України, який виступає особливим центральним органом державного управління і в процесі реалізації власних функцій здійснює владні повноваження з метою забезпечення стабільності банківської системи. До нижнього рівня належать усі інші банки і філії іноземних банків, які здійснюють власну діяльність на території України.
2. Поняття і види банків. Природно, що системотворним елементом банківської системи є банк. Визначення цього поняття приведене законодавцем в ст. 2 Закони України "Про банки і банківську діяльність" : банк - юридична особа, яка має виняткове право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції : залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб і розміщення відмічених засобів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб. Саме публічно-правові стосунки за участю банківських установ є предметом регулювання відповідного фінансово-правового інституту.
|
|
|
Нижній рівень банківської системи України складають спеціалізовані і універсальні банки. По спеціалізації банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). До компетенції банків належить визначення напрямів своєї діяльності і вибір спеціалізації по окремих видах операцій. Банк придбаває статус спеціалізованого банку у разі, якщо понад 50% його активів є активами одного типу. Банк придбаває статус спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо понад 50% його пасивів є вкладами фізичних осіб.
Законом України "Про банки і банківську діяльність" встановлений вичерпний перелік організаційно-правових форм банків. У Україні банки створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.
Певну специфіку мають державні і кооперативні банки. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" державний банк - це банк, 100% статутного капіталу якого належить державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку.
|
|
|
Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і розділяються на місцеві і центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (в межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб.
Учасниками центрального являються місцеві кооперативні банки. До функцій центрального кооперативного банку належать централізація і перерозподіл ресурсів, закумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.
Окремою ланкою банківської системи України є банківські об'єднання. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів : банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група.
Банківське об'єднання створюється по попередній згоді Національного банку України і підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису в Державний реєстр банків. Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання.
|
|
|
Банківська корпорація - юридична особа (банк), засновниками і акціонерами якої можуть бути виключно банки. Вона створюється з метою концентрації капіталів банків - учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності і платоспроможності, а також забезпечення координації і нагляду за їх діяльністю. Банки, які увійшли до банківської корпорації, передають корпорації повноваження на здійснення окремих операцій і забезпечують централізацію виконання окремих функцій. Централізації в межах банківської корпорації підлягають: виконання розрахунків як серед членів корпорації, так і за її межами; операції на ринках грошей і капіталів; установка і ведення кореспондентських рахунків (у національній і іноземних валютах); моніторинг кредитних ризиків; розробка і прийняття загальних для членів банківської корпорації правил і процедур виконання операцій і внутрішньої звітності; формування зовнішньої звітності; внутрішній аудит. Банки, які увійшли до банківської корпорації, зберигають свою юридичну самостійність в межах, обумовлених їх статутами і статутом банківської корпорації.
|
|
|
Банківська холдингова група - банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи повинно належати не менше 50% акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Материнський банк банківської холдингової групи відповідає по зобов'язаннях своїх членів в межах свого внеску в капіталі кожного з них, якщо інше не передбачене законом або угодою між ними. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи додаткових організаційних функцій відносно членів банків, а також створення системи управління спільною діяльністю. Банківський нагляд за діяльністю банківської холдингової групи здійснюється на індивідуальній і консолідованій основі.
Фінансова холдингова група повинна полягати переважно або виключно з установ, які надають фінансові послуги, причому серед них повинно бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. фінансовою установою є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну декілька фінансових послуг і яка внесена у відповідний реєстр в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі суспільства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії і інші юридичні особи, винятковим видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Материнській компанії повинно належати понад 50% акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи. Материнська компанія фінансової холдингової групи відповідає по зобов'язаннях своїх членів в межах свого внеску в капітал кожного з них, якщо інше не передбачене законом або угодою між ними.
ПРАВОВИЙ СТАТУС НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Питання лекції:
1. Правова природа НБУ.
2. Функції НБУ.
Правова природа НБУ.
Верхній рівень банківської системи України представлений єдиним органом - Національним банком України. Відповідно до ст. 2 Закони України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 р. (далі -Закон про НБУ) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, повноваження і функції якого визначаються Конституцією України, цим Законом і іншими законами України.
Національний банк України має має статутний капітал, який є власністю держави і складає 10 млн гривен.
Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює витрати за рахунок власних доходів в межах затвердженого кошторису, а у визначених цим Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України.
Національний банк є юридичною особою, має відособлене майно, яке є об'єктом права державної власності і знаходиться в його повному господарському веденні. Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно переймають на себе такі зобов'язання. Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно переймають на себе такі зобов'язання. Національний банк може відкривати свої установи, філії і представництва, в Україні, а також представництва за її межами. Національний банк, його установи, філії і представництва, мають друк із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. У систему Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, казначейство України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські учбові заклади і інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку. Національний банк в межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації і реорганізації структурних підрозділів і установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх статути і положення. Для інкасації і охорони цінностей і об'єктів Національний банк має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю.
Функції НБУ.
Центральний банк у будь-якій державі є особливим органом. Це зумовлено його спеціальним правовим статусом, який передбачає покладання на нього ряду особливих функцій, які повинно здійснювати лише одна інституція банківської системи, - саме центральний банк держави.
До таких функцій належать: забезпечення стабільності національної грошової одиниці, проведення грошово-кредитної політики, емісія грошей і організація їх звернення, організація системи рефінансування комерційних банків, банківська регуляція і банківський нагляд і тому подібне.
Найважливішою функцією центральних банків є забезпечення стабільності національної валюти. Про це свідчить ст. 99 Конституцій України, в якій відмічено, що забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави -Национального банку України. Забезпечення стабільності національної валюти є прерогативою Національного банку України, і саме тому особливе значення придбаває закріплення його правового статусу, який би забезпечував ефективну реалізацію центральним банком його основної і інших функцій.
Правовий статус центрального банку як системна категорія поряд з функціональною характеристикою включає також передбачену нормами права спеціальну правоздатність суб'єкта права в питаннях відання, а також його повноваження, що, враховуючи публічні функції Національного банку, складають його компетенцію.
Визначальним елементом правового статусу Національного банку України є положення, закріплене в ст. 2 Закони про НБУ : Національний банк України є особливим центральним органом державного управління. Використання законодавцем терміну "особливий центральний орган державного управління" при характеристиці Національного банку України є універсальним підходом за двома підставами. По-перше, це законодавче визначення підкреслює державно-управлінську природу діяльності Національного банку України в процесі реалізації покладених на нього функцій. Національний банк активно бере участь в державному управлінні економічними процесами в Україні шляхом проведення грошово-кредитної політики, а також здійснює спеціальні управлінські заходи у вигляді адміністративної і індикативної регуляції банківської діяльності.
По-друге, у такий спосіб підкреслюється принципова особливість правового статусу вітчизняного центрального банку. З урахуванням положення ст. 6 Конституцій України відносно здійснення державної влади у України на принципах її ділення на законодавчу, виконавчу і судову, Національний банк України не входить до жодної з гілок влади, що виступає важливою гарантією його незалежності від органів державної влади. Незалежність Національного банку від органів державної влади слід вважати головним принципом його діяльності.
Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст 6).
Ст 7. Національний банк виконує такі функції:
1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних принципів грошово-кредитної політики визначає і проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти України і організовує її звернення;
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування;
4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, засобів і майна;
5) організовує створення і методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації і статистики платіжного балансу;
6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує і контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності і засобів захисту банківської інформації;
8) здійснює банківську регуляцію і нагляд;
9) веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності і операцій в передбачених законами випадках;
10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;
11) здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів і ліквідаторів банку;
12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз і прогнозування;
13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках і інших кредитних установах, де співпраця здійснюється на рівні центральних банків;
14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютна регуляція, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками і іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;
15) забезпечує накопичення і зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними і банківськими металами;
16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних стосунків;
17) організовують інкасацію і перевезення банкнотів і монет і інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації і перевезення банкнотів і монет і інших цінностей;
18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів в системі Національного банку;
19) бере участь в підготовці кадрів для банківської системи України;
20) визначає особливості функціонування банківської системи України у разі введення військового стану або особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;
21) вносить в установленому порядку пропозиції відносно законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;
22) здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання і розкриття інформації, яка складає банківську таємницю;
23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 368; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!