Виробничі будівлі залізничного транспорту



 

Будівлі залізничного транспортупризначені для технічної експлуатації залізничних доріг і  складаються з будівель виробничого, виробничо-технічного та виробничо-побутового призначення.

До виробничих відносяться будівлі:

- локомотивного та вагонного депо;

- електро – енерго забезпечення;

- водопостачання;

- колійного господарства;

- вантажного та стаціонарного господарства і т.д.

Виробничі залізничні будівлі розміщують в зоні діяльності адміністративних підрозділів залізниці – відділень, дистанцій.

В зв’язку з одноманітністю виробничих процесів (постійні вагові та габаритні розміри машин та обладнання) на окремих ділянках залізниці при проектуванні залізничних будівель використовується принцип типізації і уніфікації, тобто зводять типові будівліз використанням типових уніфікованих будівельних виробів.

Промислові будівлі бувають одноповерхові та багатоповерхові, одно прогінні та багатопрогінні. Найбільш розповсюдженими є одноповерхові будівлі, так як в них найбільш просто організувати технологічний процес в комбінації з внутрішнім транспортом та допоміжними ділянками (цехами), службово – побутовими приміщеннями.

По характеру використання ресурсів будівлі бувають суцільної (багато прогінні з блокуванням різноманітних цехів, відділень) та павільйонної (окремо зведена будівля) забудови. Незалежно від схеми забудови основні виробництва повинні бути пов’язані з іншими - виробничого, енергетично.

Одноповерхові виробничі будівлі

Основним видом несучого остова виробничої будівлі являється каркас (залізобетонний, металевий, комбінований) з кроком колон в повздовжньому напрямі 6,9,12 м (відповідно до модульної системи координації розмірів в будівництві), в поперечному напрямі (прогін) – 6 ÷ 24 м і висотою 3 ÷ 10,8 м. Для багатоповерхових будівель використовуються сітка колон (в основному) – 6 × 6м або 6 × 9 м при висоті поверхів – 3,3 ÷ 6 м.

Каркас може бути залізобетонним, металевим або змішаним. Рекомендується зводити сталевий каркас, коли крок колон ≥ 12 м, висота будівлі ≥ 15 м, прогін ≥ 30 м, вантажопід’ємність крана ≥ 50 т або вантажопід’ємність 30 т та важкий режим роботи (загальний принцип для промислових підприємств).

Основним елементом каркаса одноповерхової будівлі є поперечна рама, яка складається з двох колон (для однопрогінної будівлі) та кроквяної конструкції, що спирається на колони (балка, ферма, арка). Кожна колона спирається на окремий фундамент.

Колони бувають залізобетонні та сталеві, суцільного та наскрізного перерізів, з консолями і без них, фахверковими, і такими, що призначаються для установки в крайніх та середніх рядах. В залізобетонному варіанті каркасу при висоті будівлі до 14,4 м і мостових кранах вантажопідйомністю до 32 т розроблені типові уніфіковані колони прямокутної форми поперечного перетину, а при більшій висоті та вантажопідйомності – двогілкові прямокутної форми перерізу.

Сталеві колони виготовлені із практичних профілів (двотаври, швелери, кутики, таври, труби...) листового прокату і бувають суцільного і наскрізного типів, з постійним або змінним по висоті поперечним перетином.

Частина довжини колони, що знаходиться нижче консолей називається підкрановою, а та що вище – надкранова. Вони суттєво відрізняються за геометричними розмірами, так як сприймають різні за величиною і характером дії навантаженнями.

Поперечні рами з’єднуються між собою з допомогою:

- зв’язків (вертикальних і горизонтальних);

- стінових панелей;

- підкранових білок;

- плит покриття.

Зв’язки бувають вертикальні та горизонтальні.

Вертикальні зв’язки (металеві кутики, труби...) з’єднують верхню частину колони однієї поперечної рами з нижньою частиною колони суміжної поперечної рами і в середній частині з’єднуються між собою (хрестовий – самий простий тип зв’язку). В металевих каркасах будівель з використанням кроквяних сталевих ферм з паралельними поясами в будівлях з мостовими кранами використовують (крім вертикальних зв’язків по колонам) горизонтальні зв’язки в рівні підкранових балок (тормозні балки, ферми), горизонтальні зв’язки по нижнім граням кроквяної конструкції та вертикальні зв’язки по їх торцевим граням.

При необхідності утворення проїзду між суміжними поперечними рамами зв'язок може бути портального типу.

В цілому зв’язки призначені для перерозподілу навантажень в процесі експлуатації будівлі і сумісна їх робота (вертикальних і горизонтальних) забезпечує просторову жорсткість будівлі (сумісно з стіновими панелями, плитами покриття...).

Нормами проектування промислових будівель передбачено місця установки зв’язків в залежності від виду каркаса, наявності мостових кранів і т.д. Наприклад, в одноповерховій будівлі із залізобетонним каркасом з кроком поперечних рам 12 м і висотою > 9,6 м, вертикальні зв’язки по колонам розміщують в середній частині температурного відсіка, а по кроквяним конструкціям – по краям температурного відсіка та по краям ліхтарів.

Стінові панелі одноповерхових каркасних будівель класифікують як навісні самонесучі. Геометричні розміри (в основному): висота – 1200, 1800 мм (12 М, 18 М); довжина – 3000, 6000, 12000 мм (30 М, 60 М, 120 М). Використовуються матеріали – бетон, сталь, утеплювачі (для будівель, що опалюються). Відповідно товщина панелей – 200 ÷ 400 мм.

Кріпляться стінові панелі до зовнішніх граней колон зварюванням закладних деталей. Нижній ряд панелей спирається на фундаментну балку, яка в свою чергу спирається на обріз фундамента під колону.

Підкранові балки мають місце в будівлях з мостовими  кранами, встановлюються на консолі колон і з’єднуються з ними з допомогою електрозварювання. На підкранові балки кріпляться підкранові рейки для переміщення вздовж будівлі мостового крана . Балки бувають залізобетоні та металеві, трапецієподібної, таврової та двотаврової форми поперечного перетину. Верхня частина підкранових балок з’єднується з надкрановою частиною колон зварюванням закладних деталей та в прогоні – тормозними балками або тормозними фермами (горизонтальні зв’язки). Сталеві підкранові балки рекомендується використовувати при кроці поперечних рам 12 м незалежно від вантажопідємності кранів, а також в цехах з різко визначеними динамічними навантаженнями.

Плити покриттяпредставляють собою ребристі будівельні вироби панельного типу розмірами 3 × 6 м та 3 × 12 м (як основні), що спираються на верхні пояси кроквяних конструкцій. Плити розміром 1.5 × 6 м та 1.5 × 12 м використовуються як добірні. Такі плити мають по два повздовжніх ребра на них спираються поперечні ребра, а на систему таких ребер спирається плита товщиною 30 мм. Всі ребра і плита монолітно зв’язані поміж собою. Такі плити можуть бути з утеплювачем і без нього.

Більш ефективними являються плити покриття типу 2 Т розмірами 3 × 6 та 3 × 12 м. В порівнянні із звичайними ребристими плитами в них відсутні поперечні ребра.

Мають місце розробки, в яких на колони повздовжніх рядів вкладаються балки (прогони), а на них великорозмірні плити 3 × 18 м, 3 × 24 м коробчастої форми поперечного перетину.

В багатопрогінних будівлях на конструкції покриття можуть зводитись ліхтарі, які за призначенням поділяються на:

- світлові;

- світлоаєраційні;

- аераційні.

Світлові – забезпечують додаткове природне освітлення приміщень;

Світлоаєраційні – забезпечують природне освітлення і повітрообмін;

Аєраційні – тільки для повітрообміну.

По конструкції ліхтарі дуже різноманітні. В залежності від висоти приміщень ліхтарі можуть бути:

- точкові (квадратичні, круглі), світлові, світлоаєраційні;

- ліхтарні ферми;

- ліхтарні панелі.

До виробничих будівель каркасного типу відносяться депо:

- електровозні;

- тепловозні;

- паровозні;

- вагонні.

В залежності від видуобслуговування їх поділяють на:

- основні (місцева і маневрова робота, місце стоянки);

- для технічного огляду та екіпіровки;

- для ремонту.

Будівлі локомотивного депо складаються із:

- стойлової частини;

- майстерень;

- службово – побутових приміщень;

- екіпіровочних відділень.

В плані депо можуть бути: прямокутні, ступінчасті, веєрні.

Довжина та ширина стойлових цехів залежить від типів локомотивів, видів їх обслуговування та ремонтів, кількості їх одночасного розміщення. Вони повинні мати оглядові канави, крани, проїзди, проходи, балкони.

Екіпіровочні приміщення призначені для забезпечення локомотивів паливом, водою, піском, мастильними матеріалами.

Службові приміщення із розрахунку на 100 – 750 місць призначені для робітників та інженерно – технічних працівників і повинні мати гардеробні, душові, кімнати відпочинку...

 

 

Контрольні питання

1. Які будівлі залізничного транспорту відносяться до виробничих?

2. Що являється основним видом несучого остова типових виробничих будівель?

3. В яких випадках будівельні вироби каркасу виробничої будівлі виготовляються із металу?

4. З яких елементів складається поперечна рама виробничої будівлі?

5. Призначення зв’язків в будівлі?

6. Які конструктивні лементи виконують функцією зв’язків?

7. Яке призначення ліхтарів в конструктивному рішенні будівель?

 

Література

[1] – стор. 116 – 156;

[4] – стор. 51 -64;

[29] – стор. 459 – 520;

[28,30,31,32,33,34,35] – для самоопрацювання.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 364; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!