Страхове відшкодування виплачується страхувальнику протягом терміну,
Обумовленого договором (двох, трьох днів).
У разі виплати страхового відшкодування в повній страховій сумі дія договору припиняється, а якщо виплачено лише частину страхової суми – дія договору продовжується до кінця зазначеного в ньому строку, у розмірі різниці між страховою сумою та сумою виплаченого страхового відшкодування.
48.Страхування домашніх тварин здійснюється в розрізі окремих груп з певними віковими обмеженнями:
• велика рогата худоба – віком від 1 місяця до 13 років;
• коні – від 1 місяця до 10 років;
• мули, кози, вівці – від 1 року;
• собаки – від 6 місяців до 10 років;
• хутрові звірі, нутрії, кролі – з 45-денного віку;
• бджолосім’ї;
• декоративні та екзотичні птахи та тварини.
На страхування не приймаються такі тварини: хворі; виснажені; ті, що перебувають у місцевості, де оголошений карантин. Не приймаються на страхування собаки, які не зареєстровані у спілці собаководів, Українському товаристві мисливців та рибалок або в Товаристві сприяння обороні України.
Ризики, пов’язані зі страхуванням домашніх тварин, поділяють на такі групи:
• страхування на випадок загибелі або падежу тварини від хвороб чи стихійних лих;
• страхування на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована у нещасному випадку і це унеможливлює подальше її використання;
|
|
|
• страхування на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, одержаних внаслідок нещасного випадку;
• страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб.
Договір страхування домашніх тварин укладається, як правило, на 1 рік.
Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо. Її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини. Розмір тарифних ставок для окремих груп тварин може становити від 1 до 10% від страхової суми.
Страховий платіж обчислюється за встановленою тарифною ставкою згідно правил страхування.
Сума збитку обчислюється:
1) у разі загибелі або викрадення тварин – у розмірі ринкової вартості тварини, що склалася в даному регіоні;
2) при вимушеному забої тварини – у розмірі різниці між ринковою вартістю тварини та вартістю придатного до вживання в їжу м’яса;
3) у разі лікування тварини від хвороби чи травми – у розмірі вартості лікування, що зазначена у спеціаліста ветеринарної служби.
Страхове відшкодування при страхуванні домашніх тварини базується на системі першого ризику. Це означає, що в разі настання страхового випадку страхове відшкодування виплачується страхувальнику в розмірі суми збитку, але не більшому за страхову суму.
|
|
|
49. Страхуванням охоплюється різне майно, яке належить на праві приватної власності страхувальнику та членам його родини. Як правило, при страхуванні домашнього майна виділяють 14 його груп, основними з яких є:
меблі; радіо-відео-телеапаратура; електроприлади; килимові вироби; одяг; білизна; предмети домашнього господарства; господарський та спортивний інвентар; книги; предмети образотворчого мистецтва.
Не підлягають страхуванню такі види домашнього майна: документи; цінні папери; грошові знаки; рукописи; фотознімки; кімнатні рослини.
Не приймається на страхування майно, яке знаходиться:
1) у зоні, якій загрожують повені та інші стихійні лиха;
2) в пошкодженій, не відремонтованій квартирі, де є наявні протікання, відшарування шпалер, здуття підлоги.
Страхування домашнього майна здійснюється за одним із трьох варіантів:
І варіант - від стихійного лиха, нещасного випадку, викрадення;
ІІ варіант – від усіх випадків, вказаних в І варіанті, крім викрадення;
ІІІ варіант – тільки на випадок викрадення.
Страхова сума за договором встановлюється за бажанням страхувальника, але не повинна перевищувати вартості домашнього майна за ринковими цінами.
|
|
|
Страхове відшкодування виплачується за принципом першого ризику, тобто в розмірі суми збитку, але не вищої за страхову суму.
До обсягу страхової відповідальності не включаються збитки, які виникли внаслідок ведення військових дій; введення військового стану; зносу; технічного браку; навмисних дій страхувальника або члена його родини.
Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відповідати його страховій оцінці.
Страховою оцінкою може бути дійсна або первісна вартість майна з врахуванням витрат, пов’язаних з його рятуванням або приведенням у порядок під час страхового випадку.
Строк страхування становить, як правило, 1 рік.
Розмір тарифної ставки встановлюється у відсотках від страхової суми за рік і залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій міститься майно, умов дотримання безпеки житла.
При страхування домашнього майна протягом 2 – 3 років і не отриманні страхового відшкодування страхувальникам надається знижка в розмірі від 10 – 40 % страхового платежу.
Розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна. Збитки визначаються:
|
|
|
• у разі знищення майна – у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з врахуванням залишків;
• у разі викрадення – у розмірі дійсної або первісної вартості майна;
• у разі пошкодження майна – у розмірі втраченої вартості, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення , тобто втрати якості та цінності майна через страховий випадок.
50. Людям природно притаманне прагнення захиститися від небезпеки втрати життя, здоров'я, житла, харчів тощо. Потреба в захисті дуже близька до первинних (фізіологічних) запитів. Зі зростанням запитів людини ускладнюються й атрибути її безпеки.
Протягом усього історичного шляху розвитку суспільне виробництво стикається із суперечностями між природою і людиною, а також між окремими суб'єктами виробничих відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій (ризиків), серед яких виокремлюють стихійне лихо і нещасні випадки
Стихійне лихо являє собою випадок, спричинений руйнівною дією сил природи, охоплює здебільшого немалу територію і призводить до значних матеріальних збитків або загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей.
Неіцасні випадки — це такі події, котрі через несприятливий збіг обставин призводять до загибелі або втрати здоров'я окремих людей (наприклад, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди).
Потенційна можливість настання стихійного лиха і нещасних випадків являє сутність ризику. За умов ризикового характеру функціонування будь-якого підприємства і не менш ризикового проживання кожної людини існує нагальна потреба попередження і відшкодування збитків, завданих стихійним лихом та нещасними випадками. Без її задоволення неможливо забезпечувати безперервність процесу виробництва матеріальних благ, підтримувати належний рівень життя людей. Відносини, що складаються в суспільстві з цього приводу, мають об'єктивний характер і в своїй сукупності формують зміст економічної категорії «страховий захист».
Специфіка цієї категорії зумовлена такими ознаками: випадковістю ризику; незвичайністю заподіяної шкоди; можливістю вираження шкоди в натуральній або грошовій формі; необхідністю попередження, подолання наслідків події і відшкодування завданих нею збитків. Сутність страхового захисту полягає в нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов 'язаних з ними втрат,
Для того щоб система заходів з попередження, подолання і відшкодування втрат була реально можливою, необхідно частину валового продукту спрямовувати на створення страхового фонду суспільства.
Зауважимо, що сукупний фонд страхового захисту не має зведеного планового чи звітного оформлення, котре характеризувало б його величину. Не існує й спеціального органу управління цим фондом.
До фонду страхового захисту належать централізовані натуральні та грошові резерви держави, децентралізовані фонди (у частині, іцо використовується на покриття шкоди, завданої стихійними та іншими непередбаченими подіями, — самострахування), а також фонди, створювані методом страхування. У межах цих форм страхового захисту може існувати багато видів фондів цільового призначення.
Розмір і структура фондів, що використовуються з метою страхового захисту юридичних і фізичних осіб, залежать від багатьох чинників. Насамперед це теоретичні концепції формування фонду; стан розвитку економіки, співвідношення між формами власності, методи залучення коштів для реалізації соціальних програм, традиції населення, міжнародні відносини тощо.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 231; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!