Правила пожежної безпеки в Україні // Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року N 126.



ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1993. - 23 с.

ДСТУ 2273-93. Пожежна техніка. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1993. - 44 с.

Книжкові видання:

1. Геврик Є.О. Охорона праці: Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. – 3-тє вид., виправлене і доповнене – К.: Ніка-Центр, 2007. – 376 с.

2. Охорона праці та безпека життєдіяльності населення у надзвичайних ситуаціях І.В.Кочін, Г.О.Черняков, П.І.Сидоренко та ін. — К.: Здоров’я, 2005. - 432с.

Критерії успішності навчання

Та засоби діагностики успішності навчання

Успішність навчання курсантів, студентів, слухачів забезпечується шляхом реалізації контрольних заходів. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

    Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять, лабораторних робіт і має на меті перевірку рівня підготовленості курсантів, студентів, слухачів з певних тем навчальної програми, а також до виконання конкретних завдань. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначається відповідною кафедрою. 

     Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання курсантів, студентів та слухачів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах. Форма проведення підсумкового контролю визначається навчальним планом.

     Формами підсумкового контролю є екзамен, диференційований залік, залік. Кожна кафедра визначає у програмі навчальної дисципліни методику проведення підсумкового контролю та розробляє критерії оцінювання підсумкової успішності.

За умов кредитно-модульної системиконтроль успішності студентів здійснюється шляхом накопичення оцінок, під час поточного контролю, виражених в балах за допомогою шкали навчального закладу з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS при підсумковому контролі, а також після закінчення навчання у формі державної атестації.

Поточний контроль знань студентів здійснюється протягом семестру під час проведення семінарських та практичних занять, модульних контролів, рефератів, ділових ігор і має за мету перевірку засвоєння студентами змістових модулів навчальної дисципліни та оцінюється тільки за національною шкалою («2», «3», «4», «5»). Отримана студентом оцінка виставляється викладачем в розділі ІІІ-а «Журналу обліку роботи академгрупи».

Підсумковий контроль здійснюється з метою з’ясування рівня засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни та виставлення підсумкової оцінки. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньоарифметична результатів засвоєння окремих залікових модулів, або за результатами заліку.

Якщо студент бажає покращити свою оцінку, то він може складати залік.

Студент в обов’язковому порядку складає залік, якщо загальна кількість отриманих позитивних оцінок за семестр (модуль) складає менше 2/3 від загальної кількості семінарських (практичних) занять та поточних контрольних заходів.

Незадовільна оцінка («2») відпрацьовується в обов’язковому порядку, протягом 10 днів з моменту отримання (для підрахунку загальної кількості балів враховувати лише оцінку, отриману при відпрацюванні).

Результати підсумкового контролю перераховуються в бали і фіксуються викладачем в заліково-екзаменаційній відомості та заносяться до залікової книжки студента і до індивідуального навчального плану за національною шкалою та шкалою оцінювання ECTS. Оцінювання успішності студента по засвоєнню модуля (дисципліни) здійснюється посеместрово. За результатами семестрового контролю здійснюється допуск до продов­ження навчання у наступному семестрі.

Якщо дисципліна вивчається в декількох семестрах, підсумкова оцінка визначається як середньоарифметична оцінок підсумкового контролю. 

Критерії оцінювання знань на заліку

Якщо протягом вивчення навчальної дисципліни студент набрав суму балів 75 – 90, то за його згодою він отримує оцінку В/Добре, С/Добребез складання заліку; якщо 91 – 100 балів, то за його згодою він отримує оцінку А/Відмінно без складання заліку. Студент, який набрав менше 75 балів складає залік.

Для тих, хто складає залік критерії оцінювання знань наступні.

Оцінка “відмінно”/ А - виставляється якщо студент має глибокі і системні знання, вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями; засвідчив уміння критично оцінювати варіантні підходи щодо сутності норм та уявлень; оволодів навиками аналізувати, моделювати та адекватно оцінювати ситуацію; обізнаний з науковими працями вітчизняних та зарубіжних спеціалістів в даній області; матеріал викладає логічно, послідовно, переконливо.

Оцінка “добре”/ В, С - виставляється якщо студент виявив достатньо повні знання курсу; дає правильні, хоча і не завжди повні визначення явищ дійсності; оволодів навичками співвідносити теоретичні знання з конкретними ситуаціями; висловлює своє ставлення до варіантних теорій щодо сутності явищ; засвоїв основи аналітичного методу; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень.

Оцінка “задовільно”/ D, Е – студент взагалі засвоїв програмний матеріал курсу в передбаченому обсязі з деякими неточностями у визначенні основних явищ та процесів; намагається висловити своє ставлення до проблемних питань, хоча і не завжди адекватно; вміє аналізувати набуті теоретичні знання і співвідносити їх з конкретними ситуаціями; виклад матеріалу непослідовний, неточний, з наявними помилками. 

Оцінка “незадовільно”/ FX, F – студент виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; відсутні навички адекватної оцінки норм і теорій; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, з грубими помилками.

Оцінка “зараховано” виставляється якщо студент виявив достатньо повні знання курсу; вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями, засвідчив уміння критично оцінювати варіативні підходи щодо сутності поставлених питань, дає правильні, хоча і не завжди повні відповіді на поставлені запитання; висловлює своє ставлення до варіантних теорій щодо сутності явищ; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень; матеріал викладає не завжди логічно, послідовно і переконливо.

Оцінка “не зараховано” виставляється якщо студент виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; відсутні навички адекватної оцінки норм і теорій; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, неточний, стислий; повна відсутність переконливості в викладенні матеріалу.

Додаток № 1

Перелік питань до заліку з навчальної дисципліни „Основи охорони праці”

1. Поняття охорони праці. Соціально-економічне значення охорони праці.

2. Основні законодавчі акти з охорони праці

3. Основні положення Закону України "Про охорону праці".

4. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

5. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.

6. Міністерство праці та соціальної політики як орган державного управління в галузі охорони праці.

7. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.

8. Інструктажі з питань охорони праці: види, періодичність, зміст.

9. Служба охорони праці.

10. Основні вимоги положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

11. Державне управління охороною праці.

12. Державний нагляд за охороною праці.

13. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

14. Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, за створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок.

15. Прокурорський нагляд за додержанням умов охорони праці.

16. Судовий захист працівників інвалідів.

17. Право на працю працівників інвалідів, право на звернення до суду в разі звільнення таких осіб.

18. Права та обовязки роботодавця при прийомі на роботу працівника.

19. Права та обовязки праівника згідно законодавства України.

20. Умова негайного виконання рішення суду у справах повязаних з незаконним звільненням працівника.

21. Компенсації та інші матеріальні виплати які повинні бути відшкодованні працівнику в разі порушення його прав з охорони праці.

22. Міжнародна організація праці, структура, мета діяльності.

23. Права на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи.

24. Міжнародне законодаство про охорону праці.

25. Органи виконавчої влади, що здійснюють нагляд та контроль в галузі охорони праці.

26. Кримінальна відповідальність власника підприємства за незаконне звільнення працівника за недодержання безпечних умов праці.

27. Діяльність та правові акти Державного комітету України з нагляду за охороною праці.

28. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, відповідно до діючого законодавства України.

29. Порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.

30. Порядок подання та розгляду скарг, пов’язанних з порушенням норм охорони праці працівників, в державні установи.

31. Порядок видачі Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації. Згода інших компетентних органів.

32. Правові підстави та порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці.

33. Можливість анулювання ліцензії підприємства за порушення норм охорони праці.

34. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

35. Порядок створення комісії з розгляду трудових спорів та комісії з питань охорони праці підприємства.

36. Повноваження ради трудового колективу в галузі охорони праці.

37. Повноваження посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці (державних інспекторів).

38. Виконання розпоряджень (приписів) державних інспекторів нагляду за охороною праці, про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці власником  підприємста.

39. Порядок підписання та реєстрації колективного договору, як основного документу який містить гарантії охорони праці працівників.

40. Розслідування, документальне оформлення та облік нещасних випадків та професійних захворювань.

41. Умови та порядок притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 60; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!