НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.



ПАКТ МОЛОТОВА—РІББЕНТРОПА.

Ключові терміни та поняття


· „українське питання”

· пакт Ріббентропа –Молотова

· план „Велика Україна”

· договір „Про дружбу і державний кордон”

· війна


 

Місце «українського питання» в міжнародній політиці напр. 30-х рр. Напередодні II світової війни роз'єднаність українських земель, перебування їх у складі чотирьох держав, що мали різний соціальний устрій і різні полі­тичні орієнтації, було вагомим дестабілізуючим факто­ром політичного життя Європи. Це робило «українське питання» клубком серйозних суперечностей, а «україн­ську карту» — серйозним козирем у дипломатичній грі напередодні війни.

У «вирішенні» «українського питання» були зацікавле­ні СРСР, Польща, Румунія та Чехословаччина, мета яких полягала в тому, щоб втримати підвладні їм укра­їнські землі і по можливості отримати нові. В ньому була зацікавлена також Німеччина, яка, борючись за «життє­вий простір», великі надії покладала на українські зем­лі. Зацікавлені по-своєму в цій проблемі були й Англія, Франція, частково Америка, які, «граючись» українським питанням, прагнули задовольнити свої геополітичні ін­тереси, балансуючи або втручанням в його вирішення, або нейтралітетом.

Драматизм ситуації полягав в тому, що в силу об'єк­тивних обставин, які склалися, український народ не міг сам вирішити цього питання.

«Ініціатор» рішучих дій у вирішенні «українського пи­тання» напередодні другої світової війни. Хоча й досить обережно, але все ж таки поставила це питання Німеч­чина. Ще в 1933 році, після приходу фашистів до влади, тут почав розроблятися план «поділу Росії шляхом від­риву від Рад України». Вже більш чітко ця мета була поставлена в 1936 р. Гітлером на Нюрнберзькому з'їзді нацистської партії.

Маніпулювання «українською картою» дозволило Гітлеру приховувати справжній західний напрям основного удару на поч. ІІ-ої Світової війни. Уряди ж Англії і Фран­ції, навпаки, намагаючись зіштовхнути нацизм з більшо­визмом і в такий спосіб відвести від себе загрозу, пішли на Мюнхенський зговір, що так чи інакше торкнувся ук­раїнської проблеми. В зв'язку з руйнацією Чехословаччини постало питання про подальшу долю Закарпатської України, гостру зацікавленість якою проявили три краї­ни: Німеччина, Угорщина й Польща, свої інтереси в цьо­му питанні мала Румунія та Югославія.

Виходячи з ситуації, яка склалася, і намагаючись хоч б якоюсь мірою врятувати єдність республіки після «Мюнхену», че­хословацький уряд пішов на поступки у питанні словаць­кої та української автономії, проголосивши 10 жовтня 1938 р. Чехословаччину федерацією трьох народів: че­хів, словаків і українців. Офіційно було визнано уряд Карпатської України. Це стало справжнім козирем в ру­ках німецької дипломатії, яка почала використовувати «карпатоукраїнську карту» як засіб тиску на тих держав (і противників, і союзників своїх), за рахунок територій яких в подальшому можна було б створити т. зв. «Вели­ку Україну» під протекторатом Німеччини, як антирадянську силу.

В лютому 1939 р. з мовчазної згоди Німеччини відбу­ваються вибори до сейму Карпатської України, в ході яких понад 90 % голосуючих проголосували за Україн­ське Національне об'єднання, на чолі якого став А. Во­лошин. Але ця своєрідна форма державності карпат­ських українців, незважаючи на те, що вона мала такі атрибути влади, як сейм, армію («Карпатська Січ») тощо, була нетривкою, бо спиралася не на власну міць, не на сили свого народу, а на нетривкий і нестабільний ба­ланс політичних сил в Європі.

Роль «українського питання» у німецько-радянсько­му зближенні. На поч. 1939 р. Німеччина змінює акцен­ти у зовнішньополітичному курсі. Пам'ятаючи уроки 1-ої світової війни і не ризикуючи вести війну на два фрон­ти, Гітлер робить ставку на встановлення «нового по­рядку у відносинах на Заході». Це об'єктивно відсувало здійснення планів на Сході (і зокрема щодо України) на більш пізній час. Холодним душем для західних дер­жав став виступ Гітлера ЗО січня 1939 р. у рейхстазі, в ході якого він заявив, що Німеччина потребує «життє­вого простору...» в Африці, і ні слова не сказав про Ук­раїну.

  Гітлер дав дозвіл Угорщині на окупацію Карпатської України. Спроба карпатоукраїнців створити свою державу потер­піла поразку і Угорщина 16 березня анексувала Закар­патську Україну.

Радянське керівництво, хоча про «людське око» й ви­ступило з нотою-протестом, зітхнуло нарешті з полег­шенням: Карпатська Україна не стала для Гітлера трампліном, а возз'єднання — приводом для стрибка на Радянський Союз.

На поч. квітня 1939 р. Гітлер віддає вермахту таєм­ний наказ готуватися до нападу на Польщу. І знову спливає «українська карта»: налагоджуються контакти з ОУН, яку Німеччина готувалася активно використати для підготовки населення Західної України проти поль­ських властей. З іншого боку, щоб прикрити німецьку агресію проти Польщі, планувалося спровокувати ви­ступ-повстання проти її властей Галичини, допомогу їй з боку Словакії та Карпатської України. Це дало б Ні­меччині привід для воєнного втручання у значних розмі­рах. Єдине, що зупиняло Гітлера в реалізації цих пла­нів — можлива реакція СРСР, який мав власні інтереси в Західній Україні. І Гітлер починає готуватися до збли­ження з Радянським Союзом.

Німецька преса раптово припинила всі публікації антирадянських статей, їй було заборонено торкатися в публікаціях «українського питання». Радянське керівни­цтво у відповідь в травні 1939 р. змінює на посаді нар­кома закордонних справ М. Литвинова на В. Молотова. У керівних колах Радянського Союзу міжнародне ста­новище вважалося несприятливим для конфлікту з на­цистською Німеччиною. Але, йдучи на зближення, СРСР не збирався поступатися своїми інтересами. В заключній фазі переговорів з міністром закордонних справ Ріббентропом 22 серпня 1939 р. радянське керівництво висуну­ло вимоги про визнання інтересів СРСР на Балтиці, у Південно-Східній Європі, а також про відмову Гітлера від планів типу «Велика Україна». І лише задоволення цих вимог відкривало шлях до підписання договору

Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною. Цей договір підписали Молотов і Ріббентроп 23 серпня 1939 р. терміном на 10 років. Додатково до цього пакту було  долучено таємний протокол, який «розмежовував сфе­ри інтересів» сторін. Це «розмежування» разом з підпи­санням у вересні 1939 р. ще одного договору «Про друж­бу і державний кордон» (цей договір замовчувався понад 50 років і становив найбільшу державну таємницю СРСР) означало згоду уряду Німеччини на приєднання до Радянського Союзу польської частини Західної Ук­раїни, Західної Білорусії, а також Бессарабії, Латвії, Литви і Естонії. З свого боку Німеччина отримала пов­ну свободу дій у Європі і забезпечила собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продуктів.

Таємні  угоди між Німеччиною і Радянським Союзом яскраво відтворили імперську агресивну суть обох дер­жав. Були укладені всупереч нормам світового права, тому впродовж 50-и років становили одну із державних таємниць СРСР.

Ці договори розв'язували руки обом державам. Ні­меччина почала агресію в Європі: 1 вересня 1939 р. на­цистські війська напали на Польщу. Англія і Франція, пов'язані з нею союзним договором, оголосили Німеччи­ні війну. Ці події поклали початок Другій світовій війні.

Радянський Союз, реалізуючи умови договору, теж почав включення до складу СРСР західноукраїнських земель.

Ці історичні події далеко неоднозначно сриймаються істориками і політиками. Одні називають факт входження західноукраїнських земель до складу УРСР „анексією”, інші - „включенням”, треті – „возз’єнанням”, дехто – „інкорпорацією”, „окупацією”. „звільненням” поневоленого українського народу тощо.

 

                       З а п и т а н н я:

1. Чому «українське питання» в к. 30-х років стало в центрі всієї східноєвропейської політики?

2. Які плани щодо України виношувала Німеччина?

3. Як відбувався процес зближення між Радянським Союзом і Німеччиною?

4. Розкрийте суть договору про ненапад між СРСР та Німеч­чиною.

5. Як Ви думаєте, чому договір про дружбу і кордон, заключений у вересні 1939 р. між Німеччиною і Радянським Союзом, впро­довж 50 років був надзвичайною таємницею в СРСР?

6. В який спосіб були реалізовані умови пакту Молотова — Ріббентропа і до яких наслідків це привело?

 

 

                ТОТАЛЬНА ВІЙНА НА ЗНИЩЕННЯ.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 344; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!