НАУКА І ОСВІТА В УКРАЇНІ В 30-і РОКИ
Ключові терміни та поняття
· репресії
· „націоналістичні елементи”
· „Союз Визволення України”
· „класовий підхід”
Набираючи силу, тоталітарна держава в 30-х роках не була зацікавлена у справжньому докорінному перевороті у свідомості трудящих, підвищенні їх культурного рівня. Системі, адміністративно-командній по своїй суті, яка активно формувалася, потрібні були виконавці, «гвинтики», а не люди, здатні відігравати активну роль в історичному процесі. Разом з тим реалізація сталінського «великого стрибка» вимагала високого рівня розвитку науки, певного освітнього і культурного рівня від учасників цього процесу. Вказаними факторами і зумовлюється неоднозначний і суперечливий характер розвитку науки і освіти в 30-х роках.
Стан науки. Становище науки було надзвичайно суперечливим. З одного боку, вчені України зробили ряд відкриттів, що мали велике значення не лише для вітчизняної, але й для світової науки; з іншого,— творчий процес обмежувався адмініструванням та репресіями.
Центром .наукових досліджень залишалася Всеукраїнська Академія наук. Найважливіші досягнення в галузі природничих наук:
— штучне розщеплення атома (Український фізико-технічний інститут);
— дослідження термоядерного синтезу (Л. Д. Ландау); .
— дослідження по електрозварюванню металів (Є. А. Патон);
— вивчення генетики і селекції рослин та тварин (М. Холодний, А. Сапегін, В. Юр'єв та ін.);
|
|
|
— розробки в галузі офтальмології (В. Філатов) та інші дослідження.
В умовах тотального насадження марксистської ідеології особливе значення надавалося суспільним наукам. Вони повинні були обслуговувати політичні цілі ВКП(б). Найменше відхилення від марксистських принципів розглядалося як контрреволюція і жорстоко придавлювалося. Націоналістичними були оголошені погляди відомого історика-марксиста М. Яворського, який у 1932 р. по звинуваченню у справі «СВУ» був засланий на Соловки і там у 1937 р. розстріляний. Націоналістичними були оголошені й погляди відомого історика М. Грушевського. Почалося цькування вченого. В 1934 р., знаходячись на відпочинку в Кисловодську, він помер при загадкових обставинах. На початку 30-х років була репресована велика група вчених-гуманітаріїв — Слабченко, Горбань, Пархоменко, Семківський, Шабліовський та ін. Як наслідок, була розгромлена українська національна школа вчених суспільствознавців.
Суперечливий стан освіти: Соціально-економічний розвиток країни вимагав підвищення загального освітнього рівня населення, підготовки більшої кількості кваліфікованих кадрів для народного господарства. Тому в 30-і роки на порядок денний постало питання про введення загальної освіти. Повний перехід до обов'язкового початкового навчання було завершено на протязі II п'ятирічки. Переважна більшість дітей навчалася в українських школах, а біля 10 % — в національних школах (російських, грецьких, німецьких, єврейських, та ін.). На загальному рівні освіти негативно відбивалася недосконалість навчальних програм, дефіцит вчителів з вищою освітою, репресії проти педагогів. З кінця 30-х років школа стала основним знаряддям русифікації: обов'язковим стало вивчення російської мови, у відповідності з російською була змінена граматика.
|
|
|
Не довіряючи старим спеціалістам, знищивши значну їх частину, керівництво країни взяло курс на підготовку спеціалістів з робітничо-селянського середовища. Швидко поширювалася мережа технікумів, училищ, рабфаків, вузів. В 1933 р. поновлена діяльність університетів. В 1934 р. відмінена оплата за навчання. Все це стимулювало підготовку кадрів для економіки. Але формування нової інтелігенції супроводжувалося й втратами:
—знизився загальний професійний рівень спеціалістів;
— серед інтелігенції поширювались безпринципність, безініціативність, доносительство.
|
|
|
При комплектуванні студентів дотримувалися «класового підходу», внаслідок чого в навчальні заклади не завжди попадали кращі.
Таким чином, в розвитку науки і освіти в 30-х роках прослідковується боротьба двох протилежних тенденцій оновлення: першої — гуманістичної, пошукової, новаторської, ломка стереотипів, зв'язок науки з життям, залучення широких народних мас до освіти; і другої — державноорієнтованої, регламентованої, централізованої, наростання форсованими темпами уніфікації, тотальної ідеологізації, загального зниження рівня культури.
Саме з цих часів у сфері державного фінансування і підтримки розвитку культури все чіткіше починає виявлятися сумнозвісний залишковий принцип, що залишився і досі.
З а п и т а н н я
1. Чому радянська тоталітарна система 30-х років не була зацікавлена в справжньому докорінному перевороті у свідомості трудящих?
2. В чому полягало суперечливе становище української науки в розглядуваний період?
3. Які дві протилежні тенденції притаманні були - розвиткові освіти в 30-х роках?
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 296; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!