ЗГОРТАННЯ НЕПУ І ПОВЕРНЕННЯ   ДО РЕПРЕСИВНОЇ ПОЛІТИКИ  

ТОТАЛІТАРНОЇ ДЕРЖАВИ

Ключові терміни та поняття

· „криза хлібозаготівель”

· репесивна політика

· куркульство

 

· нова економічна політика

· ДПУ

· багатоукладність в

       економіці

Загроза долі непу. Процеси, що відбувалися в др. пол. 20-х років в політичному житті суспільства: 1) усунен­ня більшовицькою партією з політичної арени інших по­літичних партій; 2) усунення з керівних партійних та державних постів комуністів, які не були згодні з «гене­ральним курсом» партії (Каменєв, Зинов’єв, Троцький та ін.); 3) зрощення правлячої партії з державним апара­том; 4) монопольний контроль партійно-державного апа­рату над економічною сферою життя суспільства та ін.— несли серйозну загрозу і долі непу. Сталін і його оточен­ня дедалі більше виношували плани повернення до во­єнно-комуністичних методів керівництва народним гос­подарством.

XV з'їзд партії, на якому розгорнулася гостра полі­тична боротьба навколо питань про темпи та джерела індустріалізації та пошуку життєдіяльних методів про­гресивних перетворень на селі, формально проголосив до­тримання й надалі курсу непу. Але принципи кооперації (добровільність, поступовість та ін.), що почали втілю­ватися в життя в перш. пол. 20-х років, не співпадали з планами сталінського «стрибка в індустріалізацію» та планами суцільної колективізації. Більше того — вони суперечили один одному. Колгоспи давали можливість легко поповнювати державний бюджет, а пропоновані державою ціни на сільськогосподарську продукцію (оскільки вона була монополістом на встановлення цін), досягали іноді 1/8 ринкових, а за таких умов селяни просто відмовлялися продавати свій хліб.

«Криза хлібозаготівель». Взимку 1927—1928 рр. в зв'язку з відмовою селян продавати хліб за низькими цінами спалахнула «криза хлібозаготівель», розцінена Сталіним та його оточенням як куркульський саботаж. Можна було підвищити ціни на сільськогосподарську продукцію і в такий спосіб зняти напругу, але сталін­ське керівництво знайшло інший метод «розв'язання» проблеми: використати стосовно т. зв. «куркулів» над­звичайні методи, а саме—ст. 107 Цивільного Кодексу Російської Федерації про спекуляцію. Таким чином, на­сильницькі хлібозаготівлі красномовно свідчили про по­вернення до економічно необґрунтованої і політично скомпроментованої себе політики продрозкладки. фак­тична заборона свободи торгівлі (з 1930 р.) означала перший, дуже вагомий і загрозливий крок на шляху до згортання непу. Відсутність матеріальної зацікавленості селян в результатах своєї праці привела до різкого ско­рочення поставок державі продукції сільського госпо­дарства й до деградації його виробничих сил.

Перехід до суцільної колективізації (з кінця 1929 р.), згортання кооперації і трансформація її у колективізацію, т. зв. «стрибок в індустріалізацію» з усіма його ме­ханізмами відкривали шлях до ліквідації багатоуклад­ності в економіці. А це означало ще один крок на шля­ху до згортання непу.

Відновлення репресивної політики. Оскільки процес насильницької колективізації викликав шалений опір се­лянства (лише з січня до травня 1930 р. тільки в Україні було вчинено 1500 терористичних актів проти представ­ників Радянської влади, в яких взяло участь понад 40 тис. селян), Сталін, для обґрунтування фактичної відмови від нової економічної політики, висунув теорію, згідно якої в міру де дальшого просування до соціаліз­му опір класових ворогів зростає. Спочатку він розпра­вився з т. зв. «правим ухилом» в ВКП(б) (М. Бухарін, А. Риков, М. Томський та ін.), які відступ від непу в бік посилення експлуатації селянства назвали «воєнно-фео­дальною політикою». Потім труднощі в економіці взага­лі і в сільському господарстві зокрема підштовхнули сталінське оточення на пошук ворогів в усіх сферах су­спільного життя. Теорія посилення класової боротьби послужила підґрунтям для повернення до політики масо­вих репресій, спрямованих в першу чергу проти селян­ства.

За роки суцільної колективізації, внаслідок розкуркулення було експропрійовано до 200 тис. селянських господарств: до суду за звинуваченнями в спекуляції притягнуто 33 тис. чоловік.

Пошуки класових ворогів в період згортання непу відбувалися і в місті. Міцніюча тоталітарна держава для здійснення своїх планів розширювала спектр напря­мів репресивної політики. Відповідно до настанов Сталі­на вона на поч. 30-х років застосовувалася проти «шкід­ників», «переродженців і дворушників», «решток воро­жих класів», «залишків контрреволюційних партій», «на­ціоналістів» тощо.

Коса сталінського терору безжально різонула в цей період національну українську еліту. На поч. 1928 р. ДПУ сфабрикувало процес над «шкідниками» у вугіль­ній промисловості Донбасу, що отримав назву «шахтин­ська справа». Через рік було оголошено про розкриття підпільної організації (насправді неіснуючої) «Спілки визволення України» (СВУ), яка, мовляв, планувала ре­ставрувати в Україні буржуазно-поміщицький лад та поновити УНР.

 Наслідки згортання непу. Відмова від непу, форсова­ні темпи і переважно адміністративні методи здійснення суцільної колективізації, що супроводжувалися повер­ненням до репресивної політики, далися дорогою ціною і привели до катастрофічних наслідків:

— ліквідації багатоукладності в економіці, що лише почала складатися;

— сотень тисяч жертв насильницького розкуркулення і втрати селянином відчуття господаря на власній землі;

— голодомору 1932—1933 рр.;

— тривалої дезорганізації й деградації аграрного сек­тора народного господарства, які відчуваються й до сьо­годнішнього дня.

 

                           З а п и т а н н я:

1. Охарактеризуйте політичну обстановку, на фоні якої поча­лося згортання нової економічної політики.

2. В чому полягала «криза хлібозаготівель» і до чого вона при­вела?

3. Що послужило приводом для відновлення репресивної політи­ки й в який спосіб вона здійснювалася?

4. Якими були наслідки відмови від непу?

 

---

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 310; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!