НЕОТРОПІЧНЕ ЦАРСТВО (Neotropls)
Неотропічне царство займає основну частину Південно-Амери-канського материка на північ від межі Антарктичного царства і Центральну Америку з Карібським архіпелагом на північ до Флориди і Каліфорнії (див. другий форзац). Територія цього царства в мезозої входила до складу великого південного материка Гондвани. Аж до еоцену зберігався квазіконтинентальний зв'язок Неотропічного царства з Ефіопським, а континентальний контакт з Магеллановою областю Антарктичного царства, який є тепер, переривався в мезозої морськими трансгресіями. Зате через Антарктиду в той період відбувався біофілотичний обмін з Австралійським царством. Ефіопські й австралійські елементи біофілоти Неотропіків утворюють давнє ядро, яке досягло високої самобутності. Неарктичні впливи проявляються «подвійним накладенням», бо Панамський перешийок функціонував як сухопутний зв'язок до палеоцену, а потім занурився нижче від рівня моря і появився знову тільки в пліоцені. Тому знаходимо в неотропічній біофілоті невелику кількість прадавніх неарктичних (лавразійських) компонентів і досить потужний шар молодих, постпліоценових вселен-ців. Цим же шляхом Неотропіків досягли і нечисленні палеаркти.
В межах Неотропічного царства виділяють 5 областей. Карібська область займає перешийок від північних меж царства до Колумбії і всі острови Карібського архіпелагу. Гвіанська область розташована на півночі материка і до неї входить Гвіанське нагір'я. Амазонська область лежить в межах основної частини басейну ріки Амазонки. Південно-Бразільська область охоплює центральну частину материка—Бразільське нагір'я і Гран-Чако. До Андійської області входять Анди, а також Галапагоський архіпелаг.
|
|
|
Дуже багата флора Неотропічного царства містить близько 30 ендемічних родин. Для Амазонської області ендемічна родина Dialypetalanthaceae. В Карібській області ендемічні родини Picrodendraeeae і Plocospermataceae, в Андійській — Nolanaceae. Родина Malesherbiaceae поширена в Андійській області і виходить у Магелланову область Антарктичного царства. Найхарактерніша численність пантропічних родин, спільних з тропіками Ефіопського, Орієнтального та Австралійського царств. Такі лаврові, пасифлорові, баобабові, ризофорові, миртові, анакардієві, сапіндові, мальпігієві, протейні, орхідні, пальмові, бігнонієві та ін.
Кількість пантропічних родів рослин досягає тут 450. Дуже чітко простежується зв'язок флори Амазонської області з флорою Конголезької області Ефіопського царства. Так, родина бромелієвих, в основному неотро-пічна, представлена в Західній Африці конголезьким ендеміком Pitcairnia feliciana, причому в Неотропіках цей рід містить 200 видів. Родина Rapateaceae, властива майже виключно Неотро-пікам, має, однак, особливий монотиповий рід Maschalocephalus, поширений у Конголезькій об-ласті. Ще цікавіший ареал роду Symphonia з родини звіробійних (Guttiferae), поділений на три ізольовані осередки: Неотропічне царство (цілком), Конголезьку об-ласть Ефіопського і Мадагаскарське царство, (рис. 45). Ціла низка груп рослин виявляється спільною для Неотропіків і Неарктики, наприклад родина кактусових або рід юкка (Jucca) з родини агавових (рис. 46). Деякі голарктичні елементи проникають далеко в Неотропіки, це такі роди, як Ribes, Genthiana, Salix та ін.
|
|
|
Багатюща фауна Неотропічного царства містить дуже багато ендеміків на всіх рівнях, аж до рядів. Разом з тим різноманітні зв'язки з фаунами інших царств. Особливо виділяється глибиною ендемізму фауна Амазонської області.
У вологих тропічних лісах численні ендемічні ґрунтові планарії з ряду Tricladida, які досягають у довжину 6 см. Дощові черви родини Glossoscolecidae, що трапляються в тропічних і помірно-теплих областях усіх материків, мають у Неотропіках центр різноманітності (тут живе більшість видів родин). Найбільші види, наприклад Rhinodrilus fafner, досягають 2 м завдовжки.
Прадавні зв'язки Неотропіків з іншими регіонами земної кулі добре ілюструють такі групи, як молюски і членистоногі, що мають тривалу історію існування. Слимаки родин Strobilopsidae і Philomycidae населяють, крім Неотропіків, також Неарктику і трапляються ще й на Далекому Сході. Хижі слимаки роду Glan-dina з родини Oleacinidae водяться в Карібській області і в Середземномор'ї, тобто з обох боків Атлантичного басейну. Підродина прісноводних двостулкових молюсків Lampsilinae (близько 600 видів) поширена в річках Тихоокеанського басейну на півночі Неотропіків і в Неарктиці.
|
|
|
Ендемічні в Неотропічному царстві дві прадавні родини косарів — Cosmetidae (близько 300 видів) і Gonyleptidae (близько 600 видів), відомі з карбону. Скорпіони, також дуже давня група, представлені в описуваному регіоні ендемічною підродиною Chactinae (з Chactidae).
Друга підродина — Isometrinae (з Buthidae) — властива Нео-тропікам й Ефіопському царству. Ще давніші зв'язки демонструють скорпіони родини Bothriuridae — вони трапляються, крім Неотропіків, також в Австралії і на Суматрі. Особливий ряд ґрунто-підстилкових арахнід Ricinulei, відомий у викопному стані з карбону, поширений у Неотропіках і в Конголезькій області Ефіопського царства. Серед мигаломорфних павуків багато ендеміків з родів Eurypelma, Auricularia, Lasiodora. Представники останнього роду досягають у довжину 6 см. Багато ендемічних павуків характеризуються тим, що укус їх може бути смертельним для людини. Такі окремі види родів Acanthoscurria і Ctenus із мигаломорфних і Lycosa, Mastophora, Dendryphantes з аренеоморфних павуків.
|
|
|
Дуже великих розмірів (до 26 см завдовжки) досягають нео-тропічні багатоніжки (Scolopendra gigantea та близькі види).
Багатюща ентомофауна Неотропіків характеризується високим рівнем ендемізму і великою кількістю гігантських форм серед представників багатьох рядів. Загальна кількість родів комах значно перевищує 5 тис., із них близько 60% ендемічних. Саранове Tropidacrus aldipes досягає у довжину 12 см, тарган Megaloblatta blaberoides — 10 см, жук-геркулес (Dynastes hercules) — 15 см (майже половину його довжини становить «ріг» — виріст передньо-спинки). Вусач Titanus gіganteus має довжину 15 см, а метелик Thysania agrippina досягає в розмаху крил 27 см.
Центр найбільшого поширення родини горбаток (Membracidae) лежить у Неотропіках, де живе більше половини з 2,5 тис. видів цієї родини. Тільки Неотропікам властиві родини метеликів Heliconidae (близько 150 видів) і Morphidae (1 рід Morpho, найбільші види — до 18 см в розмаху крил).
Серед перетинчастокрилих особливою різноматнітністю характеризуються мурашки, з яких згадаємо ендемічні роди мурашок-листорізів (Atta, Acromyrmex), бродячих (Eciton) і медових (Муrmecocystus).
У складі іхтіофауни Неотропіків е прадавні види, які проявляють гондванські зв'язки. В Бразільській області живе Lepidosiren paradoxa, до 125 см завдовжки, який належить до родини лускат-ників (Lepidosirenidae). Нагадаємо, що до цієї ж родини належить 4 види роду Protopterus із Конголезької області Ефіопського царства. Усі ці риби разом з австралійським рогозубом (Neoceratodus) входять до прадавнього ряду рогозубоподібних (Ceratodi-formes), який відомий з девону і процвітав до триасу.
Одна з найдавніших родин прісноводних костистих риб — араванові (Osteoglossidae) має в Неотропіках своїх представників. Це гігантська арапаїма (Arapaima gigas), що досягає довжини 2,4 м і маси 90 кг. Вона близька до африканського роду Clupisudis. Інша неотропічна риба цієї родини — аравана (Osteoglossum bicirrhosum) споріднена з австралійськими і малайськими бара-мундами (2 види роду Scleropages).
З інших груп риб треба згадати підряд гімнотовидних (Gym-notoidei — близько 50 видів), ендемічних панцирних сомів (Loricariidae— понад 200 видів), а також різноманітних у Неотропіках харацинід (Characinidae), зубатих коропів (Cyprinodontidae) і цихлід (Cichlidae). Дві останні родини багато представлені також в Ефіопському царстві і почасти — в Орієнтальному.
Хвостаті земноводні, характерні в основному для Палеарктики і Неарктики, проникають, однак, по горах у Неотропічне царство. Так, спільними для Неарктики і Неотропіків є родини амбістомових (Ambystomatidae) і безлегеневих саламандр (Plethodontidae). Безлегеневі саламандри поширені на південь до тропіка Козерога і представлені там 6 ендемічними родами, що об'єднуються в надрід Oedipus. Зазначимо також, що ця родина має ізольований осередок поширення в Палеарктиці (Південна Європа).
Із 12 видів піпових (Pipidae) 4 живуть у Південно-Бразільській області, а 8— в Ефіопському царстві. Самка суринамської піпи (Ріра ріра), до 20 см завдовжки, виношує кладку в комірках своєї спини аж до вилуплення молодих особин (без стадії пуголовка).
Родина ропух (Bufonidae), крім надзвичайно поширеного роду Bufo, представлена в Неотропіках ендемічними родами дрібних листкових жаб (Eleuterodactylus — близько 200 видів), рогаток (Ceratophrys) до 20 см завдовжки, свистунів (Leptodactylus) від
2 до 20 см завдовжки. Надзвичайної різноманітності досягають у Неотропіках квакші (Hylidae), особливо рід Нуlа, а також 15 інших родів (Phyllomedusa, Gastrotheca та ін.). Родина короткоголових (Brachycephalidae), до якої входить 10 родів, властива в основному Неотропікам, лише монотиповий рід ринодерма (Rhino-derma) населяє прилеглі області Антарктичного царства. Вузько-роті квакші (Microhylidae) населяють усе описуване царство, а також тропічні області Африки і Південно-Східної Азії.
Тісні зв'язки між Неарктикою і Неотропіками підтверджуються поширенням низки родин черепах. Це кайманові (Chelydridae) та мулові черепахи (Kinosternidae), які населяють південну частину Неарктики і північ Неотропіків. У цих же регіонах живуть сухопутні (Testudinidae) і прісноводні черепахи (Emydidae), але ці родини широко представлені також у тропічних областях Старого Світу. Пеломедузові черепахи (Pelomedusidae) ілюструють зв'язки Неотропіків з Ефіопським царством, а зміїношийні (Chelidae) — з Австралійським.
У Карібській області Неотропіків поширена родина ядозубів {Helodermatidae), яка виходить за межі царства в південні райони Неарктики. До неї входить всього тільки 2 види великих (до 90 см) ящірок, в яких нижньощелепні слинні залози виділяють досить сильну нейротоксичну отруту. Різноманітні в Неотропіках геконові (Gekkonidae), представлені тут низкою ендемічних родів (Sphaerodactylus, Gonatodes та ін.). Гекони практично не виходять за межі Неотропіків ні в Неарктику, ні в Антарктичне царство, проте дуже поширені в тропіках Старого Світу.
Велика родина ігуанових (Iguanidae), що налічує більш як 700 видів, населяє Неотропіки і Неарктику, виходячи також на півдні в Антарктичне царство. Цікаво, що 2 роди (Chalarodon і Hoplurus) живуть на Мадагаскарі, а 1 (Brachylophus) — на островах Фіджі і Тонга. Центр видової різноманітності цієї родини лежить у Неотропіках, де трапляються найбільші види цієї групи — Iguana iguana до 2 м завдовжки, Amblyrhynchus cristatus з Галапагоських островів до 1,4 м завдовжки. Родина нічних ящірок (Xantusiidae), до якої входить 4 роди і 11 видів, поширена в Карібській області, трохи заходячи в південні райони Неарктики. Близькі до справжніх ящірок тейіди (Teiidae) мають центр різноманітності в Неотропіках, але широко проникають також у Південну Неарктику і в Магелланову область Антарктичного царства.
Своєрідне поширення родини ксенозаврів (Xenosauridae): рід Xenosaurus (4 види) населяє Карібську область, а рід Shinisaurus водиться на крайньому південному сході континентальної Палеарктики. Такий транспацифічний розрив демонструють також деякі групи змій: товстоголові (Dipsadinae), ксенодерми (Xenoderminae), валькуваті (Anilidae), променисті (Xenopeltidae). Достатня давність транспацифічного розриву в цих групах підкреслюється добре вираженим ендемізмом на рівні роду в кожній із відокремлених частин ареалу.
Різноманітні в Неотропіках дуже поширені родини сцинків, веретільницевих, вужевих. Родина несправжньоногих (Boidae) представлена родами Constrictor, Epicrates, Eunectes та ін. До останнього з названих родів належить анаконда (Е. murinus) — найбільша в світі змія, що досягає звичайно 5—6, а зрідка 11 м завдовжки і населяє Амазонську область. Аспідові (Elapidae) представлені в Неотропіках усього 3 еволюційно молодими родами Micrurus, Micruroides, Leptomicrurus. Неотропічні аспідові за своєю родовою різноманітністю помітно поступаються перед ефіопськими (10 родів) та австралійськими (26 родів), хоч за кількістю видів (51) майже не поступаються перед австралійськими (63) і значно переважають ефіопських (21). Мала родова і велика видова різноманітність аспідових свідчить про недавнє проникнення цієї групи в Неотропіки з наступною швидкою радіацією на видовому рівні.
Ямкоголові змії (Crotalidae) мають найбільшу видову різноманітність у Неотропіках (понад 40 видів), але найдавніші і найпри-мітніші форми властиві Орієнтальному царству, його й треба вважати центром походження ямкоголових. У Неотропіках живе бушмейстер (Lachesis mutus) до 3,6 завдовжки, десятки видів роду Bothrops, деякі види роду Crotalus.
Характерні для Неотропіків алігатори (Alligatoridae) представлені тут 3 родами і 5 видами. Крім того, 1 вид (Alligator sinensis) живе на сході Палеарктики (басейн Янцзи), причому належить він до того ж роду, що й єдиний неарктичний вид родини — місісіп-ський алігатор (А. mississippiensis).
Орнітофауна Неотропічного царства надзвичайно багата і різноманітна. Із 67 родин понад 30 ендемічні, причому 15 ендемічних родин належать до негоробиних, а 9—до примітивних кричущих горобиних. Серед ендемічних родин є низка монотипових — гуахарові (Steatornithidae), сонячні чаплі (Eurypygidae), пастушкові журавлі (Aramidae), гоацини (Opisthocomidae), але є й дуже численні за видовим складом — пічники (Furnariidae — 215 видів), мурашколовкові (Formicariidae — 224 види), котингові (Cotingidae — 94 види). Деякі родини виходять за межі Неотропіків в Антарктичне царство — траворізові (Phytotomidae), велетенські дрімлюги (Nyctibiidae) та ін. Дуже широкі контакти та обмін з Неарктикою. Згадаємо основні, найбільші родини, спільні для Неотропіків і Неарктики: колібрі (320 видів), тиранові (360 видів), касики (90 видів), пересмішникові (30 видів), американські славки (110 видів), танагри (200 видів). Із дуже поширених груп птахів у Неотропіках різноманітні голінасті, пластинчасто-дзьобі, хижі, сови, зозулі, голуби, папуги, дятли. Навпаки, тут немає журавлів, дрохв, птахів-носорогів, рогодзьобів та ряду інших родин. Порівняно бідно представлені в описуваному царстві співочі горобині (підряд Oscines), що компенсується величезною кількістю примітивних кричущих горобиних (підряд Clamatores), Так, із 15 родин кричущих світової фауни 9 ендемічні для Неотро піків, а з 50 родин співочих — тільки 7.
Усе це характеризує велику давність неотропічної орнітофауни і значну самостійність осередку її формування в Неотропіках.
Серед ссавців виявляються як стародавні групи, що автохтонно складалися в палеогені, так і молоді пліо-плейстоценові іммігранти. Із стародавніх груп згадаємо сумчастих родин ценолестових (Caenolestidae). 2 монотипові роди (Caenolestes і Lestores) населяють гірські ліси Анд. Родина опосумів (Didelphidae) охоплює понад 80 видів, деякі з них проникають в Неарктику і в Антарктичне царство. Мавпи Неотропіків представлені 2 ендемічними родинами: чіпкохвостих, або капуцинів (Cebidae), з 11 родами та ігрунок (Callithricidae) з 4 родами. Серед капуцинів е дуже великі види, наприклад ревуни, до 90 см завдовжки і масою до 9 кг, а серед ігрунок — дуже дрібні, 15 см завдовжки і масою 70 г. До капуцинів належить й унікальна за способом життя нічна мавпа мирикина (Aotes trivirgatus).
Стародавній ряд неповнозубих (Edentata), що бере початок від примітивних палеоценових комахоїдних, властивий в основному Неотропікам. Види цього ряду тільки помірно проникають у Сонорську область Неарктики та Магелланову область Антарктичного царства. Мурашкоїди (Myrmecophagidae) представлені трьома монотиповими родами, в родині лінивців (Bradypodidae) усього тільки 2 роди (5 видів), а броненосці (Dasypodidae) найбільш різноманітні (9 родів і 21 вид).
Неотропічні рукокрилі дуже різноманітні (9 родин, понад 50 родів). Серед них заслуговують на увагу вампіри (Desmodonti-dае), які живляться кров'ю великих тварин, та американські листо-носи (Phyllostomatidae), до яких належать сумирні Vampyrum і Vampyrops. Обидві згадані родини трохи виходять у Південну Неарктику, а також у межі Магелланової області Антарктичного царства.
До стародавнього компоненту теріофауни Неотропіків слід віднести і низку родин дикобразоподібних гризунів. Такі свинкові (Caviidae), водосвинкові (Hydrochoeridae), aгутієві (Dasyproctidae), хутії (Capromyidae) та ін. Решту родин гризунів, які населяють Неотропіки, розглядають як іммігрантів з півночі. Це білячі, го-ферові, сумчасті стрибуни, хом'якоподібні.
До порівняно молодих компонентів фауни відносять у Неотропіках копитних і хижих ссавців. Більша частина видів не досягла в цьому царстві родового ендемізму. Так, усі коти — ягуар, оцелот, . ягуарунді та інші належать до роду Felis, а 4 види неотропічних тапірів належать до того самого роду, що й їхній індійський родич. На прикладі тапірів можна простежити етапи імміграції в Неотропіки з наступним «спаленням мостів». В олігоцені — міоцені тапіри були поширені в Євразії і Північній Америці, але не могли проникнути в Південну Америку, бо вона була відокремлена морем. Коли в пліоцені виник Панамський перешийок, тапіри заселили Неотропіки, а незабаром вимерли в Голарктиці, головним чином внаслідок кліматичних змін. Так виникло два окремі осередки — в Неотропіках і в Орієнтальному царстві,
Подібну історію має розселення родини пекарі (Tajassuidae) В еоцені вони також населяли Євразію і Північну Америку. З появою Панамського перешийка в пліоцені пекарі проникли в Південну Америку, але, на відміну від тапірів, не збереглися в Євразії— повністю зникли там ще в нижньому пліоцені.
Із хижих найбільшу родову різноманітність виявляють куницеві — в Неотропіках поширені 10 родів цієї родини. Своєрідні неотропічні єнотові (5 родів), особливо деревний кінкажу (Potos flavus). Із копитних тут найрізноманітніші олені (6 родів).
Таким чином, в біофілоті Неотропічного царства, стародавній ібагатій, можна виділити низку шарів і періодів впливів. Найбільш стародавні, гондванські впливи і зв'язки виявляються в двох напрямах — з ефіопською й австралійською біофілотами (остання— через Антарктиду). Далі простежуються пізньокрейдові і ранньо-третинні зв'язки з Неарктикою. Уже в палеоцені вони були перервані і потім відновлені тільки в пліоцені, у вигляді новітнього етапу біофілотами Неотропіків і Неарктики.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 615; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!