ГРЕЦЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ (1821–1829)
1. Грецькі землі наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Іонічна республіка
2. Початок і хід революції
3. Політика великих європейських держав у грецькому питанні
4. Утворення незалежної грецької держави
***
●Арш Г.Л. “Дело Голатиса” (неопубликованные документы к истории “Филики Этерия”) // Междунароные отношения на Балканах. Москва, 1974.
●Арш Г.Л. “Записка о нынешнем состоянии греков” (1811 г.) И.Каподистрии // Славяно-балканские исследования. Москва, 1972.
●Балканские народы и европейские правительства в XVIII – начале XX в. (Документы и исследования). Москва, 1982.
●Хрестоматия по новой истории. В 3-х т. / Под ред. А.А.Губера и А.В.Ефимова. Москва, 1965. Т.2.
***
●Арш Г.Л. Албания и Эпир в конце XVIII – начале XIX в. (Западнобалканские пашалыки Османской империи). Москва, 1963.
●Арш Г.Л. И.Каподистрия и греческое национальное движение (1809–1822 гг.) // Центральная и Юго-Восточная Европа в новое время. Москва, 1974.
●Арш Г.Л. Каподистрия и греческое национально-освободительное движение. 1809–1822. Москва, 1976.
●Арш Г.Л. Тайное общество “Филики Этерия”. Из истории борьбы Греции за свержение османского ига. Москва, 1965.
●Арш Г.Л. Этеристское движение в России. Освободительная борьба греческого народа в начале XIX в. и русско-греческие связи. Москва, 1970.
●Белох Ю. История Греции. В 2-х т. Москва, 1905. Т.2.
●Боджолян М.Т. Реформы 20–70-х гг. XIX в. в Османской империи. Ереван, 1984.
|
|
●Виноградов В.Н. Великобритания и Балканы: от Венского конгресса до Крымской войны. Москва, 1985.
●Грачев В.П. Балканские владения Османской империи на рубеже XVIII–XIX вв. (Внутреннее положение, предпосылки национально-освободительных движений). Москва, 1980.
●Достян И.С. Русская общественная мысль и балканские народы: От Радищева до декабристов. Москва, 1980.*
●Йовва И.Ф. Южные декабристы и греческое национально-освободительное движение. Кишинев, 1963.
●Лулес Д. Образование Греческого государства и Россия // Советское славяноведение. (Москва). 1980. № 3.
●Манчев К. История на балканските народи (ХІХ–ХХ в.). София, 1999.*
●Международные отношения на Балканах. 1815–1830 / Отв. ред. В.Н.Виноградов. Москва, 1983.
●Миллер А.Ф. Мустафа паша Байрактар. Оттоманская империя в начале 19-го в. Москва; Ленинград, 1947.
●Политические, общественные и культурные связи народов СССР и Греции (XIX–XX вв.) / Отв. ред. Г.Л.Арш. Москва, 1989.
●Райк А.Н. Записка об убиении Каподистрии. [Без вых. дан.].
●Сидорченко Л.В. Байрон и национально-освободительное движение на Балканах. Ленинград, 1977.
●Станиславская А.М. Россия и Греция в конце XVIII – начале XIX века. Политика России в Ионической республике. 1798–1807 гг. Москва, 1976.
|
|
●Станиславская А.М. Россия и конституция 1803 г. Республики Семи Соединенных Островов // Международные отношения на Балканах. Москва, 1974.
●Формирование национальных независимых государств на Балканах (конец XVIII – 70-е годы XIX в.). Москва, 1986.
●Центральная и Юго-Восточная Европа в новое время. Сб. статей / Отв. ред. Ю.А.Писарев. Москва, 1974.
●Шпаро О.Б. Освобождение Греции и Россия (1821–1829). Москва, 1965.
●Miller W. The Ottoman Empire. 1801–1913. Cambridge, 1913.
●A Short History of Greece From Early Times to 1964. Cambridge, 1965.
***
Рубіж ХVІІІ–ХІХ ст. позначився швидким зростанням грецького національно-визвольного руху. Іонічна республіка, яка виникла під впливом зовнішніх чинників, сербське повстання сприяли пропаганді національних ідей, створенню таємних патріотичних товариств і об’єднань. Особливо помітну діяльність розгорнуло таємне товариство “Союз друзів”. Створене у 1814 р. в Одесі, воно швидко поширило свою діяльність на територію самої Греції.
На початку 1821 р. всенародне повстання охопило цілу країну. За таких умов грецькі Національні збори проголосили незалежність країни і прийняли конституцію. Султанський уряд жорстоко придушував національні виступи греків, але виявився неспроможним протистояти їм власними силами. За таких умов він звернувся по допомогу до свого могутнього єгипетського васала.
|
|
Визвольна війна греків проти османського панування знайшла значний відгомін і підтримку серед прогресивної громадськості Європи. У багатьох країнах финикли комітети філеллінів – друзів Греції. Безпосередню участь у національно-визвольній грецькій боротьбі брали волонтери з німецьких держав, Франції, Англії та інших країн. Серед волонтерів був й визначний англійський поет Д.Байрон.
Грецький національно-визвольний рух греків підтримали Австрія, Англія, Росія, Франція, які поставили перед Портою вимогу надати Греції автономію. Це й обумовило позитивний результат руху: формально повна незалежність Греції була визнана великими європейськими державами Лондонським протоколом 1830 р.
Під час семінарського заняття студенти повинні вільно орієнтуватися у таких питаннях:
●грецькі землі у складі Османської імперії: територія і політичний устрій;
●господарський розвиток на грецькій території і його особливості;
●становище грецької православної церкви;
●фанаріоти в системі османського управління;
●клефти – грецькі гайдуки;
|
|
●турецька система арматольної варти;
●поширення просвітницьких ідей у Греції;
●похід повстанського загону О.Іпсіланті та його значення для дальшого розвитку національно-визвольної боротьби греків;
●проголошення грецькими Національними зборами незалежності країни у 1822 р.;
●грецьке питання у зовнішній політиці Австрії, Англії, Росії і Франції;
●англо-російсько-французька конвенція (Лондонська) 1827 р.;
●повторне проголошення незалежності Греції і прийняття її конституції;
●грецьке питання в умовах Адріанопольського миру 1829 р.;
●Лондонський протокол 1830 р. та його ухвали.
Тема 4.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 562; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!