А) відображення стану католицької церкви
Б) погляди на державу і суспільно-політичні відносини
В) національні вимоги, захист Кутногорського едикту
2. Програмні вимоги гуситів:
А) чотири празькі статті
Б) дванадцять статей таборитів
3. Таборитський радикалізм:
А) уявлення про шляхи викорінення соціального зла
Б) погляди на устрій майбутнього суспільства
***
●Антология чешской и словацкой философии / Общ. ред. Е.А.Сафроновой и М.А.Хевеши. Москва, 1982.
●Гуситское движение в освещении современников. Источники и материалы для практических занятий / Сост. и перев. Л.П.Лаптева. Москва, 1992.
●История средних веков (XV–XVII века). Хрестоматия / Сост. В.Е.Степанова, В.Я.Шевеленко. Москва, 1981. Ч.2.
●Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С.Д.Сказкина. Москва, 1963. Т.2.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3-х т. / Отв. ред. М.М.Фрейденберг. Минск, 1987. Т.1.
●Послания магистра Иоанна Гуса / Пер. с чеш. и латин. А.Вознесенского. Москва, 1903.
***
●Беляева Г.П. Общественные и государственно-правовые взгляды Яна Гуса // Учен. зап. Ленинград. госуд. у-та. Серия юрид. наук. Ленинград, 1958. Вып. 10.
●Гусакова Н.А. Из истории борьбы плебейской оппозиции против феодально-католической реакции в начале гуситского движения (1419–1422 гг.). Минск, 1963.
●Лаптева Л.П. Гуситское движение в Чехии. Москва, 1990.
●Лаптева Л.П. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма (до 1848 г.). Москва, 1985.
|
|
|
●Лаптева Л.П. Русская историография гуситского движения (40-е годы XIX в. – 1917 г.). Москва, 1978.
●Озолин А.И. Из истории гуситского революционного движения. Саратов, 1962.
●Озолин А.И. Ян Гус о феодальном государстве // Вопросы славянской филологии. Саратов, 1963.
●Озолин А.И. Бюргерская оппозиция в гуситском движении. Социально-политические требования. Саратов, 1973.
●Озолин А.И. Томаш Штитный – идеолог дворянского крыла бюргерской оппозиции в предгуситской Чехии // Славянский сборник. Саратов, 1972.
●Сазанова А.С. Социально-политические и национальные требования в учении Яна Гуса // Учен. зап. Ин-та славяноведения. Москва, 1958. Т.16.
***
Гуситський рух є важливою і яскравою подією не лише в історії чеського народу, але й всієї Європи. Саме у невеликому Чеському королівстві вперше в історії виник всенародний опір католицтву. Наслідком цього спротиву став підрив монополії католицького віровизнання.
У ході гуситського руху були вироблені різні програми зміни існуючого суспільного устрою, включно до його ліквідації. Стержнем цього руху була боротьба різних сил чеського суспільства за реалізацію їхніх програмних вимог. Ця боротьба, у якій умовно виділяються два основних етапи, тривала кілька десятків років. На першому, підготовчому етапі (1400–1419), визначалися і протиставлялися основні суспільні сили, формувалися напрямки руху. Другий етап (1419–1471) – відомий у сучасній історичній літературі як гуситська революція. У ній виділяють три фази: 1419–1421 – період радикалізації вимог; 1422 – середина 30-х років – боротьба між різними таборами всередині руху та проти іноземної інтервенції; середина 30-х років – 1471 – дальший розвиток і припинення руху.
|
|
|
Під час практичного або семінарського заняття студенти мають можливість опрацювати найважливіші документи, пов’язані з гуситським рухом. Рекомендовані тексти характеризують не весь рух у цілому, а лише програмні вимоги, позиції окремих груп та організаційні принципи повсталих. Зазначимо, що окремі, рекомендовані для опрацювання, документальні тексти взяті з “Гуситської хроніки”, автором якої є Лаврентій з Бржезовой. Автор був свідком і частково учасником гуситського руху, симпатизував ученню і проповідям Яна Гуса. Він належав до празького бюргерства, яке займало в гуситському русі особливу позицію. Лаврентій з Бржезова відстоював точку зору поміркованих гуситів. При опрацюванні дослідницької літератури і документальних матеріалів насамперед треба звернути увагу на такі моменти:
|
|
|
●ідейні (богословські) причини руху;
●майнові вимоги празького бюргерства;
●бюргерські претензії до католицтва;
●особливості вчення Яна Гуса;
●національні вимоги;
●початкова організація таборитів;
●остаточне оформлення таборитів;
●празька програма гуситів;
●програмні статті таборитів;
●відмінності між празькою програмою і радикальними вимогами таборитів;
●особливості доґматів іспанських, угорських і трансильванських таборитів.
Тема 4.
ПОЛЬСЬКІ СЕЛЯНИ В XV–XVI СТ.
1. Селянське господарство
2. Еволюція феодальних повинностей:
а) грошова і натуральна ренти
б) форми відробітків
3. Правове становище селян
***
●Польские мыслители эпохи Возрождения. Сборник текстов / Подбор, ред. и прим. И.С.Нарского. Москва, 1960.
●Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С.Д.Сказкина. Москва, 1963. Т.2.
●Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Н.П.Грацианского и С.Д.Сказкина. Москва, 1950.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3-х т. / Отв. ред. М.М.Фрейденберг. Минск, 1987. Т.1.
|
|
|
●Polska wieś folwarczno-pańszczyźniana w XVI–XVIII wieku / Oprac. J.Bartyś i J.Goldberg. Warszawa, 1960.
***
●Балух В. Фільварки пізньосередньовічної Польщі. Чернівці, 1999.
●Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. Москва, 1980.
●Дорошенко В.В. “Модель” аграрного строя Речи Посполитой XVI–XVIII вв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1965.
●Иванова О.Е. К вопросу о характере земельной ренты в Малой Польше в XVI–XVII вв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1960. Киев, 1962.
●Исаевич Я.Д. Гродские и земские акты – важнейший источник по истории аграрных отношений в Речи Посполитой в XV–XVIII вв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1961. Рига, 1963.
●История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х т. / Гл. ред. З.В.Удальцова. Москва, 1986. Т.3.
●Разумовская Л.В. Очерки по истории польских крестьян. От древних времен до XV века. Москва; Ленинград, 1958.
●Разумовская Л.В. Очерки по истории польских крестьян в XV–XVI вв. Москва, 1968.
●Сказкин С.Д. Основные проблемы так называемого “второго издания крепостничества” в Средней и Центральной Европе // Вопросы истории (Москва). 1958. № 2.
●Фоменкова В.М. Статуты Казимира III как источник по истории аграрных отношений в феодальной Польше // Славянский архив. Москва, 1963.
●Якубский В.А. Проблемы аграрной истории средневековой Польши. Ленинград, 1975.
●Rutkowski J. Studia z dziejów wsi polskiej XVI–XVIII w. Warszawa, 1956.
***
Аналізуючи документи, варто звернути увагу, що залежне селянство у джерелах фіґурує під різними термінами (кмети, жителі, поселяни, піддані тощо). Водночас термінологія певною мірою вказує на їхній статус (челядь), майнове (загродники, халупники) і правове (вільний кметь, люзні люди) становище. Вивчаючи документи, треба пам’ятати, що селяни були підданими як світських, так і духовних осіб.
Особливої уваги вимагає знання не лише термінології тогочасних одиниць вимірів, але й розуміння їхнього змісту. Це важливого для порівняння з сучасними, звичними для нас даними і дасть можливість уявити фактичне становище польського селянина у різних реґіонах держави.
На ХVІ – першу половину ХVІІ ст. припадає розвиток могутності Польщі, спричинений товарно-грошовими відносинами. Зростала зацікавленість у селянській праці. У таких умовах виникає фільварково-панщинна система господарства, яка ґрунтувалася на ґарантованій робочій силі. З цією метою селяни поступово позбавлялися своїх прав, потрапляючи у повну залежність від свого власника. Розмір повинностей, їхні форми залежали лише від волі землевласника. Селян, які перебували на самозабезпеченні, значно розорювало запровадження різних тимчасових повинностей.
Часто піддані селяни чинили опір, який проявлявся по-різному, найчастіше у формі недбалого ставлення до праці в панському маєтку. Доцільно знайти у джерелах і прокоментувати відповідні документи.
Під час практичного заняття студенти повинні на основі аналізу джерел, використовуючи теоретичні знання, почерпнуті з дослідницької літератури, вміти дати відповіді на такі запитання:
●визначити структуру селянського господарства;
●охарактеризувати категорії селян;
●назвати факти, які б підтверджували селянську соціальну диференціацію;
●назвати сільськогосподарські знаряддя та їхніх власників;
●визначити форми обов’язкової ренти та її особливості;
●назвати тимчасові повинності;
●яка форма ренти була легшою і вигіднішою для селянина і чому;
●прокоментувати запитання про наявність дефіциту робочої сили в польському селі;
●визначити шляхи утворення шляхетських фільварків;
●охарактеризувати державну селянську політику;
●визначити коло прав феодалів щодо селян;
●вказати селянські права;
●назвати документи, які свідчать про прикріпленість селян до землі;
●прослідкувати і назвати зміни у правовому становищі селян впродовж ХVІ–ХVІІІ ст.
Тема 5.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 444; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!