ПОЛЬСЬКІ ПУБЛІЦИСТИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТ.
ПРО СУЧАСНУ ЇМ ПОЛЬЩУ
1. Характеристика політично-державного устрою
2. Відображення соціально-економічного стану:
а) аграрні відносини
б) міста і торгівля
3. Проекти виведення країни зі стану занепаду
***
●Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей / Подбор и ред. текстов, вступ. статья и примеч. И.С.Миллера и И.С.Нарского. Москва, 1956. Т.1.
●Сташиц С. Избранное / Предисл. И.Миллера и И.Нарского. Примеч. И.Миллера. Москва, 1957.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3-х т. / Отв. ред. М.М.Фрейденберг. Минск, 1987. Т.1.
●Хрестоматия по новой истории. В 3-х т. / Под ред. А.А.Губера и А.В.Ефимова. Москва, 1963. Т.1.
●Stolarczyk M. Wybor tekstów żródłowych z historii Polski. 1795–1864. Rzeszów, 1989. T.1.
***
●Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. Ленинград, 1980.
●Иванова О.Е. Аграрный вопрос в Польше во второй половине XVIII в. в оценке С.Сташица // Центральная и Юго-Восточная Европа в новое время. Москва, 1974.
●История польской литературы. Москва, 1968. Т.1.
●История Польши. В 3-х т. / Под ред. В.Д.Королюка. Москва, 1956. Т.1.
●Ливанцев К.Е. Сословно-представительная монархия в Польше, ее сущность и особенности. Ленинград, 1968.
●Миллер И.С., Нарский И.С. Об основных чертах прогрессивной польской социально-политической и философской мысли конца XVIII–XIX в. // Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей. Москва, 1956. Т.1.
|
|
|
●Хинц Х.Ф. Колонтай Гуго. Москва, 1978.
●Cesarz E. Chłopi w polskiej mysli historycznej doby porozbiorowej. 1795–1864. Rzeszów, 1999.
●Kalembka S. O naszą i waszą wolność: Studia z dziejów polskiej myśli politycznej doby Romantyzmu. Olsztyn, 1997.
●Konopczyński W. Polscy pisarze polityczni XVIII w. Warszawa, 1966.
***
У другій половині ХУІІІ ст. Річ Посполита перебувала у смузі глибокої політичної та економічної кризи. У таких умовах проґресивно налаштовані мислителі (Г.Колонтай, С.Конарський, Я.Снядецький, С.Сташіц, Т.Костюшко та ін.) почали шукати шляхів політичного реформування станово-шляхетської польської держави, виношували плани соціального покращення народу. Ці мислителі діяли в дусі європейського Просвітництва, а їхні політичні проекти були програмою обмежених реформ.
Значну роль у суспільно-політичному житті відіграла діяльність Чотирилітнього сейму, який прийняв першу в польській історії конституцію. Проте зовнішні чинники не сприяли стабілізації держави, насамперед внутрішньополітичному. Національно-визвольне повстання 1794 р. під проводом Т.Костюшка прискорило падіння Першої Речі Посполитої.
Тим не менше думки і погляди польських просвітників, їхні наукові та публіцистичні праці мають не лише важливе значення для розуміння і характеристики тогочасних процесів у суспільстві. Вони стали основою національно-визвольних вимог першої третини ХІХ ст., з них виходили польські національні лідери у своїх програмах соціального і економічного реформування.
|
|
|
Дане практичне заняття присвячене критичному розгляду окремих праць польських просвітників, зокрема тих проблем, які стосувалися тогочасної Польщі. Небагато є дослідницької літератури на цю тему. Студентам доцільно спочатку ознайомитися з роботами загального характеру по історії Польщі. Після опрацювання джерельного матеріалу вони повинні вміти пояснити особливості суспільно-політичного становища тогочасної Польщі і орієнтуватися у таких питаннях:
●тогочасна термінологія та її особливості;
●європейське Просвітництво і його прояви у Польщі;
●основні риси станово-шляхетської держави;
●зовнішньополітичне становище Польщі;
●перший поділ Польщі та його учасники;
●ефективність реформ Чотирилітнього сейму;
●Тарговицька конфедерація;
●результати другого поділу Польщі;
●мета національно-визвольного повстання 1794 р.;
●остаточна втрата державності;
●“Торчинський маніфест”: авторство твору і його зміст;
|
|
|
●польська “Едукаційна комісія” та її діяльність;
●Г.Коллонтай – ідеолог блоку шляхти і молодих промисловців;
●Ф.Єзерський – ідеолог міського плебсу;
●політична програма Т.Костюшка;
Р О З Д І Л II
Тема 1.
ПОЛЬСЬКЕ ПИТАННЯ У МІЖНАРОДНІЙ ПОЛІТИЦІ 1795–1815 РР.
1. Ліквідація Речі Посполитої і зміни на геополітичній карті Європи
2. Політика Наполеона I у польському питанні (1797–1807)
3. Варшавське князівство у антиросійських планах Наполеона I
4. Переділ польських земель на Віденському конґресі
***
●Хрестоматия по новой истории / Под ред. А.И.Молова и В.А.Орлова. Москва, 1958. Ч.1.
●Киселева В.И., Кертман Л.Е., Панченкова М.Т., Юровская Е.Е. Хрестоматия по истории международных отношений. Москва, 1963. Вып. 1.
●Wybór tekstów źródłowych z historii Polski w latach 1795–1864 / Oprac. Kienicwicz S., Mencel T., Rostocki W. Warszawa, 1956.
***
●Ададуров В.В. Польське питання у французько-австрійських відносинах епохи наполеонівських війн. Автореферат дис. канд. іст. наук. Львів, 1997.
●Валлотон А. Александр I. Москва, 1991.
●Зак Л.А. Монархи против народов. Дипломатическая борьба на развалинах Наполеоновской империи. Москва, 1966.
●История дипломатии / Под ред. В.А.Зорина. Москва, 1959. Т.1.
|
|
|
●История Польши / Под ред. В.Д.Королюка. Москва, 1956. Т.1.
●Киняпина Н.С. Внешняя политика России первой половины XIX века. Москва, 1963.
●Корнилов А.А. Русская политика в Польше со времен разделов до начала XX века. Исторический очерк. Петроград, 1915.
●Манусевич О.Я. Нариси з історії Польщі. Київ, 1954.
●Международные отношения в Центральной и Восточной Европе и их историография. Москва, 1966.
●Международные отношения. Политика. Дипломатия. XVIII–XX вв. Москва, 1964.
●Орлик С.В. Россия и вступление Австрии в шестую антинаполеоновскую коалицию // Бессмертная эпопея. К 175-летию Отечественной войны 1812 г. и Освободительной войны 1813 г. в Германии. Москва, 1988.
●Федосова Е.И. Польский вопрос во внешней политике Первой империи во Франции. Москва, 1980.
●Шедивы Я. Меттерних против Наполеона. Москва, 1991.
●Driault E. Tilsit. France et Russie sous le premier empire la question de Pologne (1806–1809). Paris, 1917.
●Europa i świat w epoce Napoleońskiej / Pod red. M.Senkowskiej-Gluck. Warszawa, 1977.
●Grochulska B. Księstwo Warszawskie. Warszawa, 1966.
●Historia dyplomacji Polskiej. 1795–1918. Warszawa, 1982 T.3.
***
Наприкінці ХVІІІ ст. з політичної карти Європи зникла одна з найбільших держав – Річ Посполита, а її територію поділили сусідні Австрія, Пруссія та Росія. За таких умов посилилася політична польська еміґрація, насамперед у Францію. Патріотично налаштовані еміґранти плекали надію при іноземній допомозі відновити втрачену державність. Як перший крок на цьому шляху було створення леґіонерських формувань. Однак їхня доля була трагічною.
Польське питання вміло використав Наполеон І у своїх військових планах. Створене ним Варшавське князівство ефективно слугувало розмінною монетою у дипломатичних переговорах. Крім цього французький імператор планував використати Князівство як свого союзника, польські землі мали стати плацдармом для наступу на Росію, а леґіони включити до складу своєї армії.
Наполеонівські війни завершилися Віденським конґресом. Одною з найважливіших цілей його учасників був політичний перерозподіл у Європі. Він торкнувся також польських земель. Хоча Річ Посполита не була відновлена, окремі її частини (Краківська республіка, Царство Польське) здобули урізані державні права.
Нові суспільно-політичні реалії, умови соціального та економічного розвитку значною, у яких опинилися польські землі, значною мірою вплинули на подальший польський національно-визвольний рух.
Дане заняття доцільно провести у вигляді наукового семінару з коментуванням документів. Проаналізувавши і обговоривши поставлені проблеми, студенти повинні вільно орієнтуватися у таких питаннях:
●польські землі у складі Австрії, Пруссії та Росії;
●польське питання як проблема міжнародних відносин наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст;
●польська політична еміґрація та її паризький і дрезденський центри;
●польські леґіони: формування, керівники, національні символи;
●польські леґіони на батьківщині і за її межами;
●Варшавське князівство: територія і політичний устрій;
●Варшавське князівство у наполеонівських планах;
●Галичина в політиці Наполеона І;
●антинаполеонівські коаліції;
●”війна меморандумів” наприкінці 1814 р.;
●Віденський конґрес і його учасники;
●дипломатична ативність польських патріотів під час роботи конґресу;
●польське питання на Віденському конґресі;
●міжнародні договори про створення Польського королівства і Краківської республіки.
Тема 2.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 433; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!